Постанова

від 21.03.2024 по справі 922/4392/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/4392/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,

на рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 02.01.2024 (суддя Трофімов І.В.),

та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові (суддя Трофімов І.В.),

у справі №922/4392/23

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг", м.Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків,

2) Державного підприємства "Енергоринок", м.Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", с.Подвірки, Дергачівський район, Харківська область,

про стягнення 212111,40грн,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення 212111,40грн, з яких 96841,91грн заборгованість за спожиту електроенергію, 50715,11грн інфляційні втрати, 64554,38грн 15% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку з оплати спожитої електричної енергії за договором постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 у задоволенні позову відмовлено. Витрати зі сплати судового збору залишено за позивачем.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи підтверджують факт поставки ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відповідачу електричної енергії за договором №003Е від 20.12.2018 протягом спірного періоду. Фактично у відповідача (споживача) був постачальник електричної енергії, в зв`язку з чим необхідності у постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії" не виникало. Жодний рахунок за електричну енергію, наданий позивачем відповідачу, останнім не сплачувався, що свідчить про неприйняття споживачем умов договору приєднання на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії". З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для здійснення позивачем постачання відповідачу протягом спірного періоду електричної енергії на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" були відсутні, оскільки позивачем не доведено настання жодного з виключних випадків щодо необхідності постачання відповідачу електричної енергії постачальником "останньої надії", а умова договору приєднання щодо необрання споживачем електропостачальника, зокрема, після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником, не може бути застосована до відповідача, адже електропостачальник (ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд"), який має відповідну ліцензію, був обраний відповідачем до 01.01.2019, тобто, до початку постачання електроенергії позивачем, про що було належним чином та завчасно повідомлено позивача (ДПЗД "Укрінтеренерго") та третю особу (АТ "Харківобленерго"). Судом першої інстанції також зазначено, що відповідачем та третьою особою (ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд") доведено, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" має власні розподільчі електричні мережі, під`єднані безпосередньо до мереж ДП "НЕК "Укренерго", які не мають електричного зв`язку з мережами інших ліцензіатів, і є тупиковими. Мережі, якими здійснюється транспортування електричної енергії від електроустановок ОСП до об`єктів споживачів в даному випадку належать не Оператору системи розподілу (АТ "Харківобленерго"), а постачальникові електричної енергії відповідачу - ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". Відтак суд дійшов висновку, що правові підстави для здійснення діяльності з розподілу електричної енергії мережами ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" у АТ "Харківобленерго" відсутні.

28.12.2023 до Господарського суду Харківської області надійшла заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу та докази в підтвердження понесення таких витрат в розмірі 10000грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4392/23 заяву ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про винесення додаткового рішення задоволено. Ухвалено додаткове рішення у справі № 922/4392/23. Стягнуто з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ТОВ "Термопак-Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Суд установив, що відповідачем в межах цієї справи отримано правову допомогу від адвоката Вернигора Олександра Віталійовича на підставі договору №0111/23 про надання юридичних послуг від 01.11.2023, п. 2.1 якого визначено, що орієнтовна вартість послуг за даним договором становить 10000грн. Отже, договором встановлено фіксований розмір гонорару адвоката. 28.12.2023 між відповідачем та адвокатом було складено акт наданих послуг до договору на суму 10000 грн. Ні підставі викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4392/23, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі №922/4392/23; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення 212111,40грн у повному обсязі; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що 31.01.2004 між АТ "Харківобленерго" та ТОВ "Термопак Інжинірінг" укладений договір № 53010.16 про постачання електричної енергії. Однак, внаслідок анулювання з 01.01.2019 ліцензії АТ "Харківобленерго" на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446, з 01.01.2019 постачальник "останньої надії" (позивач) почав надавати послуги з постачання електричної енергії відповідачу. Апелянт зазначає, що листом від 14.01.2019 № 07-56к/08-169 АТ "Харківобленерго" повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" про переведення відповідача з 01.01.2021 до постачальника "останньої надії", точка комерційного обліку ЕІС-код 62Z7540280618663. Скаржник наголошує, що відповідач надав договір, укладений з ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", на іншу точку комерційного обліку, яка згідно з додатком № 4 до договору № 003-Е купівлі-продажу електроенергії від 20.12.2018 знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Енергетиків, 16-А. Проте, як вбачається з Акту недопуску персоналу АТ "Харківобленерго" до електроустановки споживача від 21.03.2019, точка комерційного обліку ЕІС-код 62Z7540280618663 знаходиться за адресою: с. Подвірки, вул. Набережна, 2-А. За доводами скаржника, з акту НКРЕКП № 467 від 13.12.2019 не вбачається, які саме електричні мережі є власністю ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", документів, що підтверджують право власності на електричну мережу, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" суду не надав. Скаржник наголошує, оскільки на момент спірного періоду з 01.01.2019 по 31.03.2019 у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" не було належним чином оформлених документів, що підтверджують право власності на електричну мережу, договір про спільне використання технологічних електричних мереж між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та АТ "Харківобленерго" не міг бути укладеним. Судом першої інстанції не з`ясовано, яким чином АТ "Харківобленерго" здійснювало постачання електроенергії ТОВ "Термопак Інжинірінг" за договором від 31.01.2004 № 53010.16. Апелянт посилається на висновки, викладені у рішенні Господарського суд м. Києва від 23.08.2022 у справі №910/1165/22, яким частково задоволено позов АТ "Харківобленерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення 14676614,92грн за послуги з розподілу електричної енергії за період лютий-березень 2019 року, з яких витікає, що АТ "Харківобленерго" здійснювало розподіл субспоживачам ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Щодо додаткового рішення скаржник зазначає, що воно прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 221, ч. 3 ст. 244 ГПК України, та наголошує, що справа №922/4392/23 розглядалась з викликом сторін по справі, рішення ухвалено за участю сторін; ухвала про прийняття до розгляду заяви про розподіл судових витрат всупереч приписам статті 221 ГПК України місцевим судом не приймалася, сторони про судове засідання не повідомлялися. За доводами апелянта, суд першої інстанції у порушення наведених норм процесуального права розглянув заяву відповідача без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу як таких, що є неспівмірними відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПЗД "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі №922/4392/23; встановлено відповідачу та третім особам п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами надсилання їх копій іншим учасникам справи; постановлено здійснити розгляд справи №922/4392/23 в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 призначено справу №922/4392/23 до розгляду на 07.03.2024 об 11:00.

05.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки поставка електроенергії ДПЗД "Укрінтеренерго" не здійснювалась, обсяги спожитої електроенергії в рахунках не відповідають дійсності. Постачальником електроенергії для ТОВ "Термопак Інжинірінг" є ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". Відповідач наголошує, що ТОВ "Термопак Інжинірінг" у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" укладений договір купівлі продажу електроенергії №003-Е від 20.12.2018 про поставку електроенергії з 01.01.2019 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", яке має ліцензію з постачання електричної енергії. Термін дії договору з 01.01.2019 по 31.12.2019. Про те, що відповідачем було обрано постачальника електроенергії, АТ "Харківобленерго" було повідомлено завчасно, ще 20.12.2018. А тому жодних законодавчо обумовлених підстав для укладання публічного договору між ДПЗД "Укрінтеренерго" та ТОВ "Термопак Інжинірінг" та поставки електроенергії "постачальником останньої надії" не було і немає. За доводами відповідача, в апеляційній скарзі представник позивача, в якості підстав для апеляційного оскарження посилається на обставини, які взагалі не були зазначені в поданій до суду позовній заяві та знаходяться за межами обґрунтувань предмету позову, що наведені в позовній заяві, зокрема, апелянт посилається на договір поставки електроенергії від 31.01.2004 та відмінність точок підключення, що зазначені у договорі купівлі-продажу електроенергії №003-Е. Відповідач зазначає, що питання перебування у власності ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" енергомережі не є предметом даного позову. Крім того, посилається на акт позапланової перевірки ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", що проводилась НКРЕКП у грудні 2019 року, якою, зокрема, встановлено, що АТ "Харківобленерго" не є оператором розподілу для ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та його споживачів, зокрема, і для ТОВ "Термопак - Інжинірінг", функції оператора розподілу для своїх споживачів фактично здійснює ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Посилання скаржника на рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/1165/22 від 23.08.2022 відповідач вважає необґрунтованим, оскільки ТОВ "Термопак Інжинірінг" не є учасником вказаної справи, не брало в ній участь, Господарським судом м.Києва не розглядалась поставка електричної енергії за договором купівлі продажу електричної енергії №003-Е від 20.12.2018 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" в адресу покупця - ТОВ "Термопак Інжинірінг". Відповідач наголошує, що додані до позовної заяви докази, зокрема, акти купівлі-продажу електричної енергії не містять підписів відповідача. Відповідач наголошує, що факт постачання йому електричної енергії за договором з ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" №003-Е від 20.12.2018 підтверджується актами здачі-приймання робіт від 31.01.2019 №27, від 28.02.2019 №25, від 31.13.2019 №23, платіжними дорученнями про сплату вартості спожитої електроенергії №245 від 11.02.2019, №357 від 12.03.2019, №465 від 10.04.2019, податковими накладними №53 від 28.02.2019, №52 від 31.03.2019, №50 від 30.04.2019.

Щодо оскарження позивачем додаткового рішення відповідач зазначає, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу було направлена в адресу позивача засобами системи "Електронний суд" до його електронного кабінету, про що свідчить квитанція №420442 від 28.12.2023, проте позивач своїм правом на надання заперечень проти задоволення заяви не скористався, на адресу суду жодних заперечень проти задоволення даної заяви надано не було, в електронній справі вони відсутні. Станом на дату розгляду заяви, 08.01.2024 безпекова ситуація у місті Харків дійсно була дуже напруженою, ворог наносив ракетні удари по центру міста, внаслідок яких і постраждала будівля Держпрому, де знаходиться Господарський суд Харківської області.

05.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому відповідач просить стягнути зі скаржника ДПЗД "Укрінтеренерго" витрати на правничу (правову) допомогу, що понесені "Термопак-Інжинірінг" у зв`язку із апеляційним розглядом справи №922/4392/23 в сумі 15000,00грн. Зазначає, що копії документів, що підтверджують понесені витрати на правничу допомогу буде надано до матеріалів справи протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у справі відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України.

06.02.2024 від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в якому просить долучити до матеріалів справи копію листа АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 № 56к-01/04-77. В обґрунтування долучення вказаного листа позивач зазначає, що, як з`ясувалось з тексту рішення суду від 27.11.2023, судом першої інстанції неповністю були досліджені документи, наявні в матеріалах справи, з метою уточнення адреси, за якою постачалася електроенергія відповідачу постачальником "останньої надії", позивачем направлено відповідний запит на адресу АТ "Харківобленерго". 18.01.2024 на адресу позивача надійшов лист АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 № 56к-01/04-77, в якому повідомляється, що згідно з договором про постачання електричної енергії ТОВ "Термопак-Інжинірінг" № 53010.16 від 31.01.2004 точка комерційного обліку електричної енергії ЕІС-код 62Z7540280618663 знаходиться за адресою: Харківський район, с. Подвірки, вул. Набережна, 2-А. Скаржник зазначає, що лист АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 № 56к-01/04-77 має виключне значення для правильного вирішення справи, так як додатково підтверджує, що точка комерційного обліку електричної енергії ЕІС-код 62Z7540280618663 знаходиться за адресою: Харківський район, с. Подвірки, вул. Набережна, 2-А, та спростовує твердження відповідача, що в акті недопуску персоналу АТ "Харківобленерго" до електроустановки споживача від 21.03.2019 зазначена неправильна адреса. До суду першої інстанції вищевказаний лист не був поданий, оскільки отриманий позивачем після винесення судом рішення у справі №922/4292/23.

06.02.2024 від АТ "Харківобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення 212111,40грн у повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача. АТ "Харківобленерго" вважає, що висновок суду, що постачання електричної енергії відповідачу відбувалося на підставі укладеного договору купівлі-продажу електроенергії № 003-Е з ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та ліцензії з постачання електричної енергії виданої НКРПЕ постановою № 1455 від 27.12.2017, не відповідає дійсності з огляду на те, що для здійснення діяльності з постачання електричної енергії підприємство зобов`язане отримати ліцензію. Як вбачається з офіційного сайту НКРЕКП "Видача ліцензії", відповідно до ліцензійного реєстру НКРЕКП, опублікованого 11.12.2023, ліцензія № 1455, видана ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" 27.12.2017, станом на 31.12.2023 є нечинною, дата дії ліцензії закінчена 01.01.2019. Таким чином, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" не маючи ліцензії на постачання електричної енергії не мав права постачати електроенергію відповідачу. Крім того, АТ "Харківобленерго" наголошує, що ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території м. Харкова та Харківській області наявна лише в АТ "Харківобленерго". Також третьою особою зазначено, що у зв`язку з анулюванням ліцензії АТ "Харківобленерго" на постачання електричної енергії (попереднім постачальником електричної енергії відповідача) та на підставі ч. 1 ст. 64 ЗУ "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії відповідачу з 01.01.2019 здійснювалося позивачем на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

07.02.2024 від ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" надійшли додаткові пояснення, в яких просить у задоволенні апеляційної скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та протиправністю. ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" зазначає, що має ліцензію з постачання електричної енергії, що видана Національною комісією, що здійснює регулювання ринків енергії та комунальних послуг. Відповідно до договору купівлі продажу електроенергії №003-Е від 20.12.2018 про поставку електричної енергії з 01.01.2019 ТОВ "Термопак Інжинірінг" придбано електроенергію у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" згідно з актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та здійснено оплату за поставлену електричну енергію. Третя особа наполягає, що ДПЗД "Укрінтеренерго" та АТ "Харківобленерго" було достеменно відомо, що з 01.01.2019 постачальником електричної енергії для ТОВ "Термопак Інжинірінг" є ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". За доводами ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" АТ "Харківобленерго" не є оператором системи розподілу електричної енергії щодо розподільчих мереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", від котрих отримують живлення електричною енергією електроустановки відповідача ТОВ "Термопак Інжинірінг", розподільчі електричні мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (код ЄДРПОУ 00118434) не є власністю АТ "Харківобленерго", не перебувають у господарському віданні, управлінні, не приєднані до мереж останнього, і у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відсутні укладені з АТ "Харківобленерго" договори про спільне використання технологічних електричних мереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". Наполягає, що за відсутності доказів приєднання електричної мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" до мереж АТ "Харківобленерго" такі мережі не можуть вважатися територією здійснення ліцензованої господарської діяльності АТ "Харківобленерго" з розподілу електричної енергії, а ДПЗД "Укрінтеренерго" не може вважатися таким, що отримало доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії відповідачу на території діяльності оператора системи АТ "Харківобленерго".

07.02.2024 від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшли додаткові пояснення у справі, в яких просить поновити строк для надання додаткових пояснень; залучити до матеріалів справи в якості доказу копію рішення виконкому Пісочинської селищної ради Харківської області від 12.04.2018 №1382/1, яким об`єкту нерухомого майна - виробничим приміщенням ТОВ "Термопак-Інжинірінг" присвоєно адресу: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул.Енергетиків, 16-А; у задоволенні апеляційної скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Відповідач зазначає, що станом на дату укладення договору з АТ "Харківобленерго", 31.01.2004, адреса розташування виробничих потужностей ТОВ "Термопак - Інжинірінг" була такою: Харківська область, Дергачівський р-н, селище Подвірки, вул. Набережна, буд.2-А. Однак, з 12.04.2018 у зв`язку із змінами меж районів Харківської області, згідно з рішенням виконкому Пісочинської селищної ради №1382/1 адреса виробничих приміщень ТОВ "Термопак - Інжинірінг" є наступною: Харківська область, Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Енергетиків 16-А. В обґрунтування клопотання про долучення доказів зазначає, що копію даного доказу не міг надати раніше, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції не виникло подібних тверджень позивача ДПЗД "Укрінтеренерго", а також у зв`язку із тим, що лист АТ "Харківобленерго" був наданий позивачем до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції 06.02.2024.

08.02.2024 від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій просить у задоволенні апеляційної скарги ДПЗД "Укрінтеренерго" відмовити у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Відповідач наполягає на наявності у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2016. Також відповідач наголошує, що твердження АТ "Харківобленерго" про те, що воно є оператором системи розподілу для ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та ТОВ "Термопак - Інжинірінг", як субспоживача, спростовуються актом позапланової перевірки ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", що проводилась НКРЕКП у грудні 2019 року за зверненням АТ "Харківобленерго".

08.02.2024 від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшли заперечення на клопотання позивача про долучення до матеріалів справи листа АТ "Харківобленерго" , в яких просить у задоволенні клопотання ДПЗД "Укрінтеренерго" про долучення листа АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 №56к-01/0477 відмовити у зв`язку з ненаданням даного доказу під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також відсутністю обставин, що підтверджують даний лист в позовній заяві, додаткових поясненнях, які надавались до суду першої інстанції.

08.02.2024 від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких наголошує, що додаткові пояснення відповідача від 07.02.2024 подані з пропуском строку, встановленого судом, та просить клопотання ТОВ "Термопак - Інжинірінг" про залучення до матеріалів справи в якості доказу копії рішення виконкому Пісочинської селищної ради Харківської області від 12.04.2018р. №1382/1 залишити без задоволення.

12.02.2024 від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшли доповнення до заперечення на клопотання про долучення доказів, в яких просить у задоволенні клопотання ДПЗД "Укрінтеренерго" про долучення листа АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 №56к-01/04-77 відмовити у зв`язку з ненаданням даного доказу під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також відсутністю обставини, що підтверджує даний лист в позовній заяві, додаткових поясненнях, які надавались до суду першої інстанції, обставини, які підтверджує даний лист взагалі не значаться в підставах пред`явленого позову.

13.02.2024 від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшли пояснення до клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в яких просить суд врахувати ці пояснення при розгляді клопотання про долучення доказів до матеріалів справи від 06.02.2024. Позивач зазначає, що у позовній заяві позивач нічого не зазначив про договір №53010.16 про постачання електричної енергії від 31.01.2004, укладений між ТОВ "Термопак Інжинірінг" та АТ "Харківобленерго", та договір купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е, укладений між ТОВ "Термопак Інжинірінг" та ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", оскільки йому не було відомо про існування таких договорів. Також позивач зазначає, що листом від 14.01.2019 № 07-56к/08-169 АТ "Харківобленерго" повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" про переведення відповідача з 01.01.2021 до постачальника "останньої надії", точка комерційного обліку електричної енергії ЕІС-код 62Z7540280618663. Оскільки точка комерційного обліку електричної енергії споживача (відповідача) ідентифікована ОСР, не було потреби з`ясовувати адресу, по якій вона знаходиться. У договорі, який надав відповідач, точка комерційного обліку електричної енергії не ідентифікована відповідним ЕІС-кодом, зазначена тільки адреса об`єкту: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Енергетиків, 16-А. Лист АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 № 56к-01/04-77 уточнює адресу, за якою знаходиться точка комерційного обліку електричної енергії ЕІС-код 62Z7540280618663.

05.03.2024 від АТ "Харківобленерго" надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі № 922/4392/23; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення 212111,40грн у повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача. АТ "Харківобленерго" зазначає, що АТ "Харківобленерго" єдиний оператор системи розподілу, який має право надавати послуги з розподілу електричної енергії на території м. Харкова та Харківської області. В ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відсутня ліцензія на право здійснювати господарську діяльність з розподілу електричної енергії. Третя особа зазначає, що на цей час субспоживачі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" не уклали в установленому порядку договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до підп. 2 п. 5 Методичних рекомендацій, затверджених постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2108 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо врегулювання відносин оператора системи передачі, операторів систем розподілу, основних споживачів, електричні мережі яких приєднані до системи передачі або до електричних мереж виробників, та їх субспоживачів".

06.03.2024 від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшли заперечення на заперечення АТ "Харківобленерго" на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить відмовити в долученні до матеріалів справи поданого АТ "Харківобленерго" з порушенням встановленого судом строку процесуального документа.

06.03.2024 від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшли доповнення на заперечення на додаткові пояснення відповідача від 07.02.2024, в яких позивач зазначає, що в додаткових пояснення відповідач зазначає, що з 12.04.2018 у зв`язку із змінами меж районів Харківської області, згідно з рішенням виконкому Пісочинської селищної ради №1382/1 адреса виробничих приміщень ТОВ "Термопак - Інжинірінг" є наступною: Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Енергетиків 16-А. Проте в мережі Internet ТОВ "Термопак Інжинірінг" зазначає адресу: Харківська область, селище Подвірки, вулиця Набережна, буд.2-А, та просить долучити до матеріалів справи №922/4392/23 скріншоти з мережі Internet щодо адреси ТОВ "Термопак-Інжинірінг".

20.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Термопак - Інжинірінг" надійшло клопотання, в якому відповідач просить долучити до матеріалів справи в якості доказів у справі копію відомості амортизації основних засобів за 1 квартал 2019 року, копії інвентаризаційних карток обліку основних засобів за формою ОЗ-6 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", які свідчать про перебування на балансі, а отже у власності ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" енергетичного обладнання та мереж. Зазначає, що дані докази не надавалися раніше, оскільки необхідність у їх наданні виникла при апеляційному розгляді справи, а отже вони не надавались в суді першої інстанції.

Також, 20.03.2024 від АТ "Харківобленерго" надійшли додаткові пояснення, а саме письмова промова у судових дебатах, в якій просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції у справі №922/4392/23; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення 212111,40грн у повному обсязі.

21.03.2024 у судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду був присутній представник позивача, який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача, який був присутній в судовому засіданні в залі суду, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін та наполягав на долученні до матеріалів справи копії рішення виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району від 12.04.2018 №1382/1.

Присутній у судовому засіданні в залі суду представник АТ "Харківобленерго" підтримав доводи апеляційної скарги.

Присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представник ДП "Енергоринок" надав свої пояснення, висловив позицію щодо участі ДП "Енергоринок" в розгляді справи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Представник ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" до судового засідання не з`явився.

ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" було повідомлене належним чином про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить довідка про доставку 08.03.2024 о 18:39 год ухвали Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 про оголошення перерви до його електронного кабінету.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Дослідивши клопотання ТОВ "Термопак - Інжинірінг" про долучення до матеріалів справи копії рішення виконкому Пісочинської селищної ради Харківської області від 12.04.2018 №1382/1, копії відомості амортизації основних засобів за 1 квартал 2019 року, копій інвентаризаційних карток обліку основних засобів за формою ОЗ-6 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", а також клопотання ДПЗД "Укрінтеренерго" про долучення до матеріалів справи копії листа АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 № 56к-01/04-77 та скріншоти з мережі Internet щодо адреси ТОВ "Термопак-Інжинірінг", судова колегія зазначає про таке.

Згідно з ч. ч. 1, ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Господарським процесуальним законодавством передбачено чіткий порядок надання доказів до суду.

Так, відповідно до ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 ГПК України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів. Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи. Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено судом, до суду першої інстанції ні позивач, ні відповідач вказані ними докази не надавали, а також не повідомляли суд першої інстанції про неможливість надання цих доказів та причини, з яких докази не можу бути подані у зазначений строк.

При цьому, як вбачається з клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії листа АТ "Харківобленерго" від 09.01.2024 № 56к-01/04-77, вказаний доказ не існував на момент розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення судового рішення.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність. Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20.

Відтак, документи, що складені після прийняття судом оскаржуваного рішення, в силу приписів ст. 269 ГПК України не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги в якості доказу.

Як вбачається з клопотання ДПЗД "Укрінтеренерго" про долучення до матеріалів справи скріншотів з мережі Internet щодо адреси ТОВ "Термопак-Інжинірінг", воно не містить жодних обґрунтувань причин неподання зазначеного доказу до суду першої інстанції.

А тому судова колегія не вбачає правових підстав для прийняття до розгляду доказів, що надані з порушенням передбаченого ГПК України порядку.

Клопотання ТОВ "Термопак - Інжинірінг" про долучення до матеріалів справи копії рішення виконкому Пісочинської селищної ради Харківської області від 12.04.2018 №1382/1, копії відомості амортизації основних засобів за 1 квартал 2019 року, копій інвентаризаційних карток обліку основних засобів за формою ОЗ-6 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", обґрунтовані тим, що при розгляді справи судом першої інстанції питання щодо адреси виробничих потужностей відповідача та щодо права власності ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Разом з тим, зазначені відповідачем обґрунтування підстав неподання до суду доказів не можуть вважатися поважними, оскільки залежать не від об`єктивних, незалежних від волі заявника обставин, а спричинені суб`єктивною поведінкою сторони у справі.

Судова колегія зауважує, що здобуття нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи суперечить основоположним принципам змагальності та рівності сторін господарського судочинства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача та відповідача про долучення нових доказів задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом, 31.01.2004 між АТ "Харківобленерго" (постачальником) та ТОВ "Термопак-Інжинірінг" (споживачем) укладений договір про постачання електричної енергії №53010.16, відповідно до розділу 1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2.1.2 договору визначено, що постачальник електричної енергії зобов`язується, зокрема, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6,7 договору, відповідно до додатку №1 "Договірні величини постачання електричної енергії і потужності споживачу" та додатку №2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п. 9.11 договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається терміном до 31.12.2004, а в частині розрахунків до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої з сторін у порядку, визначеному законодавством України.

У розділі 10 договору зазначено, що додатком №3.1 до даного договору є "Перелік місця встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію", проте в матеріалах справи такий додаток відсутній.

Договір про постачання електричної енергії від 31.01.2004 №53010.16 підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Згідно з п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 16.11.2018 №1446 "Про видачу АТ "Харківобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" анульовано АТ "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.09.1996 № 70, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.09.1996 № 92, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

В той же час, відповідно до п. 1 вказаної постанови видано АТ "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АТ "Харківобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

Пунктом 4 вказаної постанови встановлено, що ця постанова набирає чинності з дня прийняття, крім пунктів 1 та 2, які набирають чинності з 01.01.2019.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р "Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" визначено ДПЗД "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії" з 01.01.2019 до 01.01.2021; територією провадження діяльності зазначеного підприємства визначено територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно із заявою-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.12.2018 ДПЗД "Укрінтеренерго" приєдналося до умов публічного договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на сайті оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго". Договір діє з 01.01.2019 до дати початку дії нового ринку електричної енергії згідно із /законом України "Про ринок електричної енергії".

Положеннями п. 2.1 договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі цього договору Оператор системи забезпечує недискримінаційний доступ постачальника до мереж оператора системи з метою реалізації постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання обов`язків та функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення ліцензованої діяльності Оператора системи. Оператор системи надає послуги з розподілу електричної енергії Постачальнику за сукупністю споживачів, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання, та яким згідно з договорами про постачання електричної енергії розподіл забезпечує Постачальник. Реєстр ведеться Оператором системи в електронному вигляді. Оператор системи забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимами розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб?єкта роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до листа АТ "Харківобленерго" від 14.01.2019 №07-56к/08-169, адресованого позивачу, ТОВ "Термопак-Інжинірінг", ЕІС-код Z-типу 62Z7540280618663, віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.01.2019.

Як зазначає позивач, між ДПЗД "Укрінтеренерго" (постачальником), яке виконує функції постачальника "останньої надії", діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ), та ТОВ "Термопак - Інжинірінг" (споживачем) укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу AT "Харківобленерго".

За умовами п. п. 1.1, 1.2 договору він є публічним договором приєднання споживача (далі - Споживач) до цього Договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник) Споживачу, у разі, якщо обраний Споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання Споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим Договором випадках. Цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються - Сторона, разом - Сторони. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної снергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.

Умовами п. 2.1 договору встановлено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави (п. 3.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, а на перехідний період - Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім слектропостачальником; в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ.

Відповідно до п. 3.7 договору початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення Договору між Сторонами.

Оплачений Споживачем рахунок за спожиту електричну енергію, наданий Постачальником, є прийняттям (акцептуванням) умов цього Договору з боку Споживача (п. 3.8 договору).

Положеннями п. 5.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком 1 до договору.

Згідно з п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної вебсторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.11 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений додатком 1 до договору (комерційною пропозицією), постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії через постачальника. Постачальник зобов`язаний при виставленні рахунка за електричну енергію споживачу окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії (п. 5.13 договору).

За положеннями п. 10.1 договору споживач має право в будь-який час змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни вказавши дату або період такої зміни (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

Згідно з п. 10.2 договору зміна Постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком зміни електропостачальника, встановленим ПРРЕЕ.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів(п. 13.1).

Умовами комерційної пропозиції №2 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", що є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", в розділі "Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від Оператора систем розподілу (передачі) (далі - OC). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання Споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акта купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи Постачальника та Споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей Сторони керуються даними, вказаними ОС, з подальшим коригуванням після врегулювання розбіжностей. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, зазначений у Договорі або розрахункових документах.

У розділі "Додаткові зобов`язання споживача" комерційної пропозиції визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу Постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Керуючись ст. 259 ЦК України, Сторони домовились встановити в цьому Договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю два роки (розділ "позовна давність комерційної пропозиції).

Позивач зазначає, що ним на підставі даних, отриманих від AT "Харківобленерго", для відповідача складені акти купівлі-продажу електроенергії за спірний період, а саме:

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2019 року складено акт № 000789 купівлі-продажу електроенергії за січень 2019 року від 31.01.2019 та рахунок №000031938114/19/О01/03713 від 11.02.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 10860 кВт*год на суму 34195,06грн (з ПДВ) та направлено відповідачу 13.02.2019 поштою на його юридичну адресу;

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2019 року складено акт № 001666 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2019 року від 28.02.2019 та рахунок №000031938114/19/О02/05323 від 11.03.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 11800 кВт*год на суму 37154,84грн (з ПДВ) та направлено відповідачу поштою на його юридичну адресу;

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2019 року акт № 002727 купівлі-продажу електроенергії за березень 2019 року від 31.03.2019 та рахунок № 000031938114/19/О03/06477 від 10.04.2019 на обсяг споживання електричної енергії - 8096 кВт*год на суму 25492,01грн (з ПДВ) та направлено відповідачу поштою на його юридичну адресу.

У звітах зазначений ЕІС-код споживача 62Z7540280618663.

Позивач зазначає, що відповідачем не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.

В той же час, з матеріалів справи судом встановлено, що 20.12.2018 між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (продавцем) та ТОВ "Термопак - Інжинірінг" (покупцем) укладений договір купівлі - продажу електроенергії №003-Е, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується продавати електричну енергію, а покупець зобов`язується приймати й оплачувати електричну енергію на умовах і в терміни, передбачені цим Договором, додатками до нього та чинним законодавчими і нормативними актами.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2016 "Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТЗОВ "ЕЛЕКТРО ПРАЙМ", АТ "ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ЗАВОД "ЕНЕРГЕТИК", ТОВ "ЕНЕРГУМ", ПРАТ "ЗАПОРІЖАБРАЗИВ", ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО", КП "ОДЕСЬКА ТЕЦ-2", ТОВ "ПОЗИТИВ ІНФІНІТІ ЕНЕРДЖІ", ТОВ "ПОЛІХІМПРОМ", ТОВ "СИСТЕМТРЕЙД" та ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зокрема, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (код ЄДРПОУ 00118434).

Згідно з п. 2.6 договору купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е продаж електроенергії у розрахунковому періоді здійснюється у відповідності з фактичними обсягами споживання електричної енергії Покупцем. Загальний обсяг споживаної електричної енергії, що постачається Покупцю, розраховується на основі показань приладів диференційованого погодинного обліку, а в точках обліку, максимальний місячний обсяг споживання електроенергії в яких за останні 12 місяців не перевищує 50 тис. кВт/год, визначення погодинних обсягів купленої електроенергії здійснюється Продавцем на підставі даних, розрахованих у відповідності з методиками, затвердженими НКРЕКП.

За п. 2.7 договору купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е для визначення обсягу спожитої Покупцем електроенергії Сторони здійснюють зняття показань розрахункових приладів обліку на 00:00 годин 01 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оформлюється акт зняття показів лічильника, який підписуються Сторонами. На підставі знятих показань 01 числа місяця, наступного за розрахунковим, Продавцем оформлюється акт приймання-передачі електроенергії, який підписується Сторонами. Підписаний Сторонами Акт приймання-передачі електроенергії є підставою для проведення остаточних розрахунків по кожному розрахунковому місяцю.

Положеннями п. 5.4 договору купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е встановлено, що остаточний розрахунок між Сторонами здійснюється на підставі Акта прийому-передачі електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання. Договір діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов`язань (п. 9.1 договору купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е).

Договір купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е, а також додатки до нього підписані представниками та скріплені печатками сторін.

Згідно з умовами додатку № 2 до купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е сторони погодили обсяги купівлі електричної енергії на 2019 рік, починаючи з січня 2019 року. Найменування площадки (об`єкта) та адреса: цех, Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Енергетиків, 16-А.

На виконання умов договору купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е, ТОВ "Термопак - Інжинірінг" протягом спірного періоду придбано електроенергію у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг):

- акт №27 від 31.01.2019 в кількості 4000 КВт/год на суму 10213,25грн (з ПДВ);

- акт №25 від 28.02.2019 в кількості 6000 КВт/год на суму 15319,87грн (з ПДВ);

- акт №23 від 31.03.2019 в кількості 6400 Квт/год на суму 16341,19 грн (з ПДВ).

Як свідчать матеріали справи, покази приладів обліку відповідача зафіксовано у відомостях про витрати електричної енергії за січень, лютий, березень 2019 року, відповідно.

ТОВ "Термопак - Інжинірінг" здійснено оплату за спожиту електричну енергію згідно з платіжними дорученнями: №245 від 11.02.2019 на суму 10213,25грн, №357 від 12.03.2019 на суму 15319,87грн та №465 від 10.04.2019 на суму 16341,19грн.

Крім того, на підставі договору купівлі - продажу електроенергії №003-Е від 20.02.2018 та відповідно до здійсненої ТОВ "Термопак - Інжиніринг" оплати за спожиту електроенергію, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" складені податкові накладні від 28.02.2019 №53, від 31.03.2019 №52, від 30.04.2019 №50, які зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями ДПС України.

Відповідно до листа від 20.12.2018 №87 (вх. №19/15448 від 20.12.2018) ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" повідомило АТ "Харківобленерго", що у зв`язку з укладанням відповідних договорів, споживачі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" з 01.01.2019 переходять на постачання електричної енергії від ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". У вказаному переліку споживачів зазначено і ТОВ "Термопак - Інжинірінг".

ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" листом від 03.01.2019 №96 повідомило ДПЗД "Укрінтеренерго" про споживачів, які з 01.01.2019 у зв`язку з укладанням відповідних договорів перейшли на постачання електричної енергії від ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", про що попереджено попереднього постачальника АТ "Харківобленерго" листом від 20.12.2018 №87. Серед споживачів ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" під номером 11 зазначене ТОВ "Термопак - Інжинірінг", код ЄДРПОУ 31938114, договір від 20.12.2018 №003Е.

Згідно з листом від 04.01.2019 №02, що адресований АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "Харківенергозбут", ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" в черговий раз повідомило, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та його споживачі з 01.01.2019 переходять на постачання електричної енергії від ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та просив зняти останнього та його споживачів з переліку споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго".

Листом від 18.02.2019 №088/02-19 ТОВ "Термопак - Інжинірінг" повідомлено ДПЗД "Укрінтеренерго" про те, що постачальником електричної енергії для відповідача по об`єкту майстерня, розташованому за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Пісочин, вул. Енергетиків, 16-А, згідно укладеного договору, є ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (код ЄДРПОУ 00118434), за умов котрого, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" постачає, а відповідач приймає, споживає та сплачує вартість електричної енергії. Згідно двостороннього договору постачання (купівлі-продажу) електричної енергії, укладеного між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та ТОВ "Термопак - Інжинірінг" в січні 2019 року ТОВ "Термопак - Інжинірінг" отримало від ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" певний об`єм електричної енергії, за що, згідно умов вищезазначеного договору, розрахувалось із ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", та здійснило передплату за певний заявлений об`єм електричної енергії за лютий 2019 року на користь ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". Усі питання з розподілу електричної енергії, оплати послуг за розподіл також покладені на постачальника ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд". Вказаний лист отриманий ДПЗД "Укрінтеренерго" 25.02.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" листом від 04.03.2019 №53 звернулося до ДП "Енергоринок", в якому повідомило про дії АТ "Харківобленерго" щодо зняття з надходження до ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" об`ємів електричної енергії та вказано перелік точок обліку з кодуванням ЕІС по розподільних мережах ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" з прив`язкою до об`єктів, серед яких зазначено ТОВ "Термопак - Інжинірінг", ЕІС-код 62Z7540280618663.

За змістом листа від 14.03.2019 № 104/03-19 ТОВ "Термопак - Інжинірінг" звернулося до ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", в якому повідомило про отримання листів від ДПЗД "Укрінтеренерго" з повідомленням про початок простачання ним електричної енергії відповідачу та з вимогами сплати спожитої електричної енергії.

У відповідь на вказаний лист ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (далі - ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ") листом від 18.03.2019 №69 зазначило про те, що мережі ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" під`єднані безпосередньо до мереж ДП "НЕК "Укренерго" (ПС Залютине-330 кв). Мережі ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" є тупиковими та не мають електричного зв`язку з мережами інших ліцензіатів (у т.р. АТ "Харківобленерго"). Від електромереж ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" отримують живлення електричною енергією як саме ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ", так і електроустановки споживачів, яким є і ТОВ "Термопак - Інжинірінг". Між ПрАт "ТРЕСТ "ПЗЕБ" та АТ "Харківобленерго" не було (і не має на цей момент) договору про спільне використання технологічних електричних мереж. Фактичне використання розподільчих мереж ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" з боку АТ "Харківобленерго" є протиправним і виходить за межі провадження господарської діяльності з розподілу електроенергії АТ "Харківобленерго". За відсутності законних відносин використання розподільчих мереж ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" з боку АТ "Харківобленерго", останнє не може розповсюджувати на ТОВ "Термопак - Інжинірінг" дію п. 2.1.6 ПРРЕЕ. ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ", уклавши договори постачання (купівлі-продажу) електроенергії зі всіма споживачами, електроустановки яких під`єднані до розподільчих мереж ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ", фактично виконуючи функції розподільної та постачальної компанії, продовжило розподіляти власними електромережами електричну енергію споживачам, під`єднаним до розподільчих мереж ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" без наявного юридичного ОСР, та, згідно укладених договорів з цими споживачами, постачати їм електроенергію. ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" зазначено, що ДПЗД "Укрінтеренерго" не може під`єднати ТОВ "Термопак - Інжинірінг" до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.12.2018, оскільки за відсутності договору з розподілу електроенергії з певним ОСР (у даному випадку за відсутності щодо мереж ПрАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" юридичного ОСР взагалі), відповідач не може приєднатись до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з ДПЗД "Укрінтеренерго" ані за власним бажанням ані, тим більше, примусово.

27.03.2019 ТОВ "Термопак - Інжинірінг" направило ДПЗД "Укрінтеренерго" та АТ "Харківобленерго" скаргу, в якій зазначало про незаконність та необґрунтованість вимог останніх щодо оплати за електричну енергію, постачання якої позивачем відповідачу не здійснювалося, та вимагало припинити протиправні дії по вимаганню грошових коштів.

17.04.2019 АТ "Харківобленерго" направило ТОВ "Термопак - Інжинірінг" строкову заяву-приєднання (з додатком) до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

У відповідь на вказаний лист ТОВ "Термопак - Інжинірінг" повідомило АТ "Харківобленерго" про відсутність потреби для укладання договору з розподілу електричної енергії та зазначило, що з 01.01.2019 жодної поставки електроенергії від ДПЗД "Укрінтеренерго" не здійснювалося та розподілу електроенергії АТ "Харківобленерго" не здійснювалось, оскільки постачальником відповідача є ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Відповідно до листа від 02.05.2019 №129/05-19 ТОВ "Термопак - Інжинірінг" повідомлено ДПЗД "Укрінтеренерго" та АТ "Харківобленерго" (направлений 03.05.2019 та отриманий адресатом 06.05.2019) про відсутність підстав для сплати рахунків та підписання акту про купівлю електричної енергії постачальника "останньої надії", оскільки ТОВ "Термопак - Інжинірінг" укладений договір купівлі-продажу електроенергії з ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" від 20.12.2018 №003-Е про поставку електроенергії з 01.01.2019. Отже, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" є постачальником електроенергії відповідача.

ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до ТОВ "Термопак - Інжинірінг" з претензією-вимогою від 13.05.2019 №44/11-000149, в якій просило ???у семиденний строк з дати отримання цієї претензії-вимоги оплатити заборгованість за електричну енергію у сумі 96841,91грн на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, надати відповідь на цю претензію-вимогу у визначені законодавством строки.

У відповідь ТОВ "Термопак - Інжинірінг" листом від 03.06.2019 №178/06-19 повідомлено ДПЗД "Укрінтеренерго" про те, що ТОВ "Термопак - Інжинірінг" електроенергія у позивача не придбавалася, оскільки ТОВ "Термопак - Інжинірінг" укладений договір купівлі-продажу електроенергії з ПАТ "Трест "Південзахіденергобуд" від 20.12.2018 №003-Е про поставку електроенергії з 01.01.2019, термін дії договору з 01.01.2019 по 31.12.2019. У відповідності до умов договору підприємством придбається електрична енергія для власних потреб. Оплата здійснюється знов-таки у відповідності до умов вищенаведеного Договору. А тому вимогу ДПЗД "Укрінтеренерго" про сплату грошових коштів вважає безпідставною.

Листом від 05.06.2019 №44/09-3394 ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлено про звернення до НКРЕКП щодо правових дій АТ "Харківобленерго" в частині переведення субспоживачів ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" до постачальника "останньої надії" та надано копію звернення до НКРЕКП від 18.04.2019 №44/09-2942.

ДПЗД "Укрінтеренерго" листом від 24.06.2019 №44/09-3672/пон направило ТОВ "Термопак - Інжиніринг" акти купівлі-продажу електричної енергії з проханням підписати та повернути один примірник, а також сплатити заборгованість за постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

У відповідь ТОВ "Термопак - Інжиніринг" листом від 05.07.2019 №198/07-19, що надісланий 09.07.2019 та отриманий 11.07.2019, повідомлено ДПЗД "Укрінтеренерго" про відсутність підстав для підписання актів, оскільки розподіл та постачання електричної енергії відповідачу здійснює ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд".

Працівниками АТ "Харківобленерго" складено акт недопуску персоналу АТ "Харківобленерго" до електроустановки споживача від 21.03.2019 б/н, в якому зазначено, що споживач ТОВ "Термопак - Інжинірінг". о/р 53010.16, Харківська обл., с. Подвірки, вул. Набережна, 2а, не допустило працівників АТ "Харківобленерго" до електроустановки з метою припинення розподілу електроенергії за заборгованість перед ДПЗД "Укрінтеренерго". Мотив недопуску: оплата за спожиту електроенергію і розподіл сплачено у повному обсязі ПрАТ "ПЗЕБ" відповідно до договору №003-Е.

Оскільки ТОВ "Термопак - Інжинірінг" не здійснило оплату заборгованості за електричну енергію у сумі 96841,91грн за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 у задоволенні позову відмовлено з підстав, що викладені вище.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4392/23 стягнуто з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ТОВ "Термопак-Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії.

Статтею 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі настання однієї з таких подій, зокрема, здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку.

Пунктом 1.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312 (далі ПРРЕЕ), постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.

Положеннями п. 6.2.1 ПРРЕЕ визначено, що споживачу здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у випадках, визначених у розділі ІІІ цих Правил.

За умовами п. 6.2.2 ПРРЕЕ у разі банкрутства, ліквідації, завершення строку дії або анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії попереднього електропостачальника, а також у разі припинення його участі на ринку електричної енергії електропостачальник повинен невідкладно повідомити про це споживача (споживачів), відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого знаходиться такий споживач (такі споживачі), із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу (споживачам). Переведення споживачів такого електропостачальника та споживачів електропостачальника, який неспроможний здійснювати купівлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку, до постачальника «останньої надії» здійснюється адміністратором розрахунків шляхом внесення в одноденний строк записів до реєстру точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії» та відповідних споживачів, яким він почав здійснювати постачання електричної енергії, у порядку, визначеному Правилами ринку, та одночасного повідомлення операторів системи.

За п. 6.2.3 ПРЕЕ у разі необрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку адміністратор розрахунків в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника "останньої надії" у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачу, зокрема, з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається за фактом споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Як встановлено судом, листом АТ "Харківобленерго" від 14.01.2019 №07-56к/08-169, адресованим позивачу, повідомлено, що ТОВ "Термопак-Інжинірінг", ЕІС-код Z-типу 62Z7540280618663, віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.01.2019.

При цьому, підставою, настання якої зумовило надання постачальником "останньої надії" (позивачем) з 01.01.2019 послуг з постачання електричної енергії відповідачу, визначено факт необрання відповідачем електропостачальника, зокрема, після анулювання ліцензій на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом попереднього електропостачальника АТ "Харківобленерго".

Частинами 5 та 9 ст. 72 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Статтею 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі. Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням встановлених цим законом обмежень.

Апеляційним судом встановлено, що між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (продавцем) та ТОВ "Термопак - Інжинірінг" (покупцем) укладений договір купівлі - продажу електроенергії №003-Е від 20.12.2018, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується продавати електричну енергію, а покупець зобов`язується приймати й оплачувати електричну енергію на умовах і в терміни, передбачені цим Договором, додатками до нього та чинним законодавчими і нормативними актами.

Умовами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" має ліцензію з постачання електричної енергії, яка видана НКРЕКП постановою від 21.12.2018 №2016.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е, ТОВ "Термопак - Інжинірінг" протягом спірного періоду придбано електроенергію у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відповідно до актів здачі-приймання робіт (надання послуг): акт №27 від 31.01.2019 в кількості 4000 КВт/год на суму 10213,25грн (з ПДВ); акт №25 від 28.02.2019 в кількості 6000 КВт/год на суму 15319,87грн (з ПДВ); акт №23 від 31.03.2019 в кількості 6400 Квт/год на суму 16341,19 грн (з ПДВ).

Зазначені акти підписані сторонами без жодних зауважень.

ТОВ "Термопак - Інжинірінг" здійснено оплату за спожиту електричну енергію згідно з платіжними дорученнями: №245 від 11.02.2019 на суму 10213,25грн, №357 від 12.03.2019 на суму 15319,87грн та №465 від 10.04.2019 на суму 16341,19грн.

На підставі договору купівлі - продажу електроенергії №003-Е від 20.02.2018 та відповідно до здійсненої ТОВ "Термопак - Інжинірінг" оплати за спожиту електроенергію, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" складені податкові накладні від 28.02.2019 №53, від 31.03.2019 №52, від 30.04.2019 №50, які зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями ДПС України.

Отже, докази, наявні в матеріалах справи, свідчать, що договір купівлі - продажу електроенергії від 20.12.2018 №003-Е сторонами виконувався.

Доказів того, що вказаний договір оскаржувався та в судовому порядку був визнаний недійсним матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та ТОВ "Термопак - Інжинірінг" належним чином було повідомлено ДПЗД "Укрінтеренерго" та АТ "Харківобленерго" щодо наявності у відповідача постачальника електричної енергії та про відсутність правових підстав для поставки електроенергії постачальником "останньої надії", що підтверджується наявними у справі листуванням сторін.

Неодноразове повідомлення позивача та АТ "Харківобленерго" про обрання споживачем електропостачальника до 01.01.2019, тобто до початку постачання електричної енергії позивачем, та про наявність чинного договору постачання електричної енергії свідчить про те, що до відповідача не може бути застосована умова договору приєднання до договору постачальником "останньої надії" з підстав необрання споживачем електропостачальника та у зв`язку з анулюванням ліцензії попередньому постачальнику електричної енергії.

Враховуючи, що у ТОВ "Термопак - Інжинірінг" станом на 01.01.2019 був укладений договір купівлі - продажу електроенергії №003-Е від 20.02.2018, тобто був наявний постачальник електричної енергії, необхідності у постачанні електричної енергії постачальником "останньої надії" не виникало. Рахунок за електричну енергію, наданий позивачем відповідачу, останнім не сплачувався, що свідчить про неприйняття споживачем умов Договору приєднання на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Оскільки відповідач, користуючись наданою законом можливістю, до 01.01.2019 обрав в якості електропостачальника - ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для безакцептного приєднання до договору про постачання електричної енергії з ДПЗД "Укрінтеренерго" відсутні.

З огляду на те, що позивача було належним чином повідомлено про існування між відповідачем та ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" договірних відносин з постачання електричної енергії, а позивач не навів жодних правових підстав для визнання цього правочину недійсним, твердження останнього, що саме він, а не інша особа, здійснював постачання електричної енергії відповідачу, внаслідок чого виник борг, є необґрунтованими.

Крім того, судова колегія вважає необґрунтованими доводи АТ "Харківобленерго" щодо неможливості постачання електричної енергії відповідачу ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" у зв`язку з відсутністю договору з відповідачем щодо розподілу електричної енергії споживачу та договору з розподілу електричної енергії постачальнику, а також щодо відсутності у власності ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" власних розподільчих електричних мереж, з огляду на таке.

Умовами п. 3.1.4 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник перед початком постачання електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, повинен укласти договір електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи, на підставі якого отримати доступ до мереж оператора системи з метою реалізації своїх прав та виконання обов`язків та функцій як електропостачальника по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані на відповідній території до мереж оператора системи, узгодивши умови щодо необхідного інформаційного обміну, взаємних прав, обов`язків та відповідальності сторін, а також порядок виставлення споживачам рахунків за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії від імені оператора системи.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо, зокрема, об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку (п. 3.1.6 ПРРЕЕ).

У разі відсутності можливості зміни електропостачальника адміністратор комерційного обліку повідомляє про це нового електропостачальника із зазначенням причини відмови у забезпеченні зміни електропостачальника, що є підставою для зупинки (анулювання) процедури зміни електропостачальника (п. 6.1.13 ПРРЕЕ).

Пунктом 11 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Тобто, АТ "Харківобленерго" здійснює функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення АТ "Харківобленерго" щодо неможливості зміни електропостачальника на ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" з 01.01.2019.

Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.2.3 ПРРЕЕ встановлено, що Оператор системи не має права відмовити в розподілі (передачі) електричної енергії електропостачальникам та споживачам до межі балансової належності їх електроустановок, у приєднанні до його мереж інших операторів системи, у тому числі оператора малої системи розподілу, або інших замовників послуги приєднання до електричних мереж за умови дотримання ними вимог законодавства України, зокрема законодавства у сфері енергетики. Оператор системи розподілу в межах території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує розподіл електричної енергії власними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не виконують функції оператора системи розподілу, згідно з умовами ліцензії або відповідно до законодавства. У разі використання оператором системи розподілу технологічних електричних мереж власника мереж, який не виконує функцій оператора системи розподілу згідно з умовами ліцензії або законодавством, для забезпечення транспортування електричної енергії електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу відносини між власником цих мереж та оператором системи розподілу, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 1 до цих Правил). Власник технологічних електричних мереж (основний споживач) не має права відмовити оператору системи розподілу, на території ліцензованої діяльності якого приєднані мережі власника, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил - в укладенні (переукладенні) договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (додаток 2 до цих Правил), у передбачених цими Правилами випадках.

Згідно з п. 2.1.2 ПРРЕЕ Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Пунктами 2.5.1 та 2.5.2 ПРРЕЕ встановлено, що для забезпечення розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу електричними мережами, що не належать оператору системи розподілу, між оператором системи розподілу та споживачем та/або власником цих мереж, який не є оператором системи розподілу, укладається договір про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додаток 1 до цих Правил). Основний споживач не має права відмовити оператору системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил - в укладенні (переукладенні) договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії в передбачених цими Правилами випадках.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій, що затверджені постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2108 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо врегулювання відносин оператора системи передачі, операторів систем розподілу, основних споживачів, електричні мережі яких приєднані до системи передачі або до електричних мереж виробників, та їх субспоживачів", ці Методичні рекомендації поширюються на ОСП, ОСР, основного споживача та їх субспоживачів, перелік яких визначений у додатку до цих Методичних рекомендацій.

Як вбачається з додатку до цих Методичних рекомендацій, АТ "Харківобленерго" включено до переліку ліцензіатів НКРЕКП, на яких поширюється дія цих Методичних рекомендацій, а ТОВ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" віднесене до переліку основних споживачів, електричні мережі яких приєднані до системи передачі, на яких поширюється дія цих Методичних рекомендацій

Згідно з п. 5 вказаних Методичних рекомендацій ОСР, які згідно з вимогами пункту 13 розділу ХVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" є правонаступниками в частині прав та обов`язків постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж із основними споживачами, приєднаними до мереж ОСП або до мереж виробника, у строк до 01 січня 2019 року: 1) укладають строкові до 01 квітня 2019 року додаткові угоди до діючих договорів про спільне використання технологічних електричних мереж з основними споживачами, приєднаними до мереж ОСП або до мереж виробника, за типовою формою, визначеною Правилами роздрібного ринку електричної енергії; 2) укладають строкові до 01 квітня 2019 року договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії із субспоживачами, приєднаними до електричних мереж основного споживача, електричні мережі якого приєднані до мереж ОСП або до мереж виробника; 3) забезпечують комерційний облік електричної енергії в рамках укладених договорів (додаткових угод) субспоживачів та основних споживачів, якщо такі споживачі самостійно не забезпечують комерційний облік для своїх точок комерційного обліку; 4) укладають договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з електропостачальниками, які здійснюють та/або будуть здійснювати протягом періоду до 01 квітня 2019 року постачання електричної енергії субспоживачам, приєднаним до електричних мереж основного споживача, за типовою формою, визначеною Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 6 Методичних рекомендацій основний споживач, приєднаний до мереж ОСП або до мереж виробника: 1) укладає строкові до 01 квітня 2019 року додаткові угоди до діючих договорів про спільне використання технологічних електричних мереж з відповідним ОСР та відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії забезпечує безперешкодний доступ ОСР до власних засобів комерційного обліку та засобів комерційного обліку субспоживачів, із якими укладено строкові до 01 квітня 2019 року договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; 2) укладає договір про постачання електричної енергії споживачу з обраним електропостачальником, якщо такий основний споживач не забезпечує собі постачання електричної енергії самостійно на підставі відповідної ліцензії; 3) надає до НКРЕКП у строк до 20 січня 2019 року документи, необхідні для визначення відповідності критеріям класифікації МСР електричних мереж основного споживача як малої системи розподілу, відповідно до переліку, визначеного пунктом 9.3.3 глави 9.3 розділу IХ Кодексу систем розподілу.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ "Харківобленерго" звернулося до НКРЕКП з листом "Щодо анулювання ліцензії ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" від 28.03.2019 №56к-01/05-1806. У вказаному листі АТ "Харківобленерго" з посиланням на Методичні рекомендації, затверджені постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2108 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо врегулювання відносин оператора системи передачі, операторів систем розподілу, основних споживачів, електричні мережі яких приєднані до системи передачі або до електричних мереж виробників, та їх субспоживачів", зазначає, що 18.01.2019 АТ "Харківобленерго" направило ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" лист № 57РВ/10-158 щодо укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж з відповідним ОСР та відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії забезпечує безперешкодний доступ ОСР до власних засобів комерційного обліку та субспоживачів, із якими укладено строкові до 01.04.2019 договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. У своєму листі від 05.02.2019 № 29, направленому на адресу Міненерговугілля України, НКРЕКП та ДП "Енергоринок", ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" посилається на необхідність підготовки документів для укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та АТ "Харківобленерго", яка займе певний час, проте конкретний термін укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж не зазначає. Також зазначено, що субспоживачі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", яким останній мав намір постачати електричну енергію з 01.01.2019, не уклали в установленому порядку договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно до підп. 21 п. 2 Методичних рекомендацій. Усупереч вимогам підп. 4 п. 5 Методичних рекомендацій, згідно з якими між ОСР та Постачальниками, які здійснюють та/або будуть здійснювати протягом періоду до 01.04.2019 постачання електричної енергії субспоживачам, приєднаним до електричних мереж основного споживача, укладаються договори електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, Постачальник ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" не уклав та не планує укладати з АТ "Харківобленерго" договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним та розміщений на офіційному веб-сайті товариства. ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" не надав до товариства реєстр споживачів, що входять в балансуючу грушу Постачальника ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання, яким забезпечується розподіл електричної енергії мережами Оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", що є додатком 2 до зазначеного Договору. АТ "Харківобленерго" зазначає, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" не надав до АТ "Харківобленерго" та ДП "Енергоринок" повідомлення про заявлений на М обсяг купівлі електричної енергії для споживачів, що розташовані на території провадження господарської діяльності з розподілу/передачі ОСР/НЕК. Наголошено, що у зв`язку з недопущенням представників АТ "Харківобленерго" для зняття показів розрахункових засобів обліку субспоживачів ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", що розташовані на території ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", а Основний споживач відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Методичних рекомендацій зобов`язаний забезпечувати безперешкодний доступ ОСР до власних засобів комерційного обліку та засобів комерційного обліку субспоживачів, АТ "Харківобленерго" протягом трьох місяців не має можливості здійснити свої функції в частині розрахунку обсягів споживання електричної енергії субспоживачами Основного споживача ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", приєднаного до мереж ДП "НЕК "Укренерго", та споживання самого ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", приєднаного до мереж ДП "НЕК "Укренерго". За системні порушення нормативно-правових актів НКРЕКП, які регулюють діяльність суб`єктів оптового та роздрібного ринків електричної енергії, АТ "Харківобленерго" просило застосувати до ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" заходи регуляторного впливу, а саме анулювати ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Отже, зі змісту вказаного листа вбачається, що АТ "Харківобленерго" визнає факт, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" є основним споживачем, у власності якого перебувають технологічні електричні мережи та у нього є відповідні субспоживачі електричної енергії, а також зазначає про необхідність укладення з ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

За змістом акта НКРЕКП від 13.12.2019 №467, складеного за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що здійснена у зв`язку зі зверненням АТ "Харківобленерго", під час проведення перевірки ліцензованої діяльності за період діяльності з 22.12.2018 по 01.12.2019 встановлено:

- ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" (код ЄДРПОУ 00118454, EІC-Код 62X0565717427056) проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу згідно з ліцензією, виданою відповідно до постанови НКРЕКП від 21.12.2018 №2016. Мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" під`єднанні безпосередньо до мереж ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі - НЕК "УКРЕНЕРГО") (ПС Залютине - 330 кВ). Мережі ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" є тупиковими та не мають електричного зв`язку з мережами інших ліцензіатів, у тому числі з АТ "Харківобленерго";

-між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" як постачальником електричної енергії та 26 субспоживачами, під`єднаними до розподільчих мереж ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ", у грудні 2018 року укладені договори купівлі-продажу (постачання) електроенергії, що виконуються сторонами та станом на 01.12.2019 ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" забезпечує постачання електричної енергії вказаним субспоживачам; від електромереж ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" отримують живлення електричною енергією як електроустановки самого ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ", так і субспоживачі ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ"; приєднані безпосередньо до мереж останнього по стороні 0,4 кВ, вузли комерційного обліку яких обладнані у встановленому законодавством порядку розрахунковими приладами комерційного обліку, зареєстровані в міжнародній системі EICEnsto-E, та мають відповідне кодування типу Z;

-функції оператора обліку (збирання, передавання, адміністрування даних приладів комерційного обліку) по точкам комерційного обліку межі балансової належності між НЕК "УКРЕНЕРГО" та ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" виконує НЕК "УКРЕНЕРГО";

- ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" здійснює постачання електричної енергії від електроустановок оператора системи передачі НЕК "УКРНЕРГО" до електроустановок субспоживачів, тобто, згідно пп. 78 п. 1 ст. 1 розділу 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" здійснює розподіл електричної енергії. Оскільки договір про спільне використання технологічних електричних мереж між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та АТ "Харківобленерго" не укладався, вимоги пунктів 5, 7 Методичних рекомендацій не можуть бути застосовані до ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", а тому не вбачається порушень вимог пп. 5 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу в частині обов`язку ліцензіата укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, виконувати умов таких договорі та вимог;

- у зв`язку з відсутністю договору СВТЕМ між ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" та АТ "Харківобленерго", через відсутність точки підключення до електричних мереж АТ "Харківобленерго", неможливе укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. За відсутності договору про надання послуг з розподілу електричної енергії Товариство не заявляє через АТ "Харківобленерго", як оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку реєстр споживачів, що входять в балансуючу групу Постачальника ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точок вимірювання, яким забезпечується розподіл електричної енергії мережами ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ". Зазначений реєстр є додатком 2 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж, тобто подача відповідного реєстру неможлива без укладання договору СВТЕМ. Водночас перевіркою встановлено, що ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" у 2019 році зверталось до АТ "Харківобленерго" листами від 15.04.2019 № 88 та від 16.04.2019 № 90 з повідомленнями на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії України Електропостачальника від 12.04.2019 № 04/01/19 та від 16.04.2019 № 05/19 з наданням Реєстру споживачів, що входять в балансуючу групу Постачальника ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" та наданням ЕІС-кодів.

Крім того, в акті зазначено, що на розгляді НКРЕКП перебуває заява ПРАТ "ТРЕСТ "ПЗЕБ" щодо набуття статусу оператора малої системи розподілу.

Отже, відповідачем та ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" доведено, що ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" має власні розподільчі електричні мережі, під`єднані безпосередньо до мереж ПрАТ "НЕК "Укренерго", які не мають електричного зв`язку з мережами інших ліцензіатів, і є тупиковими, що встановлено відповідним рішенням НКРЕКП.

Доказів оскарження та скасування акту НКРЕКП від 13.12.2019 №467 матеріали справи не містять.

При цьому за висновками НКРЕКП, ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" здійснює постачання електричної енергії від електроустановок оператора системи передачі НЕК "УКРНЕРГО" до електроустановок субспоживачів, тобто, згідно пп. 78 п. 1 ст. 1 розділу 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", здійснює розподіл електричної енергії.

Отже, актом перевірки Регулятора встановлено факт постачання та розподілу електричної енергії ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" його субспоживачам, в тому числі відповідачу.

А тому, судова колегія вважає необґрунтованими доводи АТ "Харківобленерго" щодо неможливості здійснювати розподіл електричної енергії ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" його споживачам у зв`язку з відсутністю у ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відповідної ліцензії.

При цьому питання щодо наявності або відсутності в діях ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" порушень законодавства в частині здійснення розподілу електричної енергії за відсутності відповідної ліцензії, як і питання оформлення договірних правовідносин між ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" та АТ "Харківобленерго" щодо спільного використання технологічних електричних мереж ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" не є предметом даного спору.

Доводи скаржника щодо того, що за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та за договором купівлі - продажу електроенергії №003-Е від 20.12.2018 здійснюється за різними адресами, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не містить інформації щодо адреси, за якою здійснюється постачання електричної енергії відповідачу.

Договір про постачання електричної енергії №53010.16 від 31.01.2004, що укладався відповідачем та АТ "Харківобленерго", також не містить адреси місцезнаходження об`єкта споживача, куди здійснювалося постачання електричної енергії.

Судом встановлено, що у наданих до матеріалів справи звітах про фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника "останньої надії" зазначений ЕІС-код споживача ТОВ "Термопак - Інжинірінг" - 62Z7540280618663.

В той же час, такий же ЕІС-код споживача ТОВ "Термопак - Інжинірінг" 62Z7540280618663 зазначений і в листуванні ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", зокрема, в листі від 04.03.2019 №53 до ДП "Енергоринок".

Пунктом 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначено, що ОСР під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Отже, за одним ЕІС-кодом знаходиться один конкретний об`єкт споживача.

Враховуючи, що постачання електричної енергії відповідачу ТОВ "Термопак - Інжинірінг" постачальником ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" за договором купівлі - продажу електроенергії №003-Е від 20.12.2018 здійснювалося з 01.01.2019 за ЕІС-кодом споживача 62Z7540280618663, тому судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за тим же самим ЕІС-кодом, тобто за тим самим об`єктом споживача.

А тому доводи апелянта, що договір, укладений відповідачем з ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд", на іншу точку комерційного обліку, є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта, що факт поставки та обсяг розподіленої електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" за березень 2019 року підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15252/19 за позовом ДП "Енергоринок" до ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення заборгованості щодо оплати придбаної електричної енергії, судова колегія зазначає, що ТОВ "Термопак - Інжинірінг" не було учасником вказаної справи, не брало в ній участь, Господарським судом м. Києва не досліджувались питання постачання електричної енергії за договором купівлі - продажу електричної енергії №003-Е від 20.12.2018 ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" покупцю - ТОВ "Термопак - Інжинірінг".

При цьому, правовідносини щодо купівлі-продажу електричної енергії між ДП "Енергоринок" та ДПЗД "Укрінтеренерго" (як постачальником "останньої надії") виникли на Оптовому ринку електричної енергії, а спірні правовідносини ДПЗД "Укрінтеренерго" з ТОВ "Термопак - Інжинірінг" виникли на роздрібному ринку електричної енергії, на якому ДП "Енергоринок" не здійснювало діяльності та не відслідковувало подальше постачання електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь його споживачів.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Також, ТОВ "Термопак - Інжинірінг" не було залучене та брало участі у розгляді Господаським судом м.Києва справи №910/1165/22 за позовом АТ "Харківобленерго" до ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії у сумі 14676614,92грн, а тому судове рішення Господарського суду м.Києва не є таким, що беззаперечно встановлює обставини поставки електричної енергії ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" споживачу ТОВ "Теромпак - Інжинірінг" і, відповідно, не свідчить про поставку електроенергії ДПЗД "Укрінтеренерго" відповідачу. При цьому, в ньому також не досліджувалося питання постачання ПрАТ "Трест "Південзахіденергобуд" відповідачу ТОВ "Теромпак - Інжинірінг" електричної енергії за договором купівлі - продажу електричної енергії №003-Е від 20.12.2018.

Щодо вимог позивача в частині скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 судова колегія зазначає про таке.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Цей принцип впроваджено з метою забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Для реалізації згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу визначено такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.12.2023 відповідачем подано клопотання про стягнення судових витрат з проханням стягнути з позивача витрати на правничу допомогу, що понесені ТОВ "Термопак-Інжинірінг" у зв`язку із судовим розглядом справи №922/4392/23, в сумі 10000,00грн. В клопотанні зазначено, що копії документів, що підтверджують понесені витрати на правову допомогу будуть надані до матеріалів справи протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у справі відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України. Зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу (правову) допомогу при розгляді справи за позовом ДПЗД "Укрінтеренерго" до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення заборгованості складає 10000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення у справі №922/4392/23 ухвалене 27.12.2023.

З клопотанням про стягнення судових витрат та доказами, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу відповідач звернувся 28.12.2023, тобто в межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку.

До вказаного клопотання відповідачем додано копію ордера на надання правничої допомоги від 01.11.2023 серії АХ №1155867, довідку про рух коштів по рахунку від 28.12.2023, копію акта про надання юридичних послуг від 28.12.2023, копію договору про надання юридичних послуг від 01.11.2023 №0111/23, копію рахунку №0111/23 від 01.11.2023.

Відповідно до ордера на надання правничої допомоги від 01.11.2023 серії АХ №1155867 адвокатом Вернигором Олександром Віталійовичем надається правова допомога ТОВ "Термопак-Інжинірінг" у Господарському суді Харківської області.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 ЦК України. Так, згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до п.1.1 договору про надання юридичних послуг від 01.11.2023 №0111/23, що укладений між замовником - ТОВ "Термопак-Інжинірінг" та виконавцем ФОП Вернигором Олександром Віталійовичем, виконавець зобов`язується за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором надати юридичні послуги з представлення інтересів замовника у Господарському суді Харківської області при розгляді господарської справи №922/4392/23 за позовом ДПЗД "Укрінтеренерго" до ТОВ "Термопак Інжинірінг" про стягнення заборгованості за електроенергію в сумі 212111,40грн, а саме: складання відзиву на позовну заяву та подання його до Господарського суду Харківської області, а також в адресу ДПЗД "Укрінтеренерго"; складання заперечень на відповідь на відзив (в разі його подання) та подання до Господарського суду Харківської області, а також в адресу позивача; представництво інтересів клієнта в Господарському суді Харківської області.

Пунктом 2.1 договору визначено, що орієнтовна вартість послуг за даним договором становить 10000,00грн.

За умовами п. 3.1 договору оплата послуг за даним договором відбувається шляхом здійснення попередньої оплати за послуги у розмірі 100% вартості послуг.

Згідно з п. 3.2 договору оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок виконавця, зазначений у реквізитах виконавця в цьому договорі. Послуги вважаються оплаченими тільки після документального підтвердження зарахування банком на розрахунковий рахунок виконавця коштів від замовника.

Положеннями п. 3.4 договору визначено, що акт виконаних робіт (наданих послуг) складається після надання послуг за даним договором, а саме після прийняття рішення судом першої інстанції Господарським судом Харківської області у строк 3 робочі дні з дня наступного за днем прийняття рішення. Виконавець складає акт виконаних робіт в 2 примірниках, підписує його.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2024 (п. 6.1 договору).

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правничої допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правничої допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Як свідчить зміст договору про надання юридичних послуг №0111/23 від 01.11.2023, зокрема, п. 2.1, сторонами узгоджено фіксований розмір оплати послуг адвоката у розмірі 10000,00грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом акта про надання юридичних послуг від 28.12.2023 адвокатом на виконання договору про надання юридичних послуг №0111/23 від 01.08.2023 клієнту була надана наступна правова допомогу: складання відзиву на позовну заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення грошових коштів та подання відзиву до Господарського суду Харківської області та на адресу позивача, а також третіх осіб; складання заперечення на відповідь на відзив від 21.11.2023 та подання заперечення до Господарського суду Харківської області та в адресу позивача, а також третіх осіб; складання процесуальних документів та їх подання до суду, а саме: заяви про застосування строків позовної давності від 17.11.2023; додаткових пояснень від 20.11.2023, від 21.11.2023, від 28.11.2023; клопотання від 24.11.2023 про долучення до матеріалів справи в якості доказів копії акту позапланової перевірки НКРЕКП від 13.12.2019; клопотання від 12.12.2023 про долучення до матеріалів справи в якості доказів листів ПАТ "Трест "Південзахіденергобуд" в адресу позивача та АТ "Харківобленерго", ДП "Енергоринок та подання до суду; клопотань про повернення процесуальних документів позивачу від 21.12.2023, як таких, що подані після закриття підготовчого провадження; попередньої заяви про стягнення судових витрат з позивача від 04.12.2023 та подання її до суду та ряду інших документів; участь у судових засіданнях 13.12.2023, 27.12.2023; рішенням Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 у задоволенні позову відмовлено повністю. Всього на суму 10000,00грн.

Відповідно до довідки АТ "Універсал Банк" на рахунок ОСОБА_1 ТОВ "Термопак-Інжинірінг" здійснено оплату юридичних послуг за договором №0111/23 від 01.11.2023 по представництву в Господарському суді Харківської області при розгляді справи №922/4392/23.

З матеріалів справи судом встановлено, що за підписом адвоката Вернигора О.В. до суду першої інстанції надано: відзив на позовну заяву від 14.11.2023, клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору від 14.11.2023, клопотання про долучення доказів від 17.11.2023, заяву про застосування строків позовної давності від 17.11.2023, клопотання від 21.11.2023, додаткові пояснення у справі від 21.11.2023, заперечення на відповідь на відзив від 21.11.2023, клопотання про долучення доказів від 24.11.2023, додаткові пояснення від 28.11.2023, заяву від 04.12.2023 про виконання ухвали, клопотання про стягнення судових витрат від 04.12.2023, клопотання від 12.12.2023, клопотання від 21.12.2023, клопотання від 26.12.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ч. 1 ст. 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 91 ГПК України).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія зазначає, що доказів, наявних в матеріалах справи достатньо для встановлення обставин надання послуг з правничої допомоги відповідачу, їх обсяг підтверджується наданими відповідачем доказами.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

В той же час, випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок же доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

В такому разі, суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду першої інстанції не надано жодних заперечень щодо клопотання відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, а також щодо розміру судових витрат, що заявлені відповідачем до стягнення.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що внаслідок прийняття оскарженого додаткового рішення без повідомлення учасників справи позивач був позбавлений можливості заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу як таких, що є неспівмірними.

Проте, в апеляційній скарзі позивачем також не викладено жодних доводів, заперечень чи міркувань щодо розміру заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, обсягу наданої адвокатом правничої допомоги, обґрунтувань, в чому, на думку скаржника, полягає неспівмірність витрат.

Разом з тим, відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як свідчать матеріли справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2023 у справі №922/4392/23 здійснено перехід до розгляду справи №922/4392/23 за правилами загального позовного провадження та призначено справу №922/4392/23 до розгляду у підготовчому засіданні.

Отже, позовна заява ДПЗД "Укрінтеренерго" судом першої інстанції розглядалася в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні.

Разом з тим, після надходження до суду першої інстанції клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, Господарським судом Харківської області не постановлялася ухвала про прийняття та призначення до розгляду вказаного клопотання, а 08.01.2024 без виклику та повідомлення представників сторін суд ухвалив додаткове рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 викладено висновок, що аналіз положень статті 244 ГПК України та статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України). Подібне право має сторона в господарському судочинства згідно з частиною першою статті 221 ГПК України. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема пов`язані з необхідністю розподілу судових витрат. ЦПК України та ГПК України однаково визначають обов`язок суду для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог та ухвалення за наслідком такого судового засідання додаткового рішення в порядку, передбаченому частинами другою, третьою статті 221 ГПК України. Отже, для обох юрисдикцій законодавець визначив обов`язок суду призначити заяву сторони про розподіл судових витрат в судове засідання, якщо справа розглядалася з призначенням її до розгляду по суті в судових засіданнях (не в письмовому провадженні), за наслідком проведення якого має бути прийнято відповідне процесуальне рішення (додаткова постанова, додаткова ухвала).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що під поняттям "порядок ухвалення судового рішення" розуміють: ухвалення рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду; прийняття рішень та постанов, складення та їх підписання в нарадчій кімнаті тим складом суду, який розглянув справу; можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті; оформлення окремим документом ухвал, які постановляються в нарадчій кімнаті, а інших ухвал, що постановляються без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання; особливості оформлення судових рішень (ухвал) що містять вступну та резолютивну частину, а також складення повного рішення (постанови, ухвали) у певні строки; можливість внесення виправлень в рішеннях чи ухвалах із застереженням перед підписом судді; викладення усіх судових рішень письмово у паперовій та електронній формі та вимоги їх викладення у Єдиній судово-інформаційно-телекомунікаційній системі ( стаття 259 ЦПК України, стаття 233 ГПК України). Отже, процесуальні кодекси поняття "порядок ухвалення судового рішення" визначають однаково та не включають до нього "процедуру розгляду справи по суті в загальному чи письмовому провадженні", яка виділена в окремі глави процесуальних кодексів (глава 6 ЦПК України, глава 6 ГПК України). Велика Палата Верховного Суду висновує, що термін "ухвалення" додаткового судового рішення, а не термін "розгляд" законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття відповідно до статті 259 ЦПК України (статті 233 ГПК України). Таке тлумачення є релевантним для з`ясування змісту положення другого речення частини третьої статті 270 ЦПК України (частини третьої статті 244 ГПК України), коли йдеться про усунення неповноти судового рішення, тобто відсутності у резолютивній частині рішення висновків щодо результатів розгляду справи. При цьому презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами статей 209 - 246 ЦПК України (статей 201 - 221 ГПК України), а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення. Отже, у процедурі розгляду такої заяви суду належить забезпечити сторонам у справі можливість бути повідомленими про розгляд заяви та надати свої заперечення щодо розміру витрат, які заявник намагається компенсувати за рахунок протилежної сторони. Ключовими в цьому аспекті є приписи частини другої статті 246 ЦПК України (частини другої статті 221 ГПК України), які в імперативному порядку встановлюють, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. Отже, положення частини четвертої статті 270 ЦПК України (частини четвертої 244 ГПК України) про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до частини другої статті 246 ЦПК України (частини другої статті 221 ГПК України) чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права.

При цьому, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Отже, судом першої інстанції допущено порушення процесуального законодавства, оскільки додаткове рішення ухвалено не у тому самому порядку, що й судове рішення, а саме замість загального позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням учасників справи, розгляд здійснено без призначення судового засідання та без виклику та повідомлення сторін.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі №922/4392/23 підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального законодавства.

В той же час, враховуючи, що факт надання адвокатом Вернигором О.В. відповідачу ТОВ "Термопак-Інжинірінг" послуг з правничої допомоги, обсяг наданої правничої допомоги підтверджуються матеріалами справи, розмір витрат є розумним та співмірним зі складністю справи, обсягом наданої адвокатом правничої допомоги та ціною позову, а такі витрати були необхідними та неминучими, судова колегія дійшла висновку про відповідність заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 ГПК України, а тому вважає за необхідне прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити клопотання ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення з позивача ДПЗД "Укрінтеренерго" витрат на правничу допомогу, що понесені відповідачем у зв`язку з розглядом справи №922/4392/23 в сумі 10000,00грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи зазначене, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі №922/4392/23 у зв`язку з тим, що воно ухвалене з порушенням норм процесуального права з прийняттям в цій частині нового рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст. ст. 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі №922/4392/23 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ЄДРПОУ 19480600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг" (вул. Біблика, буд. 2-Д, кв. 184, м. Харків, 61115, ЄДРПОУ 31938114) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 01.04.2024.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза