Рішення

від 02.04.2024 по справі 465/9740/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9740/23

2-др/465/29/24

Додаткове

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2024 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

з участю: секретаря Лозинського Т-Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, -

встановив:

у провадженні Франківського районного суду м. Львова перебувала цивільна справа №465/9740/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2024 задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892)на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 132 200 (сто тридцять дві тисячі двісті) гривень 36 копійок; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, розмір якої станом на 21.11.2023 року становить18534 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 40 копійок, з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 109 721 (сто дев`ять тисяч сімсот двадцять одну) гривню 30 копійок, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті; моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

22.03.2024 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, у розмірі 13000,00 гривень.

Представником відповідача 25.03.2024 подано заяву про відсутність підстав для стягнення відшкодування витрат на правову допомогу та просить залишити без задоволення заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також винести окрему ухвалу суду, якою зобов`язати уповноважений орган досудового розслідування зареєструвати кримінальне провадження та в його рамках перевірити факти щодо можливого вчинення посадовими особами адвокатського об`єднання Сенатор злочинних дій, що мають ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченим ст. 212 КК України.

Згідно з приписами ч.1ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цьогоКодексу.

Ч. 4 ст. 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності у виклику учасників справи. Тому, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Крім цього, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.04. 2020 у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Також, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Судом встановлено, що 18.11.2023 року між адвокатським об`єднанням «Сенатор» та ОСОБА_1 укладено Договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги).

Згідно акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 13.03.2024, адвокатське об`єднання «Сенатор» надало ОСОБА_1 правову допомогу (юридичні послуги) в обсязі, визначеному п.3 Договору, загальною вартістю 13000,00 грн., а саме:

юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта позовної заяви про стягнення заробітної плати, компенсації та моральної шкоди 7000,00 грн.;

юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта клопотання про ознайомлення з матеріалами справи 1500,00 грн.;

юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта заперечень проти закриття провадження у справі 1500,00 грн.;

юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у представництві інтересів клієнта у Франківському районному суді м. Львова та участі в 1 судовому засіданні 1500,00 грн.;

юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта заяви про відшкодування витрат на правову допомогу 1500,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питанняпро стягненнясудових витрат,понесених позивачем,суд вважає,що наявнів матеріалахсправи доказине єбезумовною підставоюдля відшкодуваннясудом витратна професійнуправничу допомогуу вказаномурозмірі зіншої сторони,адже цейрозмір маєбути доведений,документально обґрунтованийта відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 7800 грн. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Щодо вимоги представника відповідача винести окрему ухвалу суду, якою зобов`язати уповноважений орган досудового розслідування зареєструвати кримінальне провадження та в його рамках перевірити факти щодо можливого вчинення посадовими особами адвокатського об`єднання Сенатор злочинних дій, що мають ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченим ст. 212 КК України, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Виходячи з аналізу змісту правових норм Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає, що судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 262 ЦПК України.

У даному випадку суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали стосовно осіб адвокатського об`єднання Сенатор, оскільки судом не встановлено фактів порушення норм законодавства, які стали б підставою для прийняття окремої ухвали суду.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд

вирішив:

заяву позивача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом цивільної справи № 465/9740/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства-Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (ЄДРПОУ 05416892, 03037, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 39/1.

Суддя Ванівський Ю.М.