Постанова

від 02.04.2024 по справі 908/110/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 908/110/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вх. № 8828/2023

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023

у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

у справі № 908/110/19

про банкрутство Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області

за результатами розгляду скарги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 008-32/55 від 30.06.2023 (вх. № 14051/08-08/23 від 30.06.2023) на дії державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Штепи К.Д. щодо накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Запоріжжяобленерго", які знаходяться на рахунках в АТ "МетаБанк",

ВСТАНОВИВ:

1. 30.01.2019 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/110/19 про банкрутство Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області.

2. 19.02.2019 постановою Господарського суду Запорізької області визнано Комунальне підприємство "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора банкрута.

3. 23.01.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області:

затверджено звіт ліквідатора про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 682 809 (шістсот вісімдесят дві тисячі вісімсот дев`ять) грн 14 коп., здійснення та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора у справі № 908/110/19 за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 46 465 (сорок шість тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 92 коп;

затверджено звіт ліквідатора про нарахування і виплату додаткової грошової винагороди у справі № 908/110/19 в сумі 86 515,49 грн, що становить 5 (п`ять) відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб (суми фактичного надходження коштів на рахунок боржника) та в сумі 51 909, 30 гривень, що становить 3 (три) відсотки суми погашених вимог кредиторів;

стягнуто з кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області - на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича основну грошову винагороду за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 539 271 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят одна) грн 13 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора в сумі 41 650 (сорок одна тисяча шістсот п`ятдесят) грн 93 коп., що становить 89, 64 % від встановленої суми основної винагороди та здійснених витрат;

стягнуто з кредитора - Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича основну грошову винагороду за період з 03.09.2019 по 20.01.2023 у сумі 62 341 (шістдесят дві тисячі триста сорок одна) грн 61 коп. та відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням ним повноважень ліквідатора в сумі 4 814 (чотири тисячі вісімсот чотирнадцять) грн 99 коп., що становить 10,36 % від встановленої суми основної винагороди та здійснених витрат;

стягнуто з кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області - на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича додаткову грошову винагороду в сумі 124 080 (сто двадцять чотири тисячі вісімдесят) грн 64 коп., що становить 89,64 % від встановленої суми додаткової винагороди;

стягнуто з кредитора - Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - на користь арбітражного керуючого Коршуна Владислава Володимировича додаткову грошову винагороду в сумі 14 344 (чотирнадцять тисяч триста сорок чотири) грн 15 коп., що становить 10,36 % від встановленої суми додаткової винагороди;

затверджено звіт ліквідатора (вх. № 1308/08-08/23 від 23.01.2023) та ліквідаційний баланс Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області (юридична адреса: пров. Шкільний, буд. 5, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 35925015);

ліквідовано банкрута - Комунальне підприємство "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області (юридична адреса: пров. Шкільний, буд. 5, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71601, код ЄДРПОУ 35925015);

закрито провадження у справі № 908/110/19.

4. 27.01.2023 на виконання вищенаведеної ухвали Господарський суд Запорізької області видав відповідні накази.

5. 30.06.2023 до Господарського суду Запорізької області від ПАТ "Запоріжжяобленерго" надійшла скарга № 008-32/55 від 30.06.2023 (вх. № 14051/08-08/23 від 30.06.2023) на дії державного виконавця Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Штепи К.Д. щодо накладення арешту на грошові кошти ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926), які знаходяться на рахунках в АТ "МетаБанк".

6. 06.07.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/110/19 скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" № 008-32/55 від 30.06.2023 (вх. № 14051/08-08/23 від 30.06.2023) задоволено та поміж іншого заборонено Акціонерному товариству "МетаБанк", МФО 313582, вчиняти дії, направлені на блокування (арешт) грошових коштів та списання (стягнення) грошових коштів ПАТ "Запоріжжяобленерго" (ЄДРПОУ 00130926), що містяться на рахунку № НОМЕР_1 в АТ "МетаБанк", м. Запоріжжя, МФО 313582, який використовується для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів при виплаті заробітної плати.

7. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який обґрунтовує звернення з апеляційною скаргою необхідністю захисту прав та інтересів стягувача у виконавчому провадженні - ДП "Енергоринок".

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

8. 28.11.2023 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023р. у справі № 908/110/19 закрито.

9. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено право органів державної виконавчої служби (державних виконавців) звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема подавати апеляційні скарги на судові рішення у справах, які не стосуються прав та обов`язків державного виконавця та стягувача у відповідному виконавчому провадженні.

10. Крім того, апелянтом не було доведено, що він є учасником справи про банкрутство № 908/110/19 та є тим органом державної виконавчої служби, дії якого оскаржувалися в межах даної справи про банкрутство.

Рух касаційної скарги.

11. 22.12.2023 (через систему "Електронний суд") Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі №908/110/19.

12. 08.01.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Картере В.І., Погребняка В.Я.

13. 26.01.2024 ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 у справі № 908/110/19. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 908/110/19 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: подати до Верховного Суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

14. 22.02.2024 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 908/110/19 за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

15. Відповідно в частині оскарження ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 аргументи касаційної скарги полягають у тому, що, на думку скаржника, він вправі подавати скаргу в інтересах стягувача у виконавчому провадженні, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 509/84/14-ц.

Позиція Верховного Суду.

16. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

17. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. Предметом розгляду у цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

19. За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

20. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

21. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

22. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

23. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

24. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

25. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

26. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

27. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

28. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

29. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

30. Частина перша статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

31. Частиною п`ятою статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

32. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

33. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в Господарському процесуальному кодексі України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або Кодексі України з процедур банкрутства, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 29.04.2021 у справі № 904/5874/19.

34. Так, відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (тут і далі - в редакції на момент винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції) учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

35. Судами встановлено та не заперечувалося скаржником, що він не є учасником справи про банкрутство № 908/110/19 та не є тим органом державної виконавчої служби, дії якого оскаржувалися в межах цієї справи про банкрутство.

36. Верховний Суд відзначає, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, статтею 254 Господарського процесуального кодексу України визначено осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

37. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

38. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

39. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

40. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

41. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

42. Пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

43. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.

44. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

45. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

46. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається зі змісту ухвали суду першої інстанції від 06.07.2023, ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині оскаржуваної ухвали не містяться згадування чи висновки щодо прав, інтересів або обов`язків Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

47. Таким чином, враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного господарського суду про те, що оскільки скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 908/110/19 про банкрутство Комунального підприємства "Добробут" Василівської міської ради Запорізької області, права та інтереси скаржника оскаржуваною ухвалою не порушені та рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, скаржник не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023. Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України та закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023.

48. Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 509/84/14-ц, оскільки правовідносини у цій справі та у справі № 509/84/14-ц не є подібними.

49. Із приводу подібності правовідносин судова колегія звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

50. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

51. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.

52. Слід зауважити, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

53. Зважаючи на наведене, посилання скаржника на викладені в пункті 15 цієї постанови висновки не можуть розглядатися як підстави касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень, оскільки такі висновки зроблені щодо правовідносин, які не є подібними до правовідносин у цій справі, вони відрізняються предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановленими фактичними обставини.

54. Так, справа № 509/84/14-ц є справою цивільної юрисдикції і відповідно питання застосування положень статті 264 ГПК України не розглядалося судом у справі № 509/84/14-ц. Окрім того, справа № 509/84/14-ц є відмінною від справи, що розглядається, за суб`єктним складом та предметом спору. Крім того, рішення у справі № 509/84/14-ц ухвалені за результатами розгляду справи позовного провадження, а не справ про банкрутство, які мають свої особливості, про що вище викладено.

55. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, дійшла висновку, що ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 908/110/19 постановлена відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її зміни або скасування відсутні.

Розподіл судових витрат.

56. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вх. № 8828/2023 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 908/110/19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2023 у справі № 908/110/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк