Рішення

від 01.04.2024 по справі 920/120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.2024м. СумиСправа № 920/120/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/120/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної

системи України» (проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065,

код ЄДРПОУ 42795490)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр промислових

рішень» (вул. Петропавлівська, буд. 86, оф. 159, м. Суми, 40030,

код ЄДРПОУ 41977762)

про стягнення 843 744 грн 00 коп.,

Суть спору. 07.02.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 843 744 грн 00 коп., з яких: 400 224 грн 00 коп. пені, 443 520 грн 00 коп. штраф, за неналежне виконання зобов`язань за Договором № 4600007243 від 15.02.2023 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів); а також стягнути судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2024, справу № 920/120/24 призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 08.02.2024 відкрито провадження у справі № 920/120/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

04.03.2024 відповідачем надано до суду:

- заяву від 28.02.2024, б/н (вх.№1186) проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до змісту якої просить суд розгляд справи №920/120/24 проводити за правилами загального позовного провадження та призначити дату підготовчого судового засідання;

- відзив від 28.02.2024, б/н (вх.№1238) на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у задоволенні позову.

06.03.2024 позивачем через систему «Електронний суд» надано до суду відповідь від 05.03.2024, б/н (вх.№652) на відзив на позовну заяву, згідно з положеннями якої позивач заперечує проти тверджень відповідача, висловлених у відзиві, вказуючи на їх необґрунтованість.

Ухвалою суду від 01.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх.№ 1186 від 04.03.2024) залишено без задоволення.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - Покупець, Позивач, ТОВ «Оператор ГTC України») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» (далі - Постачальник, Відповідач, ТОВ «Центр промислових рішень») укладено Договір №4600007243 від 15.02.2023 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця «Насоси та компресори (Станції компресорні гвинтові пересувні)» (далі-Товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі Специфікація), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі Товари.

Пунктом 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються в Специфікації.

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна цього Договору становить: 27 280 000,00 грн (двадцять сім мільйонів двісті вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), крім того ПДВ 5 456 000,00 (п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят шість тисяч гривень 00 коп.). Ціна Договору, в тому числі ПДВ, становить - 32 736 000,00 грн (тридцять два мільйони сімсот тридцять шість тисяч гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 3.3. Договору ціна за одиницю Товару наведена у Специфікації.

Відповідно до п. 5.1. Договору Постачальник зобов`язується передати Покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється на підставі письмових заявок (далі- Заявка) від Покупця, які є невід`ємною частиною цього Договору. Покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою Заявки електронним листом на електронну адресу Постачальника, зазначену в п. 14.12 цього Договору. Датою отримання заявки Постачальником вважається дата надіслання відповідного повідомлення Покупцем. Оригінали Заявок надсилаються Покупцем поштою на адресу Постачальника, вказану в розділі 15 цього Договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу заявки Постачальником надіслані електронною поштою Заявки мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін і можуть бути поданні до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися Сторонами.

Згідно з Специфікацією строки поставки Товарів зазначаються кількістю календарних днів та становлять - 210 календарних днів з дати отримання Постачальником заявки.

Відповідно до матеріалів справи Заявку було отримано Відповідачем електронною поштою 16.03.2023. З огляду на викладене, кінцева дата поставки Товарів - 12.10.2023.

Відповідно до п. 5.8. Договору датою поставки товарів за цим договором є дата підписання Покупцем Акта приймання Товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14. цього Договору та передачі Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки; переліченні документи повинні бути наданні Постачальником одночасно із здійсненням поставки Товару): видаткової накладної (п.п. 5.8.1.); технічний паспорт (на кожну одиницю виробу) (п.п.. 5.8.2.); гарантійний талон (п.п. 5.8.З.); товарно-транспортної накладної (п.п. 5.8.4.); рахунку-фактури (п.п. 5.8.5.); інструкція (настанова) з експлуатації та порядку технічного обслуговування виробу (на кожну одиницю виробу) або інший/-і документ/ти (на кожну одиницю виробу) виданий/-ні виробником або його офіційним представником, який/-і повинен/-і містити всю необхідну інформацію, що зазначається в перелічених вище документах та в повному обсязі підтверджувати запропоновані Учасником технічні, якісні та кількісні характеристик предмета закупівлі (п.п. 5.8.6.).

Пунктом 5.14. Договору передбачено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання товарів за кількістю та якістю.

Відповідно до п.п. 6.3.1. Договору Постачальник зобов`язується забезпечити поставку Товарів у строки, встановленні цим Договором.

Між Сторонами Договору укладено Додаткову угоду №1 від 21.03.2023 до Договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), відповідно до якої внесено зміни до п.12.1 Договору та викладено його в наступній редакції:

« 12.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 12 жовтня 2023 (включно), а в частині розрахунків до їх повного виконання.»

Пунктом 12.2 Договору встановлено, що закінчення терміну (строку) дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Відповідальність Сторін обумовлена в розділі 7 Договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до змісту позовної заяви Позивач вказує на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а саме прострочення строків поставки Товарів, що підтверджується наступними актами:

- акт приймання товару за кількістю та якістю №10-1/4000 від 19.10.2023 (термін порушення строку поставки Товару 6 днів);

- акт приймання товару за кількістю та якістю №32-1000 від 20.10.2023 (термін порушення строку поставки Товару 7 днів);

- акт приймання товару за кількістю та якістю №52 від 25.10.2023 (термін порушення строку поставки Товару 12 днів);

- акт приймання товару за кількістю та якістю №30 від 04.12.2023 (термін порушення строку поставки Товару 52 дні);

- акт приймання товару за кількістю та якістю №31 від 04.12.2023 (термін порушення строку поставки Товару 52 дні);

- акт приймання товару за кількістю та якістю №32 від 04.12.2023 (термін порушення строку поставки Товару 52 дні).

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та здійснив поставку Товарів з порушенням строків, встановлених умовам укладеного між сторонами Договору, у зв`язку з чим Відповідач має сплатити на користь Позивача штрафні санкції на загальну суму 843 744 грн 00 коп., з яких пеня у сумі 400 224 грн 00 коп. та штраф у сумі 443 520 грн 00 коп.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актами приймання товару за кількістю та якістю (а.с. 41-43, а.с. 45-48, а.с. 50-53, а.с. 55-59, а.с. 61-65, а.с. 72-75) Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» здійснювало поставку Товарів з порушенням визначених Договором строків поставки.

Відповідач не спростував доводів позивача належними та допустимим доказами, тому факт поставки Товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» за актами приймання товару за кількістю та якістю (а.с. 41-43, а.с. 45-48, а.с. 50-53, а.с. 55-59, а.с. 61-65, а.с. 72-75) за Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних) ресурсів з простроченням строку поставки є таким, що встановлений судом.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідачем не заперечується факт неналежного виконання умов Договору в частині порушення встановлених Договором строків оплати.

Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 400 224 грн 00 коп. пені, в розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення.

Розглянувши та перевіривши розрахунок пені, наведений Позивачем в розрахунку штрафних санкцій (а.с.31), суд встановив, що даний розрахунок є обгрунтованим та арифметично правильним.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 року у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 року у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 року у справі № 922/1720/17, від 02.04.2019 року у справі № 917/194/18).

Відповідно до пункту 7.4. Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) календарних днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.

Відповідно до поданого Позивачем розрахунку (а.с. 31) сума штрафу становить 443 520 грн 00 коп.

Відповідач контррозрахунку штрафних санкцій суду не надав.

Розглянувши та перевіривши розрахунок штрафу, наведений Позивачем в обгрунтованому розрахунку сум, що стягуються (а.с.31), суд встановив, що даний розрахунок є обгрунтованим та арифметично правильним.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з Відповідача штрафних санкцій на загальну суму 843 744 грн 00 коп., з яких пеня у сумі 400 224 грн 00 коп. та штраф у сумі 443 520 коп.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 656 грн 16 коп. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» про стягнення 843 744 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр промислових рішень» (вул. Петропавлівська, буд. 86, оф. 159, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 41977762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (проспект Любомира Гузара, 44, м. Київ, 03065, код ЄДРПОУ 42795490) 843 744 (вісімсот сорок три тисячі сімсот сорок чотири) грн 00 коп. штрафних санкцій за Договором №4600007243 від 15.02.2023 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів), з яких 400 224 (чотириста тисяч двісті двадцять чотири) грн 00 коп. сума пені, 443 520 (чотириста сорок три тисячі п`ятсот двадцять) грн 00 коп. сума штрафу, а також 12 656 (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 16 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.04.2024.

СуддяС.В. Заєць