Постанова

від 01.04.2024 по справі 521/25295/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/908/24

Номер справи місцевого суду: 521/25295/23

Головуючий у першій інстанції Федоренко Т. І.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Подуст Т.П.,

захисника особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах Одеської митниці на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 29 лютого 2024 року у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст судового рішення

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 29.02.2024 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України на підставі п.7 ч.1 ст.247 МК України, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що датою виявлення правопорушення є 24.04.2023 - день надходження відповіді митних органів Республіки Туреччини від 28.02.2023 до Державної митної служби України. Враховуючи положення ч.1 ст.467 МК України, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше 24.10.2023. Матеріали справи про адміністративні правопорушення надійшли до суду 07.11.2023, тобто після спливу строку для накладення адміністративного стягнення. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в силу ч.1 ст.467 МК України підстав для накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за порушення митних правил.

Короткий зміст доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник митниці ставить питання про скасування постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 29.02.2024 та прийняття нової постанови, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно санкції зазначеної статті.

Доводи скарги зводяться до того, що судом першої інстанції винесена постанова без повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Зокрема:

- митниця категорично не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення дати виявлення правопорушення 24.04.2023, оскільки 15.05.2023 до Одеської митниці листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 12.05.2023 надійшла відповідь митних органів Туреччини. Отримавши дану інформацію, управлінням боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Одеської митниці здійснювався пошук, аналіз та співставлення відомостей, що надавались при митному оформленні. Після встановлення об`єкта та об`єктивної сторони правопорушення, митному органу необхідно встановити суб`єкта та суб`єктивну сторону правопорушення шляхом виклику особи та додержання процесуальних прав на надання пояснень та участі під час складання протоколу. Враховуючи, що ОСОБА_3 не з`явився на виклик до митного органу, 11.08.2023 уповноваженою особою Одеської митниці складено протокол, а до суду матеріали справи надійшли 07.11.2023, тобто через 2 місяця та 27 днів, що в межах строку ч.1 ст.467 МК України;

- судом не враховано положення ст.488 МК України, за якими провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складання протоколу про порушення митних правил. Отже, виключно Одеська митниця виявила дане правопорушення митних правил, склала протокол про порушення митних правил та здійснювала провадження по даній справі;

- Одеська митниця вважає, що матеріали справи містять докази наявності в діях ОСОБА_3 ознак правопорушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник Збіглей І.В. в інтересах ОСОБА_3 , посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 29.02.2024 без змін. Зазначив, що доводи апелянта фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням та не ґрунтуються ні на матеріалах справи, ні на приписах МК України, КУпАП, а сам текст скарги є дубляжем тексту протоколу про порушення митних правил. Суд першої інстанції правильно встановив сплив строків притягнення до відповідальності ОСОБА_3 .

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Збіглей І.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.

Представник митниці, будучі належним чином повідомленим про слухання справи, в судове засідання апеляційної інстанції не з`явився, клопотання про відкладення слухання справи суду не надав.

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника митниці, з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

За змістом ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

При встановлених обставинах, неявка представника митниці у судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Крім того, 01.04.2024 об 12.36 (після завершення розгляду справи) від представника митниці надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника митниці, в якій представник підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши захисника особи, що притягується до відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Фактичні обставині, встановлені судом

11.08.2023 складено протокол про порушення митних правил №1410/50000/23 відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України.

Згідно вказаного протоколу, 20.02.2019 між ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" (код ЄДРПОУ 42632381) та компанією ETOILE GLAM LP (Suite 1, 4 Queen Street,Edinburgh,EH2 1JE, Scotland, UK) укладено контракт № 20151 щодо поставок товарів в Україну.

В рамках зазначеного зовнішньоекономічного контракту до Одеської митниці з Туреччини прибув вантажний автомобіль, р/н CQK898/C696RB, з товаром «товари народного споживання 12 найменувань».

15.03.2019 особою, уповноваженою на декларування, ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" гр. України ОСОБА_3 підготовлена та подана до Одеської митниці митна декларація типу «ІМ 40 АА» (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500120/2019/0002473.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_3 митному органу надані: інвойс №3900-03-06 від 11.03.2019, пакувальний лист №3900-03-06 від 11.03.2019, контракт №20151 від 20.02.2019, CMR №0023259 та інші товаросупровідні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500120/2019/0002473 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ETOILE GLAM LP (Suite 1, 4 Queen Street,Edinburgh,EH2 1JE, Scotland, UK) одержувачем та покупцем є ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" (код ЄДРПОУ 42632381), а відправником - BEYZASU DIS TICARET NAKLIYAT LOGISTIK TURIZM LTD.STI. (Kanarya Mah.Istasyon Cad.Yeni hayat is Mrkz.Sit 29/106 TURKIYE).

Згідно граф МД №UA500120/2019/0002473 було заявлено 12 найменувань товару «Тканина; фурнітура металева швацька; паперові вироби; рекламні та паперові матеріали; меблі; частини до поршневих двигунів» у кількості 968 місць, вагою 22965 кг брутто. Фактурна вартість заявлених товарів складає 58011,82 доларів США.

15.03.2019 після здійснення митного оформлення за МД №UA500120/2019/0002473 вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

З метою з`ясування питання про автентичність поданих митним органам України документів на зазначені товари митницею ініційовано направлення запиту до митних органів Республіки Туреччини.

Листом Державної митної служби України від 12.05.2023р. №26/26-04/7.10/1137 (вх. Одеської митниці від 15.05.2023 №10507/4) спрямовано відповідь, отриману на запит української сторони від митних органів Республіки Туреччини. Міністерством Торгівлі Республіки Туреччини від 28.02.2023 №83083681 надіслало копії зареєстрованої в митних органах Туреччини експортної турецької митної декларації №19341300ЕХ164522, IRB1934130000001466 та інших митних та товарусопровідніх документів, за якими здійснювалось переміщення товарів з Туреччини в Україну на адресу ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" (код ЄДРПОУ 42632381).

За змістом вказаного вище листа Департаменту міжнародної взаємодії запит української сторони стосувався поставок товарів, оформлених, в тому числі, й за митною декларацією №UA500120/2019/0002473 від 15.03.2019.

Відповідно до отриманих документів, товари переміщувались від різних турецьких компаній відправників та на різні компанії отримувачі в Україні.

За результатами вивчення та співставлення документів, які були надані при імпорті товарів до України та документів, які надавались при експорті в Туреччині, виявлено розбіжності у даних щодо вартості переміщуваних товарів, а також щодо відправника та отримувача товарів.

Так, на транспортному засобі з напівпричепом, державні номери CQK898/C696RB, з Туреччини до України переміщувалась наступна партія товарів на підставі IRB №1934130000001466, загальною вартістю 136740,4 доларів США:

1) від відправника «BEYZASU DIS TICARET NAKLIYAT LOJISTIK TURIZM LTD.STI» на адресу отримувача ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" за інвойсом №391039 від 11.03.2019, з фактурною вартістю 17589,5 доларів США, вагою 8554,84 кг;

2) від відправника «SERBETLI GIDA VE ANBALAJ SAN.TIC.LTD.STI» на адресу отримувача «KOLFIN LLC» за інвойсом №SRB2019000000025 від 04.03.2019, з фактурною вартістю 13794,0 доларів США, вагою 3010 кг;

3) від відправника «FINBER MEFRUSAT TEKS.SAN.VE TIC.LTD.STI» на адресу отримувача ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" за інвойсом №FBI2019000000055 від 04.03.2019, з фактурною вартістю 10252,85 доларів США;

4) від відправника «COZEL DENIM PAS.SAN.VE TIC.A.S.» на адресу отримувача ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" за інвойсом №116230 від 11.03.2019, з фактурною вартістю 95104,00 доларів США, вагою 7480 кг.

Таким чином, під час перевірки документів, які були надані при імпорті товарів до України, та документів, які надавались при експорті з Туреччини, встановлено, що фактично товари, оформлені в Одеській митниці за МД типу «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/0002473 від 15.03.2019, при вивезенні з митної території Туреччини було вивезено за іншими товаросупровідними документами відповідно до IRB №1934130000001466.

Так, відповідно наданим до Одеської митниці документам, згідно з МД типу «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/0002473 від 15.03.2019, CMR №0023259 та інвойсу від 11.03.2019 №3900-03-06, загальна фактурна вартість складає 58011,82 доларів США, вага брутто 22965 кг.

Згідно отриманої відповіді державних органів Республіки Туреччини встановлено, що фактично загальна вартість товарів, переміщуваних на вантажному автомобілі з напівпричепом, державні номери CQK898/C696RB, на підставі митної декларації IRB №1934130000001466 та інвойсів №391039 від 11.03.2019, №SRB2019000000025 від 04.03.2019, №FBI2019000000055 від 04.03.2019 та №116230 від 11.03.2019 загальною вартістю 136740,4 доларів США (3 653 223,26 грн згідно курсу валют на день оформлення МД) та загальною вагою 22965 кг.

Крім того, було встановлено також невідповідність даних щодо відправника та одержувача товару, оскільки відповідно до митної декларації IRB №1934130000001466, наданої для митного оформлення митним органам Туреччини, отримувачами даної партії товару є:

- ТОВ "ДІЛЛАТОРГ";

- "KOLFIN LLC".

Так саме, й відправниками зазначено наступні іноземні компанії: «BEYZASU DIS TICARET NAKLIYAT LOJISTIK TURIZM LTD.STI», SERBETLI GIDA VE ANBALAJ SAN.TIC.LTD.STI», «FINBER MEFRUSAT TEKS.SAN.VE TIC.LTD.STI» та «COZEL DENIM PAS.SAN.VE TIC.A.S.».

Натомість, відповідно до поданої Одеській митниці МД типу «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/0002473 від 15.03.2019, відправником вказаних товарів є турецька компанія BEYZASU DIS TICARET NAKLIYAT LOGISTIK TURIZM LTD.STI. (Kanarya Mah.Istasyon Cad.Yeni hayat is Mrkz.Sit 29/106 TURKIYE), отримувачем - ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" (код ЄДРПОУ 42632381).

Проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначеного вище товару ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" надала для декларування у МД «ІМ 40 АА» №UA500120/2019/0002473 від 15.03.2019 неправдиві відомості щодо відправника, ваги та вартості, надавши документи, що містять неправдиві відомості.

За результатами опрацювання інформації наданої митних органів Міністерства митної справи та торгівлі Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці Держмитслужби товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в транзитних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно відправника, ваги та вартості товару.

Переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів які містять неправдиві дані стосовно відправника, ваги та вартості товару. Одержувачем вказаного товару є ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" в особі керівника гр. України ОСОБА_3 .

Таким чином, за позицією митниці ТОВ "ДІЛЛАТОРГ" в особі керівника гр. України ОСОБА_3 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів на суму 3 653 223,26 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника, ваги та вартості товару, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

За даним фактом працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №1410/50000/23 від 11.08.2023 відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України.

Матеріали справи, серед іншого, містять:

-копії першої сторінки листу-запиту Державної митної служби України від 24.12.2021 за №08-3/26-04/11/11663 до Турецької Республіки Міністерства торгівлі про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання митного законодавства при ввезенні на території України товарів, у т.ч. ТОВ «ДІЛЛАТОРГ» (без перекладу на українську мову);

- копію листу-відповіді Турецької республіки Міністерства торгівлі Головного Управління Міжнародних Договорів та з питань Європейського Союзу від 28.02.2023 за №29980007-724.01.03/UA-81562951-83083681 з неофіційним перекладом на українську мову, зробленим ФОП ОСОБА_4 , який надійшов на адресу Держмитслужби України 24.04.2023 та зареєстрований за № 10443/11;

- копію листу Державної митної служби України від 12.05.2023 за №26/26-04/7.10/1137 про направлення копії відповідей митних органів Турецької Республіки до Одеської митниці, який зареєстрований Одеською митницею за вхідним номером 10507/4 від 15.05.2023;

- відповідь Державної митної служби України на адвокатський запит від 26.02.2024 про отримання 24.04.2023 Держмитсложбою листа-відповіді уповноважених органів Турецької Республіки від 28.02.2023.

Мотиви апеляційного суду

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч.1 ст.466 МК України адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно дост.522цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Частина 1 ст. 494 МК України визначає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідальність зач.1ст.483МК Українинастає уразіпереміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості.

З матеріалів справи вбачається таке.

15.03.2019 ТОВ «ДІЛЛАТОРГ» в особі ОСОБА_3 подало митну декларацію типу «ІМ 40 АА», яка прийнята та зареєстрована за номером №UA500120/2019/002473, щодо 12 найменувань товару «Тканина; фурнітура металева швацька; паперові вироби; рекламні та паперові матеріали; меблі; частини до поршневих двигунів» у кількості 968 місць, вагою 22965 кг брутто. Фактурна вартість заявлених товарів складає 58011,82 доларів США.

Вказаний товар після митного оформлення 15.03.2019 випущено у вільний обіг.

24.12.2021 з метою контролю додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні товарі, на підставі ст.320, п.8 ч.1 ст.336 МК України, Держмитслужбою України направлено до уповноважених органів Турецької Республіки запит за №08-3/26-04/11/11663 про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання митного законодавства при ввезені на територію України товарів, у т.ч. ТОВ «ДІЛЛАТОРГ».

Тобто, через 2 роки та 9 місяців після випуску товару у вільний обіг Державна митна служба України стала ініціатором перевірки шляхом направлення відповідного запиту до митних органів Республіки Туреччини.

24.04.2023 Держмитслужба України на вказаний запит поштою отримала відповідь Турецької Республіки Міністерства торгівлі Головного Управління Міжнародних Договорів та з питань Європейського Союзу від 28.02.2023 за №29980007-724.01.03/UA-81562951-83083681. Вказана відповідь по суті є супрувідним листом до копій документів, на які було зроблено запит. Держмитслужба України зареєструвала відповідь 24.04.2023 за № 10443/11.

15.05.2023 за вхідним номером 10507/4 Одеська митниця отримала від Державної митної служби України супрувідним листом від 12.05.2023 (вихідний номер 26/26-04/7.10/1137) відповіді митних органів Турецької Республіки з неофіційним перекладом та додатками для проведення перевірки та вжиття заходів відповідно до чинного законодавства.

02.08.2023 та 03.08.2023 Одеська митниця листами викликала директора ТОВ «ДІЛЛАТОРГ» ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на 09.08.2023 на 10.00 год до Одеської митниці для надання пояснень та вирішення питання щодо складання протоколу. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення вказаних листів адресатам.

11.08.2023 складено протокол про порушення митних правил №1410/50000/23 щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України.

07.11.2023 матеріали адміністративної справи отримані Малиновським районним судом м.Одеси.

З огляду на положення ч.1 ст.467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України, може бути накладено судом не пізніше ніж через 6 місяців з дня виявлення правопорушення.

Згідно зі ст.491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю;

3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Законодавець не допускає розширеного трактування ст.467 МК України, натомість чітко визначає, що стягнення може бути накладено не пізніше ніж через 6 місяців з дня виявлення правопорушення.

З огляду на зміст ст.467 МК України відлік перебігу строку для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, слід пов`язувати з датою отримання відповіді уповноважених органів Турецької Республіки від 28.02.2023 до Державної митної служби України за вхідною датою 24.04.2023.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даній справі адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, може бути накладено на ОСОБА_3 не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення, тобто не пізніше 24.10.2023.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції отримав справу 07.11.2023, тобто поза межами строку, встановленого ч.1 ст.467 МК України (24.04.2023+6 місяців).

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи дійшов вірного висновку про необхідність закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України в зв`язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

При цьому, апеляційний суд враховує доводи захисника ОСОБА_1 , що саме Державна митна служба України була ініціатором перевірки у розумінні положень Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Державної митної служби від 06.07.2005 за № 639. Обрахунок строків накладення адміністративного стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці. Митниця як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників наділена відповідними можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних документів. Вказане враховано також судом першої інстанції в оскаржуваній постанові.

Апеляційний суд під час розгляду зазначеної справи враховує практику Європейського Суду з прав людини (п.137 Рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v.theUnited Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1 ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

Доводи представника митниці щодо непогодження з висновком суду про дату виявлення правопорушення 24.04.2023, з огляду на отримання Одеською митницею листів митних органів Туреччини лише 15.05.2023, апеляційний суд визнає необґрунтованими.

Так, слід зазначити, що митні органи являються єдиними органом в своїй діяльності та в незалежності від знаходження митного органу, який надавав запит на підтвердження відповідних обставин та надходження відповіді до ГУ ДМСУ представники митниці зобов`язані невідкладно скласти протокол про порушення митних правил та відповідно в межах строків, визначених ч.1 ст.467 МК України, направити матеріали до місцевого суду для розгляду по суті.

В апеляційній скарзі представником Одеської митниці не наведено раціонального пояснення стосовно того, що заважало відповідній посадовій особі митного органу скласти протокол про порушення митних правил не через майже 3 місяці, а в межах визначених ч.1 ст.467 МК України, навіть з урахуванням отримання відповідних документів з ГУ ДМСУ 15.05.2023.

При цьому, відповідно до матеріалів справи, Одеська митниця, отримавши 15.05.2023 з Держмитслужби копію відповіді митних органів Турецької Республіки з додатками, жодних дій до серпня 2023 року не вчиняла. Листи про виклик посадових осіб товариства-замовника товару та особи, що притягається до відповідальності, датовані 02.08.2023 та 03.08.2023, відповідно (а.с.55-56). 09.08.2023 перевірена інформація щодо ТОВ «ДІЛЛАТОРГ» (а.с.59-60). Будь-яких інших документів, які б вказували на те, що Одеською митницею вчинялись дії щодо збору будь-якої інформації або доказів у справі (на що посилається у своїй скарзі апелянт), до складення протоколу про порушення митних правил 11.08.2023, матеріали справи не містять. Так само, матеріали справи не містять інформації чому після складання протоколу про порушення митних правил (11.08.2023), матеріали справи направлені до суду лише у листопаді 2023 року, зокрема отримані судом 07.11.2023.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що сам строк, за який митний орган має зібрати докази, якими обґрунтовує винуватість особи у вчиненні порушення митних правил, складає немалий час, який обраховується шістьма місяцями, з яких, як вбачається із наданих апеляційному суду матеріалів справи, майже чотири місяці (з моменту отримання відповіді Туреччини) жодних дій, спрямованих на виявлення та долучення доказів винуватості ОСОБА_3 , не вчинялось.

Водночас, після складення протоколу про адміністративне правопорушення, інших документів, окрім повідомлення ОСОБА_3 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 11.08.2023, справа не містить, та лише після сплину майже три місяця, матеріали справи були спрямовані до суду першої інстанції.

Також безпідставними є доводи апелянта з приводу того, що перебіг строку притягнення винуватої особи до відповідальності необхідно відраховувати з часу складання Одеською митницею протоколу про порушення митних правил, що, на думку скаржника, кореспондується з вимогами ст.488 МК України, де зазначено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складання протоколу про порушення митних правил.

Апеляційний суд звертає увагу, що початок провадження по справі про адміністративне правопорушення та час виявлення правопорушення є тотожними та не мають розриву у часі, що регламентовано ст.494 МК України.

Так, відповідно до вимог ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З наведеного вбачається, що час виявлення порушення підлягає встановленню, оскільки саме з цього часу розпочинаються процесуальні строки, проте в будь-якому випадку не з часу, коли посадова особа вирішить скласти протокол. Тому обрахунок строку з моменту складення протоколу про порушення митних правил не ґрунтується на законі.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що стаття 247 КУпАП зобов`язує суд прийняти відповідне рішення щодо закриття провадження у справі за обставин, вичерпний перелік яких міститься у вказаній статті, зокрема - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до відповідальності.

З урахуванням того, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції закінчився визначений ч.1 ст. 467 МК України строк притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим провадження по справі обґрунтовано закрито, апеляційний суд також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість останнього, тому підстав для скасування постанови місцевого суду з доводів, наведених в апеляційній скарзі, немає.

За таких обставин, суд першої інстанції, встановивши, що на час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 закінчився строк накладення адміністративного стягнення, на законних підставах закрив провадження з посиланням на вимоги п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника Одеської митниці є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах Одеської митниці залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 29 лютого 2024 року у справі про порушення митних правил у відношенні ОСОБА_3 за ч.1 ст.483 МК України залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Артеменко