Рішення

від 03.04.2024 по справі 479/995/23

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/995/23

2/479/52/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

02 квітня 2024 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі:секретаря судовогозасідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро у порядку загального позовногопровадження цивільну справу №479/995/23 за позовом Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок,

учасники справи:

позивач Первомайська окружна прокуратура Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у

Миколаївській області,

прокурор Кучеренко М.О.,

відповідач ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Первомайська окружнапрокуратура Миколаївськоїобласті вінтересах державив особіГоловного управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , будучи громадянином республіки білорусь, в порядку спадкування набув право власності на земельні ділянки: площею 0,0804га кадастровий номер: 4823983100:04:007:0009, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 ;площею 0,2833 га, кадастровий номер: 4823983100:04:004:0014, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 , на підставі рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2018 року. В подальшому ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказані земельні ділянки. В порушення ч.4 ст.81, ст.145 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 протягом року не відчужив успадковані земельні ділянки, у зв`язку з чим прокурор просив конфіскувати їх у власність держави та стягнути сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 10 серпня 2023 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані земельні ділянки, що належать ОСОБА_1 , на строк до виконання рішення суду або до скасування арешту, у порядку передбаченому ст.158 ЦПК України.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, з викладених у позові підстав, просив про їх задоволення, проти заочного розгляду справи заперечень не мав.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив не надав, тому суд у відповідності до положень ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що рішенням Кривоозерського районного суду від 18 грудня 2018 року за ОСОБА_1 визнано в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки площею: площею 0,0804га кадастровий номер: 4823983100:04:007:0009, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 ;площею 0,2833 га, кадастровий номер: 4823983100:04:004:0014, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 (а.с.17-19).

На підставі вказаного рішення суду за відповідачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на наступні земельні ділянки площею:

-0,0804га кадастровий номер: 4823983100:04:007:0009, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 червня 2019 року вчинено запис №32034183;

-0,2833 га,кадастровий номер:4823983100:04:004:0014, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 червня 2019 року вчинено запис №32035616, що підтверджено даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №339524037 від 18 липня 2023 року(а.с.11-14), даними Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові праві на земельну ділянку(а.с.15,16).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №339524037 від 18 липня 2023 року ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки податків: НОМЕР_1 , має національний паспорт іноземця, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 11 грудня 1997 року Міністерством внутрішніх справ республіки білорусь, країна громадянства: білорусь(а.с.12).

Положеннями ст.13 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

У положеннях ч.4 ст.22 ЗК України( у редакції, що діяла на час визнання права власності за ОСОБА_1 на підставі рішення суду) землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

За змістом ч.2, ч.3, ч.4 ст.81 ЗК України (у редакції, що діяла на час визнання права власності за ОСОБА_1 на підставі рішення суду), іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі, зокрема, прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

На час набуття права власності відповідачем права власності на земельні ділянки була чинною ст.145 ЗК України, яка визначала, що якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

За положеннями ч.ч.1,2 та 4 ст.145 ЗК України(у чинній редакції) якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Такий позов подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах, а ціна проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Відповідно положень пп."е" ч.1 ст.140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи громадянином іншої держави, законно, на підставі успадкування згідно рішення суду, набув право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, однак протягом встановленого законом річного строку не відчужив їх, що є підставою для конфіскації цих земельних ділянок на користь держави.

Відповідно положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У даній справі встановлено, що відповідач не мав перешкод у доступі до законодавства і знав, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення мають бути ним відчужені протягом року, а у іншому разі такі земельні ділянки підлягають конфіскації з компенсацією відповідачу її вартості, тому втручання в право особи на мирне володіння майном за обставин, встановлених у справі є правомірним.

Підставою представництва прокурором інтересів держави є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, який за законом є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Порушення інтересів держави у даному випадку полягає в тому, що ОСОБА_1 не дотримався визначеної законодавством процедури використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та, як іноземний громадянин, не вжив заходів для їх відчуження, у зв`язку з чим на теперішній час є власником спірних земельних ділянок на території України.

При цьому, прокурор листом від 18 липня 2023 року повідомив ГУ Держгеокадстру у Миколаївській області про виявлені порушення земельного законодавства, проте останнє заходів до усунення порушень не вжило.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно положень ч.7ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ст.141 ЦПК України. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1342 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову та 2684 грн. судового збору за подання позову, всього 4026 грн..

Керуючись ст.ст.13,14 Конституції України, ст.ст.22,80,81,145,148 Земельного кодексу України, ст.11-13,76-81,141,158,258,263-265,280-284, 355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок, - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 4823983100:04:004:0014, площею 0,2833 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 .

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 4823983100:04:007:0009, площею 0,0804 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану в АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласноїпрокуратури (р/рUA748201720343150001000000340,банк ДКСУм.Києва,МФО 820172,ЄДРПОУ 02910048) судовий збір за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову в сумі 4026 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 03 квітня 2024 року.

Суддя :