Постанова

від 01.04.2024 по справі 380/28618/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/28618/23 пров. № А/857/5663/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (головуючий суддя Морська Г.М., м.Львів) у справі № 380/28618/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Крамар ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області про розподіл судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №50209 від 23.10.2023; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №55476 від 23.11.2023; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Крамар ЛТД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 50209 від 23.10.2023. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №55476 від 23.11.2023. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крамар ЛТД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

29.01.2024 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в якій заявник просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року заяву позивача задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Крамар ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні заяви позивача відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивач належним чином не обгрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Відповідно до положень статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає, що на підтвердження розміру та реальності понесення позивачем витрат на правничу допомогу, адвокат подав до суду договір про надання правової допомоги від 20.11.2023, додаткову угоду №1 від 05.12.2023, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25.01.2024 та платіжну інструкцію від 29.01.2024 №4062 на суму 15000,00 грн.

Зі змісту договору про надання правничої допомоги від 20.11.2023 вбачається, що предметом договору є: Адвокатське Бюро «Анни Крамар», в особі Адвоката Крамар А.О. (свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №1996 від 08.09.2012 року, виданого на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 08.09.2012 р. №11) зобов`язується надати правову допомогу Клієнту, що полягає у представництві інтересів ТОВ «ТД КРАМАР ЛТД» у Львівському окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи за адміністративним позовом ТОВ «ТД КРАМАР ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області. Предмет спору: про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що за роботу, виконану АБ «Анна Крамар» Клієнт сплачує гонорар згідно домовленості. Розмір гонорару буде визначено після ознайомлення з документами клієнта та оцінки Виконавцем обсягу робіт, враховуючи, підготовку процесуальних документів та участь Адвоката у розгляді справи у Львівському окружному адміністративному суді. Остаточна сума гонорару буде вказана у Додатковій угоді до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 вартість послуг з представництва Клієнта у Львівському окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи № 380/28618/23 за адміністративним позовом ТОВ «Торговий дім КРАМАР ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України. Предмет спору: про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, згідно Договору про надання правової допомоги № б/н від 20.11.2023 р. є фіксованою та включає в себе: - аналіз документів клієнта, вивчення актуальної судової практики в аналогічних спорах, вибір правової позиції, підготовка та подача позовної заяви разом з додатками до суду. Загальна вартість послуг складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

А тому, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі № 380/28618/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний