Ухвала

від 21.05.2024 по справі 303/1791/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/1791/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/247/24 за апеляційною скаргою прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2024.

Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арештуу нічнийчас добиз 22до 06год строкомна 60днів,до 31.05.2024включно,щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,відомості про яке 26.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12024071040000292.

Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_7 покладено обов`язки, передбаченіст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 , у період часу з 22 до 06 год без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати межі Мукачівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання.

З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за№ 12024071040000292, відомості про яке 26.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

-2-

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 19.02.2024 в ОСОБА_7 , за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Закону України «Про правовий режим воєнного стану», через державний кордон, з корисливих мотивів.

Надалі, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення осіб через держаний кордон України з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, підшукали осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яким, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України та які погодились сплатити грошові кошти за їх незаконне переправлення через державний кордон.

При цьому, ОСОБА_7 під час спілкування в телефонному режимі з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , провів з ними усні домовленості про організацію їхнього переправлення через державний кордон України шляхом надання засобів та порад, для можливості незаконного перетину ними кордону поза пунктами пропуску із Угорською Республікою. За виконання вказаних дій, ОСОБА_7 , керуючись корисливим мотивом висунув умову надання грошових коштів у розмірі 6000 доларів США у якості винагороди.

У свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, на виконання попередньо розробленого злочинного плану, під час спілкування в телефонному режимі з ОСОБА_9 , провів з ним усні домовленості про організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 через державний кордон України шляхом надання засобів та порад, для можливості незаконного перетину ними кордону поза пунктами пропуску із Угорською Республікою. За виконання вказаних дій, невстановлена досудовим розслідуванням особа, керуючись корисливим мотивом висунула умову надання грошових коштів у розмірі 12800 доларів США у якості винагороди, при цьому зазначив про необхідність оплати авансу у розмірі 3400 євро на картковий рахунок наданий невстановленою досудовим розслідуванням особою, на що ОСОБА_9 погодився.

Далі, ОСОБА_7 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, під час подальших телефонних розмов з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , надали їм вказівку у визначений час 21.02.2024 прибути до м. Мукачева.

Надалі, ОСОБА_7 , з метою реалізації свого злочинного плану сприяв у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, з даного приводу останній, приїхав 21.02.2024 на своєму автомобілі марки «BMW X7» д.н.з. НОМЕР_1 , на територію залізничного вокзалу на станції Мукачево, за адресою АДРЕСА_2 , де близько 06 год підібрав до салону свого автомобіля ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та близько 07 год 36 хв підібрав до салону свого автомобіля ОСОБА_10 та відвіз останніх, до наразі невстановленого досудовим розслідуванням хостелу в м. Мукачеві, де на той час знаходилвся ОСОБА_11 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, організовуючи та керуючи вказаними діями, 21.02.2024 близько 20 год ОСОБА_7 , на своєму автомобілі марки «BMW X7» д.н.з. НОМЕР_1 , відвіз ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , до невстановленого досудовим розслідування будинку, де на той час знаходилося ще декілька осіб чоловічої статі, які мали намір незаконно

-3-

перетнути державний кордон України, де до них приєднався невстановлений досудовим розслідуванням автомобіль марки «Kia» білого кольору під керуванням невстановленого досудовим розслідуванням спільника, який згідно попередньо обговорених домовленостей, мав сприяти ОСОБА_7 наданням засобів в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В подальшому того ж дня, невстановлена досудовим розслідуванням особа, будучи за кермом невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля марки «Kia» білого кольору, підібрала до салону свого автомобіля ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . ОСОБА_11 та, спільно з ОСОБА_7 , який був за кермом свого автомобіля марки «BMW X7» д.н.з. НОМЕР_1 , вирушили в бік населеного пункту м. Хуст, де по прибуттю, водій невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля марки «Kia» білого кольору, за вказівкою ОСОБА_7 отримав від ОСОБА_10 раніше обумовлену суму грошових коштів в розмірі 6000 доларів США та від ОСОБА_9 решту обумовленої суми в розмірі 9500 євро, за організацію їхнього незаконного переправлення через державний кордон України.

12.03.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КУпАП.

Необхідність застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 07 до 09 років з позбавленнямправа обійматипевні посадичи займатисяпевною діяльністюна строкдо трьохроків зконфіскацією майна,а також наявність ризиків, а саме те, що ОСОБА_7 має реальну можливість покинути територію України з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду, переховуватись на території України, усвідомлюючи реальність покарання та його суворість, крім того ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити вплив на свідків в кримінальному провадженні.

Частково задовольняючиклопотання слідчогопро застосуваннящодо ОСОБА_7 запобіжного заходуу видітримання підвартою,слідчий суддявказав нате,що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України.Обґрунтованість підозристверджується долученимидо клопотаннядоказами,які наданій стадіїпроцесу єдостатніми длявисновку прообґрунтованість підозри.Також,слідчим суддеювстановлено ризикпереховування відслідства тасуду, оскільки у разі визнання винуватим, ОСОБА_7 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 07 до 09 років і це може стимулювати підозрюваного до переховування від органу досудового розслідування. Разом з тим, слідчим суддею визнано недоведеними ризики можливогознищення, спотворення, приховування будь-яких речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити вплив на свідків та інших осіб у кримінальному провадженні, оскільки таких не встановлено, у зв`язку з чим слідчий суддя прийшов до переконання, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби без застосування електронного засобу контролю, який є більш суворим, як застава та менш суворим, як тримання під вартою, може повною мірою запобігти ризикам на які посилається прокурор. Інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 02.04.2024 та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, сторона обвинувачення

-4-

вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Слідчий суддя не врахував достатньою мірою обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри, яка на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, тяжкість кримінального правопорушення у якому останній підозрюється, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, яким можливо запобігти лише шляхом застування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та захисника. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки. При цьому враховується заява прокурора про можливість розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2024 відповідає.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження за№ 12024071040000292, відомості про яке 26.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

12.03.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КУпАП.

02.04.2024ухвалою слідчогосудді частковозадоволено клопотанняслідчого прообрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходуу видітримання підвартою таобрано запобіжнийзахід увиді домашньогоарешту в нічний період доби, з 22 до 06 год на строк,до 31.05.2024.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

-5-

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.

У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7 , вислухана думка ініціатора клопотання, прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, й свідчили б про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

-6-

Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув`язнення.

Колегія суддів уважає, що з урахуванням обставини кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у нічний період доби. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя поклав на ОСОБА_7 й певні обов`язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: прибувати за першою вимогою слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 , у період часу з 22 до 06 год без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; не залишати межі Мукачівського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну місця свого проживання.

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.

-7-

При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

При цьому враховується і те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 14.05.2024 скеровано до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу прокурора Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.04.2024 щодо ОСОБА_6 ,- без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді