ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 березня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/18672/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Краснової О.Р.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» (далі ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.11.2023 N211696/ ж10/25-01-07-00;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.11.2023 №11697/ ж10/25-01-07-00;
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 28.12.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем у строк, встановлений судом, поданий відзив на позов, в якому заперечує проти задоволенню позовних вимог, просить відмовити в позові та зазначає, що в ході перевірки позивача встановлено, що згідно договору оренди від 03.09.2019 №194.1/19 (враховуючі додаткові угоди) ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» - орендар приймає у ПАТ «Слов`янські шпалери-КФТП» - орендодавець у тимчасове користування нежитлові приміщення дільниці деревообробки, що знаходяться за адресою: м.Корюківка, вул.Соборна,241а. Згідно пункту 4.5 договору крім орендної плати за цим договором компенсує плату за електроенергію, водопостачання, теплопостачання, очистку стоків, обслуговування системи пожежогасіння та інше, що буде проводитись згідно виставлених рахунків. В ході перевірки змісту господарської операції, вартості та складу комунальних послуг було встановлено, що компенсація комунальних послуг розраховувалась на підставі звітів по споживанню електричної енергії ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» за період, з 01.01.2023 по 31.07.2023, які були складені інженер-енергетиком підприємства. Так враховуючі показники цих звітів по споживанню електричної енергії встановлено, що за червень 2023 року кількість спожитої електроенергії складає 371530 кВт, за липень 2023 року кількість спожитої електроенергії складає 358702 кВт. З аналізу податкових накладних в ЄРПН було встановлено розбіжності між отриманими орендодавцем - ПАТ «Слов`янські шпалери-КФТП» комунальних послуг (електроенергія та ії розподіл) від постачальників послуг ТОВ «Енера» (код ЄДРПОУ 25498917) та AT «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» ВП КОРЮКІВСЬКИЙ РЕМ (код ЄДРПОУ 22815333) та?вартості нарахованої компенсації комунальних послуг на адресу ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» за січень- липень 2023 року в сумі 1592215,56 грн, в т.ч. ПДВ 265369,26 грн.
В ході проведення перевірки контрактів, митних декларацій, специфікацій, інвойсів, рахунків-фактури, CMR, сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, оборотно-сальдових відомостей встановлено, що за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» здійснювало експорт пиломатеріалів сухих обрізних з деревини сосни всього 17979,8 м куб на суму 182 034 936 грн. За результатами перевірки відображених у сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій згідно даних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних матеріалів, в яких зазначено дані ТТН-ліс та характеристика купленої продукції - круглих лісоматеріалів для виготовлення пиломатеріалів сухих обрізних в кількості 17893,48 м куб. витрачено круглих лісоматеріалів 27755,79 м куб.
Згідно експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 01.07.2022р. №ЧК-199, який діяв до 30.06.2023 коефіцієнт виходу складає 0,665 %, виходу-66,5%. Отже в ході перевірки на підставі вищевказаної податкової інформації, документів бухгалтерського обліку з виробництва готової продукції та її реалізації підприємством, даних сертифікатів встановлено відсутність в залишку станом на 31.07.2023 напівфабрикату- пиловника соснового окорованого в загальному обсязі 9812,33 м куб. на суму 12 991 230,55 грн, ПДВ 2 598 246,11 грн та вважається використаним ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, чим порушено вимоги пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ за липень 2023 року.
Ухвалою суду від 07.02.2024, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника позивача про допит свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год 00 хв 21.02.2024.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити позивачу в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» (код ЄДРПОУ 37371088) створено 11.02.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 10481020000000482, що підтверджується Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Чернігівській області.
Основним видом економічної діяльності ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» є лісопильне та стругальне виробництво (код КВЕД 16.10); іншими видами діяльності є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73).
За результатами фінансово-господарської діяльності за липень 2023 року у ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» виникла різниця між сумою сформованого податкового кредиту та податкового зобов`язання, яка відображена у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за липень 2023 року у розмірі 3 533 103,00 грн.
18.08.2023 позивачем до Головного управління ДПС у Чернігівській області у відповідності до вимог пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України для повернення суми бюджетного відшкодування, подано наступні документи: - податкову декларацію з ПДВ за липень 2023 року, у рядку 20.2.1: "сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" зазначено суму ПДВ у розмірі 3 533 103,00 грн та відповідний пакет документів, що підтверджується квитанцією №2 від 21.08.2023, документ №J0200124.
На підставі наказу ГУ ДПС у Чернігівській області від 19.09.2023 №2092-п та направлень на перевірку від 26.09.2022 № 4045/ж3/25-01-07-04-01 та від 26.09.2023 №4046/ж3/25-01-07-04-01, у період, з 27.09.2023 по 10.10.2023 службовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За наслідком проведення перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.10.2023 №9920/ж5/25-01-07-04-01 (далі також Акт перевірки).
В ході перевірки встановлені порушення платником податків пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення бюджетного відшкодування за липень 2023 на суму 1 623 032 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду за липень 2023 на суму 1 243 797 грн.
Позивачем подавались заперечення на акт перевірки №283 від 31.10.2023 року, за результатами розгляду яких, відповідачем частково змінено висновки акту, виклавши їх в іншій редакції: порушення платником податків пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті встановлено завищення бюджетного відшкодування за липень 2023 на суму 1 623 032 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду за липень 2023 на суму 1 240 584 грн.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Чернігівської області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- за формою «В4» від 20.11.2023 №11697/ж10/25-01-07-00, яким на зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 1 240 584,00 грн;
- за формою «В1» від 20.11.2023 №11696/ж10/25-01-07-00, яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2023 року на 1 623032 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 405 758,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Отже правомірність та законність спірних рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Податковий кодекс України (далі ПК України, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно із підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Абзацами першим - третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.
Відповідно до пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня
строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (абзац перший підпункту 200.7.1, підпункт 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).
Згідно із пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Згідно пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до положень пункту 78.1.8 статі 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення- рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення- рішення.
З аналізу наведених норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 ПК України, за результатами документальної перевірки.
При цьому для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. До того ж, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/ь послуг.
З акту перевірки слідує, що в ході перевірки встановлено порушення пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого розрахована сума завищення вартості компенсації комунальних послуг (плата за електроенергію) отриманих позивачем від АТ «Слов`янські шпалери-КФТП», яка була включена до складу податкового кредиту та використана поза межами господарської діяльності на загальну суму ПДВ 268582,67 грн, в т.ч. ПДВ за січень 2023 року - 57456,58 грн, лютий 2023 року - 31276,88 грн, березень 2023 року 34515,31 грн, квітень 2023 року 35465,83 грн, травень 2023 року -47488,61 грн, червень 2023 року -35378,29 грн, липень 2023 року - 27001,17 грн.
Підставою для таких висновків став аналіз податкових накладних Єдиного реєстру податкових накладних, який ведеться на рівні ДПС України та в ході якого було встановлено розбіжності між отриманими орендодавцем-ПАТ «Слов`янські шпалери-КФТП» комунальних послуг (електроенергія та її розподіл) від постачальників послуг ТОВ «Енера» (п.н.- 25498917) та АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» ВП КОРЮКІВСЬКИЙ РЕМ (п.н-22815333) та вартості нарахованої компенсації комунальних послуг на адресу ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» всього в сумі 1611496,03 грн, в т.ч. ПДВ-268582,67 грн.
Проте суд вважає такі висновки хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Судом встановлено, що між ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» (орендар) та АТ «Слов`янські шпалери-КФТП» (орендодавець) укладено договір оренди від 03.09.2019 року №194.1/19 згідно якого, у тимчасове користування ТОВ «Слав Форест» передано нежитлові приміщення дільниці деревообробки, що знаходиться за адресою: м.Корюківка, вул.Соборна,241а.
Згідно пункту 4.5 даного договору Орендар компенсує плату за електроенергію, водопостачання, теплопостачання, очистку стоків, обслуговування системи пожежогасіння та інше, що буде проводитись згідно виставлених рахунків.
З матеріалів справи слідує, що до складу суми компенсації комунальних послуг також входить:
- відшкодування витрат за передачу активної електричної енергії пропорційно спожитій енергії згідно даних лічильника;
- відшкодування витрат розподілу електричної енергії пропорційно спожитій енергії згідно даних лічильника;
- відшкодування витрат із забезпечення перетікань реактивної енергії пропорційно спожитій енергії;
- відшкодування витрат з охорони;
- відшкодування суми амортизації трансформаторної підстанції ПС 35 кВ/10 кВ та розподільчого пристрою пропорційно спожитій енергії згідно даних лічильника.
Також з листа АТ «Слов`янські шпалери-КФТП» від 20.12.2023 року №944 слідує, що відповідно до умов договору до сум компенсації комунальних послуг включено: компенсація послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії від Корюківського РЕМ; компенсація послуги з розподілу електричної енергії від Корюківського РЕМ; компенсація послуги за спожиту електричну енергію від ТОВ «Енера»; компенсація амортизаційних відрахувань, що нараховуються АТ «Слов`янські шпалери - КФТП» по основним засобам, що трансформують та розподіляють електроенергію між споживачами, в тому числі між АТ «Слов`янські шпалери - КФТП» та ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ»; компенсація послуги за охорону (Обслуговування тривожної сигналізації) від Управління поліції охорони в Чернігівській області.
Проте контролюючий орган під час проведення перевірки керувався виключно вартістю електроенергії за 1 кВт, отриманих АТ «Слов`янські шпалери - КФТП» від ТОВ «Енера» та АТ «Чернігівобенерго» ВП «Корюківський район електричних мереж», не враховуючи інші складові комунальних послуг по пункту 4.5 договору, зокрема, компенсація амортизаційних відрахувань, що нараховуються АТ «Слов`янські шпалери - КФТП» по основним засобам, що трансформують та розподіляють електроенергію між споживачами, в тому числі між АТ «Слов`янські шпалери - КФТП» та ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ»; компенсація послуги за охорону (Обслуговування тривожної сигналізації) від Управління поліції охорони в Чернігівській області.
Зазначене також підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про споживання електричної енергії, актами про використану електричну енергію, складеними між AT «Слов`янські шпалери-КФТП» та AT «Чернігівобленерго», в особі відокремленого підрозділу «Корюківський район електричних мереж»; актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії, складеними між AT «Слов`янські шпалери-КФТП» та ТОВ «Енера»; актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг, складеними між AT «Слов`янські шпалери-КФТП» та Управлінням поліції охорони в Чернігівській області, розрахунками вартості послуг, виставлених AT «Слов`янські шпалери-КФТП» до ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» та довідками, виданими АТ «Слов`янські шпалери-КФТП» про спожиту електроенергію за спірний період.
За таких обставин доводи податкового органу щодо завищення сум компенсації електричної енергії та використання її поза межами господарської діяльності на загальну суму ПДВ 268582,67 грн є безпідставними та таким, що не підтверджені документально.
Щодо відсутності у позивача в залишку станом на 31.07.2023 напівфабрикату - пиловника соснового окорованого в загальному обсязі 9 812,33 м куб. на суму 12 991 230,55 грн, ПДВ-2 598 246,11 грн та використання його ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, чим порушено вимоги пункту 198.5 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ за липень 2023 року на загальну суму ПДВ 2598246,11 грн суд зазначає наступне.
В ході проведення перевірки контрактів, митних декларацій, специфікацій, інвойсів, рахунків-фактури, CMR, сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, оборотно-сальдових відомостей контролюючим органом встановлено, що за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» здійснило експорт пиломатеріалів сухих обрізних з деревини сосни всього 17979,8 м куб на суму 182 034 936 грн.
Зведені дані про придбання та облік круглих лісоматеріалів, обсяги виробництва та реалізації сухого пиломатеріалу (готової продукції) та розрахунок балансу пиловника за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 відображені в Додатку №7 до акту перевірки.
Перевіркою встановлено також, що підприємству ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» за період, з 01.01.2023 по 31.07.2023 видано сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних матеріалів, які є додатком до митних декларацій та в яких зазначено дані ТТН-ліс наданих лісокористувачами-продавцями круглих лісоматеріалів.
Згідно даних сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних матеріалів, в яких зазначено дані ТТН-ліс та характеристика купленої продукції - круглих лісоматеріалів для виготовлення пиломатеріалів сухих обрізних в кількості 17893,48 м куб. витрачено круглих лісоматеріалів 27755,79 м куб.
Підставами для таких висновків є результати перевірки відображених у сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій відомостей щодо їх відповідності даним первинних документів та, відповідно, складського й бухгалтерського обліку підприємства, встановлено невідповідність використаної лісосировини (кількості) на виробництво пиломатеріалів між даними сертифікатів та використання пиловника в виробництві.
З аналізу даної таблиці та доводів, викладених в Акті перевірки можна зробити висновок, що зазначених значень щодо наявного залишку «пиловника соснового окорованого» у розмірі 9 812,33 податковий орган дійшов шляхом зворотного переводу вже готової продукції (5302,46) назад у пиловник сосновий шляхом множення на коефіцієнт виходу готової продукції, який взято з експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 01.07.2022 №ЧК-199 та відніманням загальної кількості кругляка, які взяті з сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.
Допитані в судовому засідання свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пояснили, що норма (відсоток) виходу пиломатеріалу із круглого лісу обумовлено специфікою виробничих процесів при виробництві пиломатеріалів та специфікою сировини - лісоматеріалів круглих та коливаються від 46 відсотків до 50-52 відсотків, в залежності від породи деревини та зазначаються в місячних виробничих звітах, які підтверджують фактичний відсоток виходу готової продукції.
Суд вважає, що застосування контролюючим органом методики визначення кількості сировини кругляка, шляхом множення вже отриманої готової продукції на коефіцієнт виходу (66,5%), взятого з експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 01.07.2022р. №ЧК-199 є безпідставним та не передбаченим чинним законодавством України з наступних підстав.
Чинне законодавство України не містить акту нормативно-правового характеру, яким регламентовано норму (відсоток) виходу пиломатеріалу із круглого лісу. Це обумовлено в першу чергу специфікою виробничих процесів при виробництві пиломатеріалів, а також специфікою сировини - лісоматеріалів круглих, про що не заперечував і представник відповідача у судовому засіданні.
Отже на підприємствах деревопереробної галузі застосування нормативів витрат сировини при виробництві пиломатеріалів має виключно індивідуальний характер, та можливість застосування (або не застосування) таких нормативів на власний розсуд.
З пояснень представника позивача слідує, що в ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» нормативи витрат сировини при виробництві пиломатеріалів не затверджувалися, натомість на підприємстві визначено усереднені тимчасові норми витрат сировини при виробництві пиломатеріалу сухого обрізного, затверджені керівником ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» ,на які підприємство орієнтується у виробничій діяльності. Усереднені тимчасові норми витрат сировини при виробництві пиломатеріалу сухого обрізного є виключно індикативним показником та враховуються при складанні планів (прогнозів) виробництва. Нормативні показники (базові, прогнозні) по кожному замовленню розраховуються окремо з урахуванням вимог покупця (згідно контрактів та специфікацій), а також із врахуванням класу якості сировини, діаметру, довжини та попередніх карт розкрою.
Фактичні витрати сировини при виробництві пиломатеріалів відображені у виробничих звітах ТОВ «СЛАВ ФОРЕСТ» по кожному підрозділу товариства, які складаються, перевіряються та затверджуються за результатами роботи щомісячно та є основним первинним документом, що характеризує та підтверджує склад витрат по кожному підрозділу та по кожній стадії виробництва.
Матеріали справи містять місячні виробничі звіти, які підтверджують фактичний відсоток виходу готової продукції.
Також чинним законодавством України не віднесено сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів до первинних документів, на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку, зазначений документ призначений виключно для підтвердження факту легального походження сировини, з якої було виготовлено товар, який реалізується платником податку за межі митної території України в митному режимі експорту.
Не є також первинним документом для цілей бухгалтерського обліку і експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 01.07.2022р. №ЧК-199, який податковий орган застосував для зворотного переводу виготовленої продукції назад в сировину.
Суд зауважує, що зазначений у висновку коефіцієнт виходу не враховує всі процеси виробництва, а робиться висновок про вихід продукції тільки за результатами розпилу, без обов`язкових подальших дій щодо торцювання, сушіння, вибраковки не кондиції, не враховує, що в подальшому деревина проходить сушку, в ході якої також втрачається об`єм та може змінюватись фізичні характеристики деревини («вертольоти», випадання сучків, тріщини, та інше).
Пунктом 331 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Міністерства промислової політики України №373 від 09.07.2007 встановлено, що якщо пряме віднесення отриманих відходів на собівартість окремих виробів і замовлень є ускладненим, безповоротні відходи обліковують загальною масою за всією продукцією, а поділ їх на окремі вироби здійснюють пропорційно випущеній кількості продукції.
Нормами ПК України не встановлено вимог щодо коригувань фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за операціями з такими відходами. Що ж до обліку з податку на додану вартість, то на нього не впливають нормативні безповоротні відходи, оскільки їх утворення безпосередньо пов`язане з технологічним процесом. Таким чином, безповоротні відходи вважаються використаними в господарській діяльності платника податків, а утворення нормативних відходів не несе жодних податкових наслідків з ПДВ, оскільки це пов`язано з господарською діяльністю товариства.
Як слідує з акту перевірки наднормативних безповоротних відходів (втрат сировини) податковим органом під час перевірки не встановлено.
Підставою для внесення до бухгалтерського обліку даних щодо виготовлення матеріалів із сировини (круглі лісоматеріали) в процесі проходження технологічного процесу обробки є виробничі звіти за місяць по виробничим підрозділам, в яких зазначається інформація щодо кількості витраченої сировини та виготовленої продукції.
За таких обставин, суд вважає, що кількість отриманої позивачем сировини (круглі лісоматеріали) за відповідними товаро-прихідними документами (в тому числі товарно-транспортними накладними (ТТН-ліс) від Державних лісових господарств (з відміткою про погашення використаної кількості деревини) не збігається і не може збігатися з кількістю готової, за результатами виробництва, продукції, з огляду на нормативні безповоротні відходи (в тому числі у вигляді усушки).
Для визначення кількості використаної сировини для виготовлення тієї чи іншої кількості продукції податковий орган не може використовувати лише відомості рядка 4 сертифікату «Підстава видачі сертифіката» (де здійснено посилання на ТТН-ліс), а має враховувати в першу чергу відомості рядка 2 «Характеристика купленої продукції» (де вказується вид лісопродукції, яка була реалізована лісокористувачем- продавцем на внутрішньому ринку, її порода, сорт, геометричні розміри, кількість, код згідно з УКТЗЕД) та рядка 5 «Характеристика партії лісопродукції, що експортується» (де вказуються найменування лісопродукції, що експортується, порода, сорт, геометричні розміри, кількість, код згідно з УКТЗЕД), оскільки саме ці відомості є такими, що вказують на обсяги виготовленої лісопродукції з придбаних лісоматеріалів, що експортується.
Відповідно до пункту 2 частини 4 розділу 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №702 від 22.12.2021, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово- господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; зазначити інформацію щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документи та інформацію, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформацію щодо наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності платника податків; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та/або бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Проте висновки податкового органу, які зазначені в акті перевірки ґрунтуються не на виробничих звітах позивача чи первинних документах, а на сертифікатах про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів та експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 01.07.2022р. №ЧК-199, які не являються первинними документами на підставі яких платником податків здійснюється формування відомостей бухгалтерського та податкового обліку.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин і не довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.11.2023 №11696/ж10/25-01-07-00 та №11697/ж10/25-01-07-00.
Системний аналіз наведеного вище дає підстави дійти висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача не узгоджується з вимогами, встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи задоволення позову повністю, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 26840,00 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.11.2023 №11696/ж10/25-01-07-00.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 20.11.2023 №11697/ж10/25-01-07-00.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» судовий збір в розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2024 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛАВ ФОРЕСТ» (вул. Передзаводська, буд. 4, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ - 37371088).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 44094124).
Суддя В.В. Падій
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2024 |
Оприлюднено | 05.04.2024 |
Номер документу | 118114061 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Падій В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні