Рішення

від 25.03.2024 по справі 167/1287/23

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/1287/23

Номер провадження 2/167/34/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю:

секретаря судового засідання О.В. Давидюк,

позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивача - адвоката Д.О. Шевчук,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на

стороні позивачів - ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: виконавчий комітет Рожищенської міської ради Волинської області, як орган опіки та піклування,

в с т а н о в и в:

27 листопада 2023 року позивачі звернулися в суд з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та призначення опікунами, мотивуючи свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала з позивачами за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми неповнолітніми дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюб між ОСОБА_5 і батьком дітей - ОСОБА_23 було розірвано рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 16.11.2016 року.

Фактично з дня смерті ОСОБА_5 вихованням, розвитком, навчанням, здоров`ям, забезпеченням усіх необхідних базових соціальних, побутових та психологічних потреб неповнолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 займаються позивачі. При цьому діти мають дружні та сімейні відносини з рідними дітьми позивачів та зростають в атмосфері любові, підтримки, поваги та взаємодопомоги.

Відповідач ОСОБА_4 протягом тривалого часу не займався і не займається вихованням дітей, не приймає участі у їхньому житті, навчанні та дозвіллі. Крім сплачених несвоєчасно і не в повному обсязі аліментів, жодної іншої фінансової участі відповідач у матеріальному забезпеченні дітей не бере. ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям дітей, не відвідує їх за місцем їхнього проживання, не цікавиться успіхами у ліцеї, тобто відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, які на даний час взяли на себе позивачі.

Позивачі вважають, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо неповнолітніх дітей є наслідком його винної поведінки та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене, просять позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановити над дітьми опіку та призначити їх опікунами.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 року, справа передана на розгляд головуючому судді Н.В. Шептицькій (ас 34).

Враховуючи ту обставину, що 27-29.11.2023 року система « Електронний суд» не працювала і, у зв`язку із цим, головуючий суддя не мала доступу до ЄДДР, 29.11.2023 року судом був надісланий запит до відділу ЦНАП Рожищенської міської ради з метою встановлення місця реєстрації відповідача (ас 35) і станом на 06.12.2023 року відповідь на запит в суд не надійшла.

06.12.2023 року на запит головуючого судді надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача (ас 36), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно частини 1 статті 27 ЦПК України.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 06.12.2023 року позовна заяву прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2024 року (ас 37-38).

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 09.01.2024 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виконавчий комітет Рожищенської міської ради Волинської області, як орган опіки та піклування, який зобов`язано надати суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 . Підготовче засідання відкладено на 30.01.2024 року (ас 57-59), в якому оголошено перерву до 06.02.2024 року.

29.01.2024 представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про залишення позовної вимоги про встановлення опіки і призначення опікуном - без розгляду (ас 65).

29.01.2024 представник позивача ОСОБА_1 подала заяву про залишення позовної вимоги про встановлення опіки та призначенням опікуном - без розгляду (ас 68).

29.01.2024 року на виконання ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 09.01.2024 року на адресу суду надійшли рішення та висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Рожищенської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (ас 70-74).

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 06.02.2024 року позовну заяву позивачів, в частині вимог про встановлення опіки та призначення опікунами залишено без розгляду, підготовче провадження у справі закрито, призначено судове засідання на 01.03.2024 року, позивачів зобов`язано забезпечити явку в судове засідання неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (ас 85-87). В судовому засіданні 01.03.2024 року оголошено перерву до 25.03.2024 року.

У судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 з підстав, зазначених у позові, який просили задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і додатково суду пояснила, що органом опіки та піклування встановлено, що відповідач ні до, ні після смерті колишньої дружини не виявив бажання забрати дітей до себе на виховання, не цікавився їх життям, здоров`ям та навчання дітей. Позивачі неодноразово повідомляли ОСОБА_4 про його батьківський обов`язок забрати своїх дітей, які фактично лишилися без батьківського піклування. Проте, батько ОСОБА_4 свідомо самоусунувся від своїх обов`язків, з дітьми не спілкується, матеріально не утримує. Малолітніх ОСОБА_15 та ОСОБА_11 після смерті матері забрали до себе в сім`ю дядько з тіткою - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які повністю їх матеріально утримують, забезпечують всім необхідним для повноцінного життя та розвитку, допомагають у навчанні, забезпечують ліками, оточують любов`ю та турботою. Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 вирішувалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Рожищенської міської ради, де відповідач повідомив, що на даний час він не має змоги забрати дітей та їх утримувати, тому не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Відповідач неодноразово змінював свою позицію щодо позовних вимог: не визнавав, визнавав, просив надати час для того, щоб подумати і визначитися. В судовому засіданні 25.03.2024 року позовні вимоги визнав повністю і суду пояснив, що він дійсно є батьком малолітніх дітей ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Оскільки він ніде не працює, його колишня дружина і мама дітей померла, то він немає можливості утримувати, виховувати і доглядати своїх дітей, яким буде краще жити з позивачами. Позивач ОСОБА_1 є рідним братом його покійної дружини і він разом із його дружиною ОСОБА_18 забрали дітей проживати в свою сім`ю, піклуються про них і доглядають за дітьми. Вважає, що дітям буде краще жити з позивачами і він не заперечує проти того, щоб його позбавили батьківських прав відносно сина ОСОБА_19 та доньки ОСОБА_20 . Відзив на позовну заяву не подав.

Суд роз`яснив відповідачу правові наслідки позбавлення батьківських прав і на запитання суду щодо його усвідомлення цих наслідків ще раз підтвердив свою згоду на позбавлення його батьківських прав відносно доньки та сина.

В судовому засіданні 01.03.2024 року були опитані неповнолітні діти: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які підтвердили, що після смерті мами проживають разом із позивачами, які про них піклуються і займаються їх виховання. Свого тата ОСОБА_4 вони фактично не знають, з ним не спілкуються і не бажають жити разом, оскільки були свідками жорстокого домашнього насилля зі сторони тата по відношенню до їх покійної мами.

Заслухавши пояснення учасників справи, думку неповнолітніх дітей, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд встановив наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_5 - матір`ю неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ас 11, 12).

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано 16.11.2016 року (ас 23, 25).

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 03.04.2023 року (ас 13).

В судовому засіданні з пояснень учасників справи і письмових доказів встановлено, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своєю матір`ю - пенсіонеркою, офіційно ніде не працює. Також встановлено, що відповідач не займається вихованням дітей, не цікавиться її навчанням, вихованням та розвитком у школі. Позивачі неодноразово повідомляли ОСОБА_4 про його батьківський обов`язок забрати своїх дітей, які фактично лишилися без батьківського піклування. Проте, ОСОБА_4 самоусунувся від своїх обов`язків, фактично з дітьми не спілкується і між ними немає сімейних, родинних, теплих стосунків, як між батьком та дітьми. Відповідач сплачував матері дітей аліменти на їх утримання, але із значною затримкою і не в повному розмірі, що була визначена рішенням Рожищенського районного суду Волинської області (ас 19), і станом на вересень місяць 2023 року сукупний розмір заборгованості ОСОБА_4 по аліментах становить 80 947, 39 гривень (ас 20-22). Малолітніх ОСОБА_15 та ОСОБА_11 після смерті матері забрали до себе в сім`ю дядько з тіткою - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які повністю їх матеріально утримують, забезпечують всім необхідним для повноцінного життя та розвитку, допомагають у навчанні, забезпечують ліками, оточують любов`ю та турботою.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 вирішувалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Рожищенської міської ради, де відповідач повідомив, що на даний час він не має змоги забрати дітей та їх утримувати, тому не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Рожищенської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Рожищенської міської ради від 23.01.2024 року № 1/19, враховуючи інтереси малолітніх дітей, орган опіки і піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно двох його малолітніх дітей: ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .

Дані обставини встановлені і підтверджені поясненнями учасників справи, а також: копією паспорту Серії НОМЕР_2 та Серії НОМЕР_3 (ас 6, 8), Свідоцтвом про шлюб від 28.10.2023 року (ас 10), рішенням виконавчого комітету Рожищенської міської ради №1/19 від 23.01.2023 року (ас 71), висновком органу опіки та піклування Рожищенської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (ас 72-73), довідкою № 276/01-10/2-23 від 02.10.2023 року Комунального закладу загальної середньої освіти «Рожищенський ліцей №2» (ас 18), актом обстеження умов проживання ОСОБА_4 (ас 74), копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2016 року (ас 19), розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_4 (ас 20-22), копією довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 824 від 27.09.2023 року (ас 26); довідкою про склад сім`ї та проживання № 231 від 11.04.2023 року (ас 27); довідкою з Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Луцького району Волинської області №286/06-31/2-23 від 10.04.2023 року (ас 28).

У судовому засіданні встановлено, що померла мати неповнолітніх дітей ОСОБА_5 і позивач ОСОБА_1 є рідні брат і сестра, що підтверджується: Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (ас 24), копією свідоцтва про народження від 08.09.1992 року (ас 29), копією свідоцтва про народження від 08.09.1992 року (ас 30).

З характеристик за місцем навчання неповнолітніх дітей вбачається, що ОСОБА_4 з навчальними закладами контакту не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, батьківські збори не відвідує (ас 15, 17). Вихованням дітей та їх успішністю в школі займаються тітка ОСОБА_2 , яка постійно відвідує батьківські збори та позакласні заходи (ас 14, 16 ).

Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно частин 2, 3 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, викладених у пунктах 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Дослідивши надані учасниками справи докази суд установив, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей - ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , не цікавиться її навчанням, не здійснює їх підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей; не спілкується з дітьми в необхідній мірі, хоча жодних перешкод у цьому йому ніхто не чинить; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

На думку суду, позивачі довели обставини свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

За таких обставин зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення відповідача від виховання дітей, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками і його поведінка є винною, оскільки, на думку суду, відповідач не виконує своїх батьківських обов`язків не унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від нього причин.

На думку суду, мотиви для позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 є доречними і достатніми, і рішення про позбавлення його батьківських прав здатне забезпечити належний захист прав та інтересів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а висновок органу опіки грунтується на достатній доказовій базі.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо дітей, і що свідоме та тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки та є підставою для позбавлення його батьківських прав.

При прийнятті даного рішення суд також ураховує позицію відповідача щодо визнання позовних вимог про позбавлення його батьківських прав і, що таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Крім того, при ухваленні такого рішення, суд враховуючи думку неповнолітніх дітей, керується їх найкращими інтересами, зокрема щодо визначення їх статусу з урахуванням смерті мами і небажанням батька займатися їх вихованням та утриманням.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Тобто позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки.

Згідно частин 1, 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивачів судові витрати.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77-81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: виконавчий комітет Рожищенської міської ради Волинської області, як орган опіки та піклування - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Копію рішення суду надіслати виконавчому комітету Рожищенської міської ради Волинської області, як органу опіки та піклування, для відому та вирішення питання про встановлення опіки та призначення опікуна неповнолітнім дітям: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Роз`яснити учасникам справи, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 45101, м. Рожище, вул. Незалежності, 60, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04333268.

Дата складення повного тексту рішення суду: 03.04.2024 року.

Головуючий суддя Н.В. Шептицька