Ухвала

від 02.04.2024 по справі 380/21857/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/21857/23 пров. № А/857/5269/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шинкар Т. І.суддів -Іщук Л. П. Онишкевича Т. В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗАРТ ГРУП" адвоката Вівчарівського Володимира Петровича про повернення апеляційних скарг, поданих Головним управлінням ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №380/21857/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗАРТ ГРУП" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 лютого 2024 року Восьмим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/21857/23, які подані безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року зобов`язано Львівський окружний адміністративний суд невідкладно направити матеріали адміністративної справи №380/21857/23 до Восьмого апеляційного адміністративного суду; апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №380/21857/23 залишити без руху до надходження до Восьмого апеляційного адміністративного суду матеріалів адміністративної справи №380/21857/23.

15 березня 2024 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява, у якому заявник просить повернути апеляційні скарги Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №380/21857/23. Заяву мотивує тим, що у підписанта представника податкового органу відсутня адміністративно процесувальна дієздатність.

Надаючи правову оцінку поданій заяві, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що таке слід залишити без розгляду з наступних підстав.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга ст.44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Права та обов`язки учасників справи та сторін передбачені приписами статей 44, 47 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини п`ятої ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини першої ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України) та статтею 45 КАС Україниврегулюване питання щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Згідно з частиною другою ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

За частиною третьою ст.45 КАС України в разі якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Тобто цими приписами встановлено наслідки, які можуть бути застосовані судом у разі визнання учасником справи зловживання процесуальними правами дій, зокрема та не виключно передбачених частиною другою цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 року у справі №640/16646/21, в ухвалі від 16.08.2022 у cправі №908/2049/20) висловив позицію про те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Суд апеляційної інстанції зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є вчинення дій, спрямованих на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України № 390-IX від 18.12.2019, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Апеляційні скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №380/21857/23, зареєстровані судом 29 лютого 2024 року, сформовано ОСОБА_1 у Системі "Електронний Суд" як представником Головного управління ДПС у Львівській області.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.

Перевірка достовірності довіреності, що засвідчує повноваження представника, який підписав заяву є обов`язком суду.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є особою, що наділена повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43005393).

Подання представником позивача розглядуваної заяви виходить за межі дійсного змісту процесуального права, передбаченого статтею 44 КАС України, що вказує на зловживання заявником своїми правами, наведені заявником доводи є необґрунтованими, формальними, спрямованими на вчинення тиску на суд.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про застосування процесуальних наслідків, передбачених ч.3 ст. 45 КАС України.

Керуючись статями 45, 321, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДИЗАРТ ГРУП" адвоката Вівчарівського Володимира Петровича про повернення апеляційних скарг, поданих Головним управлінням ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року та на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі №380/21857/23, - залишити без розгляду.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич