Постанова

від 28.03.2024 по справі 826/7098/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року

м. Київ

справа № 826/7098/18

адміністративне провадження № К/9901/32805/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

секретар судового засідання - Присяжнюк А.Г.

за участю представника позивача Давиденко О.Л. та представника відповідача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Асоціації "Страховий бізнес" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019

у справі за позовом Асоціації "Страховий бізнес" до Національного банку України, треті особи - Асоціація "Національна асоціація страховиків України", Об`єднання "Ядерний страховий пул", Громадська організація "Товариство актуаріїв України", Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна", Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", про визнання протиправним та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Асоціація "Страховий бізнес" звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправними та нечинними:

- розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.09.2017 №3701 «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків щодо надання актуарного звіту»;

- розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 04.09.2018 №1521 «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків» в частині введення терміну «актуарний звіт».

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2024 до участі в справі залучено Національний банк як процесуального правонаступника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з метою впорядкування механізму подання та складання страховиками звітних даних щодо їх діяльності та відповідно до статей 33, 34 Закону України «Про страхування» та статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», підпункту 41 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року №292, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України розпорядженням від 03.02.2004 №39 затвердила Порядок складання звітних даних страховиків (Порядок №39).

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 07.09.2017 №3701 «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків щодо надання актуарного звіту» відповідно до пункту 18 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 33 Закону України «Про страхування», підпункту 9 пункту 3 та підпункту 27 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1070 до Порядку складання звітних даних страховиків внесено наступні зміни:

пункт 2.9 глави 2 доповнено абзацом четвертим такого змісту: «актуарний звіт (додаток 5)»;

доповнити Порядок новим додатком 5 (Актуарний звіт), що додається.

Установлено, що:

1) страховики, що здійснюють діяльність з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та страховики, що здійснюють страхування життя, подають актуарний звіт до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до пункту 2.9 глави 2 Порядку, починаючи з річної звітності за 2017 рік;

2) страховики, що здійснюють діяльність з добровільного медичного страхування (безперервного страхування здоров`я), та/або добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), та/або добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту), та/або добровільного страхування фінансових ризиків, та/або добровільного страхування медичних витрат, при цьому загальний розмір страхових резервів (за виключенням резерву коливань збитковості та резерву катастроф), сформованих за всіма видами страхування на звітну дату, становить понад 6 млн грн, подають актуарний звіт до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до пункту 2.9 глави 2 Порядку, починаючи з річної звітності за 2017 рік;

3) страховики, діяльність яких є іншою, ніж діяльність, зазначена у підпунктах 1 та 2 цього пункту, подають актуарний звіт до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, відповідно до пункту 2.9 глави 2 Порядку, починаючи з річної звітності за 2020 рік;

4) актуарний звіт підписується особою, яка відповідно до законодавства має право займатися актуарними розрахунками та посвідчувати їх.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 04.09.2018 №1521 «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків» відповідно до пункту 18 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 33 Закону України «Про страхування», підпункту 27 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1070, а також з метою приведення нормативно-правового акта у відповідність до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг внесла зміни до Порядку складання звітних даних страховиків, виклавши його в новій редакції.

Згідно з п. 3 р. І Порядку, актуарний звіт - встановлена Нацкомфінпослуг стандартизована форма розкриття інформації щодо достатності визнаних страхових зобов`язань для здійснення майбутніх страхових виплат та/або виплат викупних сум за укладеними договорами страхування та витрат, пов`язаних із виконанням таких договорів, що містить рекомендації про потребу доформування страхових резервів для забезпечення адекватності зобов`язань страховика, що складається актуарієм в установленому порядку за результатами проведених актуарних розрахунків.

Згідно з ч. 2 розпорядження від 04.09.2018 №1521 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня офіційного опублікування цього розпорядження.

Позивач, вважаючи винесені Нацкомфінполуг розпорядження протиправними, та такими що створюють певні перепони для суб`єктів страхової діяльності, звернувся до суду з позовом про їх скасування.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-IV не поширюється на спірні правовідносини, відтак дотримання його вимог не є обов`язковим для відповідача при прийнятті оскаржуваних розпоряджень.

Також суди виходили з того, що відповідачем надано докази дотримання процедури оприлюднення проекту розпорядження «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків» від 21.06.2018.

Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач скористався своїм правом надати свої зауваження, які були розглянуті відповідачем, а повторно надані зауваження були відхилені через сплив десятиденного строку, в який вони мали бути подані.

Також суди виходили з того, що оскільки актуарний звіт складається не страховиком та підписується не керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку чи бухгалтером, то він формально не може бути формою фінансової звітності, тоді як може бути іншою інформацією, що стосується фінансового стану страховика.

Також суди виходили з того, що оскільки виключний перелік іншої інформації, що стосується фінансового стану страховика, на рівні законів України не встановлений, то впровадження таких видів інформації, зокрема, і на виконання міжнародних зобов`язань України, належить до дискреційних повноважень Нацкомфінпослуг.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що під час розгляду справи судами не було перевірено оскаржувані положення нормативних актів на предмет їх відповідності законам України «Про страхування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якими не передбачено термін (ознаки) актуарія та його повноваження як окремого спеціаліста, якому надано повноваження на складання та підписання звітності щодо діяльності страховиків.

Також покликається на те, що актуарний звіт безпідставно віднесено до переліку звітних даних страховиків, оскільки він підписується не керівником чи іншим уповноваженим працівником страховика, а іншою, третьою особою, що суперечить статті 48 Директиви Європейського парламенту і ради 2009/138/ЄС від 25.11.2009 про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування.

Також покликається на те, що скаржувані розпорядження суперечать Закону України «Про страхування», оскільки ним не передбачено повноважень відповідача на запровадження нових звітів, а достовірність та повнота річного балансу звітності страховиків підтверджується аудитором, а не актуарієм. Крім того, актуарний звіт є формою фінансової звітності, яку не передбачено законодавством про фінансову звітність. Крім того, актуарним звітом передбачено розкриття інформації, яка не передбачена Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Також покликається на те, що державний орган при розробці та впровадженні регуляторного акту не може ставити за мету додержання будь-яких рекомендацій та методик, які не є обов`язковими для України.

Також покликається на те, що відповідачем порушено порядок проведення аналізу регуляторного впливу.

Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 33 Закону України «Про страхування», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №85/96-ВР), страховики зобов`язані щоквартально подавати Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані за формою, встановленою Уповноваженим органом, затверджені власником (уповноваженим ним органом) страховика, а також давати на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних.

Відповідно до статті 34 Закону №85/96-ВР страховики публікують свій річний баланс за формою і в порядку, встановленими Уповноваженим органом.

Достовірність та повнота річного балансу і звітності страховиків повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон №2664-III), клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності фінансової установи.

Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону №2664-III фінансові установи повинні розкривати:

1) фінансову та консолідовану фінансову звітність, яка складається та подається відповідно до законодавства;

2) звіт про корпоративне управління (для фінансових установ, утворених у формі акціонерних товариств), що складається відповідно до вимог цього Закону, законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, і подається:

акціонерам фінансової установи;

органам, які відповідно до закону здійснюють нагляд за діяльністю відповідної фінансової установи, разом з річною звітністю;

3) звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність), що складаються та подаються відповідно до вимог законів з питань регулювання ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг;

4) інформацію, що надається клієнтам відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 18 статті 28 Закону №2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України.

На виконання наданих законом повноважень, відповідач розпорядженням від 03.02.2004 №39 затвердив Порядок складання звітних даних страховиків (Порядок №39).

Оскаржуваними у цій справі розпорядженнями від 07.09.2017 №3701 та від 04.09.2018 №1521 відповідач доповнив Порядок №39 положеннями про необхідність подання страховиками актуарного звіту та затвердив його форму.

Відповідно до визначення поняття, яке міститься в оскаржуваному розпорядженні №1521, актуарний звіт - встановлена Нацкомфінпослуг стандартизована форма розкриття інформації щодо достатності визнаних страхових зобов`язань для здійснення майбутніх страхових виплат та/або виплат викупних сум за укладеними договорами страхування та витрат, пов`язаних із виконанням таких договорів, що містить рекомендації про потребу доформування страхових резервів для забезпечення адекватності зобов`язань страховика, що складається актуарієм в установленому порядку за результатами проведених актуарних розрахунків.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що приймаючи оскаржувані розпорядження відповідач діяв відповідно до пункту 18 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" в межах наданих законом повноважень, з дотриманням визначеної законом процедури, з врахуванням поданих позивачем зауважень.

Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що відповідачем не дотримано вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» є безпідставним, оскільки відповідно до статті 3 цього Закону його дія, серед іншого, не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, що спрямовані на виконання нею повноважень, визначених пунктами 4, 6, 8, 16, 18, 19, 21 та 22 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та мають ознаки регуляторного акта.

Також безпідставним є покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скраги на те, що актуарним звітом передбачено розкриття інфомації, яка не передбачена статтею 12-1 Закону №2664-III, оскільки за змістом статті 12-1 Закону №2664-III фінансові установи повинні розкривати також звітні дані, перелік яких відповідач і доповнив актуарним звітом.

Крім того, Законом від 16.09.2014 №1678-VII Україною ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами (Закон №1678-VII.)

Відповідно до статті 385 Угоди про асоціацію сторони сприяють поступовому наближенню до визнаних міжнародних стандартів щодо регулювання і нагляду у сфері фінансових послуг.

Відповідно до Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 N 1106), серед іншого, передбачено приведення вимог до консолідованих звітів та консолідованих річних звітів у відповідність з вимогами ЄС.

Відповідальним за виконання цього пункту Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію визначено саме Нацкомфінпослуг.

За таких обставин, покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що запроваджуючи обов`язок страховиків подавати актуарний звіт відповідач діяв не на підставі законодавства, не можна визнати обґрунтованим.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що актуарний звіт не є формою передбаченої законодавством фінансової звітності, а відноситься до іншої інформації, яка стосується фінансового стану страховика.

Крім того, відповідно до статті 10 Закону №85/96-ВР страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини інвестиційного доходу, яка повинна зазначатися у договорі страхування. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.

Актуарними розрахунками можуть займатися особи, які мають відповідну кваліфікацію згідно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка підтверджується відповідним свідоцтвом.

Таким чином, відповідно до чинного на час прийняття оскаржуваних розпоряджень законодавства, страховики у своїй діяльності уже використовували актуарні розрахунки, які також виконувались актуаріями, які мають відповідну кваліфікацію, відтак запровадження відповідачем складання актуарного звіту, який підписується самим актуарієм не може розцінюватись як порушення вимог Закону №85/96-ВР.

До того ж, запроваджений відповідачем порядок подання актуарних звітів в подальшому був розвинутий на законодавчому рівні і на теперішній час здійснення актуарної функції та обов?язок подання актуарних звітів передбачено чинним Законом України «Про страхування» від 18.11.2021 №1909-IX.

Крім того, оскаржувані розпорядження не містять імперативних приписів щодо обов?язкового складання актуарного звіту саме «зовнішнім» актуарієм, а встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які мають право на їх складання та підписання, не може розцінюватись як такий припис, відтак доводи касаційної скарги в цій частині також є безпідставними.

Аналогічні кваліфікаційні вимоги містить стаття 48 Директиви Європейського парламенту і ради 2009/138/ЄС від 25.11.2009 про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування, однак такі вимоги також не означають здійснення актуарної функції виключно «зовнішнім» актуарієм.

З цих же мотивів безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що актуарний звіт не можна віднести до числа фінансової звітності та звітних даних страховика, оскільки він підписується не керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку чи бухгалтером, а іншою, третьою особою.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо правомірності оскаржуваних розпоряджень та постановили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Асоціації "Страховий бізнес" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №826/7098/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття , є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук