Ухвала

від 03.04.2024 по справі 910/3907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.04.2024Справа № 910/3907/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ ДНІПРОПРОЕКТ»

про забезпечення позову

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ ДНІПРОПРОЕКТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХКОМПАНІ»

про стягнення 1 939 123,32 грн,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ ДНІПРОПРОЕКТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХКОМПАНІ» про стягнення 1 939 123,32 грн, обґрунтована невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про переведення боргу № ДП-ІБ-ГТК від 01.02.2023.

Одночасно із указаним позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на всі рахунки відповідача в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 1 939 123,32 грн.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник вказує, що невжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та, відповідно, поновлення порушених прав позивача. Так, позивач вказує, що як з часу укладення договору про переведення боргу № ДП-ІБ-ГТК від 01.02.2023, так і до визначеного цим договором моменту виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати 1 939 123,32 грн, останнім не було сплачено вказаної заборгованості ні в цілому, ні частково, жодних варіантів вирішення проблеми відповідач не пропонує. Крім цього, позивач зазначає про наявність ризику пошкодження чи знищення майна відповідача, припинення його діяльності тощо внаслідок ворожих обстрілів міста Києва державою-агресором, що матиме наслідком суттєве погіршення його фінансового стану та платоспроможності.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вказаний викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2021 у справі № 903/533/21.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Однак, суд зазначає, що, звертаючись із вимогою про накладення арешту на всі рахунки відповідача в межах ціни позову, позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в порядку приписів статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують дійсну імовірність утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення господарського суду в разі невжиття згаданих заходів забезпечення позову.

Натомість, викладені у заяві доводи зводяться до вказівок на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОТЕХКОМПАНІ» виконання договірних зобов`язань перед заявником та відсутність реагування на будь-які контакти з позивачем задля вирішення проблеми.

Заявником взагалі не надано доказів на підтвердження того, що відповідач здійснив, здійснює чи має намір здійснити будь-які дії, спрямовані на витрачання коштів з метою ухилення від виконання зобов`язань, а саме лише посилання на потенційну можливість ухилення боржника від виконання грошових зобов`язань без відповідного доказового обґрунтування, зокрема, доказів витрачання коштів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи позивача про ризик руйнування майна відповідача чи припинення його діяльності внаслідок ворожих обстрілів міста Києва не можуть бути визнані судом обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки мають лише характер припущень. На переконання суду, в разі можливого руйнування чи знищення майна відповідача вжиття запропонованого заходу забезпечення позову навпаки призведе до негативних наслідків для позивача та перешкоджатиме поновленню його прав, оскільки існує ризик блокування господарської діяльності відповідача.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що даний спір стосується стягнення грошових коштів за невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та не стосується належного йому майна.

Постанови Верховного Суду у справах № 905/448/22 від 03.03.2023 та № 904/1934/23 від 11.12.2023, на які посилається позивач, не містять застереження про відступлення від сталої позиції Верховного Суду щодо обов`язку доведення обґрунтованості заяви про забезпечення позову саме заявником, зокрема викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 № 914/1570/20.

В той же час, суд звертає увагу позивача на неналежність обраного ним заходу забезпечення позову, оскільки ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не передбачає накладення арешту на рахунки, а можливим є лише накладення арешту, зокрема, на грошові кошти (п. 1 ч. 1 зазначеної статті).

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ ДНІПРОПРОЕКТ» про забезпечення позову, у зв`язку з її необґрунтованістю.

Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ ДНІПРОПРОЕКТ» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 03.04.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Т.Ю. Трофименко