Ухвала

від 02.04.2024 по справі 320/3713/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 квітня 2024 року Київ№ 320/3713/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АК-Газпрогрес» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача форми «С» №12663/0902 від 17.07.2023.

Суд ухвалою від 29.01.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив із такого.

За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

За нормами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а також щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності, а сума за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, в обґрунтування необхідності розгляду справи в судовому засіданні відповідач пояснив необхідністю детально дослідити кожну із вимог.

Разом із тим, представником відповідача не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів. Суд ураховує і те, що відповідач не обмежений в праві надавати пояснення в письмовій формі.

До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав.

Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб`єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.

Ураховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням сторін представник відповідача не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 160, 179, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.