Рішення

від 03.04.2024 по справі 380/17511/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 рокусправа № 380/17511/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Славської селищної ради (вул. Івасюка, 24, смт. Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370314) про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Славської селищної ради, у якій позивач просить суд:

- визнати незаконними дії (бездіяльність) Славської селищної ради Стрийського району Львівської області у зв`язку із тривалим та нерозглядом заяви ОСОБА_1 від 23 листопада 2021 р. за вхідним №02-17/4881 «Про погодження технічної документації із землеустрою» щодо погодження меж земельного користування, плану земельної ділянки, відомостей про встановлення межових знаків, Акту перенесення в натурі меж охоронних зон у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 0,15 га по АДРЕСА_2 , що перебуває у користуванні ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Славську селищну раду Стрийського району Львівської області невідкладно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 листопада 2021 р. за вхідним №02-17/4881 «Про погодження технічної документації із землеустрою» щодо погодження меж земельного користування, плану земельної ділянки, відомостей про встановлення межових знаків, Акту перенесення в натурі меж охоронних зон у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 0,15 га по АДРЕСА_2 , що перебуває у моєму користуванні ОСОБА_1 та прийняти передбачене Законом рішення із вирішення цього питання;

- визнати незаконним та скасувати рішення 15-ї сесії 8-го демократичного скликання Славської селищної ради Стрийського району Львівської області №979 від 07.10.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», відповідно до якого відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,50 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати рішення 20-ї сесії 8-го демократичного скликання Славської селищної ради №1698 від 18 лютого 2022 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3073 га у власність для ведення ОСГ по АДРЕСА_3 ;

- зобов`язати Славську селищну раду Стрийського району Львівської області виключно у строк та спосіб, що встановлені Законом, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 січня 2022р. за вх.№02-17/56 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3073 га для ведення особистого селянського господарства (ОСГ)», що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , а за результатами розгляду цієї заяви ОСОБА_1 прийняти рішення сесії Славської селищної ради Стрийського району Львівської області «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.3073 га для ведення особистого селянського господарства (ОСГ)», що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- стягнути із відповідача Славської селищної ради Стрийського району Львівської області у користь позивачки ОСОБА_1 усі судові витрати, понесені за час розгляду даного судового спору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.07.2021 звернулась до відповідача із заявою від 06.07.2021 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства. Крім цього, 23.11.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про погодження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,15 га. Оскільки відповіді на заяви отримано не було, позивач неодноразово зверталась до відповідача щодо надання інформації про результати розгляду її заяв, проте відповіді не отримала. В подальшому позивач дізналась, що рішенням сесії Славської селищної ради від 07.10.2021 №979 їй було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,50 га. Позивач 11.01.2022 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3073 га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням сесії Славської селищної ради від 18.02.2022 №1698 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач вважає протиправними вказані рішення відповідача, оскільки такі не містять конкретної підстави для відмови. Крім цього, відповідачем безпідставно протягом тривалого часу не розглянуто заяву позивача від 23.11.2021 про погодження технічної документації із землеустрою.

Ухвалою суду від 01.08.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.09.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику сторін).

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що відповідно до норм Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право розпорядження землями комунальної власності, у тому числі право передавати їх у власність фізичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування. Оскаржувані рішення сесії селищної ради від 07.10.2021 №979 та від 18.02.2022 №1698 прийняті у порядку та у спосіб встановлений законами України, містять посилання на конкретні норми матеріального закону, якими орган місцевого самоврядування керувався під час їх прийняття та передбачені законом підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внаслідок чого вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність конкретної підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та формальне зазначення переліку передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав.

Звертає увагу, що з часу прийняття Славською селищною радою рішення № 3759 від 17.11.2009 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,50 га, останньою не вчинено жодних дій спрямованих на реалізацію набуття права власності на вказану ділянку в порядку безоплатної приватизації.

Також, необґрунтованим відповідач вважає посилання позивача у позовній заяві на захист порушеного права у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути її заяву від 11.01.2022 р. за вх. № 02-17/56 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» площею 0,3073 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 , оскільки така заява розглянута органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду якої прийнято відповідне рішення від 18.02.2022 року № 1698 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яке по своїй суті є актом індивідуальної дії , як акту правозастосування прийнятого відповідачем на виконання владних управлінських функцій, юридична чинність якого вичерпується одноразовою реалізацією.

Щодо обґрунтування позивачем позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Славської селищної ради №979 від 07.10.2021 року та твердження, що земельна ділянка площею 0,50 га в урочищі «Згари» протягом багатьох десятиліть перебуває у її користуванні, що підтверджується довідкою селищної ради від 09.07.2021 №663, відповідач зауважує, що зі змісту довідки Славської селищної ради № 663 від 09.07.2021 р. вбачається, що ОСОБА_1 користується земельними ділянками площею 0,6500 га, в тому числі: 0,1500 га- ОЖБ, 0,5000 га - сінокосу. Проте, із вказаної довідки не вбачається за можливе встановити місце розташування на місцевості зазначених у ній земельних ділянок та відповідність їх (земельних ділянок) поданим ОСОБА_1 заявам від 23.11.2021 року вх. № 02-17/4881 та від 06.07.2021 р. вх. № 02-17/2907. Крім того, довідка Славської селищної ради № 663 від 09.07.2021 р. не може бути доказом користування ОСОБА_1 зазначеними у ній земельними ділянками у розумінні ч. 1 ст. 118, ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України оскільки Земельний кодекс України пов`язує виникнення права користування земельною ділянкою з моменту її (земельної ділянки) формування (визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру) та відповідно державної реєстрації цих прав. Зазначена вище довідка не визначає меж земельних ділянок, їх точної площі, конфігурації та не містить відповідної інформації про них у Державному земельному кадастрі, та лише відображає інформацію про використання (обробку) позивачем зазначених у ній земельних ділянок.

Щодо позовних вимог про зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3073 га для ведення особистого селянського господарства, відповідач вказує на норми Земельного кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. №2145- IX (набрав чинності 07.04.2022), які містять пряму заборону на надання уповноваженим органом місцевого самоврядування дозволів за розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян у порядку безоплатної приватизації до припинення воєнного стану в Україні.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач зазначила, що у відзиві не наведено жодних відповідних аргументів, які б обґрунтовувались належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами щодо законності дій (бездіяльності) цього органу місцевого самоврядування смт. Славське із вирішення та тривалого зволікання не розгляду заяви позивача від 23 листопада 2021 р. за вхідним №02-17/4881 «Про погодження технічної документації із землеустрою». Крім цього у відзиві не наведено жодних аргументів, обґрунтувань, пояснень та міркувань із посиланням на відповідні належні, достатні, допустимі докази у підтвердження факту законності оскаржуваних позивачем рішень сесій Славської селищної ради №979 від 07.10.20211 та №1698 від 18 лютого 2022р., незважаючи на те, що тягар доказування правомірності своїх дій в адміністративному процесі покладено процесуальним законом на орган державної влади чи місцевої самоврядування, рішенні чи дії (бездіяльність) якого оскаржуються. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 16.10.2023 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.11.2023.

01.11.2023 підготовче засідання відкладено на 14.11.2023 за клопотанням представника відповідача.

14.11.2023 підготовче засідання відкладено на 06.12.2023 для витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 14.11.2023 витребувано у відповідача копії усіх матеріалів із розгляду заяв позивача від 23.11.2021, від 12.07.2021, від 11.01.2022.

06.12.2023 підготовче засідання відкладено на 17.01.2024 у зв`язку із неявкою сторін.

17.01.2024 підготовче засідання відкладено на 31.01.2024 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

31.01.2024 підготовче засідання відкладено на 21.02.2024 за клопотанням представника позивача.

21.02.2024 підготовче засідання відкладено на 05.03.2024 у зв`язку із неявкою сторін.

05.03.2024 в підготовче засідання з?явився представник позивача, представник відповідача подав до суду клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності. Судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представника позивача, який не заперечив перехід до письмового провадження, суд, із врахуванням вимог ч.ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Рішенням 44 сесії 5 демократичного скликання Славської селищної ради Стрийського району Львівської області від 17.11.2009 №3759 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку пл. 0,50 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 на території Славської селищної ради» внесено уточнення в рішення №2153 від 17.06.2008 року і викладено в наступній редакції: надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку пл. 0,50 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 із земель сільськогосподарського призначення на території Славської селищної ради. Технічну документацію подати на розгляд та затвердження на сесію Славської селищної ради.

Відповідно до довідки Славської селищної ради від 09.07.2021 №663, ОСОБА_1 дійсно користується земельними ділянками площею 0,6500 га, в тому числі: 0,1500 ОЖБ, 0,5000 га сінокосу.

12.07.2021 року за вхідним № 02-17/2907 до Славської селищної ради Стрийського району Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 від 06.07.2021 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,50 та для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

За наслідками розгляду вказаної заяви позивача, рішенням 15 сесії 8-го демократичного скликання Славської селищної ради від 07.10.2021 № 979 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

23.11.2021 року на адресу Славської селищної ради за вх. № 02-17/4881 надійшла заява ОСОБА_1 про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,15 га. по АДРЕСА_2 .

11.01.2022 року до Славської селищної ради за вх. № 02-17/56 надійшла заява ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» площею 0,3073 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .

За наслідками розгляду вказаної заяви позивача, рішенням 20 сесії 8-го демократичного скликання від 18.02.2022 року № 1698 «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3073 га у власність для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1 у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта (земельної ділянки) вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

06.06.2022 за вх. № 02-19/1434 на адресу Славської селищної ради надійшов запит ОСОБА_1 на публічну інформацію від 02.06.2022 щодо розгляду її заяви від 23.11.2021 року вх. № 02-17/4881.

Листом від 13.06.2022 № 02-18/820-4 Славська селищна рада, у відповідь на запит від 02.06.2022, повідомила позивача про те, що заява про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства розглянута у встановленому порядку та прийнято рішення №979 від 07.10.2021 року. Крім цього відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3073 для ведення особистого селянського господарства прийнято рішення №1698 від 18.02.2022 року.

Листом від 13.06.2022 № 02-18/820-5 Славською селищною радою повідомлено позивача про те, що її звернення від 23.11.2021 року разом з доданими до нього документами перебувають на розгляді постійної комісії з питань землекористування будівництва та архітектури.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача та тривалим не розглядом заяви від 23.11.2021, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відтак, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Водночас чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/481/17, від 18.10.2018 у справі №527/43/17, від 25.02.2019 у справі №347/964/17 та від 22.04.2019 у справі №263/16221/17.

Так, якщо особою, яка звернулася до відповідного органу місцевого самоврядування виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Водночас, у разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у частині сьомій статті 118 ЗК України, з відповідним вмотивуванням.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Cудом встановлено, що оскаржуваними рішеннями відповідача від 07.10.2021 № 979 та від 18.02.2022 року № 1698 відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Як підставу для такої відмови, відповідач вказав невідповідність місця розташування об`єкта (земельної ділянки) вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретної підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а вказано перелік усіх підстав, визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України.

На підставі наведеного суд висновує, що рішення Славської селищної ради від 07.10.2021 № 979 та від 18.02.2022 року № 1698 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Така правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року, 24 січня 2019 року, 15 серпня 2019 року у справах №№ 806/2687/17, 806/2981/17, 806/3097/17.

З огляду на викладене, із врахуванням заявлених позовних вимог, суд робить висновок про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.01.2022 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із врахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Щодо позовних вимог в частині розгляду заяви позивача від 23.11.2021 про погодження технічної документації із землеустрою, суд зазначає таке.

Суд встановив, що 23.11.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою та пакетом документів про погодження технічної документації із землеустрою щодо погодження меж земельного користування, плану земельної ділянки, відомостей про встановлення межових знаків, Акту перенесення в натурі меж охоронних зон у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель площею 0,15 га по АДРЕСА_2 , що перебуває у користуванні позивача.

Листом від 13.06.2022 № 02-18/820-5 відповідач повідомив позивача про те, що її звернення від 23.11.2021 року разом з доданими до нього документами перебувають на розгляді постійної комісії з питань землекористування будівництва та архітектури.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що заява ОСОБА_1 від 23.11.2021 року подана в порядку ст. 118 ЗК України, яка є спеціальною нормою та регулює питання безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

У частині першій статті 118 ЗК України передбачено, що громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

У випадку, визначеному частиною першою статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову (частина друга статті 118 ЗК України).

З наведених положень ЗК України можна сформувати висновок про те, що для приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації у відповідності до умов статті 118 вказаного Кодексу громадянин подає до органу місцевого самоврядування клопотання, до якого додається технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У вимірі частини другої статті 118 ЗК України у відповідного органу місцевого самоврядування виникає обов`язок прийняти рішення про затвердження технічної документації або вмотивоване рішення про відмову у затвердженні технічної документації.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів прийняття ним рішення про затвердження технічної документації або про відмову у затвердженні такої за результатами розгляду заяви позивача від 23.11.2021 року.

Суд висновує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 23.11.2021 року про погодження технічної документації із землеустрою в порядку та строк, визначені статтею 188 ЗК України.

З огляду на викладене суд вважає, що належним способом захисту позивача буде зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 23.11.2021 року про погодження технічної документації із землеустрою в порядку та строк, визначені статтею 188 ЗК України.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 4294,40 грн., що підтверджується квитанціями №110 від 17.07.2023 та №27 від 09.08.2023.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2576,64 грн., що становить 60% сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.ст. 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення 15-ї сесії 8-го демократичного скликання Славської селищної ради Стрийського району Львівської області №979 від 07.10.2021 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та рішення 20-ї сесії 8-го демократичного скликання Славської селищної ради №1698 від 18 лютого 2022 р. «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність».

3. Зобов`язати Славську селищну раду (вул. Івасюка, 24, смт. Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370314) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.01.2022 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, із врахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

4. Визнати протиправну бездіяльність Славської селищної ради (вул. Івасюка, 24, смт. Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370314) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.11.2021 року про погодження технічної документації із землеустрою в порядку та строк, визначені статтею 188 ЗК України.

5. Зобов`язати Славську селищну раду (вул. Івасюка, 24, смт. Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370314) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.11.2021 року про погодження технічної документації із землеустрою в порядку та строк, визначені статтею 188 ЗК України.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Стягнути зі Славської селищної ради (вул. Івасюка, 24, смт. Славське, Стрийський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04370314) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2576,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 03.04.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович