Постанова

від 04.04.2024 по справі 922/4392/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/4392/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Фоміна В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг", м. Харків,

про стягнення витрат на правничу допомогу, що понесені у зв`язку з апеляційним розглядом у справі №922/4392/23

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг", м.Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,

2) Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Трест "Південзахіденергобуд", с.Подвірки, Дергачівський район, Харківська область,

про стягнення 212111,40грн,

ВСТАНОВИВ:

ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення 212111,40грн, з яких 96841,91грн заборгованість за спожиту електроенергію, 50715,11грн інфляційні втрати, 64554,38грн 15% річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі № 922/4392/23 у задоволенні позову відмовлено. Витрати зі сплати судового збору залишено за позивачем.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4392/23 заяву ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про винесення додаткового рішення задоволено. Ухвалено додаткове рішення у справі № 922/4392/23. Стягнуто з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ТОВ "Термопак-Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі № 922/4392/23, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі №922/4392/23; ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" до ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення 212111,40грн у повному обсязі; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 у справі №922/4392/23 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2024 у справі №922/4392/23 скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким заяву ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ДПЗД "Укрінтеренерго" на користь ТОВ "Термопак-Інжинірінг" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн.

26.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшла заява, в якій відповідач просить стягнути з позивача - ДПЗД "Укрінтеренерго" витрати на правничу (правову) допомогу, що понесені ТОВ "Термопак - Інжинірінг" у зв`язку із апеляційним розглядом справи №922/4392/23 в сумі 15000,00грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 прийнято заяву ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу до розгляду, розгляд заяви призначено на 04.04.2024 об 11:00 год.

02.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшли заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких позивач просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, а у разі прийняття рішення про задоволення заяви, зменшити витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, до 3000,00грн. У запереченнях на заяву ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу позивач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, дана справа не є складною. Зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції склав 10000,00грн, адвокатом складено 11 процесуальних документів. За правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції відповідач просить стягнути з позивача 15000,00грн, адвокатом складено 9 процесуальних документів. Отже, обсяг виконаних адвокатом робіт під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції менший, ніж у суді першої інстанції, проте вартість послуги більша. Позивач наголошує, що під час апеляційного перегляду справи правова позиція позивача та відповідача фактично не змінювалися. Адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі. Аргументи, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" від 05.02.2024, відповіді на відзив на апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" від 07.02.2024, додаткових поясненнях від 07.02.2024, є тотожними твердженням, викладеним у суді першої інстанції. Отже, вартість послуг на професійну правничу допомогу має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Адвокатом проведено мінімум аналітичної роботи. Витрати на правову допомогу неспівмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, ціною позову, значенням справи для сторони, відсутній публічний інтерес до справи. Також позивач зазначає, що через систематичне порушення споживачами постачальника "останньої надії" платіжної дисципліни ДПЗД "Укрінтеренерго" втратило платоспроможність, станом на 25.03.2024 підприємство має податковий борг у розмірі 564592370,34 грн, що виник з причин несплати самостійно задекларованих зобов`язань, нарахованих штрафних санкцій та пені.

ТОВ "Термопак-Інжинірінг" 02.04.2024 направлено до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" заяву, в якій відповідач зазначає, що ціна позову - 212111,40грн, тож сума стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції є навіть меншою за 10% від ціни позову, що є цілком співмірною сумою витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з позивача, який подав необгрунтований позов, потім необґрунтовану апеляційну скаргу, та, відповідно, ТОВ "Термопак - Інжинірінг" було змушене скористатись правовою допомогою адвоката. Відповідач наголошує на необґрунтованості посилань ДПЗД "Укрінтеренерго" на виконавчі провадження, що відкриті стосовно нього органом податкової служби та зазначає, що відсутність коштів у боржника не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

04.04.2024 у судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду був присутній представник відповідача, який наполягав на задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що вважає заперечення позивача необґрунтованими.

У судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду була присутня представниця позивача, яка заперечувала проти задоволення заяви відповідача, наголосила на необґрунтованості та неспівмірності заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та просила у разі задоволення заяви відповідача зменшити витрати на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, до 3000,00грн.

Представники третіх осіб до судового засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів - ухали Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 про прийняття заяви до розгляду до електронних кабінетів, зокрема, третіх осіб 27.03.2024 о 17:21 годині.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце її розгляду, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву про стягнення витрат на правничу допомогу за відсутності представників третіх осіб.

Крім того, треті особи не скористалися своїм правом на подання пояснень або заперечень на заяву відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, а тому суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши заяву ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу, судова колегія зазначає про таке.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.02.2024 одночасно з відзивом на апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Термопак-Інжинірінг" надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому відповідач просить стягнути зі скаржника ДПЗД "Укрінтеренерго" витрати на правничу (правову) допомогу, що понесені ТОВ "Термопак - Інжинірінг" у зв`язку із апеляційним розглядом справи №922/4392/23 в сумі 15000,00грн, зазначає, що копії документів, що підтверджують понесені витрати на правову допомогу буде надано до матеріалів справи протягом 5 днів після ухвалення судового рішення у справі відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. Відповідачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу (правову) допомогу при апеляційному перегляді справи за апеляційною скаргою ДПЗД "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 та додаткове рішення у справі №922/4392/23 у розмірі 15000,00грн.

До клопотання додано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24.01.2024 серії АХ №1169692, відповідно до якого адвокатом Вернигором Олександром Віталійовичем надається правнича допомога у Східному апеляційному господарському суді ТОВ "Термопак-Інжинірінг".

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

21.03.2024 Східним апеляційним господарським судом ухвалено постанову.

Із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач звернувся 26.03.2024, тобто в межах встановленого п`ятиденного процесуального строку з дати ухвалення судового рішення.

До зазначеної заяви додано копії договору про надання юридичних послуг від 24.01.2024 №2401/24, рахунку №2401/24 від 24.01.2024, довідки про рух коштів по рахунку Вернигора О.В. від 22.03.2024, акту про надання юридичних послуг від 22.03.2024.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 1.1 договору про надання юридичних послуг від 24.01.2024 №2401/24, укладеного між ТОВ "Термопак-Інжинірінг" (замовником) та ФОП Вернигором О.В. (виконавцем), виконавець зобов`язується за завданням замовника в порядку та на умовах, визначених цим договором надати юридичні послуги з представлення інтересів замовника у Східному апеляційному господарському суді при розгляді апеляційного провадження у господарській справі №922/4392/23 за апеляційною скаргою ДПЗД "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023, а саме: складання відзиву на апеляційну скаргу та подання його до Східного апеляційного господарського суду, а також в адресу позивача та третіх осіб; складання заперечень на відповідь на відзив (в разі його подання) та подання до Східного апеляційного господарського суду, а також в адресу позивача та третіх осіб; представництво інтересів клієнта в Східному апеляційному господарському суді.

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг за даним договором становить 15000,00грн.

Пунктом 3.1 договору визначено, що оплата послуг за даним договором відбувається шляхом здійснення попередньої оплати за послуги у розмірі 100% вартості послуг.

За умовами п. 3.2 договору оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок виконавця, зазначений у реквізитах виконавця в цьому договорі. Послуги вважаються оплаченими тільки після документального підтвердження зарахування банком на розрахунковий рахунок виконавця коштів від замовника.

Положеннями п. 3.4 договору визначено, що акт виконаних робіт (наданих послуг) складається після надання послуг за даним договором, а саме після прийняття рішення судом першої інстанції - Господарським судом Харківської області у строк 3 робочі дні з дня, наступного за днем прийняття рішення. Виконавець складає акт виконаних робіт в 2 примірниках, підписує його. Замовник зобов`язаний підписати та повернути виконавцю один примірник акта виконаних послуг протягом 5 робочих днів з моменту його одержання або в такий самий строк надати письмові обґрунтовані заперечення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2024 (п. 6.1 договору).

Отже, як вбачається зі змісту договору про надання юридичних послуг від 24.01.2024 №2401/24, сторонами погоджено фіксований розмір оплати послуг адвоката, а саме п. 2.1 договору визначено, що вартість послуг за даним договором становить 15000,00грн.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правничої допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правничої допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом акту про надання юридичних послуг від 22.03.2024 адвокатом Вернигором О.В. на виконання договору про надання юридичних послуг №2401/24 клієнту надана наступна правнича допомога: 1) складання відзиву на апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 та подання відзиву до Східного апеляційного господарського суду та в адресу позивача, а також третіх осіб; 2) складання відповіді на відзив на апеляційну скаргу, що був наданий АТ "Харківобленерго" від 07.02.2024, та подання відповіді на відзив до Східного апеляційного господарського суду та в адресу позивача, а також третіх осіб; 3) складання процесуальних документів та їх подання до суду, а саме: складання додаткових пояснень від 07.02.2024 та їх подання до суду; складання заперечення на клопотання ДПЗД "Укрінтеренерго" про долучення доказів до матеріалів справи та подання до суду від 07.02.2024; складання доповнення до заперечень на клопотання про долучення доказів ДПЗД "Укрінтеренерго" від 10.02.2024 та подання до суду; складання заперечень щодо долучення до матеріалів справи відповіді на відзив, що була надана АТ "Харківобленерго" від 05.03.2024, та подання до суду; складання клопотання про долучення до матеріалів справи в якості доказів копій бухгалтерських документів ПАТ "Трест "Південзахіденергобуд" щодо основних засобів, які знаходяться на балансі підприємства та є його власністю, від 20.03.2024 та подання до суду, а також в адресу сторін по справі; складання попередньої заяви про стягнення судових витрат з позивача від 05.02.2024 та подання її до суду; 4) участь в судових засіданнях при апеляційному розгляді справи в Східному апеляційному господарському суді, а саме участь в судових засіданнях: 07.03.2024, 21.03.2024; 5) постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 у справі №922/4392/23 в задоволенні апеляційної скарги відмовлено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2023 залишено без змін, додаткове рішення від 08.01.2024 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено повністю заяву ТОВ "Термопак Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу з позивача. Всього надано послуг на суму 15000,00грн.

Відповідно до довідки АТ "Універсал Банк" на рахунок Вернигора Олександра Віталійовича ТОВ "Термопак-Інжинірінг" здійснено оплату за юридичні послуги по супроводу господ. діяльності згідно акту №2401/24 від 24.01.2024 по договору №2401/24 від 24.01.2024 на суму 15000,00грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що за підписом адвоката Вернигора О.В. до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу від 05.02.2024, клопотання про стягнення судових витрат від 05.02.2024, додаткові пояснення від 07.02.2024, в яких заявлено клопотання про долучення нових доказів, відповідь на відзив АТ "Харківобленерго" на апеляційну скаргу від 07.02.2024, заперечення на клопотання ДПЗД "Укрінтеренерго" від 07.02.2024, клопотання від 10.02.2024, заперечення на клопотання (заяву) від 05.03.2024, клопотання про долучення нових доказів від 20.03.2024, заяву про стягнення витрат на правничу допомогу від 26.03.2024.

Крім того, адвокат Вернигор О.В. брав участь у судових засіданнях апеляційної інстанції 07.03.2024 та 21.03.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції ТОВ "Термопак-Інжинірінг" адвокатом Вернигором О.В., в обсязі, що визначений актом про надання юридичних послуг від 22.03.2024.

Судова колегія зауважує, що за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" Європейський суд з прав людини у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на заяву ТОВ "Термопак-Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу позивач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, дана справа не є складною. Зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції склав 10000,00грн, адвокатом складено 11 процесуальних документів. За правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції відповідач просить стягнути з позивача 15000,00грн, адвокатом складено 9 процесуальних документів. Отже, обсяг виконаних адвокатом робіт під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції менший, ніж у суді першої інстанції, проте вартість послуги більша. Позивач наголошує, що під час апеляційного перегляду справи правова позиція позивача та відповідача фактично не змінювалися. Адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі. Аргументи, викладені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" від 05.02.2024, відповіді на відзив на апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" від 07.02.2024, додаткових поясненнях від 07.02.2024, є тотожними твердженням, викладеним у суді першої інстанції. Отже, вартість послуг на професійну правничу допомогу має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Адвокатом проведено мінімум аналітичної роботи. Витрати на правову допомогу неспівмірні зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, наданння послуг, ціною позову, значенням справи для сторони, відсутній публічний інтерес до справи.

Розглянувши зазначені доводи позивача, судова колегія вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у задоволенні клопотань відповідача про долучення до матеріалів справи нових доказів судом апеляційної інстанції відмовлено у зв`язку з порушенням відповідачем норм процесуального права, що регулюють процедуру подання доказів по справі, позиція учасників справи на час розгляду апеляційної скарги залишалася незмінною в порівнянні з позицією, викладеною у суді першої інстанції, а тому підготовка до розгляду справи не потребувала повторного аналізу правовідносин між сторонами, вивчення нормативно-правової бази та аналізу судової практики. Також матеріали справи не містять доказів того, що справа викликала публічний інтерес. Матеріали справи свідчать, що до суду першої інстанції відповідачу адвокатом було надано більший обсяг правничої допомоги, проте розмір витрат на неї складав 10000,00грн. До суду апеляційної інстанції відповідачем заявлено про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00грн за менший в порівнянні з першою інстанцією обсяг наданої правничої допомоги без жодного обґрунтування подорожчання вартості наданих послуг.

Крім того, відповідачем до суду апеляційної інстанції надано два клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 зазначено, що що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18.

Отже, оцінивши заявлені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00грн та подані на їх підтвердження докази, взявши до уваги заявлене позивачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, враховуючи, що апеляційна скарга позивача була задоволена частково, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені статтею 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення заяви ТОВ "Термопак-Інжинірінг" та стягнення з позивача витрат на правничу допомогу, що понесені у зв`язку з апеляційним розглядом у справі №922/4392/23, у розмірі 7500,00грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг" про стягнення витрат на правничу допомогу, що понесені у зв`язку з апеляційним розглядом у справі №922/4392/23 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, ЄДРПОУ 19480600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопак-Інжинірінг" (вул. Біблика, буд. 2-Д, кв. 184, м. Харків, 61115, ЄДРПОУ 31938114) витрати на правничу (правову) допомогу, що понесені у зв`язку із апеляційним розглядом справи №922/4392/23, в сумі 7500,00грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження додаткової постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складений 10.04.2024.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.О. Фоміна