Постанова

від 25.03.2024 по справі 916/4894/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4894/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр.-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ПРОМ" Сергеєв Д.С.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-СЕРВІС" Ростомов Г.А.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ ЛТД" не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ПРОМ"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову)

по справі №916/4894/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГТ ЛТД"

про стягнення заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2022 № 12/07-ЛС в розмірі 1 124 156,83 грн., з якої 745 999,44 грн. сума основного боргу, 5 157,67 грн. 3 % річних, 372 999,72 грн. штраф,

(суддя першої інстанції: Шаратов Ю.А., дата та місце прийняття ухвали: 22.12.2023, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 по справі №916/4894/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» (далі ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС») про забезпечення позову від 21.12.2023 (вх. № 2-1895/23 від 22.12.2020) у справі № 916/4894/23, накладено арешт на транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю АГТ ЛТД (68000, Одеська обл., Одеський р-н, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 1, код ЄДРПОУ 44056529), а саме:

- VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску, що був зареєстрований 08.12.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- LAG 0-3-39L, 1996 року випуску, що був зареєстрований 08.02.2022 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації;

- DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску, що був зареєстрований 04.09.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску, що був зареєстрований 23.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску, що був зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS В 303, 2000 року випуску, що був зареєстрований 14.08.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- KOEHLER SC 173, 1990 року випуску, що був зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «АБВ ПРОМ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 по справі №916/4894/23 в частині накладення арешту на транспортні засобу, а саме:

- VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску, зареєстрований 08.12.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску, зареєстрований 04.09.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску, зареєстрований 23.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS В 303, 2000 року випуску, зареєстрований 14.08.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- KOEHLER SC 173, 1990 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально;

відмовити в задовленні заяви ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» в цій частині; в іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 залишити без змін.

Апелянт не погоджується з ухвалою місцевого господарського суду в частині накладення арешту на належні йому транспортні засоби. Заявник апеляційної скарги зазначає, що ухвалу суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також без врахування доказів, які не були надані апелянтом, у зв`язку з тим, що його не було залучено до розгляду даної справи.

ТОВ «АБВ ПРОМ» вказує, що судом не встановлено та не з`ясовано вкрай важливі обставини справи, а саме те, що власником шести транспортних засобів, на які оскарженою ухвалою накладено арешт , є апелянт, а не відповідач, як вказано в ухвалі Господарського суду Одеської області від 22.12.2023, що призвело до невідповідності висновків фактичним обставинам справи та порушенню норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що на момент постановлення ухвали місцевим господарським судом, а саме 22.12.2023 власником рухомого майна, на яке накладено арешт, був саме апелянт, і з 01.12.2023 відповідач не мав відношення до 6 транспортних засобів, якими був забезпечений позов позивача, оскільки відповідач продав та передав їх у власність ТОВ «АБВ ПРОМ», що підтверджується документально.

У відповідності з п.3.4. Договорів купівлі-продажу від 01.12.2023, укладених між відповідачем та апелянтом, серед іншого було узгоджено, що моментом переходу права власності на транспортні засоби є момент укладення даних Договорів. Крім того, відповідними Актами-прийому-передачі усі 6 транспортні засоби були передані ТОВ «АБВ ПРОМ» разом із свідоцтвами про їх реєстрацію, а також були вчинені всі дії, а саме зняття з обліку транспортних засобів (з відповідача) та постановлення на військовий облік за апелянтом.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ПРОМ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 по справі №916/4894/23, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, призначено розгляд справи №916/4894/23 на: 25.03.2024 року о 14-30 год,

21.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Зокрема, позивач вважає, що оскаржуваною ухвалою не вирішувалося питання про права та обов`язки апелянта, а відтак апеляційне провадження має бути закрито.

Крім того, позивач у відзиві звернув увагу, що сама по собі ухвала місцевого господарського суду не породжує права власності на транспортні засоби з боку будь-якої особи, а слугує лише гарантією виконання рішення суду і триває певний проміжок часу. Крім того, право, на виникнення якого посилається апелянт, могло виникнути лише після 01.12.2023, тобто після відкриття провадження у справі, в той же час інформація про справу щодо контрагента апелянта ТОВ «АГТ ЛТД» була оприлюднена на сайті Судової влади України, як і сам предмет позовної заяви у справі.

В судове засідання з`явились представник апелянта та позивача, які підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово, представник відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ ЛТД» про стягнення заборгованості за Договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2022 № 12/07-ЛС в розмірі 751 157,11 грн., з якої 745 999,44 грн. сума основного боргу, 5 157,67 грн. 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 12.07.2022 № 12/07-ЛС щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 22.12.2023.

В підготовчому засіданні 22.12.2023 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог від 21.12.2023 в яких просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» заборгованість у сумі 1 124 156,83 грн., з якої 745 999,44 грн. сума основного боргу, 5 157,67 грн. 3 % річних, 372 999,72 грн. штраф.

Судом розцінена вказана заява позивача як збільшення позовних вимог та зміна предмету позову.

Протокольною ухвалою від 22.12.2023 задоволено заяву позивача про збільшення позовних вимог від 21.12.2023.

22.12.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову від 21.12.2023 (вх. № 2-1895/23) в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні транспортні засоби:

- 08.12.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску;

- 08.02.2022 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації, був зареєстрований LAG 0-3-39L, 1996 року випуску;

- 04.09.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску;

- 23.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально, був зареєстрований RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску;

- 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально, був зареєстрований RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску;

- 14.08.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований RENDERS В 303, 2000 року випуску;

- 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально, був зареєстрований KOEHLER SC 173, 1990 року випуску.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем не виконано обов`язок зі сплати за послуги у сфері експедирування (перевезення) у передбачені строки, які врегульовані договором про надання транспортно-експедиційних послуг № 12/07-ЛС від 2022 року, укладеним між ТОВ «АГТ ЛТД» та ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС».

Позивач зазначив, що під час моніторингу відкритих джерел у мережі Інтернет ним було з`ясовано, що ТОВ «АГТ ЛТД» дійсно, виставив напівпричепи на продаж, що підтверджується скрін-шотами.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 по справі №916/4894/23 заяву ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» про забезпечення позову від 21.12.2023 (вх. № 2-1895/23 від 22.12.2020) у справі № 916/4894/23 задоволено, накладено арешт на сім транспортних засобів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю АГТ ЛТД (68000, Одеська обл., Одеський р-н, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 1, код ЄДРПОУ 44056529).

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач може відчужити нерухоме майно, яке належить йому, а невжиття заходів забезпечення позову, про які просить ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС», унеможливить ефективне поновлення порушених прав, за захистом яких воно звернулось до суду, у випадку задоволення позову, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що є передумовою для постановлення ухвали згідно статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд вказав, що вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортні засоби боржника є адекватним, співмірними відповідно вимог, на забезпечення яких вони вживаються.

Не погоджуючись з ухвалую місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю «АБВ ПРОМ» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 по справі №916/4894/23 в частині накладення арешту на шість транспортних засобів.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Як свідчать матеріали заяви про забезпечення позову, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову накладено арешт на транспортні засоби:

- VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску, що був зареєстрований 08.12.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- LAG 0-3-39L, 1996 року випуску, що був зареєстрований 08.02.2022 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації;

- DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску, що був зареєстрований 04.09.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску, що був зареєстрований 23.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску, що був зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS В 303, 2000 року випуску, що був зареєстрований 14.08.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- KOEHLER SC 173, 1990 року випуску, що був зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально.

В матеріалах справи наявний лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області від 13.11.2023, в якому зазначено, що станом на 15.11.2023 згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ТОВ «АГТ ЛТД» зареєстровані наступні транспортні засоби:

- 08.12.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску;

- 08.02.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації, був зареєстрований LAG 0-3-З9L, 1996 року випуску;

- 04.09.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований DESOT D- 3AT-38, 1998 року випуску;

- 23.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально, був зареєстрований RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску;

- 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально, був зареєстрований RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску;

- 14.08.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований RENDERS В 303, 2000 року випуску;

- 05.02.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації, був зареєстрований DAF FTP CF 85, 2011 року випуску, об`єм двигуна 12902 куб.см.;

- 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально, був зареєстрований CF 85.340, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12580 куб.см.;

- 24.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально, був зареєстрований DAF CF 85.430, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12580;

- 04.09.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований DAF ТЕ 47, 2006 року випуску, об`єм двигуна 12580 куб.см.;

- 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально, був зареєстрований KOEHLER SC 173, 1990 року випуску;

- 12.10.2021 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного у ТСЦ 5142 РСЦ МВС в Одеській області, був зареєстрований SCHMITZ SCF 24, 2003 року випуску;

- 10.09.2021 у ТСЦ 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та вантажно митної декларації, був зареєстрований SCHMITZ SCF 24G, 2007 року випуску;

- 28.06.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований SCHWERINER CS-40G, 2004 року випуску;

- 14.08.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований SNF PS 24, 1997 року випуску;

- 19.07.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований SCHMITZ SPR 24, 2000 року випуску;

- 20.09.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований SCHMITZ SCF 24G, 2007 року випуску;

- 08.02.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації, був зареєстрований SCHMITZ SCF 24G, 2007 року випуску;

- 08.02.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації, був зареєстрований SCHMITZ SCF 24, 2006 року випуску;

- 10.09.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації, був зареєстрований SCHMITZ SCF 24G, 2005 року випуску;

- 24.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально, був зареєстрований SCHMITZ SCF 24G, 2004 року випуску;

- 30.08.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ТСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований RENDERS N2SG31L Н/ПР-КОНТЕЙНЕРОВОЗ-Е, 2006 року випуску;

- 14.08.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований RENDERS RPS 20, 2004 року випуску;

- 04.01.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації та договору купівлі-продажу, був зареєстрований MV EURO 802, 2011 року випуску;

- 04.01.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації та договору купівлі-продажу, був зареєстрований KOEGEL SW 24, 2008 року випуску;

- 04.01.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації та договору купівлі-продажу, був зареєстрований KRONE SD, 2011 року випуску;

- 17.08.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований SCHWARZMUELLER SPA-3E, 2007 року випуску;

- 15.06.2022 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії, був зареєстрований SCHWARZMUELLER SPA-3E, 2006 року випуску;

- 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально та акту прийому-передачі, був зареєстрований ALI RIZA PETROL ART-3, 2008 року випуску.

Зазначена інформація стала підставою для накладення арешту на транспортні засоби, вказані позивачем в заяві про забезпечення позову.

Натомість апелянт, звертаючись до суду апеляційної інстанції, надав до апеляційної скарги договори купівлі-продажу транспортних засобів від 01.12.2023 за №№15-1584, 17-1583, 19-3819, 21-4587, 18-1589, 20-6007, а також відповідні Акти прийому-передачі транспортних засобів від 06.12.2023. З вказаних договорів вбачається, що апелянтом було придбано шість транспортних засобів і вказані транспортні засоби були передані ТОВ «АБВ ПРОМ» за Актами приймання-передачі.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що судом першої інстанції накладено арешт на транспортні засоби, які відповідно до наданих документів належать ТОВ «АБВ ПРОМ», колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову безпосередньо стосується прав та інтересів ТОВ «АБВ ПРОМ», яке не є учасником справи, а отже, зазначена особа має право на оскарження в апеляційному порядку вказаної ухвали.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянтом оскаржується ухвала суду першої інстанції лише в частині арешту на транспортні засоби, які належать ТОВ «АБВ ПРОМ» на праві власності, у зв`язку з чим, відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга переглядається в межах доводів та лише в оскаржуваній частині.

Враховуючи зазначене, судовою колегією не прийматься до уваги доводи позивача щодо необхідності закриття апеляційного провадження у даній справі.

Відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає висновки місцевого господарського суду про наявність правових підстав задоволення заяви позивача про забезпечення позову такими, що зроблені без урахування обставин, що мають значення при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на таке.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 04.11.2021 у справі № 907/416/21).

Як вже зазначено вище, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судова колегія звертає увагу, що на момент постановлення ухвали місцевим господарським судом, а саме 22.12.2023 власником частини рухомого майна (шести транспортних засобів), на яке накладено арешт, був не відповідач ТОВ «ЛІДЕР СЕРВІС», а апелянт - «ТОВ АБВ ПРОМ». З 01.12.2023 частина транспортних засобів - 6 транспортних засобів, якими був забезпечений позов позивача, належали саме апелянту, оскільки відповідач продав та передав їх у власність ТОВ «АБВ ПРОМ», що підтверджується відповідними документами Договорами купівлі-продажу транспортних засобів від 01.12.2023, Актами приймання-передачі транспортних засобів від 06.12.2023, рахунками на оплату від 06.12.2023.

У відповідності з п.3.4. Договорів купівлі-продажу від 01.12.2023, укладених між відповідачем та апелянтом, останніми додатково було узгоджено, що моментом переходу права власності на транспортні засоби є момент укладення даних Договорів.

Відповідними Актами-прийому-передачі усі 6 транспортних засоби були передані ТОВ «АБВ ПРОМ» разом із свідоцтвами про їх реєстрацію, а також були вчинені всі дії, а саме зняття (з відповідача) та постановлення на військовий облік їх за апелянтом та надано відповідні докази до суду апеляційної інстанції.

При постановленні ухвали про забезпечення позову, місцевий господарський суд послався на неактуальну на момент постановлення ухвали інформацію та не врахував, що вжиті заходи забезпечення позову фактично перешкоджатимуть діяльності третьої особи ТОВ «АБВ ПРОМ», що виходить за межі мети забезпечення позову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме в даній справі.

Не врахувавши викладеного, суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок про накладення арешту на транспортні засоби, які належать ТОВ «АБВ ПРОМ»:

- VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску, зареєстрований 08.12.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску, зареєстрований 04.09.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску, зареєстрований 23.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS В 303, 2000 року випуску, зареєстрований 14.08.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- KOEHLER SC 173, 1990 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи накладення арешту на транспортні засоби, які на момент застосування заходу забезпечення позову не належали апелянту, судова колегія вважає безпідставним накладення арешту на шість транспортних засобів, які з 01.12.2023 належать ТОВ «АБВ ПРОМ».

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ПРОМ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову) по справі №916/4894/23 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову) по справі №916/4894/23 в оскаржуваній частині про застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на транспортні засоби підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення в цій частині - про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» в задоволенні заяви про забезпечення позову від 21.12.2023 (вх. № 2-1895/23 від 22.12.2020) у справі № 916/4894/23.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "АБВ ПРОМ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову) по справі №916/4894/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову) по справі №916/4894/23 скасувати частково.

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» про забезпечення позову від 21.12.2023 (вх. № 2-1895/23 від 22.12.2020) у справі № 916/4894/23 в частині накладення арешту на транспортні засоби:

- VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску, зареєстрований 08.12.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску, зареєстрований 04.09.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску, зареєстрований 23.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS В 303, 2000 року випуску, зареєстрований 14.08.2021 у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- KOEHLER SC 173, 1990 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ №5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову) по справі №916/4894/23 залишити без змін.

Матеріали оскарження по справі №916/4894/23 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченими ст. ст. 287-288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 03.04.2024 року.

Головуюча суддя Н.М. Принцевська

судді: Г.І. Діброва

Я.Ф. Савицький