Постанова

від 19.03.2024 по справі 910/9148/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Справа№ 910/9148/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

секретар судового засідання Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Гарагуля Вячеслав Анатолійович (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Омельчук С.В. (в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023, повний текст рішення складено 27.09.2023

у справі № 910/9148/23 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л"

про стягнення 1 001 430,68 грн,-

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Навігатор Л" про стягнення 1 001 430, 68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не відшкодував позивачу понесенні ним витрати на демонтаж та монтаж генераторного підшипника в капсулі агрегату чим спричинив позивачу збитки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Навігатор Л" на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" грошові кошти у розмірі 1 001 430 грн 68 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 021 грн 46 коп.

Рішення мотивоване тим, що позивачем відповідачу надані послуги (виконані роботи) з демонтажу/монтажу генераторного підшипника в капсулі агрегату № 20 для забезпечення виконання відповідачем своїх гарантійних обов`язків за договором та враховуючи відсутність доказів оплати відповідачем позивачу за виконані роботи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 001 430,68 грн підлягають задоволенню.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Навігатор Л" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л" повністю.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що позивачем не доведено ту обставину, що останнім дійсно були понесені витрати, яка має значення для справи, а господарський суд першої інстанції визнано дану обставину встановленою. Позивач мав довести, що дані кошти були оподатковані та виплачені працівникам на підтвердження того, що останній дійсно поніс витрати (зазнав збитків).

Скаржник вважає, що в оскаржуваному рішенні не прописано, в чому саме є протиправність поведінки, дія чи бездіяльність, не встановлено, в чому полягає вина відповідача, водночас виконання гарантійних зобов`язань не є автоматичним визнанням вини, на думку відповідача, цей елемент складу правопорушення теж відсутній.

Скаржник зазначає про те, що після забезпечення позивачем доступу відповідача до вкладиша, останнім були виконані взяті на себе гарантійні зобов`язання, згідно із умовами договору та власними силами та за власні кошти, було усунуто виявлений дефект, про що між сторонами було укладено акт усунення дефекту від 04.11.2022.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що в порушення п. 5.11 договору, ст. 526, 530, 629, 858 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач ані станом на момент ухвалення судового рішення, ані станом на час подання відзиву, не виконав своїх зобов`язань з відшкодування витрат позивача на усунення виявлених дефектів.

Позивач зазначає, що скаржник, відмовою від оплати виставленого рахунку, порушив взяті на себе зобов`язання, передбачені п. 5.11 договору, натомість безпідставна відмова відповідача в компенсації витрат, понесених позивачем, змусила позивача звернутись до Господарського суду міста Києва за захистом та відновленням своїх порушених прав.

Позивач звертає увагу на те, що усунення дефектів з боку скаржника неможливо було б (не відбулось), якщо спеціалісти позивача заздалегідь не забезпечили представникам (працівникам) відповідача доступ до ремонту виготовленого ним дефектного обладнання шляхом попереднього демонтажу гідроагрегату, куди було вмонтоване дефектне обладнання, та подальшого монтажу гідроагрегату після усунення недоліків працівниками відповідача у поставленому ним дефектному обладнанні, яке є невід`ємною частиною всього гідроагрегату.

Узагальнені доводи судових дебатів (письмові) та письмових пояснень

18.12.2023 відповідачем подано до суду письмовий виступ у судових дебатах, в яких зазначено про те, що позивач не скористався своїм правом та не подав відповідь на відзив, не заперечив викладені доводи відповідача щодо документального підтвердження позовних вимог, проігнорував повністю підготовче провадження у справі, а суд першої інстанції в порушення вимог ст. 86 ГПК України оцінив докази, що є в матеріалах даної справи за своїм внутрішнім переконанням, що не ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Збитки, витрати, які поніс позивач, не доведені, розмір збитків, завданих пропущенням зобов`язання, доказується кредитором і цей елемент складу правопорушення відсутній.

11.02.2024 та 12.02.2024 позивачем через "Електронний суд" подано пояснення щодо нарахування ПДВ на понесені витрати, в яких зазначено про те, що при виготовленні рахунку-фактури № 536 від 05.12.2022 фінансовою службою позивача було допущено помилку при його заповненні, а саме помилково відображено суму ПДВ в розмірі 139 087,60 грн, тобто, у зв`язку із тим, що 834 525,57 грн це сума витрат, понесених позивачем без урахування ПДВ, фінансовою службою АТ "Українські енергетичні машини" було виправлено помилку шляхом повторного виставлення рахунку під тим же самим номером та від тієї ж дати - № 536 від 05.12.2022 на суму 834 525,57 грн, крім того, нараховане ПДВ в сумі 166 905, 11 грн, загальна сума рахунку склала - 1 001 430,68 грн, що відповідає сумі акту № 1-1 виконаних робіт від 30.11.2022 (міститься в матеріалах справи) за договором № ВП від 19.07.2018 від 30.11.2022, про що було повідомлено відповідача листом № 01/05-651 від 19.12.2022.

13.02.2024 від відповідача до суду надійшли пояснення, у яких відповідач зазначив про те, що відповідно до ст. 121 КЗпП транспортні витрати входять у добові, тобто не підлягають задоволенню та стягненню з відповідача, крім того, вважає, що будь-яка сума, яка підлягатиме стягненню з відповідача не є доведеною та не підтверджена жодним доказом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи, справу № 910/9148/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Навігатор Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23. Призначено справу № 910/9148/23 до розгляду у судовому засіданні 21.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 09.11.2023 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (Вячеслава Гарагуля) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення "Easycon".

У судовому засіданні оголошено перерву до 19.12.2023 в режимі відеоконференції.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, у зв`язку з перебування судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023, для розгляду справи № 910/9148/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Пономаренко Є.Ю., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 прийнято справу № 910/9148/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Пономаренко Є.Ю., Майданевич А.Г. Призначено розгляд справи № 910/9148/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Навігатор Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 на 11.01.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024, у зв`язку з перебування судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи між суддями від 11.01.2024, для розгляду справи № 910/9148/23 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 прийнято справу № 910/9148/23 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

У судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.24 в режимі відеоконференції.

13.02.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. який є суддею-доповідачем, на лікарняному, розгляд справи призначений на 13.02.2024 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Навігатор Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 на 19.03.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л" про призначення судово-економічної експертизи залишено без розгляду.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/9148/23 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.03.2023 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

19.07.2018 між позивачем та відповідачем укладено Договір № ВП-09, за яким відповідач, як виконавець, зобов`язався на умовах передбачених цим договором виконати "перезаливку бабітом центробіжним способом вкладишів і перезаливку бабітом подушок упорних", згідно заявок позивача, а позивач зобов`язується оплатити виконані послуги у порядку та на умовах передбачених цим договором (п. 1.1, 1.2 Договору).

На виконання умов Договору відповідачем проведено роботи з перезаливання бабітом вкладишів по гідроагрегату № 20 Канівської гідроелектростанції ГЕС, яка входить до структури Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (основний замовник).

Відповідно до п. 7.2. Договору виконавець встановлює гарантійний строк експлуатації вкладишів та подушок упорних 24 місяці з моменту ведення в експлуатацію, при умові дотримання правил експлуатації та регламентного технічного обслуговування.

Позивач вказує, що у червні 2022 року при огляді змонтованого гідротурбінного обладнання в капсулі агрегату № 20 Канівської ГЕС було виявлено протікання олії, що просочувалась між бабітом і металом вкладиша, що підтверджується Актом від 13.06.2022, підписаним головним інженером філії Канівської ГЕС.

Позивач листом від 16.06.2022 № 01-05-409 повідомив відповідача про необхідність відрядження його представника на Канівську ГЕС для складання Акта за виявленими дефектами.

Відповідач листом від 16.06.2022 № А20-082 підтвердив наявність дефекту у вигляді протікання оливи по термоперетворювачу опору генераторного підшипника агрегату № 20 Канівської ГЕС та попросив позивача посприяти щодо оперативного вирішення питання демонтажу підшипника з капсули агрегату № 20 Канівської ГЕС.

21.06.2022 представниками позивача здійснено демонтаж вкладиша та спільно з відповідачем здійснено контроль неруйнівним методом для визначення зон відшарування бабіту і подальшого усунення дефектів силами і за рахунок відповідача, що підтверджується Актом № 1 від 21.06.2021.

У зв`язку з цим, фахівцями позивача було розібрано агрегат № 20 Канівської ГЕС та піднято на вантажний майданчик.

З Акта щодо встановлення причин виникнення і усунення недоліків обладнання гідроагрегату № 20 Канівської ГЕС від 19.02.2022 № 56 вбачається відрядження фахівців позивача на Канівську ГЕС, для проведення демонтажних/монтажних робіт, виконання контролю щодо усунення дефектів та відновлення поверхні ковзання підшипника силами позивача.

Після усунення фахівцями відповідача виявленого дефекту, фахівцями позивача було проведено збирання агрегату № 20 Канівської ГЕС.

Відповідно до п. 5.11 Договору з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 20.12.2018, у разі необхідності додаткового технічного приймання наданих послуг з вини відповідача, позивач разом з основним замовником здійснює повторне технічне приймання послуг за рахунок відповідача. Витрати на відрядження представників позивача та основного замовника відшкодовує відповідач за окремо виставленим рахунком після завершення відрядження протягом 20 днів.

19.12.2022 позивач листом № 01/05-651 направив на адресу відповідача Акт виконаних робіт № 1-1 від 30.11.2022 в якому - вказано розбирання замовником генераторного підшипника в капсулі агрегату № 20, демонтаж та перенесення нижньої половини вкладишу на монтажний майданчик та після проведення усунення дефектів виконавцем, монтаж замовником вкладиша генераторного підшипника, а також направив відповідачу рахунок - фактуру від 05.12.2022 № 36 щодо відшкодування витрат позивача на відрядження своїх представників у зв`язку з необхідністю усунення дефектів послуг, наданих відповідачем за умовами Договору на загальну суму 1 001 430,68 грн з ПДВ.

Вказаний рахунок-фактура не був оплачений відповідачем, у зв`язку з чим позивач направив відповідачу претензію (вимогу) від 08.02.2023 № 27-27 про перерахування грошових коштів у розмірі 1 001 430,68 грн, яка не була задоволена відповідачем, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із ч. 1 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем для усунення дефектів протікання оливи, що просочувалась між бабітом та металом вкладишу виконано розбирання генераторного підшипника в капсулі агрегату № 20, демонтаж та перенесення нижньої половини вкладишу на монтажний майданчик. Після проведення усунення дефектів виконавцем, вкладиш генераторного підшипника замовником перенесено в капсулу агрегату та змонтовано його, а вартість понесених позивачем витрат за виконані роботи становить 1 001 430,68 грн, які не було оплачено відповідачем.

Відповідач, у свою чергу, зазначив, що після забезпечення позивачем доступу відповідача до вкладиша, останнім були виконанні гарантійні зобов`язання щодо усунення виявленого дефекту, про що між сторонами було укладено Акт усунення дефекту від 04.11.2022, який не тягне за собою правові наслідки, передбачені п. 5.11 Договору.

Так, з акту від 04.11.2022, не вбачається, що монтаж/демонтаж генераторного підшипника в капсулі агрегату № 20 здійснювали фахівці відповідача, крім того, відповідачем не заперечується факт виконання позивачем (надання послуг) відповідних робіт по розбиранню генераторного підшипника в капсулі агрегату № 20 та його монтажу.

Як вже зазначалось, згідно із п. 5.11 Договору з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 20.12.2018, у разі необхідності додаткового технічного приймання наданих послуг з вини відповідача, позивач разом з основним замовником здійснює повторне технічне приймання послуг за рахунок відповідача. Витрати на відрядження представників позивача та основного замовника відшкодовує відповідач за окремо виставленим рахунком після завершення відрядження протягом 20 днів.

Так, як вбачається із листа позивача від 19.12.2022 № 01/05-651, позивач просив відповідача анулювати раніше спрямований рахунок-фактуру, оскільки сума витрат становить 834 525,57 грн без урахування ПДВ, а загальна сума витрат на даний момент складає 1 001 430,68 грн. Також у листі містилось прохання належним чином оформити акт № 1-1 від 30.11.2022 та один екземпляр оформленого акту повернути на адресу позивача.

Також позивачем 08.02.2023 було надіслано відповідачу претензію (вимогу) про перерахування грошових коштів у розмірі 1 001 430,68 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг відповідачу з демонтажу/монтажу генераторного підшипника в капсулі агрегату № 20 для забезпечення виконання відповідачем своїх гарантійних обов`язків за договором та враховуючи відсутність доказів оплати відповідачем позивачу за виконані роботи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23, відсутні.

Враховуючи обставини справи, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994; п. 29-30), однак, це право не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006; п. 23; рішення у справі "Hirvisaari v. Finland" ("Хірвісаарі проти Фінляндії; п. 32).

Так, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23, відсутні.

Твердження скаржника про те, що відповідачем були виконані взяті на себе гарантійні зобов`язання, згідно із умовами договору та власними силами та за власні кошти та було усунуто виявлений дефект, про що між сторонами було укладено акт усунення дефекту від 04.11.2022, не відповідає змісту вказаного листа (а.с 55 т. І).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Навігатор Л" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 у справі № 910/9148/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/9148/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 01.04.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун