Ухвала

від 03.04.2024 по справі 910/3417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

03.04.2024Справа № 910/3417/24

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення позову по справі

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ», м.Київ

про стягнення 274 167 037,44 грн, -

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» про стягнення штрафу в сумі 190 393 776 грн та пені в розмірі 83 773 261,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договорами поставки №ЦЗВ-05-03923-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04023-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04123-01 від 09.10.2023, №ЦЗВ-05-04223-01 від 09.10.2023 в частині поставки товару згідно рознарядок замовника.

Ухвалою від 25.03.2024 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.04.2024.

01.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на все майно та поточні рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» в межах ціни позову й заборони всім банківським установам, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕ СТКАПІТАЛ» має відкриті поточні рахунки, вчиняти будь-які дії з коштами, які наявні або надійдуть на рахунки відповідача.

В обґрунтування наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову заявник посилався на такі обставини.

Статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІНВЕСТКАПІТАЛ» складає лише 1 000 000,00 грн, що в 274 рази менше заявлених позивачем до відповідача позовних вимог про стягнення коштів. Зазначений факт, на думку заявника, свідчать про істотність ускладнення виконання, або, навіть, неможливості виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/3417/24 у майбутньому через відсутність коштів у відповідача. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

На думку заявника, сьогодні виникли обставини, які можуть істотно утруднити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду у справі № 910/3417/24, тому є достатні правові підставі для вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відмови в її задоволенні виходячи з такого.

За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; виключено; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Верховний Суд у постановах від 18.10.2021 по справі №910/7029/21, від 03.03.2023 по справі №905/448/22 зазначив, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 по справі № 925/1441/20 зауважив, що самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод »Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Разом з цим, за висновками суду, позивачем не обґрунтовано та доказово не доведено обставин, що свідчили б про можливі ускладнення у виконанні судового рішення по справі, у разі задоволення позову.

Зокрема, розмір статутного капіталу відповідача, не є беззаперечним свідченням можливості виникнення ускладнень при виконанні судового рішення по справі у разі задоволення позову.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що нормами чинного господарського процесуального законодавства визначено можливість суду, за наявності певних підстав, для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, а не на рахунки відповідача.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що заявником не було наведено достатніх належних, допустимих та достатніх доказів наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про відсутність на теперішній час підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

При цьому, слід наголосити, що у разі виникнення дійсних та належним чином підтверджених обставин, які були б достатніми для забезпечення позову, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» не позбавлене права та можливості звернутись з відповідною заявою до суду в процесі розгляду спору.

За таких обставин, керуючись ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 29.03.2024 Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання до апеляційного господарського суду.

Суддя В. В. Князьков