Постанова

від 14.03.2024 по справі 910/12536/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. Справа№ 910/12536/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 14.03.2024,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 (повний текст складено 11.04.2023)

у справі №910/12536/21 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Енергія»

про стягнення 2 037 284,05 грн,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2024 у справі №910/12536/21 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Скрипка І.М., Тищенко А.І.), повний текст якої складено 22.02.2024, апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 у справі №910/12536/21 залишено без змін.

26.02.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» звернулося до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» судові витрати у розмірі 9 000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.02.2024 вищевказану заяву передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі №910/12536/21 у судовому засіданні на 14.03.2024, встановлено учасникам справи строк для подачі своїх пояснень або заперечень щодо поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12536/21 до 11.03.2024 (включно).

08.03.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у яких відповідач просив суд залишити таку заяву без задоволення, вказуючи наступне:

- вартість наданої правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн значно завищена та необґрунтована, зважаючи на підготовку адвокатом позивача єдиного процесуального документу незначної складності. Крім того, представник позивача не приймав участі в судових засіданнях суду апеляційної інстанції, що нівелює зацікавленість представника у результаті вирішення спору та доцільність відшкодування заявленої суми;

- позивачем не надано розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом, не надано докази економічного обґрунтування чи затвердження вартості послуг, їх складових, затвердження певних тарифів, обґрунтованості цін на послуги адвоката. Самим представником позивача заявлено суму відшкодування, яка є суб`єктивною оцінкою своїх дій, визначених адвокатом на підставі власних амбіцій, без належного економічного підтвердження, без доведення факту необхідності вчинення повного переліку дій в апеляційній інстанції;

- представником позивача не зроблено заяву про неможливість подання доказів щодо судових витрат до закінчення судових дебатів, а тому така заява мала бути залишена судом без розгляду.

У судове засідання, призначене на 14.03.2024, з`явився представник Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів учасників справи в системі «Електронний суд».

Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення суду без представників учасників судового процесу, які не з`явилися в судове засідання.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про розподіл судових витрат у справі №910/12536/21, дійшов наступних висновків.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Колегією суддів встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» адвокатом Диким Ю.О. було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат становить 9 000,00 грн, докази розміру яких будуть надані в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, представник позивача ще у відзиві на апеляційну скаргу заявив про те, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть подані ним до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а тому заперечення відповідача стосовно незаявлення до закінчення судових дебатів про подання до суду доказів понесення витрат на правничу допомогу у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України є безпідставними.

Після прийняття 08.02.2024 постанови Північним апеляційним господарським судом у даній справі, повний текст якої складено 22.02.2024, 26.02.2024 через систему «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» адвокатом Диким Ю.О. направлено до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення та долучення доказів понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу.

Вказана заява, враховуючи положення частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення та відсутність представників учасників справи у судовому засіданні 08.02.2024, була подана у встановлений законом строк (протягом п`яти днів з дати його ухвалення - дати складення повного тексту 22.02.2024).

До заяви додані копія договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2021 року, укладеного між адвокатом Диким Ю.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» (у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс»), копія Додаткової угоди №8 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2021 року, копія Акту приймання - передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 01 листопада 2021 року, копія ордеру на надання правничої допомоги серії АА №0032659 від 30.08.2023 адвокатом Диким Ю.О., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №5871 від 30.03.2017, докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішення та долучення доказів понесених заявником витрат на професійну правничу допомогу з додатками учасникам справи.

Згідно до пункту 1.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган кепітал» (яке у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс»; ідентифікаційний код юридичної особи 40008320) (Клієнт) та адвокатом Диким Ю.О. (Адвокат), предметом цього Договору є надання Адвокатом усіма законними методами на способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом, відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта, в тому числі, але не виключно: надавати Клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права: організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалах, що підготовлені Клієнтом; надавати Клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, під час розгляду господарських, цивільних, адміністративних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування; представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, що стосуються до предмета договору, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором, а також додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 вартість надання правової допомоги визначається в Додатку №1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору, а плата за надання правової допомоги за цим Договором здійснюється клієнтом в 5-ти денний строк з моменту направлення / вручення Адвокатом відповідного рахунку Клієнту в порядку та у спосіб, визначений цим Договором. За згодою сторін, при представництві інтересів клієнта у судах України, також допускається оплата правової допомоги за цим Договором протягом 5-ти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення у справі за участю клієнта.

За змістом пункту 7.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє 1 рік, тобто до 11 листопада 2022 року.

Згідно пункту 7.2. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором. Кількість пролонгацій обмежується трьома.

Додатковою угодою №8 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 на виконання умов пункту 3.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 сторони погодили вартість правничої допомоги Адвоката. Розмір гонорару Адвоката за виконання умов Договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва інтересів Клієнта у справі №910/12536/21 за позовом ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ», перейменованого на ТОВ «ФК «ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС» до ДП «НАЕК «Енергоатом», третя особа: ТОВ «ВКП «Енергія» про стягнення заборгованості за договором поставки товару №304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020, а також порядок його сплати визначено Сторонами наступним чином: правовий супровід за фактичне надання правничої допомоги у справі у суді апеляційної інстанції, що включає усі види правничої допомоги, визначені пунктом 2.2 Договору, під час розгляду справи складає 9 000,00 грн та підлягає сплаті Клієнтом на користь Адвоката протягом 5-ти робочих днів з дня ухвалення відповідного судового рішення у справі за участі Клієнта.

Згідно пункту 5 Додаткової угоди №8 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору про надання правничої допомоги та набирає чинності з дня її підписання Сторонами.

Згідно з Актом приймання-передачі наданої правничої допомоги від 23.02.2024 за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021, який підписаний між Адвокатом та Клієнтом, відповідно до умов Договору Адвокат надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу за період з 30.08.2023 по 23.02.2024 включно, спрямовану на захист та відновлення порушених прав та законних інтересів Клієнта, а саме: Підготовка, що охоплювала аналіз апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.3023 у справі №910/12536/21, написання відзиву на апеляційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом», що включало пошук та аналіз правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.05.2018 у справі №910/15672/17, від 12.12.2019 у справі №910/13266/18, від 08.07.2020 у справі №910/13840/18, від 06.03.2018 у справі №910/24431/16, від 10.05.2018 у справі №910/15410/16, від 27.06.2018 у справі №911/247/17 та подання (направлення) до суду апеляційної скарги у справі №910/12536/21.

У пункті 2 Акту зазначено, що загальна вартість наданої Адвокатом правничої допомоги Клієнту у справі № 910/12536/21 за позовом ТОВ «ФК «МОРГАН КЕПІТАЛ», перейменованого на ТОВ «ФК «ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС», а в подальшому на ТОВ «ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС» до ДП «НАЕК «Енергоатом», третя особа: ТОВ «ВКП «Енергія» про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 за період з 30.08.2023 по 23.02.2024 включно склала 9 000 грн (дев`ять тисяч гривень 00 копійок), що обумовлена пунктом 2 Додаткової угоди №8 до Договору, та у повному обсязі буде сплачена Клієнтом на користь Адвоката протягом 5-ти робочих днів з дня ухвалення відповідного судового рішення у справі за участі Клієнта.

Будь-яких претензій щодо якості, своєчасності та повноти наданої правничої допомоги за Договором Клієнт до Адвоката немає (пункт 3 Акту).

Цей Акт є невід`ємною частиною Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.11.2021 (пункт 4 Акту).

Таким чином, з огляду на подані адвокатом позивача документи, факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 9 000,00 грн підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем, у свою чергу, подані заперечення проти покладення на нього судових витрат у розмірі 9 000,00 грн.

Так, відповідач у поданих запереченнях наголошує, що позивачем не надано суду розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом (докази оплати гонорару), не надано докази економічного обґрунтування чи затвердження вартості послуг, їх складових, затвердження певних тарифів, обґрунтованості цін на послуги адвоката.

Суд відхиляє зазначені заперечення відповідача, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, висновки якої враховуються судом згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, як уже зазначалося вище, у відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У даному випадку гонорар адвоката погоджено сторонами Договору в додатковій угоді №8 у фіксованому розмірі - 9 000,00 грн, що не суперечить положенням наведеної норми закону та, відповідно, не потребує зазначення адвокатом інформації щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), складових та вартості кожної із наданих послуг.

При цьому, дії представника позивача, що охоплювали аналіз апеляційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.3023 у справі №910/12536/21, написання на неї відзиву із урахуванням пошуку та аналізу судової практики Верховного Суду, подання його до суду були, всупереч доводам відповідача, явно були необхідними задля висловлення своєї правової позиції у справі та захисту інтересів клієнта.

Зазначення при цьому в Акті про «подання (направлення) до суду апеляційної скарги у справі №910/12536/21» оцінюється судом як описка, оскільки скаржником у справі є відповідач, водночас позивачем до суду подавався саме відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач також зазначає, що вартість наданої правничої допомоги у розмірі 9 000,00 грн значно завищена та необґрунтована, зважаючи на підготовку адвокатом позивача єдиного процесуального документу незначної складності. Крім того, представник позивача не приймав участі в судових засіданнях суду апеляційної інстанції, що нівелює зацікавленість представника у результаті вирішення спору та доцільність відшкодування заявленої суми.

Як уже наголошувалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подані відповідачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі позивачем, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, дослідивши заперечення відповідача, які стосуються того, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є завищеним, колегія суддів зазначає, що такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.

Неявка представника позивача (адвоката Дикого Ю.О.) для участі в судових засіданнях у даній справі, при цьому, не може свідчити про те, що його клієнт (позивач) не був зацікавлений у вирішенні спору, оскільки це по-перше, є правом представника, а по-друге, не нівелює позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

За наведених обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, враховуючи рівень складності справи та обсяг доказів, що підлягали вивченню та аналізу, оцінюючи надані позивачем до заяви про ухвалення додаткового судового рішення докази, вважає їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, підстав не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу судом не встановлено.

Невідповідності заявленої до стягнення позивачем суми (9 000,00 грн) критеріям співмірності та дійсної необхідності судом апеляційної інстанції не встановлено, заявлена позивачем сума є розумним розміром витрат позивача на послуги адвоката в даній справі, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» про прийняття додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі №910/12536/21 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Оболонь Інвест Плюс» (04176, м. Київ, вул. Набережно-Рибальська, 3, прим. 139; ідентифікаційний код 40008320) 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/12536/21 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 03.04.2024 після проходження навчання суддями Михальською Ю.Б. та Тищенко А.І. у Державному закладі післядипломної освіти (Академія фінансового моніторингу) Державної служби фінансового моніторингу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко