Постанова

від 02.04.2024 по справі 560/17310/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/17310/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

02 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Донецького національного університету імені Василя Стуса до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Донецький національний університет імені Василя Стуса звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області від 09.03.2023 №217 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки" від 27.11.2014 №238/ГП-25.1-04, виданих Державному підприємству "Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації", яким скасовано містобудівні умови та обмеження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 27.11.2014 №238/ГП-25.1-04, виданих Державному підприємству "Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації" на добудову торгово-офісних приміщень до будівлі ЦНТІ по вул. Свободи, 36 в м. Хмельницькому.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області від 09.03.2023 №217 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки" від 27.11.2014 №238/ГП-25.1-04, виданих Державному підприємству "Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації" на добудову торгово-офісних приміщень до будівлі ЦНТІ по вул.Свободи,36 в м. Хмельницькому.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 27.11.2014 Управлінням архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради надано Державному підприємству "Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво об`єкта: "Добудова торгово-офісних приміщень до будівлі ЦНТІ" по вул. Свободи, 36 в м. Хмельницькому.

29.05.2017 розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації надано в постійне користування Донецькому національному університету імені Василя Стуса земельну ділянку площею 0,3830 га, кадастровий номер 6810100000:01:006:0184 (землі житлової та громадської забудови) для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, що знаходиться в межах населеного пункту м. Хмельницький, вул. Свободи, 36, Хмельницької області.

10.07.2017 право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

30.08.2019 за Донецьким національним університетом імені Василя Стуса зареєстроване право господарського відання на будівлі лабораторного корпусу площею 7672,9 кв.м. Будівля знаходиться по вул. Свободи, 36 в м. Хмельницькому, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

02.02.2023 Державною інспекцією архітектури та містобудування України Донецькому національному університету імені Василя Стуса видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ012230202119 по об`єкту: "Добудова торгово - офісних приміщень до будівлі ЦНТІ по вул. Свободи, 36 в м. Хмельницькому"; місце розташування об`єкта будівництва 29000, Хмельницька обл., Хмельницький район, Хмельницька територіальна громада, м. Хмельницький (станом на 01.01.2021), вулиця Свободи, 36.

Після отримання дозволу на будівництво, позивачем розпочато будівельні роботи.

Рішенням від 09.03.2023 №217 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки" від 27.11.2014 №238/ГП-25.1-04, виданих Державному підприємству "Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації" скасовано містобудівні умови та обмеження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 27.11.2014 № 238/ГП-25.1-04, виданих Державному підприємству "Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації" на добудову торгово-офісних приміщень до будівлі ЦНТІ по вул. Свободи, 36 в м. Хмельницькому.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За визначенням, що міститься у пункті 8 статті 1 цього Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (частина 3 статті 29 Закону №3038-VI).

Водночас, відповідно до статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З питань делегованих повноважень, передбачених підпунктом "б" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

За змістом частини 8 статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що законодавцем передбачено чинність містобудівних умов та обмежень до завершення будівництва об`єкта. При цьому, містобудівні умови та обмеження можуть бути скасовані лише у трьох випадках: за заявою самого замовника будівництва; головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (за наявності невідповідності МУО містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам); за рішенням суду.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 824/650/18-а.

При цьому, Верховним Судом у постанові від 02.04.2021 у справі №817/1641/18 сформовано висновок, що наведений у статті 29 Закону №3038-VI перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.09.2019 у справі №810/4817/18, від 02.10.2019 у справі №807/736/18 та від 23.04.2020 у справі №160/3810/19.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, як було зазначено вище, надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок відповідно до підпункту 9 пункту а) статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (повноваження у галузі будівництва).

За нормами частин шостої, дев`ятої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад встановлена статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до пункту 15 частини першої якої виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Колегія суддів враховує, що відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Порядок формування, організацію роботи виконавчих комітетів сільської, селищної, міської, районної у місті ради та посадових осіб цих органів місцевого самоврядування встановлюють, зокрема, норми статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з частинами першою, третьою якої виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Частиною першою, другою статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради.

Аналіз вищевикладених законодавчих положень дає колегії суддів підстави для висновку, що виконавчий комітет підзвітний і підконтрольний Хмельницькій міській раді, яка, в силу приписів пункту 15 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» має компетенцію на скасування актів цього виконавчого органу ради, у тому числі й виданих ним містобудівних умов, якщо такі не відповідають, зокрема, законам України.

Отже виконавчий комітет не є тим органом, який вправі скасувати містобудівні умови у разі, якщо такі не відповідають закону.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.01.2023 у справі №140/17530/20.

Поряд з цим, варто звернути увагу і на те, що відповідачем у цій справі не надано доказів на підтвердження того, що містобудівні умови не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Крім того, як обгрунтовано звернуто увагу судом першої інстанції, в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність порушеного права позивача, оскільки оскаржуваним рішенням виконавчого комітету скасовані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 27.11.2014 № 238/ГП-25.1-04, видані Державному підприємству Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації, а не Донецькому національному університету імені Василя Стуса, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є правонаступником Державного підприємства Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації, що підтверджується наступними доказами.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.01.2016 №37 "Про реорганізацію Державного підприємства "Хмельницький державний центр науки, інновацій та інформатизації" встановлено: "Припинити Державне підприємство "Хмельницький державний центр науки, інновацій та інформатизації" (код ЄДРПОУ 02736478) шляхом реорганізації, а саме приєднання до Донецького національного університету для подальшого утворення на його базі відокремленого структурного підрозділу бізнес-інноваційного центру Донецького національного університету. Установити, що Університет є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Державного підприємства".

На виконання вищезазначеного наказу МОНУ, наказом Донецького національного університету від 17.03.2016 №110/05 створено відокремлений структурний підрозділ - філію Донецького національного університету «Бізнес-інноваційний центр «ДонНУ-Поділля» за адресою: вул. Свободи,36, м. Хмельницький, 29000 та затверджено положення про філію.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2016 №758 Донецькому національному університету присвоєно ім`я Василя Стуса і в подальшому він іменується - Донецький національний університет імені Василя Стуса.

Також, наказом Міністерства освіти і науки України від 03.07.2017 №973 "Про закріплення державного майна за Донецьким національним університетом імені Василя Стуса" за позивачем на праві господарського відання закріплене державне майно, зокрема, будівля за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 36.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №91750187 від 12.07.2017, земельна ділянка площею 0,383 га, кадастровий номер 1298196568101 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Свободи,36) перебуває у власності Хмельницької обласної державної адміністрації, правокористувач - Донецький національний університет імені Василя Стуса.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №179577614 від 03.09.2019 будівля, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи,36, перебуває у власності Держави Україна в особі Міністерства освіти і науки України. Правонабувач (право господарського відання) - Донецький національний університет імені Василя Стуса.

Таким чином, вищезазначена будівля ніколи не перебувала у власності Державного підприємства "Хмельницький Державний центр науки, інновацій та інформатизації". Власником останньої (лабораторного корпусу загальною площею 7687,8 м2) за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи, 36 - є держава Україна в особі Міністерства освіти і науки України, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007, виданим Управлінням житлово-комунального господарства та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2007, виданим Хмельницьким бюро технічної інвентаризації.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.