Постанова

від 02.04.2024 по справі 920/909/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. Справа№ 920/909/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шаповал С.В. за довіреністю;

від відповідача: Гриценко Б.М. за оредром;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

на ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.02.2024 (повний текст складено 06.02.2024) про розстрочення виконання рішення

у справі №920/909/23 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес Компані"</a>,

про стягнення 52556 грн 55 коп.,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05 лютого 2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес Компані"</a> про розстрочення виконання рішення у справі №920/909/23 - задоволено.

Розстрочено виконання рішення Господарського суду Сумської області від 13.09.2023 по справі № 920/909/23 шляхом сплати заборгованості згідно з наведеним графіком:

- до 29 лютого 2024 року - 25000,00 грн.

- до 31 березня 2024 року - 25000,00 грн.

- до 30 квітня 2024 року - 25000,00 грн.

- до 31 травня 2024 року - 25000,00 грн.

- до 30 червня 2024 року - 25000,00 грн.

- до 31 липня 2024 року - 25000,00 грн.

- до 31 серпня 2024 року - 25000,00 грн.

- до 14 вересня 2024 року - 23498,55 грн.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" 15.02.2024 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.02.2024 щодо розстрочення виконання рішення суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, та неповністю з`ясовані обставини справи, оскільки на підтвердження підстав для розстрочення виконання рішення відповідач надав лише один доказ (фінансову звітність); судом не було враховано, що заборгованість відповідача виникла задовго до збройної агресії, а саме: з січня 2020 року, тобто підставами несплати були інші обставини; суд не пересвідчився в тому, чи дійсно відповідач не має можливості здійснювати підприємницьку діяльність отримувати прибуток та розраховуватись по своїм зобов`язанням, а не просто не вживав ніяких дій щодо отримання прибутку; судом не враховано, що згідно витягу з ЄДРПОУ відповідач, крім здачі приміщень в оренду, здійснює інші види діяльності; відповідач не надав доказів наявності форс-мажорних обставин для даного випадку; не наведено жодного доводу підстав розстрочення боргу, існуючого з 2020 року, ще на 8 місяців; судом не досліджено фінансовий стан та наявні зобов`язання позивача, який наразі є критичним.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що внаслідок збройної агресії проти України, знаходження м.Суми поблизу кордонів з країною-агресором є значні труднощі в здачі приміщень в оренду, що є основним видом діяльності підприємства та призвело до негативного фінансового стану відповідача.

21.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів здійснення платежів, на виконання ухвали суду, за лютий та березень 2024 року.

За клопотанням представників сторін судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес Компан" про стягнення 195 542, 51 грн.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що хоча між сторонами і не було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позивач відпустив відповідачу теплову енергію, однак відповідач за неї не сплатив, що є порушенням норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання" та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630. Тому, на його думку, наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу за надані послуги з постачання теплової енергії, внесків за обслуговування та заміну ВКО, заборгованість по абонплаті, 3% річних та інфляційних збитків.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.09.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023, позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес Компані"</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" 149772,79грн заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, 205,32 грн внесків за обслуговування та заміну ВКО, 34,10 грн заборгованості по абонплаті, 6978,37 грн - 3% річних, 38490,97 грн інфляційних збитків, 3017,80 грн витрат зі сплати судового збору.

09.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Арес Компані"</a> подало до суду заяву від 09.01.2024 про розстрочку виконання судового рішення у справі №920/909/23, у якій він просив суд розстрочити виконання рішення суду наступним чином: до 29 лютого 2024 року - 25000,00 грн; до 31 березня 2024 року - 25000,00 грн; до 30 квітня 2024 року - 25000,00 грн; до 31 травня 2024 року - 25000,00 грн; до 30 червня 2024 року - 25000,00 грн; до 31 липня 2024 року - 25000,00 грн; до 31 серпня 2024 року - 25000,00 грн; до 14 вересня 2024 року - 23498,55 грн.

Відповідач обґрунтував заяву тим, що внаслідок збройної агресії проти України, знаходження м. Суми поблизу кордонів з країною - агресором є значні труднощі в здачі приміщень в оренду, що є основним видом діяльності підприємства. Зазначене призвело до негативного фінансового стану підприємства відповідача у 2022 році та 2023 році. На даний час існують обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду, що підтверджується фінансовою звітністю мікропідприємства за 2022 рік та за 2023 рік., яка свідчить про відсутність прибутку на підприємстві за зазначені періоди.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.01.2024 заяву прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 05.02.2024.

Позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду заяви, що підтверджується довідкою про доставку ухвали до електронного кабінету 24.01.2024.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Сумської області від 05 лютого 2024 заяву відповідача задоволено та розстрочив виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву відповідача, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що складний фінансовий стан відповідача та всі обставини в сукупності ускладнять виконання рішення, тому, з врахуванням балансу інтересів обох сторін, розстрочив виконання рішення.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 239 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Частиною 1 ст. 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частин 3, 4 вказаної статті підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст.331 ГПК України).

Отже, розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах процесуального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на даний час існують обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду, що підтверджується фінансовою звітністю мікропідприємства за 2022 рік та за 2023 рік, яка свідчить про відсутність прибутку на підприємстві за зазначені періоди, отже відповідачем доведено наявність обставин, які ускладнюють та роблять неможливим на цей час негайне виконання рішення суду та одночасну сплату утвореної заборгованості в повному обсязі та є саме винятковими обставинами, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду.

При цьому судом першої інстанції були враховані як наведені відповідачем обставини, так і матеріальні інтереси позивача - реальну можливість отримати частинами та через певні періоди усі грошові кошти стягнуті з відповідача рішенням по даній справі.

Позивач при розгляді питання щодо розстрочення виконання рішення суду не скористався правом подати заперечення на вказану заяву та не спростував доводів відповідача, а також не надав суду доказів щодо свого фінансового становища.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи баланс інтересів обох сторін, суд першої інстанції прийшов до юридично правильного висновку про наявність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення у даній справі до 14.09.2023 із щомісячною сплатою 25000 грн з лютого по серпень та 23498,55 грн в останній місяць.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України ухвали суду першої інстанції щодо розстрочки виконання рішення після їх перегляду в апеляційному порядку не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Сумської області від 05 лютого 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 03.04.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова