Рішення

від 02.04.2024 по справі 320/4060/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2024 року справа №320/4060/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДИХ ВИДИХ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

21.02.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДИХ ВИДИХ" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001364420901 від 8 липня 2022 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00136400901 від 8 липня 2022 р.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ТОВ «ВДИХ ВИДИХ» не погоджується, як із висновками, викладеними перевіряючий в акті перевірки так і складеними 08 липня 2022 року податковими повідомленнями-рішеннями з підстав помилковості висновків податкового органу та відсутності вчинення порушення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 02.03.2023 (суддя ОСОБА_1) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за № 949/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 03.01.2024 №2-р/ка.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/4060/23 передано 16.01.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 р. адміністративну справу №320/4060/23 прийнято до розгляду, ухвалено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В матеріалах справи наявний поданий 20.09.2023 відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач повністю підтримує висновки проведеної фактичної перевірки, за наслідками якої складені спірні податкові повідомлення-рішення. З огляду на що вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 18 лютого 2022 року по 16 червня 2022 року, - головними державними інспекторами ГУ ДПС у м. Києві Труханом А. В. та Перміновим О. І була проведена фактична перевірка кафе-бару, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Костельна, буд. 11, прим. 23 в якому здійснює свою діяльність ТОВ «ВДИХ ВИДИХ».

За результатами перевірки було складено акт фактичної перевірки №14006/26-13-09-01/41374446 від 16 червня 2022 року в якому зафіксовані порушення вимог ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями) та статті 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

В ході перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою описаного в додатку 1 до акту перевірки, а саме: Аперитив на основі вина «Ліллє Блан» місткістю 0,75 л., міцністю 17 % об., дата виробництва 05.04.2016, термін придатності зазначений на даній пляшці 4 роки вартістю 269,00 грн. який маркований маркою акцизного податку попереднього зразка, встановленого Постановою КМУ від 14.05.2015 №296 «Деякі питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів», яка діяла до 01.05.2020 року, а саме - тип АІ ВП, серія ААБУ, №007085, дата марки 07/16, сума акцизного податку 5.370, чим порушено ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв. тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №481/95-ВР), відповідно до якої у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Також перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації тютюнових виробів, описаних у додатку до акту №2 а саме: тютюн для куріння кальяну «Daily Hookah», виробництва ООО «Премиум Тобако» (російська федерація) в кількості 1 пластиковий контейнер, без наявності марки акцизного податку встановленого зразка».

На підставі акту фактичної перевірки №14006/26-13- 09-01/41374446 від 16 червня 2022 року, були винесені податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій №001364420901 від 08.07.2022 р. на суму 17 000 грн. 00 коп., №00136400901 від 08.07.2022 р. на суму 17 000 грн. 00 коп.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров?я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (надалі - Закон №481/95-BP).

Відповідно до абз.3 ч. 4 ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз.4 ч. 4 ст.11 Закону №481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Податковий орган, вказуючи на порушення позивачем вищенаведеної норми вважає, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразка та знаходяться в реалізації поза межами придатності для вживання алкогольних напоїв, є немаркованими.

При аналізі питання стосовно маркування алкогольних напоїв та можливості знаходження їх в обігу поза межами терміну придатності, треба враховувати наступне.

Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до пп. 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов?язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно п.226.2. ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пункт 226.3. ст.226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, Затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 226.6-226.7 ст. 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об?ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об?ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Нормами п. 228.2 ст. 228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, порушення якого і встановлено під час перевірки ТОВ «ВДИХ ВИДИХ», передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 №1251.

Згідно п.19 Положення №1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно п.20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередно виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Варто зауважити на тому, що перевіркою нібито встановлено, що алкогольний напій маркований недійсною (попереднього зразка) маркою акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником, на підставі чого співробітники ГУ ДІС у м. Києві дійшли висновку про те, що мало місце зберігання алкогольного напою, маркованого недійсною маркою акцизного податку

Тоді як з акту перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, вбачається факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольного напою (додаток 1 до акту перевірки), а саме: Аперитив на основі вина «Ліллє Блан» місткістю 0,75 л., міцністю 17 % об., дата виробництва 05.04.2016, термін придатності зазначений на даній пляшці 4 роки вартістю 209,00 грн. який маркований маркою акцизного податку попереднього зразка, встановленого Постановою КМУ від 14.05.2015 №296.

Проте, з аналізу вищенаведених норм слідує висновок про те, що чинне законодавство, зокрема, Податковий кодекс України, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 №1251 відносять до немаркованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів вичерпний перелік підакцизних товарів, в якому відсутні алкогольні напої, марковані марками акцизного податку попереднього зразка, які знаходяться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання.

Відтак, віднесення алкогольного напою, який зафіксований в кафе-барі ТОВ «ВДИХ ВИДИХ», маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання не свідчить про те, що цей продукт є немаркованим маркою акцизного податку, оскільки в разі закінчення терміну придатності продукту, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, така продукція не відповідає критеріям, передбаченим абз.5 п. 20 Положення №1251 щодо немаркованих товарів, а тому визнання такої продукції немаркованою в цьому випадку с безпідставним.

Отже, встановлене перевіркою порушення щодо відсутності марки акцизного податку на упаковці пляшки алкогольного напою матеріалами справи не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання, не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 №1251.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 04.03.2019 по справі №816/1314/16 та від 12.03.2020 по справі №810/1068/17.

Таким чином, висновки акту перевірки про порушення ТОВ «ВДИХ ВИДИХ» вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: продаж алкогольних напоїв маркованих недійсними (не встановленого зразка) марками акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником є необгрунтованим.

Крім того, як вже було зазначено, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напої та тюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Згідно статті 677 Цивільного кодексу України законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання (ч.2 ст. 677 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 24 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється. Таким чином, реалізація алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка, строк придатності яких минув, є порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів», контроль за додержанням якого, зокрема, контроль щодо реалізації продукції в межах строку придатності не покладено на Державну податкову службу та її територіальні органи.

Також суд зазначає, що під час розгляду даної справи позивачем були надані наступні пояснення.

Вермут - це напій-аперитив, створений на основі білого вина. В даному випадку, аперитив на основі вина «Ліллє Блан», який за версією податкового органу зберігався з метою подальшої реалізації, являється вермутом. Із змісту ч. 19 ст. 5 ЗУ «Про виноград та виноградне вино» вбачається, що вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних термінів зберігання не з?явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації. Тоді як осаду або помутніння у виявленому аперитиві на основі вина «Лілле Блан» - не було. Більш того, аперитив на основі вина «Ліллє Блан», який згідно позиції податкового органу зберігався з метою подальшої реалізації, - фактично не зберігався з метою подальшої реалізації про, що було повідомлено перевіряючих. Дане твердження підтверджується тим, що ані сам вермут, ані коктейлі з його додаванням/використанням не продаються у кафе-барі, про що до матеріалів справи долучені меню та технологічні карти закладу. Позивач зазначив, що так, раніше мало місце використання вказаного вермуту, однак він тривалий час не використовувався та загубився в шафі під барною стійкою і лише з перевіряючими цю пляшку було виявлено.

Щодо виявленого тютюну для куріння кальяну «Daily Hookah», виробництва ООО «Премиум Тобако» (російська федерація) в кількості 1 пластиковий контейнер позивач зазначив, що фактично було виявлено чистий контейнер з під тютюну для куріння кальяну, в ньому ані тютюну, ані залишків тютюну не було. Це твердження може бути підтверджено фотознімками зробленими перевіряючими та показами співробітника ТОВ «ВДИХ ВИДИХ», який був присутній під час перевірки. Дійсно, ТОВ «ВДИХ ВИДИХ» має ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, перевіряючі оглядали та перевіряли наявний табак для продажу, який був маркований марками акцизного податку. Позивач зауважує і на тому, що ТОВ «ВДИХ ВИДИХ» ніколи не придбавало та не реалізовувало тютюн для куріння кальяну «Daily Hookah», виробництва ООО «Премиум Тобако». Наявність виявленої банки, в приміщенні пояснюється тим, що бармен її використовує для власних потреб.

Відносно зазначених пояснень позивача, відповідачем жодних заперечень не надано.

Крім того, судом встановлено, що жодних доказів зберігання тютюну для куріння без акцизної марки, зберігання алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка з порушенням терміну придатності для споживання та з метою їх подальшої реалізації - матеріали справи не містять.

За наведених обставин у сукупності, суд дійшов висновку, що а ні під час проведення фактичної перевірки а ні під час судового розгляду справи податковим органом не доведено факту вчинення порушень ТОВ «ВДИХ ВИДИХ» положень ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». В освою чергу, доводи відповідача, викладені в акт перевірки та відзиві не є достатньо вмотивовані та не підтверджені документально, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Вищевказане, зокрема, ґрунтується на принципах ПК України, викладених у статті 4 Кодексу, та у Постанові ВС від 18.06.2019 року по справі №804/1606/17.

Так, презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об?єктивно відтворюють господарські операції, що є об?єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов?язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

До того ж презумпція добросовісності платника презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Зазначена позиція підтверджена постановою ВС від 08 червня 2022 року по справі №П/811/4182/14.

Також аналогічні висновки Верховного Суду містяться в постановах від 20 червня 2022 року в справі №640/8636/19, від 20 червня 2022 року в справі №826/7997/18, від 22 червня 2022 року в справі №640/24096/20, від 14 вересня 2022 року в справі №120/9806/21-а, від 22 вересня 2022 року в справі №200/7457/19-а, від 29 вересня 2022 року в справі №360/2213/20.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доказів, які б свідчили про обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 5368,00 грн.

Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат у відповідності до ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДИХ ВИДИХ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,- задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001364420901 від 8 липня 2022 р.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00136400901 від 8 липня 2022 р.;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДИХ ВИДИХ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.