Рішення

від 02.04.2024 по справі 760/19675/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/19675/22

2-др/760/83/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Щепановій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» - адвоката Дмушук Вікторії Борисівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувала вищезазначена справа.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 07.09.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій було задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» (ЄДРПОУ 35431134, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, 01013) - заборгованості в сумі 33 504,34 грн., з яких - 29 951,59 грн. - основна сума заборгованості, 890,99 грн. - 3% річних, 2 661,76 грн. - втрати від інфляції.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» (ЄДРПОУ 35431134, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, 01013) - 2 481,00 грн. судового збору.

13.09.2023 представником позивача було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

15.09.2023 дану заяву на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду дану заяву було передано для розгляду судді Букіній О.М.

В поданій заяві просить суд ухвалити додаткове рішення у справі яким стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

18.09.2023 суддею було надіслано повідомлення відповідачу про прийняття до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення та копію заяви про ухвалення додаткового рішення.

Дане повідомлення та копія заяви відповідачем не були отримані та конверт повернувся на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки розгляд справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторони у судове засідання не викликалися.

Суд дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2,3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.05.2018 між адвокатом Дмишук Вікторією Борисівною та ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» було укладено Договір № 4 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1.1. якого Товариство доручило, а Адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, в тому числі і у будь-яких справах, що розглядаються у порядку цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства у судах всіх інстанцій (а.с. 176-177).

Пунктом 4.2. Договору було визначено, що гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін у додаткових угодах до цього договору та оплачується у розмірі, передбаченому актами виконаних робіт, що є додатком до цього Договору, не пізніше наступного дня від дати підписання відповідного акту, якщо інший строк оплати гонорару не визначений відповідною додатковою угодою.

01.09.2021 між адвокатом Дмишук Вікторією Борисівною та ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» було укладено Додаткову угоду № 37 до Договору № 4 про надання правової допомоги від 15.05.2018 (а.с. 179).

Пунктом 1 Додатково угоди № 37 визначено, що відповідно до п. 4.2. Договору гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін у додаткових угодах до цього договору, тож Сторони погодили, що Клієнт протягом п`яти календарних днів із дня підписання Угоди сплачує адвокату на вказаний в Договорі банківський рахунок оплату у розмірі 3 000,00 грн. за підготовку та подання до суду заяву про видачу судового наказу у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24 430,85 грн.

01.09.2021 адвокатом Дмишук Вікторією Борисівною та ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» було підписано акт № 37 здачі-прийняття послуг, відповідно до якого адвокатом були надані Товариству послуги визначені у Додатковій угоді № 37 від 01.09.2021 на загальну суму 3 000,00 грн. (а.с. 179 зворот. стор.)

02.09.2021 ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» було сплачено адвокату Дмишук В.Б. грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за надання правової допомоги згідно з д/у № 37 від 01.09.2021 до дог. №4 від 15.05.2018 (а.с. 178).

Судом також встановлено, що 17.09.2021 Солом`янським районним судом м. Києва було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» заборгованості за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 22 439,60 грн.

При цьому, судовий наказ Солом`янського районного суду м. Києва від 17.09.2021 був скасований ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30.06.2022 (а.с. 174).

Окрім цього, 01.12.2022 між адвокатом Дмишук Вікторією Борисівною та ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» було укладено Додаткову угоду № 51 до Договору № 4 про надання правової допомоги від 15.05.2018 (а.с. 180).

Пунктом 1 Додатково угоди № 37 визначено, що відповідно до п. 4.2. Договору гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін у додаткових угодах до цього договору, тож Сторони погодили, що Клієнт протягом п`яти календарних днів із дня підписання Угоди сплачує адвокату на вказаний в Договорі банківський рахунок оплату у розмірі 3 000,00 грн. за підготовку та подання до суду позовної заяви у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 33 504,34 грн.

12.12.202 адвокатом Дмишук Вікторією Борисівною та ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» було підписано акт № 51 здачі-прийняття послуг, відповідно до якого адвокатом були надані Товариству послуги визначені у Додатковій угоді № 51 від 01.12.2022 на загальну суму 3 000,00 грн. (а.с. 180 зворот. стор.)

23.12.2022 ТОВ «Житлосервіс-Солом`янка» було сплачено адвокату Дмишук В.Б. грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за надання правової допомоги згідно з д/у № 51 від 12.12.2022 до дог. №4 від 15.05.2018 (а.с. 178 зворот. стор.).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача такі докази було подано разом із позовною заявою.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як було встановлено судом вище, позивачем було надано до суду докази підтвердження понесення судових витрат на загальну суму 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що сплачений стягувачем судовий збір за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу після скасування судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

При цьому, вразі задоволення позовних вимоги така сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача (стягувача).

Тобто, сплачена стягувачем сума судового за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу може бути відшкодована стягувачу у разі задоволення у майбутньому позовних вимог.

За такою аналогією на думку суду підлягають відшкодуванню і витрати на правову допомогу понесенні під час наказного провадження.

Як було зазначено судом вище, позивачем було сплачено на користь адвоката витрати на правову допомогу за підготовку заяву про видачу судового наказу у розмірі 3 000,00 грн. та за підготовку позовної заяви у розмірі 3 000,00 грн.

При цьому, після скасування судового наказу позивач звернувся до суду із тими ж самими позовними вимогами про стягнення заборгованості, що свідчить про те, що у адвоката уже була готова частина матеріалів та документів.

Тому, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що зазначений розмір витрат на правову допомогу є не співмірним із складністю даної справи та витраченим адвокатом часом, а тому приходить до висновку про зменшення витрат на правову допомогу із 6 000,00 грн. до 4 000,00 грн.

Виходячи з викладеного вище, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-Солом`янка» - адвоката Дмушук Вікторії Борисівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-СОЛОМ`ЯНКА» (ЄДРПОУ 35431134, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, 01013) витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 02.04.2024.

Суддя : О.М. Букіна