Постанова

від 02.04.2024 по справі 711/4586/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Черкаси

справа № 711/4586/20 провадження № 22-ц/821/395/24 категорія 304000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів:Карпенко О.В., Василенко Л.І.

секретар: Мунтян К.С.

учасники справи:

позивачі: Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг»

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» - Грекова ЛарисаВолодимирівна

відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача адвокат Плакущий Сергій Володимирович

третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» як правонаступник Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків недійсності нікчемності правочину.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ПАТ «Фідобанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемності правочину.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 листопада 2015 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. та зареєстровано і реєстрі за № 3518.

Відповідно до умов договору, банк продав відповідачу нерухоме майно, що належало йому на праві власності, а саме, - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6 кв.м, літера А.

Одночасно з посвідченням договору купівлі-продажу був посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, цільове призначення для комерційного призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1 договору, банк продав відповідачу нерухоме майно за ціною 1784000 грн., в т.ч. ПДВ 297333 грн. (ціна продажу без ПДВ 1916 667грн.).

Рішенням НБУ від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Крім того, за даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ«Фідобанк».

В подальшому, Правлінням НБУ прийнято рішення від 18 липня 2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду від 19 липня 2016 року № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ«Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року та призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк».

Відповідно до ст.ст. 38, 48, 50 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п. 1.18 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 2 від 05 липня 2012 року, на підставі наказу уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «Фідобанк» від 22 лютого 2017 року № 24 щодо внесення змін до наказу ПАТ «Фідобанк» № 32 від 25 травня 2016 року «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів» було здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених на протязі року до введення тимчасової адміністрації ПАТ«Фідобанк», що є нікчемними.

Підстави визначення договорів нікчемними визначені у ч. 3 ст. 38 згаданого Закону, відповідно до якої правочин (у тому числі договір) неплатоспроможного банку є нікчемним, якщо, зокрема, - банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуг за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

За результатами перевірки ознак нікчемності правочинів, що проводилася за наказом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» від 22 лютого 2017 року № 24 «Про організаційне заходи щодо перевірки договорів», було здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Фідобанк» за період з 20 травня 2015 року по 20 травня 2016 року, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та встановлено нікчемність вчинених правочинів, зокрема, - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року за реєстрованим № 3518.

Встановлено, що цей договір є нікчемним за ознаками нікчемності, визначеними п. 3 ч. 3 ст. 38 згаданого вище Закону. Такого висновку комісія дійшла з тих підстав, що укладення договору призвело до відчуження майна банку за ціною, яка відрізняється на понад 20 % від звичайних цін на подібне нерухоме майно і таке відчуження відбулося протягом одного року до моменту запровадження в ПАТ «Фідобанк» тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до звіту з незалежної оцінки, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП«ТА-Експерт-Сервіс», вартість нерухомого майна, а саме, нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6 кв.м, літера А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15649471101 та земельної ділянки, площею 0,0209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, цільове призначення для комерційного призначення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - складає 3890386 грн. без врахуванням ПДВ станом на 21 грудня 2015 року (звіт № 07-17-М14-11) від 25 листопада 2016 року.

Тобто різниця між оцінкою ринкової вартості та вартістю продажу нерухомого майна складає: 2106386 грн. (3890386 (ціна за звітом)1784 000 (ціна за договором)) та у відсотковому виразі дорівнює 118 %.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 2 ст. 215 ЦК України, ч. 1 ст. 216 ЦК України, такий правочин є нікчемним та до нього мають застосовуватися наслідки недійсності, визначені законом, що в свою чергу, зумовлює необхідність захисту та відновлення порушеного права банку.

У зв`язку із нікчемністю договору купівлі-продажу нерухомого майна, що виступав підставою для проведення відповідних реєстраційних дій щодо переходу права власності на нерухоме майно до відповідача в ДРРПНМ, проведені на користь відповідача записи про перехід права власності підлягають скасуванню.

Відповідно з нормами статті 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»випливає, що скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, може виступати одним із способів захисту порушеного права та застосовуватися судом за заявою сторони згідно приписів ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Таким чином, за остаточними позовними вимогами ПАТ «Фідобанк» просив суд про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 листопада 2015 року № 3522, площею 0,0209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 787002371101, індексний номер рішення № 26486371 від 26 листопада 2015 року.

При цьому, позивач ПАТ «Фідобанк» вказував, що єдиним найбільш доцільним способом захисту його порушеного права може виступати відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом скасування в ДРРПНМ запису про проведену державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за відповідачем, внесеного на підставі нікчемного правочину.

Крім того, за остаточними позовними вимогами ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» просило суд про застосування наслідків нікчемності правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та ОСОБА_1 за реєстровим номером 3518, шляхом витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг», як правонаступника Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», нерухоме майно нежитлову будівлю, площею 217,6 кв.м, літера А, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15649471101.

При цьому, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» вказувало, що такий спосіб захисту, який визначений законом з врахуванням практики ВП ВС, є цілком ефективним, оскільки таке рішення є підставою (без будь-яких додаткових судових процесів) для реєстрації за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2023 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 листопада 2015 року № 3522, площею 0,0209 га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:787002371101, індексний номер рішення № 26486371 від 26 листопада 2015 року відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» як правонаступника ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемності правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 за реєстровим номером 3518, шляхом витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та користь правонаступника ПАТ «Капітал Джірінг», як правонаступника ПАТ «Фідобанк», нерухоме майно нежитлову будівлю, площею 217,6 кв.м., літера А, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:15649471101 відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Капітал Джірінг» як правонаступника ПАТ «Фідобанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 26760 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду справи, судом першої інстанції було встановлено, що ПАТ «Фідобанк» за пред`явленими позовними вимогами до ОСОБА_1 просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 листопада 2015 року № 3522.

У позовній заяві позивач ПАТ «Фідобанк» зазначив, що саме такий спосіб захисту є одним із способів захисту його порушеного права та відповідає нормам статті 16 ЦК України.

Розглядаючи спір, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту. Так, одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених випадках.

Задоволення позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності у порядку застосування наслідків недійсності нікчемного правочинудоговору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0209 га, на думку суду суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Відповідно, такий спосіб захисту не призведе до реального відновлення порушених прав позивача ПАТ «Фідобанк».

Крім того, суд дійшов висновку, що наявні й досліджені докази у справі жодним чином не підтверджують наявність ознак нікчемності правочину.

Що стосується позовних вимог, пред`явлених ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» до ОСОБА_1 , суд першої інстанції, що договір від 04 березня 2021 року купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, що укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» є чинним. На даний час, право власності ПАТ «Фідобанк» на нерухоме майно спірну нежитлову будівлю припинене і відповідно право власності на це майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 , яка за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року його придбала.

ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» знаючи про те, що продавцем майнових прав ПАТ «Фідобанк» ще 26 листопада 2015 року продано нежитлову будівлю, 14 січня 2021 року бере участь в електронних торгах, в результаті чого, 04 березня 2021 року укладає з Пат «Фідобанк» договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності. ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» придбавши майнові права на об`єкт нерухомості бажає набути цей об`єкт нерухомості у власність шляхом витребування його у дійсного власника ОСОБА_1 за ціною, яка становить лише 12,7 % від сплаченої ОСОБА_1 ціни у листопаді 2015 року, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» не було доведено належними та допустимими доказами те, що ПАТ «Фідобанк» як продавець та ОСОБА_1 як покупець, оцінювачі ТОВ «Центр оцінки вартості «Парето» та інші особи вчиняли будь-які протиправні дії, приймали незаконні рішення щодо відчуження майна за нижчою ціною, ніж була її дійсна вартість.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» оскаржило його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі Товариство просило скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким застосувати наслідки нікчемності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 за реєстровим номером 3518 шляхом витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» як правонаступника ПАТ «Фідобанк» нерухомого майна нежитлову будівлю, площею 217,6 кв.м., літера А за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15649471101.

Також просять здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» витрати по оплаті судового збору в сумі 40140 грн. за подачу апеляційної скарги, за проведення судової експертизи в розмірі 60223 грн. та оплату професійної правничої допомоги в сумі 30000 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скаргамотивована тим,що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що для визначення наявності або відсутності ознак нікчемності у спірних договорах, укладених неплатоспроможними банками за приписами статті 38 спеціального ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не має істотного значення наявність або відсутність протиправних дій та умислу учасників такого правочину для визнання його нікчемним за ознаками цієї статті спеціального закону, у тому числі за різницею ціни.

Крім того, законодавець ніколи не пов`язував можливість витребування майна, що вибуло з власності особи за нікчемним правочином з наявністю доказів справедливості та правомірності.

Також, ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» зазначила, що матеріали справи містять чотири висновки/звіти про ринкову вартість спірної будівлі на дату її продажу ОСОБА_1 .

Суд помилково надав перевагу одним доказам щодо вартості майна та безпідставно відхилив інші докази та помилково ототожнив балансову вартість майна з ринковою вартістю, що вплинуло на правильність постановлення рішення суду.

Тому, з огляду на вищевикладені обставини апеляційної скарги, ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» просить скасувати рішення суду в частині відмови їхніх позовних вимог та прийняти нову постанову, якою їхні вимоги задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 адвоката Плакущого С.В. зазначено, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» є необґрунтованими і не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Вказано, що 26 листопада 2015 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 були укладені два договори купівлі-продажу № 3518 (нежитлової будівлі) та № 3522 (земельної ділянки).

26 листопада 2015 року в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно були внесені записи про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 як на житлову будівлю так і на земельну ділянку.

Крім того, 26 листопада 2015 року вказані договори купівлі-продажу посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В., а 27 листопада 2015 року за актами приймання-передачі придбане у ПАТ «Фідобанк» майно передане фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Після укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, ОСОБА_1 провела у ній капітальний ремонт та використовує будівлю і в даний час.

Право власності на нерухоме майно виникло у ОСОБА_1 з моменту його державної реєстрації згідно з вимогами, передбаченими статтею 334 ЦК України. Державна реєстрація проведена після сплати ціни нерухомого майна і земельної ділянки та нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу.

Укладаючи вказані договори, сторони не мали одна до одної жодних майнових чи будь-яких інших претензій.

ПАТ «Фідобанк» на електронному аукціоні продав майнові права, в тому числі на майно, яке йому не належить, а належить відповідачеві ОСОБА_1 .

Позивачі не вказали в своїх вимогах в чому полягає порушення відповідачем ОСОБА_1 їхніх прав чи інтересів, яким чином укладення договорів купівлі-продажу має негативний вплив на них.

Суд правильно врахував та дав оцінку всім звітам про вартість майна, що були долучені до матеріалів справи.

Крім того, представник ОСОБА_1 адвокат Плакущий С.В. зазначив, що ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» оскаржує рішення суду лише в частині вирішення спору щодо нежитлового приміщення, яке знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 , право власності на яку учасниками справи в суді апеляційної інстанції не оспорюється. Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» намагається досягти правової невизначеності щодо заявлення своїх прав на нерухоме майно, яке нерозривно пов`язане та знаходиться на земельній ділянці іншого власника.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну оцінку та дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог як ПАТ «Фідобанк» так і ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг».

З урахуванням вищевикладеного, представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Крім того, просить скасувати вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 листопада 2023 року заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані із державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно нежитлову будівлю, площею 217, 6 кв.м., літера А за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Судом першої інстанції встановлено, що 26 листопада 2015 року між ПАТ «Фідобанк» в особі представника Шевченка С.В., який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Падалка Р.О. від 25 листопада 2015 року (реєстр №8780) та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. (реєстр № 3518).

Відповідно до умов договору, банк, як власник нерухомого майна (на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 01 березня 2013 року), продав, а ОСОБА_1 придбала нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6 кв.м., літера А-2, вартістю (за ціною) 1784 000грн., в т.ч. з ПДВ 297333 грн. 33коп. (п. 2.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, продавець свідчить, що на момент укладання цього договору, нерухоме майно не перебуває під арештом чи забороною, щодо нього не ведуться судові спори, воно не заставлено, у податковій заставі не перебуває, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, як місце знаходження юридичної особи воно не використовується, до статутного фонду будь-яких товариств не внесено, прав третіх осіб щодо нього немає, прихованих недоліків відчужене нерухоме майно не має.

Пунктом 1.4 договору визначено, що нерухоме майно оглянуте покупцем, недоліків, які перешкоджають використанню його за цільовим призначенням на момент огляду не виявлено. Претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваного нерухомого майна покупець не має.

Право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту його державної реєстрації згідно з вимогам статті 334 ЦК України, що проводиться після сплати ціни нерухомого майна та нотаріального посвідчення цього договору (п.2.2 договору).

Як визначено у п. 2.3 договору, відповідно до відомостей, викладених у Звіті про оцінку майна №40-ФБ-2, ідентифікатор за базою ФДМУ 771714-02112015 40-FB-2, складеного суб`єктом оціночної діяльності 03 листопада 2015 року (дата оцінки 02 листопада 2015 року) оцінювачем ТОВ «Центр оцінки власності «Парето» (сертифікат №14164/13 суб`єкта оціночної діяльності, виданого 18 січня 2013 року Фондом держмайна України), вартість нерухомого майна з ПДВ становить 1770500 грн. 00 коп.

Про зміст прав та обов`язків за цим договором, про правові наслідки укладеного правочину, в т.ч. ст.ст. 215-236 ЦК України, про недійсність правочину та правові наслідки недодержання сторонами вимог закону, тощо продавцю та покупцю нотаріусом роз`яснено (п.5.7.1 договору).

Сторони підтверджують, що цей правочин не є фіктивним чи удаваним, тобто не є таким, що передбачено ст.ст. 234, 235 ЦК України(ст. 5.7.2 договору).

Відповідно до п.5.7.3 договору, сторони стверджують, що вчинюваний правочин не є дією, що пов`язана з коштами та/або власністю, одержаними (здобутими) внаслідок вчинення злочину, та не є дією спрямованою на приховування джерела походження грошових коштів та/або власності, а також вчинюваний ними правочин не є сприянням будь-якій третій особі, яка є співучасником у вчиненні злочину, що є джерелом походження коштів та/або власності.

Крім того, судом також встановлено, що відповідно до договору від 26 листопада 2015 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Падалка Р.О. від 25 листопада 2015 року (реєстр № 8780) та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.В. (реєстр № 3522).

Відповідно до умов договору, банк, як власник нерухомого майна (на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №633405 від 06 лютого 2008 року, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 вересня 2007 року № 10561 та інш.), продав, а ОСОБА_1 придбала земельну ділянку, площею 0,0209га, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028, цільове призначення для комерційного використання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вартістю (за ціною) 286000 грн., в т.ч. без ПДВ (п.п.1-2.3 договору).

Зазначена ціна встановлена за згодою сторін цього договору, є вигідною для продавця, остаточною та не підлягає будь-яким змінам. Вартість земельної ділянки визначена сторонами за взаємним погодженням за відсутності примусу як будь-якого із сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких тяжких обставин (п.3.1 договору).

Відповідно до відомостей, викладених у Звіті про експертну грошову оцінку № 40-ФБ-1 (ідентифікатор за базою ФДМУ 771689 02112015 179), складеного 03 листопада 2015 року (дата оцінки 02 листопада 2015 року) оцінювачем ТОВ «Бюро оцінок» (діє на підставі ліцензії ДАЗРУ серія АЕ 191365 від 24 березня 2015 року) експертна грошова оцінка земельної ділянки, що відчужується за цим договором, становить 277990 грн. 00 коп. без ПДВ (п.4 договору).

Як передбачено п.21 договору, про зміст прав та обов`язків за цим договором, про правові наслідки укладеного правочину, в т.ч. ст.ст. 215-236 ЦК України, про недійсність правочину та правові наслідки недодержання сторонами вимог закону, тощо продавцю та покупцю нотаріусом роз`яснено.

Продавець та покупець підтверджують, що цей правочин відповідає їхнім дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та або удаваного, а також не вчиняється під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини (п.22.1 договору).

Сторони за цим правочином заявляють, що їх наміри відповідають змісту правочину. Сторони не мають заперечень щодо кожної з умов правочину, його умови та правові наслідки розуміються (п. 24 договору).

Відповідно до інформацій з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22 серпня 2023 року право власності на нежитлову будівлю (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1564941101) та земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 787002371101) за вищевказаною адресою зареєстроване за ОСОБА_1 .

Відповідно до акту прийому-передачі до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року ПАТ «Фідобанк» передав, а ОСОБА_1 прийняла, відповідно до договору від 26 листопада 2015 року (реєстр № 3518), - комплект ключів від будівлі, оригінал технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 (на 9 арк.). Зазначено, що покупець свідчить, що оглянуті на момент укладання цього акту приміщення, недоліків, які перешкоджають використанню їх за цільовим призначенням, не виявлено та претензій до продавця щодо якісних характеристик цих приміщень він не має. Крім того, у акті вказано, що покупцем повністю сплачені кошти 1784 000грн., в т.ч. ПДВ 297333 грн. 33 коп., на час складання цього акту у порядку і терміни, що зазначені у договорі.

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 26 листопада 2015 року, ПАТ«Фідобанк» (є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ «Ерсте Банк») передав, а ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 листопада 2015 року, реєстр № 3522, прийняла земельну ділянку, що по АДРЕСА_1 , площею 209,0кв.м, кадастровий номер 7110136400:02:040:0028. Покупець засвідчив, що оглянута земельна ділянка на момент укладення цього акту, недоліків, які перешкоджають використанню її за цільовим призначенням, не виявлено та претензій до продавця щодо якісних характеристик земельної ділянки він не має.

Рішенням НБУ від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ«Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Крім того, за даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Фідобанк» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ«Фідобанк».

В подальшому, Правлінням НБУ прийнято рішення від 18 липня 2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду від 19 липня 2016 року № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ«Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ«Фідобанк» з 20 липня 2016 року та призначено уповноважену особу Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ «Фідобанк».

Відповідно до ст.ст. 48, 50, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п.1.18 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженим рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 2 від 05 липня 2012 року, на підставі наказу уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «Фідобанк» від 22 лютого 2017 року № 24 щодо внесення змін до наказу ПАТ «Фідобанк» № 32 від 25 травня 2016 року «Про організаційні заходи щодо перевірки договорів» було здійснено перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених на протязі року до введення тимчасової адміністрації ПАТ«Фідобанк».

Відповідно до договору № GL22N019274/11 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 04 березня 2021 року, ПАТ «Фідобанк», як продавець та ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг», як покупець, уклали цей договір, за яким продавець передав у власність покупцеві, а останній прийняв у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлова будівля банку літера А-2, 1 огорожа, 2 огорожа, замощення № 1, загальною площею 217,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15649471101, право власності на яке виникло у продавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ № 554686, виданого 01 березня 2013 року реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області за індексним номером 876398 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдієнком В.В., реєстр № 3518, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме: визнання права власності на нерухоме майно; визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним; припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності; відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій та бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно: витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; оскарження у судовому порядку недійсності правочину, за яким продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинене право власності на нерухоме майно; набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасування рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких продавець набув право власності; отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто продавцем; пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності на покупцем; право на пред`явлення та реалізацію, в т.ч. в судовому порядку, вимоги щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, що призвів до припинення права власності продавця на нерухоме майно, вказаного у п.1 даного договору, ознаки нікчемності якого встановлені протоколом комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) ПАТ«Фідобанк» на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, від 13 травня 2017 року, затвердженим уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» 13 травня 2017 року та інш. (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 договору, сторони домовились, що за продаж майнових прав за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 225033 грн. 85 коп. без ПДВ. Ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., реєстр № 35.

Відповідно до даних протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-12-17-000004-b, який проведено 14 січня 2021 року, переможцем аукціону стало ТОВ «Фінансова компанія«Капітал Джірінг» щодо придбання майнових прав, в тому числі стосовно нежитлової будівлі, площею 217,6 кв.м., що по АДРЕСА_1 .

Колегія суддів враховує, на час розгляду справи в суді договір від 04 березня 2021 року купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, що укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» є чинним.

Під час розгляду справи, на виконання ухвал районного суду від 27 квітня 2022 року та від 14 квітня 2023 року, судовим експертом Контимировою В.В. ВСП ДП «Інформаційній судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державної судової адміністрації складено висновок № 002-КВВ/23 від 30 червня 2023 року, відповідно до якого, - найбільш вірогідне середньозважене значення розміру ринкової вартості нерухомого майна (нежитлова будівля, площею 217,6кв.м, літера А-2, що за адресою: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15649471101, станом на 26 листопада 2015 року, тобто на дату укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу АвдієнкомВ.В., реєстр № 3518, становило 2469 355,26 грн. без ПДВ.

Крім того, відповідно до висновку експерта ОСОБА_3 № 18-23 від 16 серпня 2023 року за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи - ринкова вартість нежитлової будівлі літера А-2, що по АДРЕСА_1 , загальною площею 217,6 кв.м., визначена в рамках порівняльного підходу станом на дату 26 листопада 2015 року, і становить 1776660 грн. разом з ПДВ.

Під час розгляду справи, в суді першої інстанції експерти надали пояснення та роз`яснили методику по якій ними було складено відповідні висновки.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені статтею 16 ЦК України.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 статті 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Законом України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Законує захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону).

Відповідно до частини 2 статті 37 згаданого Закону (в редакції чинній на час прийняття рішення НБУ від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» та на час проведення засідання комісії від 13 травня 2017 року) Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи тощо.

Як передбачено ч.ч. 1-2 статті 38 цього Закону (в редакції чинній станом на 2017 рік), Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року з дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення право чинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до частин 7, 10, 35, 38 Закону, правочини ( утому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3)банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимогу день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (утому числі договори),умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо невстановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України ;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни. Усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду. Фонд зобов`язаний забезпечити проведення інвентаризації банківських активів і зобов`язань.

Таким чином, за результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Законутощо.

Судом першої інстанції правильно враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постановах: від 16 травня 2018 року у справі № 910/24198/16, від 04 липня 2018 року у справі № 819/353/16, від 05 грудня 2018 року у справі № 826/23064/15, від 27 лютого 2019 року у справі № 826/8273/16 , під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Відповідно до ч. 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК Українив редакції, чинній на час укладання правочинів 26 листопада 2015 року).

Відповідно до ч.ч. 3,4 статті 334 ЦК України (в редакції, чинній на час укладання правочинів 26 листопада 2015) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд першої інстанції правильно врахував, що чинне законодавство не містить винятків з загального правила про перехід прав на нерухоме майно, що дає підстави вважати про те, що з дня державної реєстрації нерухомого майна у покупця виникають всі можливі права на нерухоме майно.

Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч.2 статті215 ЦК України).

Як передбачено ч.ч.1,3-5 статті 216 ЦК України ,недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, -відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до законодавства за ступенем недійсності всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні), недійсність яких прямо передбачена законом, та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Нікчемний правочин є недійсним в момент його вчинення у зв`язку з прямою вказівкою правової норми, а тому судового рішення про визнання його недійсним не вимагається (quae contra ius fiunt debent utique pro infectis haberi - зроблене проти закону повинне вважатися нікчемним). Нікчемний правочин не підлягає виконанню, на нікчемність правочину мають право посилатися та вимагати в судовому порядку застосування наслідків його недійсності заінтересовані особи. Нікчемний правочин є недійсним тільки у випадках, передбачених законом.

Частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом (ч.ч.1, 4, 5 статті 12 ЦК України).

Як передбачено статтею 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду про те, що в даному випадку розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних прав необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє у межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства. Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною». Такий висновок випливає із того, що за діяння, якими заподіяно шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність, а оскільки обов`язковим елементом настання відповідальності, за загальним правилом, є вина, то такі діяння є винними.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

У відповідності до вимог статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Перелік способів захисту, визначених у статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Іноді спосіб захисту порушеного права та інтересу прямо визначений спеціальним законом, який регулює певне цивільне правовідношення.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа

має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно статті 215 ЦК України порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в недотриманні сторонами в момент вчинення правочину вимог закону.

Визначеними статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, яким мають відповідати як цивільні права, так і цивільні інтереси, є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Під судовим захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права; обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону,виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 ст. 3 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 згаданого Закону, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Рішення суду оспорюється ТОВ «ФК «Капітла Джірінг» лише в частині відмови в задоволенні їхніх позовних вимог як правонаступника ПАТ «Фідобанк», тому є предметом перегляду суду апеляційної інстанції саме в цій частині.

При перевірці мотивів судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК Капітал Джірінг» суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 04 березня 2021 року, які є відмінними від права власності, що укладений між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК Капітал Джірінг» він на час розгляду справи є чинний.

На момент розгляду справи в суді, право власності ПАТ «Фідобанк» на нерухоме майно нежитлову будівлю, що по АДРЕСА_1 припинене і відповідно право власності на це майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_1 , яка за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року його придбала.

Судом першої інстанції достовірно встановлено, що ПАТ «Фідобанк», відчуживши 26 листопада 2015 року спірну нежитлову будівлю, площею 217,6 кв.м., а також всі права на неї при умові звернення до суду у 2017 році з позовом до ОСОБА_1 про визнання нікчемного правочину недійсним, який ухвалою суду залишений без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання позивача передає на продаж на аукціоні (електронні торги) майнові права на цю будівлю.

Сторони не спростували ту обставину, що ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг», достовірно знаючи про те, що продавцем майнових прав Пат «Фідобанк» ще 26 листопада 2015 року продано нежитлову будівлю, 14 січня 2021 року бере участь у електронних торгах, в результаті чого, 04 березня 2021 року укладає з ПАТ «Фідобанк» договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності (продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна: нежитлова будівля, площею 217,6 кв.м. що по АДРЕСА_1 , право власності на яке у продавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САЕ номер 554686, виданого 01 березня 2013 року реєстраційною службою Черкаського міського управління юстиції Черкаської області за індексним номером 876598 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдієнком В.В., реєстр № 3518.

Аналізуючи зміст договору від 04 березня 2021 року, судами встановлено, що сторони (ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Фінансова компанія Капітал Джірінг») при його укладанні керувалися статтями 6, 627, 655-697 ЦК України, статтею 144 ГК України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, частиною 2 статті 144 ГК України передбачено, що право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що нежитлова будівля, площею 217,6 кв. м. є майном, що підлягає державній реєстрації, а тому право на цю будівлю у ПАТ «Фідобанк», як продавця за договором від 04 березня 2021 року могло виникнути лише з дня такої реєстрації цього майна або відповідних прав на нього. В той же час, у договорі від 04 березня 2021 року не зазначено про реєстрацію майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності за Пат «Фідобанк» як продавцем майнових прав, станом на 04 березня 2021 року.

В положеннях статей 6, 627, 632, 655-697 ЦК України поняття «майнові права» є лише у частині 2 статті 656 ЦК України, якою визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.

Аналізуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» просить про застосування наслідків нікчемності правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26 листопада 2015 року, укладеного між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_4 за реєстровим номером 3518 шляхом витребування з незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» як правонаступника ПАТ «Фідобанк» нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі, площею 217,6 кв.м., літера А за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15649471101.

Зокрема свої вимоги ПАТ «Фінансова компанія Капітал Джірінг» обґрунтовує договором купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 04 березня 2021 року, протоколом засідання комісії, затвердженим 13 травня 2017 року, висновком експертизи від 30 червня 2023 року.

Районний суд правильно розрізнив такі предмети договору купівлі-продажу, як «майнові права» (частина 2 статті 656 ЦК України) і «як право вимоги» (частина 3 статті 656 ЦК України).

При цьому, до договору купівлі-продажу права вимоги застосовується положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України під правом вимоги розуміється суб`єктивне право в зобов`язанні, а відтак, до суб`єктивних прав, що існують у зобов`язаннях, підлягає до застосування ч. 3 статті 656 ЦК України, а ч. 2 статті 656 ЦК України підлягає застосуванню до інших майнових прав. Оскільки всі відносні правовідносини підпадають під визначення зобов`язання, що наводиться у статті 509 ЦК України, то сфера застосування ч. 2 статті 656 ЦК України є обмеженою: зокрема, відчужуватися на підставі договорів купівлі-продажу, відповідно до ч. 2 статті 656 ЦК України,можуть майнові права інтелектуальної власності.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» придбавши майнові права на об`єкт нерухомості за 225033 грн. 85 коп. бажає набути цей об`єкт нерухомості у власність шляхом його витребування у дійсного власника ( ОСОБА_1 ), яка ще в листопада 2015 року сплатила за це об`єкт 1784000 грн., в т.ч. ПДВ 297333 грн., з тих підстав, що що ціна 1784000 грн. є заниженою, хоча 225033 грн. 85 коп. становить лише 12,7 % від сплаченої ОСОБА_1 ціни), що не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, які відповідно до статті 3 ЦК України відносяться до головних засад цивільного законодавства.

Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» не було доведено належними та попсутими доказами те, що ПАТ «Фідобанк», як продавець, ОСОБА_1 , як покупець, оцінювачі ТОВ «Центр оцінки власності «Парето» та інші вчиняли будь-які протиправні дії, приймали незаконні рішення щодо відчуження нерухомого майна за нижчою ціною, ніж була її дійсна ціна, з огляду на норми статті 13 ЦК України.

Досліджуючи експертні оцінки, надані суду сторонами, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і дійшов висновку про відсутність підстав визнавати про факт заниження ціни нерухомого майна станом на момент укладення відповідного договору 26 листопад 2015 року.

Рішення суду в частині розподілу судових витрат є правильним та відповідає змісту статті 141 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ОСОБА_1 адвоката Плакущого С.В. він просить скасувати вжиті ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси заходи забезпечення позову та розподілити судові витрати понесені відповідачем ОСОБА_1 за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» на рішення суду від 28 листопада 2023 року.

Розглядаючи вказані вимоги відзиву, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 листопада 2023 року було вжито заходи забезпечення позову. Вказана ухвала не оскаржувалася сторонами до суду апеляційної інстанції.

Відтак, за наслідками розгляду спору, суд апеляційної інстанції на стадії розгляду апеляційної скарги на рішення суду позбавлений процесуальної можливості скасовувати заходи забезпечення позову, які були застосовані районним судом за заявою адресованою суду першої інстанції. В такому випадку, ЦПК України врегульовує дане питання та передбачає, що сторона може звернутися до суду, який застосував заходи забезпечення позову з відповідною заявою про їх скасування за наслідками вирішення спору. Оскільки суд першої інстанції застосував заходи забезпечення позову, тому саме він може скасувати такі заходи у визначеному Законом порядку.

Щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 отримала кваліфіковану правничу допомогу від адвоката Плакущого С.В. під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Стороною відповідача разом з відзивом до суду надано ордер на надання правничої допомоги, Акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 06 лютого 2024 року згідно Додаткової угоди № 1 від 07 серпня 2023 року до договору-доручення про надання правничої допомоги від 07 серпня 2023 року та прибутковий касовий ордер про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Плакущого С.В. 13000 грн. витрат на правову допомогу.

Оскільки такі витрати відповідачем є фактично понесені, враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, суд апеляційної інстанції вважає, що такі вимоги підлягають до задоволення і розмір таких витрат відповідає принципу розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Джірінг» як правонаступник Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_1 , третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про застосування наслідків недійсності нікчемності правочину залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Капітал Джірінг» на користь ОСОБА_1 13000 грн. витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повногосудового рішення, в порядку та за умов визначенихЦПК України.

Повний текст постанови складено 03 квітня 2024 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді О.В. Карпенко

Л.І.Василенко