Рішення

від 03.04.2024 по справі 922/337/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/337/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (місцезнаходження: 61004, місто Харків, вулиця Москалівська, будинок 20; код ЄДРПОУ: 03359182) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Спецбудтехнологія" (місцезнаходження: 58002, місто Чернівці, вулиця Чорноморська, будинок 4а; код ЄДРПОУ: 34016029) про стягнення 26 395,20 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Спецбудтехнологія" заборгованості у сумі 26 395,20 грн. за договором про надання послуг №48 від 05.05.2018.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.02.2024 позовну заяву Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/337/24. Справу постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у ній матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали Господарського суду Харківської області від 06.02.2024 про відкриття провадження у справі № 922/337/24 було направлено в паперовій формі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою ТОВ "БК Спецбудтехнологія", згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, зазначене відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", згідно Довідки про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти від 23.02.2024.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд даного позову, а відповідач, у відповідності до пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Спецбудтехнологія" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений статтею 251 ГПК України п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши справу № 922/337/24 в межах строку, встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України; всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

05 травня 2018 року між Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова ШЛЯХРЕМБУД (позивач, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Спецбудтехнологія" (відповідач, замовник за договором) укладено договір надання послуг №48 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати послуги спеціальними машинами та механізмами (надалі - послуги), а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити надані послуги.

Послуги за цим Договором надаються механізмами (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість послуг за цим Договором складає 180 000,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 30 000,00 грн.

Вартість надання послуг Механізмами за одну годину визначається згідно Розрахунку вартості послуг - додак № 1 до договору (п.3.2 Договору).

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання Сторонами акту наданих послуг та одержання рахунку на оплату вищевказаних послуг.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата наданих послуг здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця документів відповідно до п. 4.1. цього Договору.

Відповідно до п. 5.5 договору місце надання послуг - м.Харків.

Згідно п. 5.6. після надання послуг між Сторонами оформлюється відповідний акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками сторін.

Пунктом 5.7. Договору визначено, що Виконавець готує акт наданих послуг та передає його Замовникові. Замовник у 10-ти денний термін від дня отримання акту зобов`язаний направити Виконавцю підписаний зі свого боку акт наданих послуг або надати письмову мотивовану відмову від приймання послуг.

Пунктом 6.1.1. Договору встановлено, що Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за отримані послуги.

Згідно п. 7.1. Договору в разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

В разі порушення строків оплати послуг, Замовник на вимогу Виконавця зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки за кожен день прострочення (п.7.3.5 Договору).

Неустойка встановлена цим договором для Замовника є виключною. В разі порушення Замовником умов договору, Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця (на вимогу останнього) неустойку (штраф, пеню) передбачену цим Договором, без відшкодування збитків (п.7.3.6 Договору).

Пунктом 10.1. Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2018 року.

Згідно п. 10.3. закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплено їх печатками.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем були надані передбачені Договором послуги, а відповідачем прийнято їх без зауважень, що підтверджується складеними 27.06.2018 виконавцем та підписаними без зауважень з обох Сторін Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2018 р. (форма КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт №1193 за червень 2018 на загальну суму 26 395,20 грн.( арк. спр.10-11).

Додатками до вказаного акту є відомість ресурсів (форма 5а), розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту № 1193 ( арк. спр. 11-12).

Отже, з наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних будівельних робіт №1193 за червень 2018 на загальну суму 26 395,20 грн. вбачається, що його підписано повноважними представниками позивача та відповідача 27 червня 2018 року.

Відтак, з урахуванням вимог п.4.2. Договору (оплата наданих послуг здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання від Виконавця документів відповідно до п. 4.1. цього Договору) останнім днем своєчасної оплати за виконані послуги було 27 липня 2018 року.

Враховуючи, що послуги були прийняти замовником, однак ним не оплачені в обумовлений п. 4.2. Договору строк, позивач з метою досудового врегулювання спору, направляв на адресу відповідача претензію № 1299 від 14 грудня 2023 року, в якій просив перерахувати до 26.12.2023 суму боргу за Договором №48 від 05.05.2018 в розмірі 26 659,10 грн. (26 395,20 грн.- основний борг, 263,90 грн. - пеня). Вказану претензію було направлено з повідомленням про вручення та поштовим описом ( арк. спр.13-16).

Проте, відповідно до трекінгу з сайту "Укрпошта" вказану претензію відповідачем не отримано, претензію повернуто відправнику 09.01.2024.

Отже, як вказує позивач, замовником (відповідачем) не було виконано своїх зобов`язань за договором щодо оплати послуг, наданих виконавцем, а тому обставини щодо стягнення заборгованості в примусовому порядку стали підставою для звернення Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 05 травня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Спецбудтехнологія" та Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова ШЛЯХРЕМБУДі) укладено договір про надання послуг № 48.

Як вбачається зі змісту умов укладеного сторонами Договору, він за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому окрім загальних положень Цивільного кодексу України щодо зобов`язань, правовідносини між сторонами мають бути врегульовані нормами глави 63 "Послуги. Загальні положення" Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено судом, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 26 395,20 грн., що підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2018 від 27.06.2018 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрти за червень 2018 №1193 від 27.06.2018. Вказаний акт та довідку скрілено печатками сторін та підписано їх повноважними представниками.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості в сумі 26 395, 20 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі щодо стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №48 від 05.05.2018 у розмірі 26 395,20 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Спецбудтехнологія" (місцезнаходження: 58002, місто Чернівці, вулиця Чорноморська, будинок 4а; код ЄДРПОУ: 34016029) на користь Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (місцезнаходження: 61004, місто Харків, вулиця Москалівська, будинок 20; код ЄДРПОУ: 03359182) заборгованість за Договором про надання послуг №48 від 05.05.2018 у розмірі 26 395,20 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "03" квітня 2024 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/337/24