Постанова

від 28.03.2024 по справі 160/10568/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/10568/23

Головуючий суддя І інстанції Тулянцева І.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в адміністративній справі №160/10568/23 за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 07 березня 2023 року №3130-24/VIІI;

- зобов`язати Магдалинівську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 1222383300:01:001:1122 загальною площею 21,5690 га з 01.05. - для індивідуального садівництва на 01.01. - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 07 березня 2023 року №3130-24/VIІI Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Зобов`язано Магдалинівську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 1222383300:01:001:1122 загальною площею 21,5690 га з 01.05. - для індивідуального садівництва на 01.01. - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне рішення є правомірним, оскільки при голосуванні на пленарних засіданнях депутати місцевих рад захищають інтереси своїх виборців, і ніхто не може змусити їх голосувати за те чи інше питання, яке на їхню думку не відповідає інтересам громади. Зауважено, що суд не може підміняти собою інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» №4-1712/15-17-СГ від 23.03.2017 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для індивідуального садівництва на території Казначеївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку загальною площею 21,5690 га, в тому числі багаторічні насадження площею 21,5690 га (кадастровий номер 1222383300:01:001:1122) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва на території Казначеївської сільської ради, Магдалинівського району, Дніпропетровської області.

16 квітня 2018 року між ОСОБА_1 (орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (орендодавець) укладено Договір оренди земельної ділянки №4-278/15-18- СГ, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер:40752938 від 23.04.2018 09:40:12, ОСОБА_2 , Магдалинівська районна державна адміністрація, Дніпропетровська обл.).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 08.10.2022 року земельна ділянка з кадастровим номером 1222383300:01:001:1122 загальною площею 21,5690 га, яка розташована: Дніпропетровська обл., Магдалинівський район, Казначеївська сільська рада належить до земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Магдалинівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04338405) з видом використання 01.05. «для індивідуального садівництва».

17 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Магдалинівської селищної територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 1222383300:01:001:1122 загальною площею 21,5690 га з 01.05. - для індивідуального садівництва на 01.01. - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

До вищезазначеного клопотання ОСОБА_1 додано копії наступних документів: паспорту заявника; Договору оренди земельної ділянки №4-278/15-18- СГ від 16.04.2018 р.; наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-1712/15-17-СГ від 23.03.2017; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.04.2018 №121534982.

За результатами розгляду вищезазначеного клопотання позивача та доданих до нього документів 07 березня 2023 року на 24 сесії восьмого скликання Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області було прийнято рішення №3130-24/VІІІ «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки».

Так, пунктом 1 вищезазначеного рішення постановлено відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1222383300:01:001:1122, площею 21,5690га, розташованої за межами с. Казначеївка Новомосковського району Дніпропетровської області з «для індивідуального садівництва» на «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань, а саме: відповідно акту приймання-передачі від 15 грудня 2015 року на земельній ділянці розташовані багаторічні насадження у кількості 6672 (Шість тисяч шістсот сімдесят дві) одиниці, які знаходяться у власності гр. ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу багаторічних насаджень, зареєстрованому в реєстрі за № 1041, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 07 березня 2023 року №3130-24/VIІI «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.», яким відмовлено позивачці у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1222383300:01:001:1122, площею 21,5690га, розташованої за межами с. Казначеївка Новомосковського району Дніпропетровської області з «для індивідуального садівництва» на «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» - є протиправним та необгрунтованим, а отже підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України за основним цільовим призначенням закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, та передбачає, що земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Так відповідно до вимог пункту 1-7 статті 20 Земельного кодексу України, при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

- земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

- земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).

Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках: передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель; віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;

віднесення земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення; зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами); віднесення до земель морського транспорту земельних ділянок у межах морського порту.

При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру. Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру. Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.

Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує: розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки); прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі: якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально); якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування; зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.

Зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 23 розділу ХХ «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо: земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - сільськими, селищними, міськими радами, на території яких розташована відповідна земельна ділянка.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки приватної власності, розробляється без надання дозволу на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки, затверджується органом, що приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятої статті 20 цього Кодексу: у разі якщо відомості про функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка, внесені до Державного земельного кадастру; до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації. Форма витягу повинна містити відомості про функціональну зону та всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), зазначені у містобудівній документації, та затверджується Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації. У такому разі державний кадастровий реєстратор, до якого надійшла заява власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки про зміну її цільового призначення, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви направляє до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит щодо надання витягу з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони, в межах якої розташована земельна ділянка. Орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов`язаний надати державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації. Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". У такому разі витяг з містобудівної документації додається до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.

До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони належність земельної ділянки до функціональної зони, встановленої до 1 січня 2025 року, визначається відповідно до: плану зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів, на які не затверджений детальний план території); генерального плану населеного пункту (у разі відсутності плану зонування та щодо земельних ділянок у межах населеного пункту, на які не затверджений детальний план території); детального плану території; містобудівної документації регіонального рівня (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів, на які не розроблено детальний план території).

Частинами 1 та 2 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об`єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548, чинним на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4 розділу І Класифікації видів цільового призначення земель код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Відповідно до розділу ІІ Класифікації видів цільового призначення земель у межах Секції А (землі сільськогосподарського призначення) визначалися такі підрозділи: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 01.02 для ведення фермерського господарства; 01.03. для ведення особистого селянського господарства; 01.04 для ведення підсобного сільського господарства; 01.05 для індивідуального садівництва; 01.06 для колективного садівництва; 01.07 для городництва; 01.08 для сінокосіння і випасання худоби; 01.09 для дослідних і навчальних цілей; 01.10 для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; 01.11 для надання послуг у сільському господарстві; 01.12 для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення; 01.14 для цілей підрозділів 01.01 01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Нормами частини другої статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із частиною першою статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються, зокрема, у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.

З матеріалів справи видно, що підставою для прийняття спірного рішення про відмову у наданні дозволу на розробку земелеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки були висновки відповідача щодо невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань, а саме відповідно акту приймання-передачі від 15 грудня 2015 року на земельній ділянці розташовані багаторічні насадження у кількості 6672 (Шість тисяч шістсот сімдесят дві) одиниці, які знаходяться у власності гр. ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу багаторічних насаджень, зареєстрованому в реєстрі за № 1041, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В.

Так, згідно із положеннями ч. 2 ст. 22, ст. 19 ЗК України, багаторічні насадження це різновид сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Водночас, перелік угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, у підгрупі «Багаторічні насадження» включає ділянки, зайняті насадженнями для отримання плодів, ягід, винограду, хмелю; насадження ефіроолійних культур, розсадники (крім лісових); плантації декоративних багаторічних насаджень (квітники) для декоративного оформлення територій, а також для реалізації квітів; лікарські багаторічні насадження (беладона, наперстянка, шалфей лікарський та інші).

Вказаним переліком затверджено види земельних угідь, проте не встановлено заборони щодо передачі ділянок підгрупи «багаторічні насадження» для ведення особистого селянського господарства.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що при розгляді клопотання позивача та прийняття спірного рішення, відповідач посилався на підстави, не передбачені Земельним кодексом України.

Крім того, відповідно до п. 3 статті 35 Земельного кожексу України, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Так, з матеріалів справи слідує, у 2017 році позивачу передана земельна ділянка кадастровий номер 1222383300:01:001:1122 загальною площею 21,5690 га, разом з багаторічними насадженнями площею 21,5690 га, проте наявність раніше укладеного договору купівлі-продажу багаторічних насаджень в 2015 році не надає права позивачу на власний розсуд розпоряджатися цими насадженнями та використовувати земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур без зміни її цільового призначення.

Оскільки насадження, що розміщені на земельній ділянці, неможливо відділити від цієї земельної ділянки без втрати її цільового призначення або істотного знецінення, то відповідно насадження, що ростуть на земельній ділянці, є складовою частиною цієї земельної ділянки як неподільної речі.

Крім того, згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету по земельних ресурсах від 02.07.2003 року за № 174, який діяв до 20.08.2012 року, дані про площу багаторічних насаджень є кількісною характеристикою земельної ділянки.

Отже, багаторічні насадження та земельна ділянка є одним природним об`єктом.

Відтак, оскільки земельна ділянка кадастровий номер 1222383300:01:001:1122 загальною площею 21,5690 га, передана в користування позивачці, в тому числі, з багаторічними насадженнями площею 21,5690 га, то використання її для вирощування сільськогосподарських культур без зміни цільового призначення неможливе.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В даному випадку, відповідачем не було наведено в апеляційній скарзі доводів, які б обґрунтовували правомірність відмови в задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки по суті.

Що стосується посилань відповідача на правомірність спірного рішення, з огляду на те, що питання з надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки віднесено до його дискреційних повноважень, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій: розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства прийняти рішення про її задоволення. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд: розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року в адміністративній справі №160/10568/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяД.В. Чепурнов