Постанова

від 03.04.2024 по справі 420/27731/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27731/23

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

повний текст судового рішення

складено 12.12.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС) та просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУДПС з питань реєстрації податкових накладних №9568436/38912239 від 21.09.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 23.08.2023 р.

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №7 від 23.08.2023 р. в ЄРПН датою її фактичного подання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ГУДПС подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2023 року між ТОВ (субпідрядник) та ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ» було укладено договір підряду №09/08-199 на поточний ремонт споруд цивільного захисту (заміна окремих дверних блоків в приміщенні найпростішого укриття) Одеського ліцею №23 Одеської міської ради за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога, 283.

Вказаним договором передбачено такі умови:

Відповідно до п.2.2 роботи за даним договором виконуються поетапно. Строки кожного етапу та конкретний перелік робіт, що входять до такого етапу, погоджуються сторонами у додатках до даного договору. Субпідрядник приступає до виконання робіт після отримання від генерального підрядника погодження на виконання робіт.

Строк виконання робіт - 2023 рік (п.2.3 договору).

Сторони домовились, що вартість робіт за цим договором буде погоджена в розмірі 111688,43 грн у т.ч. ПДВ 18614,74 грн. (п.5.1.2 договору)

Сторонами договору було погоджено договірну ціну та ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ» затверджено локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 та підсумкові відомості ресурсів по об`єкту.

Також судом встановлено, що 09.08.2023 року між ТОВ (Субпідрядник) та ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН» (Субсубпідрядник) укладено договір підряду №7, відповідно до умов якого субпідрядник доручає, а субсубпідрядник бере на себе зобов`язання в порядку і строки, встановлені цим договором виконати поточний ремонт споруд цивільного захисту (заміна окремих дверних блоків в приміщенні найпростішого укриття) Одеського ліцею №23 Одеської міської ради за адресою: с.Одеса, Миколаївська дорога, 283, а субпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в прядку передбаченому цим договором. (п.1.1 договору)

Субсубпідрядник ознайомлений з підготовленою субпідрядником для генпідрядника кошторисною документацією та зобов`язався виконати роботи на її підставі, але за ціною, зазначеною у цьому договорі. (п.1.2 договору)

Відповідно до п.3.2 договору, субсубпідрядник виконує роботи своїми силами і засобами.

У 2-денний термін з моменту завершення робіт субсубпідрядник зобов`язаний надати субпідряднику для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом здачі-приймання протягом 5-ти днів з моменту повідомлення субпідрядника про готовність робіт до здачі. (п.3.6.1-3.6.2 договору)

Ціна цього договору складає 102000,00 грн (п. 4.1 договору)

Так, судом встановлено, що на виконання умов договору та за фактом виконання робіт між сторонами договору №7 від 09.08.2023 року було укладено акт виконаних робіт (надання послуг) №7 від 23.08.2023 року, яким встановлено, що субсубпідрядником було виконані роботи (надані послуги) по поточному ремонту споруд цивільного захисту (заміна окремих дверних блоків в приміщенні найпростішого укриття) Одеського ліцею №23 Одеської міської ради за адресою: с.Одеса, Миколаївська дорога, 283, на загальну суму робіт 102000,00 грн.

На підтвердження факту здійснення оплати за договором до суду надано виписку по банківському рахунку ТОВ, з якого вбачається, що 13.09.2023 року за надані послуги за договором №7 від 30.08.2023 року сплачено кошти в сумі 102000,00 грн.

Відповідно до листа ТОВ , надісланого на адресу ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН», ТОВ просило у зв`язку з помилковим зазначенням призначення платежу у платіжному дорученні від 13.09.2023 року, врахувати кошти в сумі 102000,00 грн у якості оплати згідно договору №7 від 09.08.2023 року.

Також, судом встановлено, що між ТОВ та ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ» підписано акт №31 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2023 року в розмірі 111688,43 грн.

На підтвердження факту оплати на надані послуги до суду надано виписку з банківського рахунку ТОВ про надходження коштів від ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ» на суму договору, а саме 111688,43 грн, 30.08.2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що за фактом надання послуг ТОВ у відповідності до норм податкового законодавства сформовано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну №7 від 23.08.2023 року на суму 111688,43 грн.

Проте, відповідно до квитанції №1 від 15.09.2023 року реєстрацію податкової накладної було зупинено з підстав того, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі Порядок), затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 року №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 23.08.2023 №7 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати додаткові пояснення.

ТОВ на підтвердження того, що дані операція не є ризиковими, надано до контролюючого органу повідомлення №1 від 19.09.2023 року про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

У вказаних поясненнях позивачем було детальніше роз`яснено суть наданих послуг та додатково надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійсненої операції, а саме:

1) договір підряду між Генпідрядником (ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ») та Підрядником (ТОВ);

2) договір підряду №7 від 09.08.2023 р. між Субідрядником (ТОВ) та Субсубпідрядником (ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН») та акт №7 від 23.08.2023 р. виконаних робіт до цього договору;

3) виписка по рахунку ТОВ (підтвердження отримання оплати від ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ»): оплату здійснено 30.08. 2023 року у сумі 111688,43 грн.;

4) виписка по рахунку ТОВ, лист про уточнення призначення платежу (підтвердження здійснення розрахунків з ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН»): оплату здійснено 13.09.2023 року у сумі 102000,00 грн.;

5) акт приймання виконаних будівельних робіт;

6) довідка про вартість виконаних будівельних робіт;

7) договірна ціна;

8) локальний кошторис;

9) підсумкова відомість ресурсів, підсумкова відомість ресурсів за прийнятними нормам.

Проте, податковим органом за результатом розгляду поданих документів було прийнято рішення №9568436/38912239 від 21.09.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано: надання платником податків копій документів складених з порушення законодавства. Додаткова інформація: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погодившись із вказаними рішенням, ТОВ звернулось зі скаргою до ДПС про його скасування, проте податковим органом було прийнято рішення №72456/38912239/2 від 09.10.2023 року, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підстава: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (iнвентаризацiйнi описи), у тому числі рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Винесення вказаного рішення про відмову в реєстрації ПН і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на ненадання первинних документів без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Однак, за відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації податкової накладної, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації податкової накладної.

Вирішення питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування безпосередньо пов`язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування, як передумови прийняття зазначеного рішення.

Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, які саме документи слід надати до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Позивач же надає контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи необхідно подати.

Разом з тим, суд зазначив, що комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУДПС, приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, з огляду на те, що позивачем надано копії документів, складених із порушенням законодавства, не зазначила в чому ж полягають зазначені порушенням законодавства.

При цьому, суд зауважив, що саме лише зазначення про складання документів із порушенням та/або відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючий орган має зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкових накладних з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Натомість підприємство, на спростування обставин, зазначених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, надало до контролюючого органу пояснення та відповідні первинні документи.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Так, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.10 Порядку).

Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості здійснення операції, одним з яких передбачено наступний критерій (1): «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Також, наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 було затверджено "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН", п.1-5 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п.5).

Крім того, пунктом 11 вказаного порядку передбачено підстави прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Так, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірної ПН стало те, що обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Також, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому, підставою для прийняття рішень про відмову в реєстрації ПН/РК стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі Додаткова інформація зазначено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Разом з тим, податковим органом не вказано, які саме документи були подані із порушеннями.

Колегія суддів, з урахуванням матеріалів справи, не може погодитись з висновками податкового органу щодо не надання (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вищевказаним контрагентом) позивачем документів в обсязі, необхідному для реєстрації ПН/РК, з огляду на таке.

Положеннями ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.4 вказаного бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципах повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, між 09.08.2023 року між ТОВ (субпідрядник) та ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ» було укладено договір підряду №09/08-199 на поточний ремонт споруд цивільного захисту (заміна окремих дверних блоків в приміщенні найпростішого укриття) Одеського ліцею №23 Одеської міської ради за адресою: м.Одеса, Миколаївська дорога, 283.

Крім того, справа містить копії договору підряду №7 від 09.08.2023 р. між субпідрядником (ТОВ) та субсубпідрядником (ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН») та акт №7 від 23.08.2023 р. виконаних робіт до цього договору, виписку по рахунку ТОВ (підтвердження отримання оплати від ТОВ «АЛДМІ БІЛДІНГ»): оплату здійснено 30.08.2023 року у сумі 111688,43 грн, виписку по рахунку ТОВ, лист про уточнення призначення платежу (підтвердження здійснення розрахунків з ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН»): оплату здійснено 13.09.2023 року у сумі 102000,00, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, підсумкова відомість ресурсів за прийнятними нормам, щодо яких ДПС не надано відповідних заперечень.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що подана позивачем первинна документація (в цілому, на даній стадії податкового контролю та виключно щодо взаємовідносин з вказаним контрагентом) відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом (іншого в ході розгляду справи відповідачами доведено не було), а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації ПН/РК та винесення спірних рішень про відмову в їх реєстрацій.

Окремо колегія суддів зазначає, що наявність первинної документації та її не/належна якість є вагомою обставиною, однак на даному етапі податкового контролю, та з урахуванням його виду та способу, не завжди є вирішальною та ключовою при здійсненні моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків.

Верховний Суд в постанові від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19 зазначив, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведені обставини мають ґрунтовне значення, оскільки відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В контексті зазначеного суд наголошує, що правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Наведене узгоджується з висновками, визначеними в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року, по справі №140/2160/18.

Наведені мотиви підтверджується також наступними змінами у п.17 Порядку № 1165, внесеними Постановою КМУ 23.12.2022 р. № 1428, відповідно до яких п.17 Порядку доповнено абзацом такого змісту: "У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку".

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати ПН/РК є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Стосовно клопотання ТОВ щодо стягнення витрат на правничу допомогу, понесених під час апеляційного розгляду справи у розмірі 2500 грн., колегія суддів зазначає наступне.

згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст.134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, за приписами частини 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 7 ст.139 КАС України унормовує, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн. позивачем надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги та додаткова угода до нього, ордер, розрахунок витрат на правничу допомогу від 23.01.2024, акт приймання-передачі виконаних робіт.

Судова колегія враховує, що дана справа є типовою, відноситься до справ незначної складності, тому не потребує значних зусиль та обсягу залученого часу з боку адвоката. Більш того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції підприємством лише надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, доводи якого є ідентичними доводам позовної заяви, а розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без особистої участі представника.

Враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 грн., заявлений позивачем, є співмірним.

Таким чином, клопотання ТОВ про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРИС-БОСФОР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38912239) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук