Рішення

від 02.04.2024 по справі 280/82/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Справа № 280/82/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Виконувача обов`язків керівника Бердянської окружної прокуратури (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973)

до Державного навчального закладу "Приморський професійний аграрний ліцей" (вул.Морська, 73, м.Приморськ, Бердянський район, Запорізька область, 72100, код ЄДРПОУ 03069506, фактична адреса: провул. Ближній, 17, м. Запоріжжя, 69089)

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Бердянської окружної прокуратури (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою в інтересах держави до Державного навчального закладу "Приморський професійний аграрний ліцей" (далі - відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державного навчального закладу "Приморський професійний аграрний ліцей" щодо нарахування та виплати випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

зобов`язати Державний навчальний заклад "Приморський професійний аграрний ліцей" нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів, для осіб відповідного віку з розміру, встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та виплатити її ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у сумі 14370 грн. кожному, а також нарахувати одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України Про Державний бюджет України па 2023 рік" та виплатити її ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - у сумі 16998 кожному.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що згідно інформації відповідача випускникам 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також випускникам 2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 які мають статус дітей-сиріт позбавлених батьківського піклування не виплачена одноразова грошова допомога з мотивів ненадання документів про працевлаштування. Вказує, що неналежне виконання навчальним закладом, делегованих йому державою функцій, суперечать принципам верховенства права, реалізації державних гарантів захисту прав і свобод соціально вразливих категорій, в тому числі щодо достатнього життєвого рівня для кожного, і як наслідок, вплітає на економічний, соціальний і культурний розвиток країни. Посилається на те, що з огляду на норми права та практику Європейського суду з прав людини, наявність порушень прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа або загроза їх спричинення завдають шкоди державним інтересам у сфері охорони дитинства та потребують ефективного захисту, зокрема, через інститут представництва прокуратурою у суді. Просить задовольнити позов.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, ухвала про відкриття провадження направлена на фактичну адресу відповідача провул. Ближній, 17, м. Запоріжжя, 69089, проте конверт повернувся без вручення. Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України, згідно ст. 130 КАС України.

Від третіх осіб пояснень також не надходили.

Ухвалою суду від 08.01.2024 позовна заява залишена без руху.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/82/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Бердянською окружною прокуратурою, з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вивчення стан додержання органами, установами державної влади та місцевого самоврядування вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб із їх числа, направлено до Державного навчального закладу "Приморський професійний аграрний ліцей" лист вих. № 50/1-2543вих.23 від 26.10.2023 про надання інформації щодо того, зокрема, чи планується навчальним закладом здійснення виплат одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускникам навчального закладу 2021 - 2023 років ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та надати копії наказів про відрахування у зв`язку із завершенням ними навчання.

Листом від 31.10.2023 Державний навчальний заклад "Приморський професійний аграрний ліцей" повідомив, що випускники 2021 року ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не працевлаштувались і виїхали за кордон після закінчення закладу освіти, де знаходяться по сьогодні. Виплата одноразової ггошової допомоги здійснюється при наявності документа, який підтверджує працевлаштування випускника (довідка). З чотирьох випускників 2021 року лише ОСОБА_9 надала копію свідоцтва про народження дитини, що дорівнювало працевлаштуванню.

Крім того, на запит Запорізької обласної державної адміністрації листом №02-06/1255 від 13.12.2023 надано документи на підтвердження наявності статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування у вищезазначених осіб.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати переліченим випускникам одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", Виконувач обов`язків керівника Бердянської окружної прокуратури звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З преамбули Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III (далі - Закон № 2402-III) передбачено, що цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно із статтею 1 Закону № 2402-III забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

При цьому, статтею 2 вищевказаного Закону визначено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері і його завданням є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Відповідно до статті 4 Закону № 2402-III система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, проведення державної політики, спрямованої на реалізацію цільових програм з охорони дитинства, надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства, встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди.

Згідно із статтею 8 Закону № 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до приписів статей 24, 25 Закону № 2402-III утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечує держава.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Законом, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства, є Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (надалі - Закон № 2342-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 2342-IV статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.

Згідно із статтею 4 Закону № 2342-IV заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 8 Закону № 2342-IV держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб.

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Згідно з частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Частина 7 статті 8 Закону встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Відповідно до частин 8, 9 статті 8 Закону № 2342-IV вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум".

Державні соціальні стандарти, нормативи споживання, нормативи забезпечення є однаковими для всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, незалежно від форми їх влаштування та утримання, і затверджуються відповідно до законодавства.

Статтею 9 Закону № 2342-IV передбачено, що витрати на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа у сім`ях опікунів, прийомних сім`ях, дитячих будинках сімейного типу, у державних закладах фінансуються з державного, обласних бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, інших джерел, не заборонених законодавством.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Статтею 25 Закону № 2342-IV визначено, що порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Матеріальне забезпечення та зокрема, виплата грошової допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (надалі - Постанова).

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м`яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Тобто, порядок виплати одноразової грошової допомоги випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, визначений Законом № 2342-IV, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги згідно із Постановою.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 2342-IV Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України № 2342-IV "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнятий 13.01.2005 та набрав чинності 02.02.2005, тоді як Постанова Кабінету Міністрів України № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прийнята 05.04.1994.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови прийняті до набрання чинності Законом та не приведені у його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону № 2342-IV, згідно із яким одноразова грошова допомога підлягає виплаті випускникам вказаної категорії у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

Частиною 7 статті 8 Закону № 2342-IV не конкретизовано, який саме навчальний заклад має закінчити дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, для отримання одноразової допомоги, у зв`язку із чим за змістом наведеної норми - право на отримання одноразової допомоги мають усі випускники усіх навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у зв`язку з чим встановлене право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку без обмеження будь-яких умов.

При цьому, частина 7 статті 8 Закону № 2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії, зокрема на тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, усі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні. Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Правові висновки щодо того, що всі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування незалежно від форми їх утримання та виховання гарантовано перебувають на повному державному утриманні, викладено в постанові Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 164/1907/16-а.

Обов`язок щодо нарахування та виплати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантований частиною 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку покладено на Державний навчальний заклад "Приморський професійний аграрний ліцей", як розпорядника бюджетних коштів.

Однак, Державним навчальним закладом "Приморський професійний аграрний ліцей" всупереч вимогам законодавства України не нараховано та не виплачено випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що статтею 51 Конституції України визначено, що дитинство охороняється державною, захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є обов`язком держави.

Таким чином, адміністративний позов Виконувача обов`язків керівника Бердянської окружної прокуратури є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Виконувача обов`язків керівника Бердянської окружної прокуратури (вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973) до Державного навчального закладу "Приморський професійний аграрний ліцей" (вул.Морська, 73, м.Приморськ, Бердянський район, Запорізька область, 72100, код ЄДРПОУ 03069506, фактична адреса: провул. Ближній, 17, м. Запоріжжя, 69089), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державного навчального закладу "Приморський професійний аграрний ліцей" щодо ненарахування та невиплати випускникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Зобов`язати Державний навчальний заклад "Приморський професійний аграрний ліцей" нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку: з урахуванням вимог ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; з урахуванням вимог ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02 квітня 2024 року.

Суддя Л.Я. Максименко