Ухвала

від 02.04.2024 по справі 303/1791/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа номер №303/1791/24

Провадження №1кс/303/392/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному 26.02.2024 до ЄРДР за №12024071040000292

В С Т А Н О В И В:

Слідчий ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб за попередньою групою осіб, з корисливих мотивів, за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.02.2024, у ОСОБА_5 , за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.

Надалі, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення осіб через держаний кордон України з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, підшукали осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яким, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України та які погодились сплатити грошові кошти за їх незаконне переправлення через державний кордон.

При цьому, ОСОБА_5 під час спілкування в телефонному режимі з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 провів з ними усні домовленості про організацію їхнього переправлення через державний кордон України шляхом надання засобів та порад, для можливості незаконного перетину ним кордону поза пунктами пропуску із Угорською Республікою. За виконання вказаних дій, ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом висунув умову надання грошових коштів у розмірі 6000 доларів США у якості винагороди.

В свою чергу невстановлена досудовим розслідуванням особа, на виконання попередньо розробленого злочинного плану, під час спілкування в телефонному режимі з ОСОБА_9 провів з ним усні домовленості про організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 через державний кордон України шляхом надання засобів та порад, для можливості незаконного перетину ним кордону поза пунктами пропуску із Угорською Республікою. За виконання вказаних дій, невстановлена досудовим розслідуванням особа, керуючись корисливим мотивом висунула умову надання грошових коштів у розмірі 12800 доларів США у якості винагороди, при цьому зазначив про необхідність оплати авансу у розмірі 3400 Євро на картковий рахунок наданий невстановленою досудовим розслідуванням особою, на що ОСОБА_9 погодився.

Далі, ОСОБА_5 , та невстановлена досудовим розслідуванням особа, під час подальших телефонних розмов з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали їм вказівку у визначений час 21.02.2024 прибути до м. Мукачево.

Надалі, ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного плану сприяв у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, з даного приводу останній, приїхав 21.02.2024 на своєму автомобілі марки «BMW X7» з д.н.з. НОМЕР_1 , на територію залізничного вокзалу на станції Мукачево, за адресою АДРЕСА_1 , де близько 06:00 год. підібрав до салону свого автомобіля ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та близько 07:36 год. підібрав до салону свого автомобіля ОСОБА_10 та відвіз останніх до наразі невстановленого досудовим розслідуванням хостелу в м. Мукачево, де на той час знаходилися ОСОБА_11 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, організовуючи та керуючи вказаними діями, 21.02.2024 близько 20:00 год. ОСОБА_5 , на своєму автомобілі марки «BMW X7» з д.н.з. НОМЕР_1 відвіз ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до невстановленого досудовим розслідування будинку, де на той час знаходилося ще декілька осіб чоловічої статі, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, де до них приєднався невстановлений досудовим розслідуванням автомобіль марки «Kia» білого кольору під керуванням невстановленого досудовим розслідуванням спільника, який згідно попередньо обговорених домовленостей, мав сприяти ОСОБА_5 наданням засобів в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В подальшому того ж дня, невстановлена досудовим розслідуванням особа, будучи за кермом невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля марки «Kia» білого кольору, підібрала до салону свого автомобіля ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , та спільно з ОСОБА_5 , який був за кермом свого автомобіля марки «BMW X7» з д.н.з. НОМЕР_1 , вирушили в бік населеного пункту м. Хуст, де по прибуттю, водій невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля марки Kia білого кольору, за вказівкою ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_10 раніше обумовлену суму грошових коштів в розмірі 6000 доларів США та від ОСОБА_9 решту обумовленої суми в розмірі 9500 Євро, за організацію їхнього незаконного переправлення через державний кордон України.

Зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 означеного кримінального правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, наявність визначених ч.1ст.177 КПК Україниризиків, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, слідчий просить задовольнити подане клопотання.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_12 , прокурор ОСОБА_3 , кожен окремо, підтримали клопотання, просили суд його задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому вказав на те, що не був обізнаний щодо повідомлення про підозру та оголошення його в розшук. Після того як дізнався про дані обставини відразу з`явився до суду.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_13 підтримав позицію ОСОБА_5 . Вказав на те, що вказані в клопотанні ризики, передбачені п.2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, по проходженню більш як місяцю часу з дня проведених слідчих дій, в тому числі за місцем проживання ОСОБА_5 , наразі перестали існувати. Крім того, просив врахувати факт того, що ОСОБА_5 є одруженим, на його утриманні перебувають неповнолітні діти, а відтак просив суд обмежитись застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного висновку.

Так, відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Під час вирішення питання щодо запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На підставі оцінки сукупності доданих до клопотання доказів, можна дійти висновку, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що орган судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що є тяжким злочином (відповідно до ст.12 КК України), а відтак, зважаючи на тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання винуватим, являється вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню ОСОБА_5 , що свідчить про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, існування якого орган досудового розслідування обґрунтовує не встановленням місцезнаходження речового доказу - грошових коштів, наданих за попередньою домовленістю за незаконне переправлення через державний кордон України, як і ризик можливого впливу ОСОБА_5 на інших співучасників, причетних до вчинення кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), можливість існування яких в часі пов`язана з виникненням в ОСОБА_5 обізнаності щодо його кримінального переслідування, з огляду на сплив часу (обшук за місцем проживання ОСОБА_5 проводився більш ніж місяць тому) є свідченням можливості реалізації даних ризиків, тобто дані ризики на час розгляду клопотання якщо і не перестали існувати, то їх питома вага дуже мала.

З врахуванням вищенаведеного приходжу до висновку, щодо доведеності наданими стороною обвинувачення доказами обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, щодо існування вищевказаних ризиків.

Щодо виду запобіжного заходу, який підлягає до застосування виходжу з наступного.

Так, згідно із ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підсумовуючи наведене, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки (одружений, на утриманні має неповнолітню дитину), приходжу до висновку, що під час розгляду клопотання не доведено необхідність застосування до останнього виняткового запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою,а відтак неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя маєправо застосуватибільш м`якийзапобіжний захід,ніж той,який зазначенийу клопотанні,а такожпокласти напідозрюваного,обов`язки,передбаченічастинами п`ятоюташостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, наявність вищевказаних ризиків, особу підозрюваного приходжу до висновку, що для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, та запобіганню встановленим ризикам, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку наступного дня, без застосування електронного засобу контролю, та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

З врахуванням викладеного, клопотання підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 176, 177, 179, 184, 186, 187, 193, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного,у кримінальному провадженні, внесеному 26.02.2024 до ЄРДР за №12024071040000292, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без використання електронних засобів контролю до 31 травня 2024 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_2 , у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. ранку наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження.

- не залишати межі Мукачівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання;

Обов`язки покладаються на підозрюваного до 31 травня 2024 року.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на Мукачівський РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1