Рішення

від 03.04.2024 по справі 922/5169/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5169/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль логістика", м. Київ до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант СВ Лозова", м. Лозова , 2) ОСОБА_1 , м. Лозова про стягнення 243985,95 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Спецконтроль логістика" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з ТОВ Гарант СВ Лозова та ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 243985,95 грн., яка складається з суми основного боргу 198808,00 грн., суми пені 42027,47 грн, інфляційних втрат у розмірі 160,48 грн та 3% річних, що складає 2990,00 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідачів.

На виконання положень ч.6 ст.176 Господарського процесуального кодексу України 11.12.2023 судом направлялись запити до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання відповідача.

26.12.2023 до суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської обл. щодо реєстрації місця проживання відповідача, яка відповідає адресі вказаній в позові.

Ухвалою від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/5169/23 без повідомлення учасників справи.

Було зобов`язано відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) зареєструватись в електронному кабінеті в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. (ч. 6 ст. 6 ГПК України).

ВІДПОВІДАЧУ встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.

Відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження запропоновано подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено відповідача, що у разі неподання ним обґрунтованих заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Встановлено позивачеві строк для подання відповіді на відзив у десять днів з дня отримання відзиву на позов.

Встановлено відповідачеві строк для подання заперечень у десять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвалою від 28.02.2024 заяву позивача (вх. від 27.02.2024) про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви на адресу відповідача задоволено та долучено дані документи до матеріалів справи. Продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. ВІДПОВІДАЧУ: ( ОСОБА_1 ) виконати вимоги ухвали суду про відкриття провадження по справі від 28.12.2023.

Відповідач (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) відзив на позовну заяву не подав, про відкриття позовного провадження був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою, вказаною у позовній заяві позивачем, яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Копії ухвал суду були повернуті до суду з довідкою (відміткою) Укрпошти - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).

Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Необхідно зазначити, що існує правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Ухвалу суду від 28.02.2024 було вручено відповідачу ( ОСОБА_1 ) 16.03.2024. Відповідач своїм правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачі вважаються належним чином повідомлені про розгляд даної справи в господарському суді.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

22 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦКОНТРОЛЬ ЛОГІСТИКА» (надалі - «Позивач», «Виконавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА» (надалі - «Відповідач»), було укладено Договір про надання транспортних послуг №22/05/23-1144 від 22 травня 22023 року (далі - «Договір»), за яким Виконавець за плату та за рахунок Клієнта зобов`язується надати послуги транспортного експедирування, а Клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим Договором, в тому числі, обґрунтовані витрати Виконавця, якщо вони раніше не були включені у вартість послуг.

Відповідно до п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та є укладеним на невизначений строк.

Відповідно до пункту 2.1.3. Договору, Обов`язки Клієнта своєчасно сплатити належні Виконавцю платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до пункту 4.5., 4.6. Договору, Клієнт зобов`язується оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Виконавцем, протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань у випадках, які передбачені цим Договором та законодавством України.

Відповідно до пункту 5.7. Договору, у випадку прострочення оплати послуг Виконавця, Клієнт зобов`язаний оплатити, а Виконавець має право нарахувати неустойку в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення в гривневому еквіваленті за правилом, що на кожен день застосовується відповідний офіційний курс НБУ до суми заборгованості. Сплата пені не звільняє від оплати суми фрахту та додаткових витрат.

Отже, за твердженнями позивача, ним надавалися послуги Відповідачу (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА), попередньо погоджуючи умови надання послуг транспортного експедирування. Після надання послуг Позивачем направлялися Відповідачу Акти надання послуг разом з Рахунки-фактурами на оплату.

Номер та дата рахунку на оплату - Рахунок №262 від 30 травня 2023 року

Номер та дата акту надання послуг - Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №262 від 30 травня 2023 року

Номер/дата ТТН:

ТТН №14 від 25 травня 2023 року;

ТТН б/н від 24 травня 2023 року;

ТТН №240523-41 від 24.05.2023 року;

ТТН №23 від 25 травня 2023 року;

Вартість наданих послуг (грн.) - 198808,00 грн.

За твердженнями позивача, фактично сплачена відповідачем (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) сума - 0,00 грн.

Відповідно до п. 4.5 Договору, клієнт зобов`язаний оплатити послуги і додаткові витрати, що були понесені Експедитором, протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Рахунки-фактури на сплату за послуги направлялися Відповідачу (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) та підписувалися електронним підписом та печаткою, за допомогою системи є-документообігу "Вчасно".

Надісланий позивачем акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №262 від 30 травня 2023 року був підписаний та надісланий позивачу відповідачем (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) (30.05.2023 року, через систему "Вчасно"), а отже, за твердженнями позивача, відповідач (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) визнав, що послуги були надані йому в повному обсязі і він не має зауважень до якості їх виконання або вартості.

Рахунок №262 від 30.05.2023 року на суму 198808,00 грн.; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №262 від 30 травня 2023 року (підписаний обома сторонами) з підтвердженням його надсилання та отримання через сервіс "Вчасно"; ТТН №14 від 25 травня 2023 року; ТТН б/н від 24 травня 2023 року; ТТН №240523-41 від 24.05.2023 року; ТТН №23 від 25 травня 2023 року були повторно надіслані безпосередньо на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА" 21 листопада 2021 року.

Як вказує позивач, свою заборгованість в сумі 243985,95 грн. відповідач (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) підтвердив, підписавши Гарантійний лист №1 від 22.07.2023 року (підписаний КЕП), в якому зазначив, що гарантує оплату в найближчий період, а саме до 11.08.2023 р. сплату заборгованості у розмірі 198808,00 грн. проте, Відповідачем (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) не було вчинено будь-яких дій на урегулювання вказаної заборгованості.

Відповідно до п. 5.7 Договору у випадку прострочення оплати послуг Позивача Відповідач зобов`язаний оплатити, а Позивач має право нарахувати пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Отже, як стверджує позивач, відповідач (ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА) своїми діями щодо не проведення розрахунку за надані позивачем послуги порушує як умови Договору, так і норми Цивільного кодексу України щодо належного та добросовісного виконання зобов`язань по Договору.

Також, між Позивачем та Відповідачем ( ОСОБА_1 ) був укладений Договір поруки від 06 вересня 2023 року, за яким Поручитель ( ОСОБА_1 ) зобов`язується відповідати перед Кредитором (Позивачем) за виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА", що виникли з Договору про надання транспортних послуг №22/05/23-1144 від 22.05.2023, з усіма змінами та доповненнями, який був укладений між Позивачем та Відповідачем (ТОВ "ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА").

Відповідно до Договору поруки від 06 вересня 2023, поручитель відповідає за сплату послуг транспортного експедирування (п.2.2.), поручитель відповідає за сплату послуг транспортного експедирування, зокрема за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №262 від 30 травня 2023 року за Договором про надання транспортних послуг №22/05/23-1144 від 22.05.2023.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору, при порушенні Боржником зобов`язання перед Кредитором за Основним Договором, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання за Боржника у 5-ти денний строк з дня отримання вимоги від Кредитора.

Згідно з п. 6.3. Договору, за порушення строків зазначених в п. 5.1.1. та 5.2.1 винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 20000,00 грн. та пеню в розмірі 0,1 % від розміру поруки за кожний день прострочення.

У зв`язку з цим, 21.11.2023 Позивачем була направлена претензія вих. №20/11-2 від 20.11.2023 року з вимогою погасити суму заборгованості ТОВ ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА" перед ТОВ СПЕЦКОНТРОЛЬ ЛОГІСТИКА" у розмірі 198808,00 грн.

Відтак, за твердженнями позивача, Відповідач ( ОСОБА_1 ) повинен солідарно нести відповідальність за порушення зобов`язання ТОВ "ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА" перед ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ ЛОГІСТИКА" та повинен був погасити суму заборгованості ТОВ "ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА" перед ТОВ "СПЕЦКОНТРОЛЬ ЛОГІСТИКА" у розмірі 198808,00 грн., однак, станом на дату подання цього позову, поручитель не вчинив жодних дій спрямованих на врегулювання заборгованості.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до суду та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 533 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Як унормовано статтею 534 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Будь-яких доказів своєчасної сплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості чи припинення відповідних зобов`язань іншим передбаченим законом способом, відповідачем під час розгляду справи не надано.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідачі не надали суду доказів, які б підтверджували сплату основного боргу в сумі 198808,00 грн, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення солідарно з відповідачів 198808,00 грн заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачами, тому є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України, за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Відповідно до пункту 5.7. Договору, У випадку прострочення оплати послуг

Виконавця, Клієнт зобов`язаний оплатити, а Виконавець має право нарахувати неустойку в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення в гривневому еквіваленті за правилом, що на кожен день застосовується відповідний офіційний курс НБУ до суми заборгованості. Сплата пені не звільняє від оплати суми фрахту та додаткових витрат.

Виходячи із наведеного, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 42027,47 грн, нараховану за період 06.06.2023 - 06.12.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що його здійснено із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, тому він відповідає нормам чинного законодавства та дана вимога про солідарне стягнення з відповідачів пені в сумі 42027,47 грн підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Згідно розрахунку сум інфляційні збільшення суми боргу за період прострочки склали 160,48 грн; 3% річних від суми боргу за період прострочки складають 2990,00 грн. Дані розрахунки перевірені судом та є вірними, а тому підлягають задоволенню.

Відтак, заявлені позовні вимоги є обгрунтованими, законними, правомірними, не спростованими відповідачами, тому є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судові витрати покладаються на солідарно на відповідачів в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ СВ ЛОЗОВА" (код ЄДРПОУ 43697853, місцезнаходження: Україна, 64602, Харківська область, місто Лозова, вулиця Соборна, будинок 29, квартира 93) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) суму основного боргу - 198808,00 грн., пеню - 42027,47 грн., інфляційні втрати - 160,48 грн та 3% річних - 2990,00 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2927,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "03" квітня 2024 р.

СуддяЛ.В. Шарко