Ухвала

від 01.05.2024 по справі 916/4894/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/4894/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» (далі - ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС», скаржник)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024, прийняту за результатами розгляду апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «АБВ ПРОМ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГТ ЛТД»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» 23.04.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 916/4894/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АБВ-ПРОМ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі № 916/4894/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 у справі № 916/4894/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуюча, Бенедисюка І. М., Ємця А. А.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі № 916/4894/23 заяву ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» про забезпечення позову від 21.12.2023 задоволено. Накладено арешт на транспортні засоби, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АГТ ЛТД» (далі - ТОВ «АГТ ЛТД»), а саме:

- VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску, що був зареєстрований 08.12.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- LAG 0-3-39L, 1996 року випуску, що був зареєстрований 08.02.2022 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі вантажно митної декларації;

- DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску, що був зареєстрований 04.09.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску, що був зареєстрований 23.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску, що був зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS В 303, 2000 року випуску, що був зареєстрований 14.08.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- KOEHLER SC 173, 1990 року випуску, що був зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально. Стягувачем за цією ухвалою є: ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС». Боржником за цією ухвалою є: ТОВ «АГТ ЛТД».

Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 916/4894/23 ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову) скасовано частково. Відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» про забезпечення позову від 21.12.2023 у справі № 916/4894/23 в частині накладення арешту на транспортні засоби:

- VAN HOOL 3В0070, 2005 року випуску, зареєстрований 08.12.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- DESOT D-3AT-38, 1998 року випуску, зареєстрований 04.09.2021 у ТСЦ № 5142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- RENDERS ROC 12.27, 1998 року випуску, зареєстрований 23.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS ROC 12.27, 1996 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу, укладений нотаріально;

- RENDERS В 303, 2000 року випуску, зареєстрований 14.08.2021 у ТСЦ №5 142 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі договору купівлі-продажу та договору комісії;

- KOEHLER SC 173, 1990 року випуску, зареєстрований 12.06.2021 у ТСЦ № 5150 РСЦ МВС в Одеській області, на підставі акту прийому-передачі та договору купівлі-продажу, укладеного нотаріально. В іншій частині ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про забезпечення позову) по справі № 916/4894/23 залишено без змін.

Отже, предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 916/4894/23 прийнята за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 (про задоволення заяви про забезпечення позову) та якою частково скасовано судове рішення першої інстанції та частково відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Таким чином, оскаржуване судове рішення, відноситься до судового рішення, на яке може бути подана касаційна скарга, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20.

З огляду на викладене оскаржується постанова зі справи, якою переглянута ухвала про забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 255 ГПК України), яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Верховний Суд звертає увагу, що частина перша статті 287 ГПК України визначає предмет оскарження і за предметом оскарження розмежовує підстави оскарження судових рішень, зокрема, за предметом оскарження, який передбачений пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України підстави оскарження судових рішень визначені пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України, що стосується предмету оскарження, який передбачений пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, то підстави оскарження судових рішень визначених зазначеними пунктами корелюються відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.

На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» посилаючись на пункти 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції неправомірно не врахував та не надав оцінки доводам ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» щодо необхідності врахування постанови Верховного Суду від 11.03.2024 у справі № 922/5628/14 щодо застосування статей 17, 254 ГПК України та постанови Верховного Суду від 25.05.2023 у справі № 334/1250/22, від 24.01.2024 у справі № 552/5655/19 щодо застосування статті 145 ГПК України та статті 158 Цивільного процесуального кодексу України.

При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України), а лише звертається до цитування загальних норм права та постанов Верховного Суду, до необхідності переоцінки доказів та до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, тощо.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що наведений перелік, зокрема, норм права в контексті доводів касаційної скарги не може автоматично ототожнюватись Судом, з власної ініціативи, як обґрунтування неправильного застосовування судом апеляційної інстанції саме цих норм права, без прямої вказівки на це скаржника.

При поданні касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за результатом розгляду заяв, зокрема, про забезпечення позову, скаржнику необхідно посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу оскарження.

За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи доводи касаційної скарги, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та вказати підставу касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «ЛІДЕР-СЕРВІС» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку, шляхом надання касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначеної у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення недоліку або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 у справі № 916/4894/23 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню

Суддя Т. Малашенкова