Ухвала

від 01.04.2024 по справі 460/3316/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 квітня 2024 року м. Рівне№460/3316/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби, у якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 9997569/44996160 від 23.11.2023, № 9748319/44996160 від 19.10.2023, № 9748320/44996160 від 19.10.2023 Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" накладні № 34 від 25.09.2023, № 20 від 19.09.2023, № 16 від 18.09.2023 днем їх подання.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст статті 122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За висновками ВС, висловленими у постанові від 21.06.2022 по справі № 620/3546/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Таким чином, строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги.

Така позиція узгоджується з відповідними висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 200/1709/20-а, від 12 серпня 2021 року у справі № 240/2395/21, від 05 серпня 2020 року у справі № 440/3000/19.

Як вбачається із позовної заяви, позивач в межах цього спору не погоджується з рішеннями комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 9997569/44996160 від 23.11.2023, № 9748319/44996160 від 19.10.2023, № 9748320/44996160 від 19.10.2023 про відмову у реєстрації податкових накладних № 34 від 25.09.2023, № 20 від 19.09.2023, № 16 від 18.09.2023.

Спірні рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду таких скарг, 03.11.2023 та 08.12.2023 контролюючим органом прийнято рішення, якими скарги залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - без змін.

Так, з урахуванням строку передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України кінцевий строк для звернення до суду з цим позовом збіг у 03 лютого 2024 року та 08 березня 2024 року відповідно. Натомість, з позовною заявою ТОВ "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" звернулось 28 березня 2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку звернення до суду.

Водночас, разом із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що наказом № 4-к від 13.10.2023 головним бухгалтером Товариства призначено ОСОБА_1 , яка є відповідальною за створення та реєстрацію бухгалтерських та податкових документів, в тому числі і реєстрацію податкових накладних. Однак, починаючи з грудня 2023 року головний бухгалтер Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" ОСОБА_1 займалася лікуванням онкохворого батька, який 23.01.2024 помер. Вказує, що саме ці обставини унеможливили доступ Товариства до електронних документів, необхідних для формування позовної заяви про скасування рішень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до суду в межах аргументів наведених у заяві, суд зазначає наступне.

Згідно епікризу № 6848 виданого Комунальним підприємством "Рівненський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення" ОСОБА_2 (батько ОСОБА_1 ) знаходився на стаціонарному лікування та обстеженні в "Центрі надання допомоги населенню, постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС та муковісцидозу з 11.12.2023 по 20.12.2023. Крім того, випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 1087[24] ОСОБА_2 перебував на лікуванні в Обласому центрі планової хірургаї та трансплантології з 10.01.2024 по 12.01.2024.

При цьому, здійснення догляду головним бухгалеторм за онкохворим батьком у період з грудня 2023 року по 23.01.2024 не впливає на поважність та обґрунтованість причин пропуску означеного строку, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом лише 28.03.2024. Варто також зауважити, що позивачем не надано суду доказів перебування головного бухгалтера Товариства у відпустці під час здійснення догляду за батьком чи інших доказів, які надають змогу дійти висновку про те, що працівник був тимчасово відсутній та не міг виконувати покладені на нього обов`язки у період до 08 березня 2024 року (кінцевий строк для звернення до суду з цим позовом).

Не переконливими також є доводи про те, що перебування головного бухгалтера ОСОБА_1 у лікарні з батьком унеможливило доступ товариства до електронних документів, необхідних для формування позовної заяви про скасування рішень Головного управління ДПС у Рівненській області з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних собі-підприємців та громадських формувань керівником юридичною особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" є ОСОБА_3 .

Електронний кабінет це інформаційно-телекомунікаційна система, створена для забезпечення реалізації платниками податків та державними органами своїх прав та обов`язків, визначених Податковим Кодексом України, в електронному вигляді. Робота з Електронним кабінетом здійснюється платником податків за допомогою підключеного до Інтернет-мережі персонального комп`ютера з використанням стандартних програмно-технічних засобів (браузера, картрідера тощо) за умови авторизації платника податків на веб-порталі ДПС України.

ОСОБА_3 , як керівник товариства має право підпису, в тому числі й доступ до Електронного кабінету. Перекладення відповідальності на бухгалтера ОСОБА_1 є виключно налагодженням внутрішнього процесу роботи Товариства між працівниками, що, в свою чергу, ніяк не впливає на строк звернення до суду, відтак не є поважною причиною пропуску такого строку звернення.

З огляду на наведене, доступ до Електронного кабінету не залежить від форми, місця та графіку роботи працівників, а здійснюється платником податків за допомогою підключеного до Інтернет-мережі персонального комп`ютера, тому не може слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що позивач, необґрунтовано не дотримуючись встановленого законодавством порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, отже нереалізація цього права залежить від волевиявлення особи позивача та/або його представника, який уповноважений діяти від його імені. Триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

В свою чергу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Позивачем не наведено об`єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві (відсутність доступу до електронних документів у зв`язку із здійсненням головним бухгалтером товариства догляду за своїм хворим батьком) не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, тому суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За правилами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною четвертою статті 122 КАС України строк звернення до суду, поважних причин за весь період пропуску строку позивачем не наведено, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду (за весь період його пропуску), із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ СЕРВІС ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.В. Поліщук