Рішення

від 02.04.2024 по справі 924/1181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

(вступна і резолютивна частини)

"02" квітня 2024 р. Справа № 924/1181/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщука О.М.,

розглянувши заяву про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу та заяву про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків", с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області

до комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня", смт Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Старосинявської селищної ради, смт Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання укласти договір

за участю представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Куц І.О. - згідно з ордером від 25.11.2023

третьої особи: не з`явився

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у справі №924/1181/23 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" до комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Старосинявської селищної ради про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання укласти договір задоволено частково.

Визнано недійсним рішення комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" про відміну процедури оренди державного та комунального майна LLE001-UA-20230906-99023 "Будівля котельні, що знаходиться за адресою: смт Стара Синява, вул. Грушевського 15, загальною площею 173,8 кв.м", оформлене протоколом №1 від 03.10.2023. У решті позову відмовлено. Стягнуто з комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" 4294,40 грн витрат зі сплати судового збору.

19.03.2024 на адресу суду від комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" надійшла заява (від 18.03.2024) про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу, в якій відповідно до ст. 129 ГПК України просить стягнути з позивача 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Також 19.03.2024 на адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" надійшла заява (від 18.03.2024) про ухвалення додаткового рішення, в якій, посилаючись на положення ст. ст. 129, 244 ГПК України, просить стягнути з відповідача 31200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Листами Господарського суду Хмельницької області від 19.03.2024 відповідно до п. 5.1.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Хмельницької області, затверджених рішенням зборів суддів від 01.12.2023, оформленим протоколом №5, заявників повідомлено про відкладення розгляду питання про прийняття заяв до усунення обставин тимчасової неможливості виконання суддею Виноградовою В.В. обов`язків судді (з причин відпустки).

Ухвалою суду від 25.03.2024 заяву комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" від 18.03.2024 про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу та заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" від 18.03.2024 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2024.

Представники позивача та третьої особи в засідання суду не з`явилися, причини не повідомили, хоча ухвала суду від 25.03.2024 про призначення судового засідання направлена останнім у електронному вигляді до їх електронних кабінетів та доставлена 25.03.2024, що підтверджується довідками про доставку від 27.03.2024.

Представник відповідача в засіданні суду підтримав подану заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з підстав, наведених в ній. Проти заяви позивача про стягнення з відповідача 31200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу заперечив, посилаючись, зокрема на недоліки договору про правову допомогу, результат вирішення спору.

При розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу судом враховується таке.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, становить, крім судового збору, 18500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі позивач просить стягнути з відповідача 31200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 15.09.2023, укладеного між адвокатом Мельником В.В. та клієнтом - товариством з обмеженою відповідальністю «Тепло Жашків» (далі договір від 15.09.2023), згідно з п. 1.1 якого за цим договором адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу (послуги), а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору. Під послугами у цьому договорі розуміється: захист, представництво та надання інших видів правової допомоги. Адвокат надає правову допомогу у вигляді:

забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта;

представництва інтересів Клієнта в будь-яких судах (у т.ч. в будь-яких інстанціях, в будь-яких судочинствах), а також в інших державних органах (у т.ч., але не виключно, правоохоронних, контролюючих тощо) та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями;

надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 3.1 договору 15.09.2023).

У п. 4.2 договору від 15.09.2023 сторони узгодили, що розмір гонорару адвоката визначається, виходячи з фактично адвокатом наданих послуг, на підставі узгоджених сторонами розцінок, зокрема: консультація клієнта, узгодження правової позиції, вартість 1500,00 грн; підготовка позовної заяви, посвідчення копій документів, що додаються до позовної заяви, консультації клієнта щодо порядку подання позовної заяви, вартість 5000,00 грн; підготовка клопотання по справі (окрім відкладення справи, про участь у судовому засіданні у режимі за допомогою ВКЗ) вартість 1500,00 грн; участь в одному судовому засіданні 1200,00 гривні.

Згідно з п. 4.3 договору від 15.09.2023 підставою для сплати адвокату гонорару є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг, в якому сторони вказують фактично наданий адвокатом та прийнятий клієнтом обсяг послуг із зазначенням конкретних послуг та їх вартості, а також наявності чи відсутності зауважень щодо їх якості. Сторони мають право підписувати проміжні акти приймання-передачі наданих послуг стосовно частини наданих послуг.

Відповідно до п. 4.4 договору від 15.09.2023 сплата гонорару адвокату здійснюється клієнтом шляхом готівкового або безготівкового розрахунку не пізніше 45 днів із моменту підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

У п. 4.5 договору від 15.09.2023 сторони дійшли згоди, що у випадку досягнення адвокатом позитивного результату у судовій справі для клієнта останній оплачує додаткову винагороду (гонорар успіху), розмір якого становить 10000,00 грн; для оплати даного виду гонорару клієнт зазначає в акті приймання-передачі наданих послуг про позитивний результат.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000784 від 29.04.2021, виданого адвокату Мельнику В.В., та ордери від 08.11.2023, 04.03.2024 на надання адвокатом Мельником В.В. позивачу правничої (правової) допомоги на підставі договору від 15.09.2023 у Господарському суді Хмельницької області.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 14.03.2024 адвокат Мельник В.В. надавав клієнту юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 15.09.2023, а Клієнт прийняв надані послуги:

- консультація клієнта щодо відміни аукціону № LLE001-UA-20230906-99023 КНП «Старосинявська БЛ», переможцем якого став клієнт, узгодження правової позиції щодо захисту порушеного права клієнта - 1500,00 грн;

- підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішення, спонукання до укладення договору оренди, посвідчення копій документів, що додаються до позовної заяви, консультації клієнта щодо порядку подання позовної заяви (відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Старосинявська багатопрофільна лікарня", дві позовні вимоги немайнового характеру, дата подачі позовної заяви до суду 09.11.2023) - 5000,00 грн;

- підготовка та подача до суду додаткових пояснень по справі № 924/1181/23, дата подачі до суду 22.02.2024 - 1500,00 грн;

- участь у засіданнях у справі № 924/1181/23, а саме: 29.11.2023, 12.12.2023, 21.12.2023, 10.01.2024, 23.01.2024, 29.01.2024, 30.01.2024, 12.02.2024, 22.02.2024, 04.03.2024, 12.03.2024, усього 11 засідань (1200,00 грн одне судове засідання) - 13200,00 грн;

- гонорар успіху у зв`язку із позитивним рішенням суду по справі №924/1181/23 для клієнта, рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 - 10000,00 гривні.

У п. 2 акту вказано, що вартість послуг становить 31200,00 грн, з яких 10000,00 грн протягом 2 днів з дня підписання акта, решта не пізніше 45 днів з моменту підписання акта.

Відповідно до платіжної інструкції №128 від 15.03.2024 на підставі вищевказаного акта ТОВ «Тепло Жашків» на користь ОСОБА_1 сплачено кошти у сумі 10000,00 гривні.

Судом враховується, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відзначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Верховний Суд у постанові від 30.08.2023 у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Здійснюючи оцінку витрат позивача на професійну правничу допомогу, судом зауважується, що згідно договором від 15.09.2023 та актом приймання-передачі наданих послуг №1 від 14.03.2024 позивачу були надані послуги на загальну суму 31200,00 грн, з яких консультація клієнта, узгодження правової позиції щодо захисту порушеного права клієнта - 1500,00 грн; підготовка позовної заяви, спонукання до укладення договору оренди, посвідчення копій документів, що додаються до позовної заяви, консультації клієнта щодо порядку подання позовної заяви - 5000,00 грн; підготовка та подача до суду додаткових пояснень по справі №924/1181/23 від 22.02.2024 - 1500,00 грн; участь в 11 засіданнях у справі №924/1181/23, а саме: 29.11.2023, 12.12.2023, 21.12.2023, 10.01.2024, 23.01.2024, 29.01.2024, 30.01.2024, 12.02.2024, 22.02.2024, 04.03.2024, 12.03.2024 - 13200,00 грн; гонорар успіху у зв`язку із позитивним рішенням суду по справі №924/1181/23 для клієнта - 10000,00 гривні.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачу адвокатом Мельником В.В. зазначених в акті приймання-передачі №1 від 14.03.2024 послуг. Зокрема, останнім було підписано та подану позовну заяву від 08.11.2032 з додатками у справі №924/1181/23 (з урахуванням заяви про усунення недоліків), підписано та подано додаткові пояснення у справі від 22.02.2024, взято участь в 11 судових засіданнях у справі.

Доводи відповідача щодо завчасного укладення договору позивача з адвокатом на надання правничої допомоги та відсутності в ньому посилань на дану справу спростовується вищенаведеним.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.5 договору від 15.09.2023 у випадку досягнення адвокатом позитивного результату у судовій справі для клієнта останній оплачує додаткову винагороду (гонорар успіху), розмір якого становить 10000,00 грн; для оплати даного виду гонорару клієнт зазначає в акті приймання-передачі наданих послуг про позитивний результат.

Європейський суд з прав людини у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Так, з матеріалів справи слідує, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" до комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" про визнання протиправним та скасування протоколу і зобов`язання укласти договір рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у справі №924/1181/23 задоволено частково. Визнано недійсним рішення комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" про відміну процедури оренди державного та комунального майна LLE001-UA-20230906-99023 "Будівля котельні, що знаходиться за адресою: смт Стара Синява, вул. Грушевського 15, загальною площею 173,8 кв.м", оформлене протоколом №1 від 03.10.2023. У решті позову відмовлено.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, які були заявлені позивачем, суд доходить висновку про часткове досягнення позитивного результату у цій справі для позивача. Як наслідок, відсутні підстави для визначення та заявлення до стягнення гонорару успіху, передбаченого п. 4.5 договору від 15.09.2023, у розмірі 10000,00 гривні. З урахуванням наведеного суд вважає, що обґрунтованим, реальним та розумним в цьому випадку є розмір гонорару успіху адвоката позивача в сумі 5000,00 гривень.

Отже, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність та розумність їхнього розміру з урахуванням предмету та підстав позову, обсягу матеріалів у справі, кількості підготовлених адвокатом позивача процесуальних документів, кількості засідань та тривалості розгляду справи, складності справи та значення справи для сторін, часткового задоволення позовних вимог рішенням суду з покладенням витрат зі сплати судового збору на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього (ч. 9 ст. 129 ГПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення на його користь з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 26200,00 гривні.

При цьому, щодо посилань представника відповідача на невідповідність орієнтовного розрахунку витрат на правову допомогу фактично заявленим, суд з урахуванням наведеного вище, зокрема, тривалості розгляду справи та неможливості передбачити кількості засідань у справі, не вбачає необхідності у застосуванні положень ч. 6 ст. 129 ГПК України.

При цьому судом враховано положення п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19, відповідно до яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розглядаючи заяву відповідача про стягнення з позивача на його користь 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу судом зважається на те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у вказаному розмірі був зазначений відповідачем у відзиві на позовну заяву.

У підтвердження своїх витрат на надання правової допомоги відповідач до заяви додав копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 27.11.2023 (далі договір від 27.11.2023), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Юрколегія» (Адвокатське об`єднання або Адвокат) та Клієнтом - комунальним некомерційним підприємством «Старосинявська багатопрофільна лікарня» Старосинявської селищної ради, відповідно до п. 1.1 якого Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу у виді: підготовки та надання на підпис Клієнту відзиву на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Жашків» до Клієнта про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання укласти договір по справі №924/1181/23 та здійснення представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Хмельницької області під час судового розгляду справи №924/1181/23 як відповідача з усіма правами, передбаченими для позивача, у тому числі ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 1.2 договору від 27.11.2023 Адвокат зобов`язується, у зв`язку із наданням правової допомоги за цим договором: підготувати та надати на підпис Клієнту відзив на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Жашків» до Клієнта про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання укласти договір по справі №924/1181/23; здійснити представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Хмельницької області під час судового розгляду справи №924/1181/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Жашків» до Клієнта про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання укласти договір, як відповідача з усіма правами, передбаченими для позивача, у тому числі ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Договір набирає чинності з часу його підписання і діє до закінчення розгляду справи Господарським судом Хмельницької області (п. 5.1 договору від 27.11.2023).

У матеріалах справи наявні копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ №000091 від 09.08.2017, виданого адвокату Куцу І.О., та ордер від 29.11.2023, виданий АО "Юрколегія" на надання адвокатом Куцом І.О. правничої (правової) допомоги відповідачу.

27.11.2023 між АО «Юрколегія» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору від 27.11.2023, відповідно до п. 1 якої Сторони визначили, що вартість послуг Адвокатського об`єднання за надання правової (правничої) допомоги, а саме підготовки та надані на підпис Клієнту відзиву на позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Жашків» до Клієнта про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов`язання укласти договір по справі №924/1181/23 становить 20000,00 грн; здійснення представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Хмельницької області під час судового розгляду справи №924/1181/23 як відповідача з усіма правами, передбаченими для позивача, у тому числі ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України становить 40000,00 гривні.

Клієнт зобов`язаний сплатити Адвокатському об`єднанню кошти (гонорар) шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок Адвокатського об`єднання в порядку: 30000,00 грн протягом 5 днів з моменту підписання даної додаткової угоди і 30000,00 грн протягом 60 днів з моменту підпсиання даної додаткової угоди (п. 2 додаткової угоди).

Вказаний гонорар не є гарантією позитивного результату, а є винагородою (платою) за надання правової (правничої) допомоги (п. 3 додаткової угоди).

АО «Юрколегія» виставлено відповідачу рахунки на оплату вартості правової допомоги на підставі договору та додаткової угоди від 27.11.2023, а саме: №32 від 27.11.2023 на суму 30000,00 грн та №7 від 11.01.2024 на суму 30000,00 грн, які відповідачем оплачено згідно з платіжними інструкціями №2971 від 29.11.2023 на суму 30000,00 грн та №3138 від 12.01.2024 на суму 30000,00 гривні.

Також у матеріали справи відповідачем надано звіт від 12.03.2024 про надану правничу допомогу згідно з договором від 27.11.2023 з детальним описом наданих послуг та виконаних робіт і зазначенням обсягу часу, витраченого на надання професійної правничої допомоги (зокрема, підготовка відзиву, представництво у засіданнях, підготовка заяви про стягнення судових витрат).

Здійснюючи розгляд заяви відповідача про стягнення витрат на надання правничої професійної допомоги з урахуванням положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ГПК України, правових позицій Верховного Суду, взятих до уваги при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, суд додатково зауважує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 9 зазначеної статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як убачається з рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2024 у справі №924/1181/23, суд, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України поклав витрати зі сплати судового збору на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Таким чином, з урахуванням висновку суду про часткове задоволення позовних вимог, а також про те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне при вирішенні питання про стягнення судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу також застосувати положення ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Підстав для відступу суду від обраного порядку розподілу судових витрат відповідачем не наведено.

Крім того, судом звертається увага на те, що відповідно до постанов Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; відповідно до постанови Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Отже, оскільки за результатами розгляду спору у справі №924/1181/23 ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог та встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн, як і судовий збір за подання позову, також підлягають покладенню на відповідача.

З огляду на вищенаведене, заява відповідача про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" від 18.03.2024 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (Хмельницька область, Хмельницький район, смт Стара Синява, вул. Грушевського, буд. 15; код 05481091) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" (Черкаська область, Уманський район, с. Дзензелівка, вул. Героїв України, буд. 13; код 44996620) 26200,00 грн (двадцять шість тисяч двісті гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло Жашків" від 18.03.2024 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

У задоволенні заяви комунального некомерційного підприємства "Старосинявська багатопрофільна лікарня" від 18.03.2024 про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 60000,00 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 02.04.2024.

СуддяВ.В. Виноградова