Ухвала

від 09.03.2024 по справі 589/146/24

ШОСТКИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 589/146/24

Провадження № 1-кс/589/310/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2024 року м. Шостка

Слідчий суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла - Калитва, Ростовської області, рф, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого (в іншому кримінальному провадженні) за ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2024 року на вирішення слідчого судді передано дане клопотання.

Прокурор вказує, що 11.01.2024 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України та поміщений до ІТТ № 2 (м. Шостка) ГУНП в Сумській області.

13.012024 слідчим суддею Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді триання під вартою, строк дії якого закінчується 09.03.2024 року.

29.02.2024 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 263 КК України направлено до Шосткинського міськрайонного суд Сумської області у порядку ст. 291 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, вказуючи на наявність ризиків невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, можливістю переховування від органів досудового розслідування, впливу на свідків тощо у випадку відмови в задоволенні клопотання або ж застосування іншого, більш м`якого виду запобіжного заходу.

Зокрема, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за вчинення якого йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що свідчить про те, що останній, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, за вчинення якого йому може бути призначено нрання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що свідчить про те. що анній, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі притягнення до мінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та відтягуючи в часі момент настання покарання, передбаченого законом.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - знаходячись на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_6 , а саме, погрожувати останньому або, навпаки, викликати жалість у нього з метою уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на. показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Таким чином, хоча у кримінальному провадженні й допитаний свідок, однак, зважаючи на тяжкість покарання, встановленого за інкримінований йому злочин, ОСОБА_5 , не будучи обмежений у перебуванні на волі та пересуванні, може незаконно впливати на вказану особу, в тому числі спонукати його до зміни показань, з метою уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин та передбаченого за його вчинення покарання;

- п. 4 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, не знаходячись в офіційних трудових відносинах, останній, не будучи обмежений запобіжним заходом, може залишити місце проживання, в тому числі в межах держави.

- п. 5 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Останній вчинив тяжкий злочин проти громадської безпеки, що свідчить про його нехтування суспільними нормами моралі та поваги прав інших громадян. Крім того, в Шосткииському міськрайсуді на розгляді перебувають матеріали за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 286 КК України, що вказує на те, що останній продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема, займатись незаконним обігом зброї та боєприпасів.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник підтримала позицію свого підзахисного, просив застосувати до нього домашній арешт.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України закріплено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддеювстановлено,що підозра ОСОБА_5 ,у вчиненнівищевказаних кримінальнихправопорушень підтверджується протоколами допиту свідка, підозрюваного, висновком експерта.

Як вказує Європейський суд з прав людини, "...факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обгрунтувати засудження, а пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією у процесі розслідування кримінальної справи" (рішення Мюррей проти Сполученого Королівства від 28 жовтня 1994 року, п. 55).

Враховуючи дану позицію, слідчий суддя вважає, що про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення свідчать вищезазначені докази їх сукупності, яких на даній стадії достатньо для висновку про обґрунтованість підозри, яка, по суті, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення "Фокс, Кемпбелл та Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32).

Частиною 1 ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин які слідчий суддя, суд на підставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалів зобов`язаний оцінити (з урахуванням ризиків зазначених у статті 177 КПК України) при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. Пр цьому процес підготовки, розгляду та вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати загальним засадам кримінального провадження, передбаченим ст. 7 КПК України до яких, зокрема, відноситься змагальність.

З доказів, доданих до клопотання вбачається, що підозрюваний судимості не має, Відомості про бродяжницький, інший антисоціальний спосіб життя або про негативну репутацію (в будь-яких проявах) слідчому судді не надано.

Відповідно до 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів вчинення злочину, тяжкість покарання, наявність постійного місця проживання, слідчий суддя приходить до переконання, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому слідчий суддя враховує, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання за наявності мінімального ризику переховування та можливого впливу на свідків є явно недостатнім, а запобіжний захід у вигляді застави застосувати неможливо з огляду на відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу, достатнього для внесення застави у розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 2 даної статті домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням досліджених обставин, передбачених ст. 178 КПК України та оцінивши мету та підстави застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що підстав для подальшого застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недостатньо, однак, є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 194 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арештуна строк 60 діб, заборонивши йому цілодобового залишати житло - квартиру АДРЕСА_2 та покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до прокурора, слідчого судді та до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з вищевказаного місця проживання без дозволу суду,

3) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання,

4) носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків - два місяці.

Cтрок дії ухвали з дня її оголошення та по 24 годину 07 травня 2024 року.

Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1