Рішення

від 02.04.2024 по справі 560/3558/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3558/24

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" до Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" звернулось до суду з позовом до Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначає, що відмова органу ДВС закінчити виконавче провадження ВП№71755319 зі стягнення виконавчого збору є протиправною, оскільки на цей час виконавчий документ перебуває на виконанні у приватного виконавця, яким прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди і яким проведені виконавчі дії по суті. Вважає, що одночасне існування відкритого виконавчого провадження з реалізації постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, а також постанови про стягнення основної винагороди приватним виконавцем може призвести до подвійного стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України. Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.

Відповідач подав відзив та витребувані матеріали виконавчого провадження. У відзиві позов не визнає, покликається на правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Зважаючи на це, суд проводить розгляд в порядку письмового провадження на підставі наявних доказів без проведення аудіо запису судового засідання.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2020 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно з ч.1 статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладений обов`язок вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частина 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ передбачає, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Судом встановлено, що 14.02.2022 старшим державним виконавцем Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрите виконавче провадження ВП№68634182 з примусового виконання наказу № 924/1161/18, виданого 12.01.2021 Господарським судом Хмельницької області, стосовно стягнення з ТОВ "Подільський край-2012" боргу у розмірі 2177250,10 грн. на користь ОСОБА_1 . Також 14.02.2022 в межах виконавчого провадження ВП№68634182 державний виконавець прийняв постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 217725,01 грн.

21.04.2023 постановою державного виконавця виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу за його заявою на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

27.04.2023 приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області за заявою стягувача відкрив виконавче провадження №71678968 з примусового виконання наказу № 924/1161/18, виданого 12.01.2021 Господарським судом Хмельницької області про стягнення заборгованості в сумі 2177250,10 грн. на користь ОСОБА_1 . Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець прийняв постанову про стягнення з боржника ТзОВ "Подільський край-2012" основної винагороди у розмірі 10 відсотків стягнутої суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

У подальшому 09.05.2023 старшим державним виконавцем Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)було відкрите виконавче провадження ВП№71755319 з виконання постанови державного виконавця ВП№68634182, прийнятої 14.02.2022, про стягнення з ТзОВ "Подільський край-2012" виконавчого збору в сумі 217725,01 грн.

27.02.2024 ТзОВ "Подільський край-2012" звернулось до Деражнянського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про закінчення виконавчого провадження ВП№71755319 з виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, на що отримало відмову.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо останній подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Частиною 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ч. 7 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Пунктом 5 ч. 5 ст. 27 цього Закону встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі виконання рішення приватним виконавцем.

Нормою ч. 6 ст. 27 цього Закону визначено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Водночас, Закон України "Про виконавче провадження" містить прогалину у правовому регулюванні процедури стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди за виконання одного й того ж виконавчого документа. Закон не визначає конкретний порядок та умови припинення процедури стягнення виконавчого збору з боржника у випадку подальшого пред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання приватному виконавцю.

Натомість з іншої сторони, норми закону, що стосуються умов і підстав стягнення винагороди приватними виконавцями, не містять приписів, які б обмежували їх права на отримання винагороди за вчинення виконавчих дій у разі, коли виконавчий лист попередньо перебував на виконанні у державного виконавця.

Частиною 8 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Зазначена норма спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди, тобто покликана уникнути подвійної оплати боржником відповідних витрат, пов`язаних з виконавчим провадженням.

У постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі № 320/6215/19 щодо аналогічних правовідносин останній посилається на приписи ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування аналогії закону ( у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини) Суд зазначає, що у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент відкриття приватним виконавцем провадження з виконання того ж самого виконавчого документа стягнута частина виконавчого збору не повертається.

Застосування аналогії закону дозволяє Суду також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, здатний відновити й захистити права боржника, полягає у закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору. Правовою основою для закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору у подібному випадку слід розглядати як загальні підстави, перелік яких наведений у частині першій статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», так і частину восьму статті 27 цього Закону, яка у таких обставинах має характер спеціальної підстави для закінчення виконавчого провадження.

Також у цій постанові Верховний Суд зазначає, що, враховуючи положення частини восьмої статті 27, частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», до способів судового захисту у подібних ситуаціях можна віднести, серед іншого, визнання дій, бездіяльності протиправними; зобов`язання закінчити виконавче провадження зі стягнення виконавчого збору. Способи такого роду не суперечать закону, є адекватними обставинам і здатні забезпечити ефективний захист права боржника на припинення стягнення з нього виконавчого збору (...) З урахуванням висновків Суду щодо застосування аналогії закону, належним та ефективним способом захисту такого права є закінчення виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору.

З огляду на це, враховуючи обставин справи та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.07.2022 у справі №320/6215/19, належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання органу ДВС закінчити виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору.

Водночас, судом не встановлено достатніх підстав для визнання протиправними дій державного виконавця щодо незакінчення виконавчого провадження, позаяк це пов`язано не з особистим небажанням останнього, а з вищезазначеними прогалинами законодавчого регулювання.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Зобов`язати Деражнянський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження ВП№71755319 з примусового виконання постанови від 14.02.2022 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" виконавчого збору, вчинити передбачені законом дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 квітня 2024 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський край-2012" (вул. Незалежності, 1А,с. Коричинці,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,32225 , ідентифікаційний номер - 38188848) Відповідач:Деражнянський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Миру, 35,Деражня,Хмельницька область,32200 , ідентифікаційний номер - 35051834)

Головуючий суддя І.С. Козачок