Вирок

від 26.03.2024 по справі 555/75/24

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 555/75/24

Номер провадження 1-кп/555/117/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 ,з участю прокурора обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні вм.Березнекримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , із загальною середньою освітою, одруженого на утриманні має четверо неповнолітніх дітей, осіб похилого віку та непрацездатних осіб на утримані не має, не депутат, державних нагород та пільг не має, групи інвалідності не має, раніше не судимого, -

у вчиненнікримінальних правопорушень ,передбачених ч.1ст.239, ч.1ст.388КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , в ході здійснення діяльності із випалювання деревного вугілля (вуглевипалювання) не забезпечив дотримання вимог законодавства, що регулює порядок охорони земель та поводження з відходами.Так, ОСОБА_4 , здійснюючи свою діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 5620480400:04:004:0105, що знаходиться в урочищі «Підбрище», поблизу с. Михалин, Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, цільове призначення (16:00 (сільськогосподарського призначення)) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) та перебуває в комунальній власності Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області, в порушення вимог Закону України «Про охорону земель» та Земельного кодексу України, з березня 2023 року, використовував розміщене на вказаній земельній ділянці 1 (одне) стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря (піролізна піч), яка в сукупності утворює виробничий комплекс з випалювання деревного вугілля, яка перебуває у власності ОСОБА_4 з березня 2023 року.Статтею 46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимогЗакону України«Про відходи».Функціонування вищевказаного комплексу супроводжується виділення джерел забруднення шкідливих речовин в атмосферне повітря, а також утворенням рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки переважно твердих порід деревини. Недотримання ОСОБА_4 спеціальних правил поводження із відходами виробництва та неконтрольоване потрапляння їх впродовж тривалого періоду часу на поверхню ґрунту безпосередньо під зазначеним комплексом призвело до забруднення частини вищевказаної земельної ділянки площею 27 кв.м. шляхом значного збільшення концентрації вмісту певних шкідливих речовин у складі ґрунту. Зокрема, безпосередньо на місці видимого забруднення обсяг виявленої шкідливої речовини у вигляді амонію сягає 29,2 мг/кг, що в майже 2.5 рази перевищує вміст зазначеної речовини у фонових пробах ґрунту (11,7 мг/кг). Також, обсяг вмісту фосфору сягає 56,05 мг/кг, в той час як гранично допустима концентрація може складати 28,4 мг/кг, а сульфатів 1079,7 мг/кг при визначеній гранично допустимій концентрації в 160 мг/кг.Зазначені умисні дії ОСОБА_4 призвели до забруднення не передбачених для використання у вказаній діяльності земель для сільськогосподарського призначення, шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, що, з огляду на обсяг перевищення нормативів речовин, створило небезпеку для довкілля.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України - забруднення земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

21.07.2023 ОСОБА_4 ,як фактичномуволодільцю 1(однієї)металевої бочкидля випалюваннядеревного вугілля та деревини породи «береза», яка порізана на частини колод 1-2 метра, загальною кубомасою приблизно 2 метра кубічних передано під розписку про відповідальне зберігання з попередженням про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за розтрату,відчуження,приховування,підміну,пошкодження,знищення майнаабо іншінезаконні діїз майном,на якенакладено арешт,чи порушенняобмеження (обтяження)права користуватисятаким майном,здійснене особою,якій цемайно ввірено до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні №12023181060000236 від 01.07.2023.

Всупереч вищевказаній забороні, ОСОБА_4 , точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не встановлено, однак до 23.11.2023 маючи умисел, спрямований на знищення та порушення обмеження права користуватися майном,на якенакладено арештта йомуввірено -1(однією)металевою бочкоюдля випалюваннядеревного вугілля та деревиною породи «береза», яка порізана на частини колод 1-2 метра, загальною кубомасою приблизно 2 метра кубічних, які у кримінальному провадженні визнані речовими доказами, будучи достовірно обізнаним про свій обов`язок щодо зберігання вказаних речових доказів до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні №12023181060000236 від 01.07.2023, діючи умисно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх дій, так як був письмово попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, протиправно порізав та спалив деревину породи «береза», яка порізана на частини колод 1-2 метра, загальною кубомасою приблизно 2 метра кубічних, тобто знищив майно на яке накладено арешт та здійснив фактичне користування 1 (однією) металевою бочкою, яке полягало у випалювані деревного вугілля, тобто порушив обмеження права користуватися таким майном, при цьому не повідомив про даний факт орган досудового розслідування, прокурора та суд.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України знищення майна на яке накладено арешт та порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено.

25березня 2024 рокуміж прокурором укримінальному провадженні прокурором Березнівського відділуЗдолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024181060000012 від 10 січня 2024 року була укладена угода про визнання винуватості.

В угодіпро визнаннявинуватості від25 березня2024 року прокурорта обвинувачений виклалиформулювання обвинуваченнята йогоправову кваліфікаціюзач. 1 ст. 239 , ч. 1 ст. 388 КК України ,які нікимне оспорюються,зазначили істотнідля даногокримінального провадженняобставини.Згідно угодипро визнаннявинуватості ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні .

В угодіпро визнаннявинуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 узгодили призначення ОСОБА_4 , за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 388 КК України покарання: за ч.1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, за ч.1 ст. 388 КК України у виді штрафу в розмірі 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 гривень. На підставі ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді штрафу в розмірі 1050 неоподатковуваних мінімумів доходівв громадян, що становить 17850 гривень.

Відповідно до п.2 ч. 1ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 4ст. 469 КПК Українивстановлено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Допитаний впідготовчому судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, підтвердив, що дійсно скоїв кримінальні правопорушення при зазначених вище обставинах, в скоєному щиро розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості.

В судовомузасіданні прокурорзазначив,що приобранні ОСОБА_4 міри покарання, сторони враховують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, обставини, які обтяжують покарання: відсутні. Просив затвердити угоду про визнання винуватості .

Обвинувачений ОСОБА_4 також зазначив про роз`яснення йому наслідків укладення та затвердження угоди, передбаченихст.473 КПК України, та наслідків невиконання угоди.

В судовомузасіданні судомз`ясовано,що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч. 2ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

У судовому засіданні прокурор, обвинувачений та його захисник висловили думку щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

ПРедставник потерпілого 25 березня 2024 року подав письмову згоду прокурору на укладення ним угоди про визнання винуватості, в якій вказав , що ОСОБА_4 вішкодував шкоду в повному обсязі, претензій до нього немає. надав згоду прокурору на укладення між ним та ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи встановленіобставини,суд прийшовдо висновку,що укладенаміж прокурором укримінальному провадженні прокурором Березнівського відділуЗдолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024181060000012 від 10 січня 2024 року угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Обставини, які пом`якшують покарання- активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, доброавільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують покарання, не встановлені.

Речові докази у кримінальному провадженні : 1 (одне) стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря (піролізна піч), деревину (дрова) породи «береза», яка порізана на частини колод 1-2 метра, загальною кубомасою зі слів власника ОСОБА_4 приблизно 2 метрів кубічних- слід повернути власнику - ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст.369-371,374,376,475,392-395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угодупро визнаннявинуватості,укладену 25 березня 2024 рокуміж прокурором укримінальному провадженні прокурором Березнівського відділуЗдолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024181060000012 від 10 січня 2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239 , ч. 1 ст. 388 КК України .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 1 ст. 239 , ч.1 ст. 388 КК України, призначивши покарання:

за ч.1 ст. 239 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 / однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень,

за ч.1 ст. 388 КК України у виді штрафу в розмірі 1050 / однієї тисячі п"ятдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 850 гривень.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді штрафу в розмірі 1050 / однієї тисячі п"ятдесят/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17850 / сімнадцять тисяч вісімсот п"ятдесят/ гривень.

Речові докази у кримінальному провадженні : 1 (одне) стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря (піролізна піч), деревину (дрова) породи «береза», яка порізана на частини колод 1-2 метра, загальною кубомасою зі слів власника ОСОБА_4 приблизно 2 метрів кубічних- повернути власнику - ОСОБА_4 .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч .4ст. 394 КПК України.Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1