Ухвала

від 03.04.2024 по справі 464/2311/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/2311/24

пр № 2/464/1007/24

У Х В А Л А

03 квітня 2024 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяна Володимирівна про визнання протиправним та скасування запису в реєстрі про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Винниченко М.П., 02.04.2024 звернувся в суд із позовом, в якому просить:

-витребувати на його користь квартиру АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_2 та ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»;

-визнати протиправними дії ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та рішення державного реєстратора Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області Коробки М.С. щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати рішення державного реєстратора Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області Коробки М.С. від 02.12.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) номер 49961699 від 02.12.2019, із внесенням запису №34408134 від 28.11.2019 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, яким було перереєстровано право власності на квартиру на ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідчений 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, згідно з яким відповідач ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_1 ;

-поновити його право власності на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності на дану квартиру, скасування відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відновлення запису про реєстрацію права власності на квартиру за позивачем ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Згідно із ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки така не відповідає вищевказаним вимогам ЦПК України, з огляду на таке.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору, або ж відстрочити оплату судового збору, покликаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно із ч. 1, ч. 3ст.136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вказана норма кореспондується ч. 1, ч. 2ст. 8 Закону України «Про судовий збір». У частині 1 статті 8 вказаного Закону надано вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору, а тому, відповідно й звільнити від його сплати. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі і отримує невеликі доходи. Разом з тим, доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивач не надав, відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до положень ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зіст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»слідує, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 року складає 3 028 грн.

Згідно пункту 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується заставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З даного слідує, що при зверненні до суду за кожну позовну вимогу позивач повинен справляти судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Виходячи з того, що станом на 01.01.2024, розмір прожиткового мінімуму складає 3 028 грн, відтак розмір судового збору вираховується таким чином 3 028 х 0,4 = 1 211,20 грн.

Оскільки позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, із врахуванням наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп за кожну вимогу немайнового характеру, що становить 4844 грн 80 коп.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ч.1 ст.185, ст. ст. 260, 261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяна Володимирівна про визнання протиправним та скасування запису в реєстрі про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, витребування з незаконного володіння нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.

Про залишення позовної заяви без руху повідомити позивача та надати строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК