Рішення

від 03.04.2024 по справі 904/298/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024м. ДніпроСправа № 904/298/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/298/24

за позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради

до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Союз"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 23.01.2024 за вих. №б/н до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Союз" (далі - відповідач) про стягнення 160.504,81 грн, з яких: 91.124,32 грн основної заборгованості, 4.556,22 грн штрафу, 61.680,08 грн пені, 506,92 грн трьох процентів річних, 2.637,27 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/298/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024.

Ухвалою від 26.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2024 надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 14, за трек-номером 0600246377003.

Відповідно до інформації з сайту «Укрпошта» зазначена кореспонденція була повернена за зворотною адресою (господарського суду) без вручення адресату, зокрема, 15.02.2024 з відміткою у трекінгу «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою «відмова від отримання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Більш того, обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).

Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.

Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 26.01.2024 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням встановленого терміну зберігання, а саме 15.02.2024.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 26.01.2024 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 01.03.2024.

Станом на дату прийняття рішення у справі відзив відповідачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості і нараховані на неї пеня, штраф, проценти річні та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзиву на позов не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; надання послуг; наявності/відсутності доказів часткової/повної оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості; правомірності нарахування пені, штрафу, процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 10.08.2015 між позивачем (далі - позивач, теплопостачальне підприємство) та відповідачем (далі - відповідач, споживач) був укладений договір №1135 про постачання теплової енергії (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору теплопостачальне підприємство бере на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержувати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених додатком №1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (172 доби);

- вентиляція - в опалювальний період (172 доби);

- гарячого водопостачання - протягом опалювального періоду (172 доби);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору (п. 3.3 договору)

Початок та кінець опалювального періоду встановлюється відповідним актом місцевого органу самоврядування (п. 3.5 договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі незгоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії або з відповідним актом про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (п. 4.2.2 договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством (п. 4.2.4 договору).

Облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток №2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.1 договору).

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками комерційного приладу теплової енергії встановленого на житловий будинок за адресою: вул. Лізи Чайкіної, буд. 1 (п. 6.2 договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 6.4 договору).

Споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно, в термін не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця, подає до теплопостачального підприємства звіт про фактичне споживання теплової енергії. В разі несвоєчасного надання звіту про фактичне споживання теплової енергії за показниками комерційних приладів обліку або виходу з ладу комерційних приладів обліку кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальним підприємством відповідно до теплового навантаження, визначеного додатком №1 договору з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.5 договору).

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (п. 6.6 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.7 договору).

Споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно із кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується (п. 6.8. договору).

Відповідно до п 6.9 договору споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п`яти) календарних діб з моменту отримання підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним зі сторони споживача (п. 6.10 договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2015 за №1372 (п. 7.1 договору).

Тариф для розрахунків, з врахування вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», за цим договором складає: Теплова енергія для потреб інших споживачів (крім населення) - 1442,19 грн/Гкал (без ПДВ); - 1730,63 грн./Гкал (з ПДВ). Про зміну тарифів споживач повідомляє в порядку, визначеному п. 5.1.7, п. 5.2.3. договору (п. 7.2 договору).

Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом (п. 9.1 договору).

В разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов`язання споживачем (п. 9.4.4 договору).

Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 30.04.2018, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору (п. 11.1 договору).

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена (п. 11.2 договору).

Зміна або припинення цього договору вчиняються у письмовій формі та будуть дійсними лише в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 12.1 договору).

У разі зміни або припинення договору зобов`язання сторін за ним змінюються або припиняються з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди про їх зміну або припинення уповноваженими представниками сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати за спожиту енергію (п. 12.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2021 року по березень 2023 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 91.124.32 грн, що підтверджується рахунками, а саме:

рахунок № 091135 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 7.429.24 грн (арк. 45, том 1);

рахунок № 091135 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 9.276,84 грн (арк. 46, том 1);

рахунок № 091135 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 12.455,09 грн (арк. 47, том 1);

рахунок № 091135 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 10.865,32 грн (арк. 48, том 1);

рахунок № 091135 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 8.338,03 грн (арк. 49, том 1);

рахунок № 091135 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 12.747,83 грн (арк. 50, том 1);

рахунок № 091135 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 10.696,56 грн (арк. 51, том 1);

рахунок № 091135 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 10.608,60 грн (арк. 52, том 1);

рахунок № 091135 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 10.257,68 грн (арк. 53, том 1);

рахунок № 091135 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 7.028,34 грн (арк. 54, том 1).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем складено акти прийому-передачі послуг, які підписані позивачем в односторонньому порядку, а саме:

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 30.11.2021 за листопад 2021року на суму 7.429,24 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 55, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 9.276,84 грн підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 56, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 12.455,09, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 57, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 29.02.2022 за лютий 2022 року на суму 10.865,32 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 58, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 8.338,03 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 59, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 12.747,83 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 60, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 10.696,56 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 61, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 10.608,60 грн, підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 62, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 10.257,68 грн, підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 63, том 1);

акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 7.028,34 грн, підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 64, том 1).

Разом з тим, кожного місяця в програмному продукті системи HAS відділу збуту теплової енергії (юр. особи) служби реалізації та збору платежів формуються рахунки та акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії та направляються з поштової скриньки абонентського відділу через застосунок-органайзер Microsoft OutlooK на електронні адреси споживачів комунальної послуги, зокрема відповідачеві.

Отже, відповідно до направлених електронних листів на офіційну електронну адресу споживача soyuz.co@ukr.net, розрахункові документи відповідачем отримано:

за листопад 2021 року - 08.12.2021;

за грудень 2021 року - 12.01.2022;

за січень 2022 року - 10.02.2022;

за лютий 2022 року - 07.03.2022;

за березень 2022 року - 12.04.2022;

за листопад 2022 року - 09.12.2022;

за грудень 2022 року - 06.01.2023;

за січень 2023 року - 08.02.2023;

за лютий 2023 року - 07.03.2023;

за березень 2023 року - 04.04.2023.

Підтвердженням надсилання зазначених рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії споживачу на електронну адресу є довідка від 31.10.2023 (арк. 33-44, том 1), яка підписана начальником відділу збуту теплової енергії Наталією Чекурдою.

Випискою про рух коштів (арк. 85, том 1) підтверджується оплата відповідачем заборгованості у загальному розмірі 7.429,24 грн з призначенням платежу «оплата за листопад 2021р., рахунок 091135».

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача акт звіряння взаємних розрахунків по особовому рахунку №091135, що підтверджується описом вкладення, накладною Укрпошта Стандарт №0505113171140, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» № ПН 215600426655 від 05.10.2023.

Відправлення отримано відповідачем 21.11.2023, що підтверджується трекінгом укрпошти від 18.01.2024 (арк. 82,83, том 1).

Розрахунки здійснювались позивачем відповідно до постанови НКРЕКП № 2257 від 30.11.2020, рішення Виконкому Дніпровської міської ради № 1103 від 19.10.2021, № 1137 від 29.10.2021, № 115 від 19.11.2021, № 802 від 20.09.2022.

Відповідно до довідки (арк. 66, том 1) загальне споживання в Гкал згідно приладу обліку відповідача підтверджується актами споживання теплової енергії: з 23.10.2021 по 01.11.2021, з 01.11.2021 по 24.02.2021, з 23.11.2021 по 22.12.2021, з 22.12.2021 по 30.01.2022, з 30.01.2022 по з 24.02.2022 по 31.03.2022, з 02.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 31.12.2022 по 31.01.2023, з 31.01.2023 по 28.02.2023, з 28.02.2023 по 22.03.2023.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача:

- акт звіряння 04.10.2023;

- досудову вимогу.

Підтвердженням надсилання є описи-вкладення, накладні Укрпошти №0505113166856, та № 0505113171140, список згрупованих відправлень та фіскальний чек «Укрпошти» № ПН 215600426655 від 05.10.2023.

Зазначені документи залишені відповідачем без задоволення.

Як зазначає позивач, за період з листопада 2021 року до березня 2023 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 91.124,32 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 91.124,32 грн основної заборгованості, 4.556,22 грн штрафу, 61.680,08 грн пені, 506,92 грн трьох процентів річних, 2.637,27 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки теплової енергії.

Двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору теплопостачальна організація-продавця бере на себе обов`язок поставити відповідачу теплову енергію, в свою чергу відповідач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками комерційного приладу теплової енергії встановленого на житловий будинок за адресою: вул. Лізи Чайкіної, буд. 1 (п. 6.2 договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2015 за №1372 (п. 7.1 договору).

Тариф для розрахунків, з врахування вимог ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», за цим договором складає: Теплова енергія для потреб інших споживачів (крім населення) - 1442,19 грн/Гкал (без ПДВ); - 1730,63 грн./Гкал (з ПДВ). Про зміну тарифів споживач повідомляє в порядку, визначеному п. 5.1.7, п. 5.2.3. договору (п. 7.2 договору).

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2021 року по березень 2023 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 91.124,32 грн, що підтверджується рахунками № 091135 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 7.429.24 грн (арк. 45, том 1); № 091135 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 9.276,84 грн (арк. 46, том 1); № 091135 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 12.455,09 грн (арк. 47, том 1); № 091135 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 10.865,32 грн (арк. 48, том 1); № 091135 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 8.338,03 грн (арк. 49, том 1); № 091135 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 12.747,83 грн (арк. 50, том 1); № 091135 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 10.696,56 грн (арк. 51, том 1); № 091135 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 10.608,60 грн (арк. 52, том 1); № 091135 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 10.257,68 грн (арк. 53, том 1); № 091135 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 7.028,34 грн (арк. 54, том 1).

Крім цього, позивачем складено акти прийому-передачі послуг, а саме: акт прийому-передачі послуги № 091135 від 30.11.2021 за листопад 2021року на суму 7.429,24 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 55, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 9.276,84 грн підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 56, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 12.455,09, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 57, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 29.02.2022 за лютий 2022 року на суму 10.865,32 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 58, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 8.338,03 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 59, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 12.747,83 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 60, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 10.696,56 грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками (арк. 61, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 10.608,60 грн, підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 62, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 10.257,68 грн, підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 63, том 1); акт прийому-передачі послуги № 091135 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 7.028,34 грн, підписаний позивачем та скріплений печаткою (арк. 64, том 1).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами частини шостої статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (п. 6.6 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.7 договору).

Споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно із кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується (п. 6.8. договору).

Відповідно до п 6.9 договору споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п`яти) календарних діб з моменту отримання підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним зі сторони споживача (п. 6.10 договору).

Оскільки сторонами узгоджено направлення рахунків на поштову адресу відповідача, суд вважає, що у відповідача виникає обов`язок оплатити теплову енергію до 20 (двадцятого) числа місяця наступного за розрахунковим.

Отже, строк оплати теплової енергії поставленої у період з листопада 2021 року до березня 2023 року є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії поставленої у період з листопада 2021 року до березня 2023 року на загальну суму 91.124,32 грн матеріали справи не містять.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Таким чином, заявлені до стягнення 91.124,32 грн основної заборгованості визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення штрафу та пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 9.4.5. договору передбачено, що в разі відмови від виконання зобов`язання, визначеного пунктом 4.2.18 договору, споживач сплачує теплопостачальнику штраф у розмірі 5% від наявної заборгованості.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф у розмірі 4.556,22 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив штрафу і визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

В разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов`язання споживачем (п. 9.4.4 договору).

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 21.12.2021 до 22.01.2024 на загальну суму 61.680,08 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Водночас, суд встановив, що статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено розділ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказані зміни набули чинності 02.04.2020.

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Суд звертає увагу, що сторонами укладено договір 10.08.2015, а Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" прийнято 30.03.2020, тобто до внесення змін до чинного законодавства, а тому жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість нараховувати/сплачувати пеню понад шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду від 20.04.2021 та Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 у справі №905/497/20, Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №910/7410/21.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним принципом дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що укладення договору відбулось до набрання чинності Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, дія даного Закону на спірні правовідносини не розповсюджується.

Поряд з цим, укладаючи договір (до введення в Україні загальнодержавного карантину), сторони не змінили передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України строк нарахування пені. Отже, жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість продовження строків нарахування пені.

Таким чином, при нарахуванні пені позивач був зобов`язаний керуватися положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України та положеннями договору.

Суд звертає увагу, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, нарахування пені позивач мав здійснювати у шестимісячний строк з дати виникнення обов`язку з оплати заборгованості за отриману теплову енергію.

При цьому з урахуванням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня має обчислюватися у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За розрахунком суду в зазначені періоди та з урахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою розмір пені складає 8.117,57 грн.

В решті (про стягнення 53.562,51 грн) слід відмовити.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних загальний період з 21.12.2021 до 22.01.2024 у загальному розмірі 506,92 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з січня 2022 року до грудня 2023 року на загальну суму 2.637,27 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, вимоги не спростував.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1.614,05 грн, з урахуванням того, що 66,63 % позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Союз" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Січових стрільців, будинок 14; ідентифікаційний код 21854114) на користь Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради (49081, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 29, офіс 504; ідентифікаційний код 32688148) 91.124,32 грн (дев`яносто одну тисячу сто двадцять чотири тисячі грн 32 к.) основної заборгованості, 4.556,22 грн (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят шість грн 22 к.) штрафу, 8.117,57 грн (вісім тисяч сто сімнадцять грн 57 к.) пені, 506,92 грн (п`ятсот шість гривень грн 92 к.) трьох процентів річних, 2.637,27 грн (дві тисячі шістсот тридцять сім грн 27 к.) інфляційних втрат, 1.614,05 грн (одну тисячу шістсот чотирнадцять грн 05 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 53.562,51 грн пені) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк