Постанова

від 11.10.2024 по справі 465/9740/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/9740/23 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський Ю.М.

Провадження № 22-ц/811/1306/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» на додаткове рішення Франківського районного суду міста Львова від 02 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

29.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 132 200 (сто тридцять дві тисячі двісті) гривень 36 копійок; компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, розмір якої станом на 21.11.2023 року становить 18 534 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривні 40 копійок, з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 109 721 (сто дев`ять тисяч сімсот двадцять одну) гривню 30 копійок, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті; моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

22.03.2024 року ОСОБА_1 подала до суду з заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просила стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 гривень.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що загальна вартість її витрат на професійну правову допомогу становить 13 000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги та актом про надання правової допомоги (надання послуг).

Оскаржуваним додатковим рішенням заяву позивача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом цивільної справи № 465/9740/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7 800 (сім тисяч вісімсот) грн 00 коп.

Додаткове рішення суду оскаржило Державне підприємство Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях».

Вважає додаткове рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження понесення позивачкою витрат на правову допомогу за договором від 18.11.2023 року, зокрема платіжних квитанцій про оплату наданих адвокатом послуг на рахунок адвокатського об`єднання «Сенатор». При цьому, доказом того, що позивачка фактично не понесла витрати на правову допомогу є заява ОСОБА_1 , у якій остання зазначає, що має лише намір понести такі витрати. Враховуючи, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, відсутність відповідних доказів є підставою для відмови у задоволенні вимоги про їх відшкодування.

Просить додаткове рішення суду скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2ст. 137 ЦПК Українипередбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до положень ч. 4ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5ст. 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на адвокатські послуги, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно практики Європейського суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч.1,п.1ч.2ст.141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Встановлено, що 29.11.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить 25 000 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

22.03.2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просила стягнути з Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 гривень.

Заяву обгрунтовувала тим, що 18.11.2023 року між нею та адвокатським об`єднанням «Сенатор» укладено договір доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги).

Згідно акту про надання правової допомоги (приймання наданих послуг) №1 від 13.03.2024, адвокатське об`єднання «Сенатор» надало ОСОБА_1 правову допомогу (юридичні послуги) в обсязі, визначеному п.3 Договору, загальною вартістю 13 000,00 грн, а саме: юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта позовної заяви про стягнення заробітної плати, компенсації та моральної шкоди - 7000,00 грн; юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 1500,00 грн; юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта заперечень проти закриття провадження у справі - 1500,00 грн; юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у представництві інтересів клієнта у Франківському районному суді м. Львова та участі в 1 судовому засіданні - 1500,00 грн; юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 18.11.2023 року, які полягають у підготовці від імені клієнта заяви про відшкодування витрат на правову допомогу - 1500,00 грн.

25.03.2024 року представник відповідача подавав заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 13 000 грн, яку обґрунтовував відсутністю належних доказів на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та невідповідністю умов договору доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 18.11.2023 року вимогам закону, що є підставою для відмови у задоволенні поданої ОСОБА_1 заяви.

Задовольняючи частково заяву ОСОБА_1 про стягнення з відповідача в користь позивача 7 800 грн витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності наданих адвокатом послуг та їх складності.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки розмір правової допомоги визначено судом з урахуванням умов договору доручення на представництво інтересів та надання правничої допомоги (правової допомоги) від 18.11.2023 року, доказів, наданих представником позивача на обґрунтування розміру витрат на правову допомогу, складності справи, часу, затраченого адвокатом та обсягу наданих ним послуг та виходячи з того, що позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Доводи апеляційноїскарги щодо відсутності у матеріалах справи належних доказів на підтвердження здійснення позивачкою оплати за послуг з надання професійної правничої допомоги колегією суддів не враховуються, оскільки такі спростовуються позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15 та від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена.

Інші доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування додаткового рішення суду колегія суддів суду не вбачає.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 11 жовтня 2024 року.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Львівської філії Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» - «Західдіпрошлях» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Франківського районного суду міста Львова від 02 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра