Постанова

від 03.04.2024 по справі 240/16693/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/16693/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

03 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бердоус Ю. М.,

представника позивача: Богачук І.Ю.,

представника відповідача: Васильєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ойл Газ" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ойл Газ" до Головного управління ДПС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення та розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Житомир Ойл Газ" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило суд:

1.1. Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області №0005673205 від 31.03.2020 про застосування фінансових санкцій у розмірі 50709,86 грн до ТОВ "Житомир Ойл Газ";

1.2. Скасувати податкове розпорядження №116 від 03.04.2020 про анулювання ліцензії до ТОВ "Житомир Ойл Газ".

2. Незгода позивача із вказаним рішенням контролюючого органу спонукала його звернутися до суду із цим адміністративним позовом.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт Товариство з обмеженою відповідальністю Житомир Ойл Газ", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

5. Апелянт зазначив, що за результатами фактичної перевірки складено акт №88/32/41045281 від 10.03.2020, яким встановлено порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95ВР (із змінами і доповненнями), в частині подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 06.07.1995 №265/95ВР (із змінами і доповненнями), в частині ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення та розпорядження від 03.04.2020 №116-р про виконання процедури анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

6. Апелянт вважає неправомірними застосування штрафних санкцій та прийняття розпорядження, оскільки висновки контролюючого органу не узгоджуються з вимогами законодавства, без врахування первинних документів, ґрунтуються на припущеннях осіб, які проводили перевірку, без підтвердження належними доказами.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу В.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.02.2020 №277 "Про преведення фактичної перевірки" на підставі п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20; п.п.75.1.3. п.75.1. ст.75; п.п.80.2.2. та п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами і доповненнями), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами і доповненнями), Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту від 3 червня 2002 року № 332, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 № 331/7652, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, наказано провести фактичну перевірку ТОВ "Житомир Ойл Газ" з 24 лютого 2020 року, тривалістю 10 діб, за період діяльності з 06.04.2017 щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні виробництва, придбання, зберігання та реалізації підакцизних товарів.

8. Наказом В.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.03.2020 №368 "Про продовження термінів проведення фактичної перевірки" продовжено з 05 березня 2020 року, на 5 діб, строк проведення фактичної перевірки ТОВ "Житомир Ойл Газ".

9. На підставі направлень від 24.02.2020 №424 та №425, ОСОБА_1 , заступником начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Житомирській області, та ОСОБА_2 , головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Житомирській області в період із 24.02.2020 по 06.03.2020 проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ойл Газ" з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом.

10. За результатами фактичної перевірки складено акт №88/32/41045281 від 10.03.2020.

11. Зі змісту висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом встановлені наступні порушення:

ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95ВР (із змінами і доповненнями), в частині подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" від 06.07.1995 №265/95ВР (із змінами і доповненнями), в частині ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

12. Позивачем подано заперечення від 18.03.2020 до акту фактичної перевірки №88/32/41045281 від 10.03.2020 разом із заявою про проведення технічної експертизи.

13. За результатами розгляду заперечень Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення щодо правомірності здійснених висновків в акті про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом №88/32/41045281 від 10.03.2020.

14. На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від 31.03.2020 №0005673205, яким визначено до сплати штрафну санкцію у розмірі 50709,86 грн, а також розпорядження від 03.04.2020 №116-р про виконання процедури анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 06080314201900236, терміном дії з 15.07.2019 до 15.07.2024 за адресою місця торгівлі: Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Сінгури, пров. Житомирський,1.

15. Вважаючи податкове повідомлення-рішення та розпорядження контролюючого органу протиправними та прийнятими в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

16. Правова позиція апелянта зазначена в пунктах 4-6 цієї постанови.

17. Відповідач заперечує проти доводів наведених в апеляційній скарзі та вказує, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Житомирській області №0005673205 від 31.03.2020 про застосування фінансових санкцій у розмірі 50709,86 грн до ТОВ "Житомир Ойл Газ", є правомірним, прийнятим в межах компетенції контролюючого органу та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак не підлягає скасуванню.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

20. Відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

21. Контролюючі органи на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

22. У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

23. Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

24. Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 Податкового кодексу України.

25. Згідно з абзацом першим пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

26. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

27. Статтею 80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичної перевірки, а саме: фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1); фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2); допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5); фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7); порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10).

28. Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

29. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

30. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

31. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

32. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

33. Згідно з абзацом другим пункту 81.3 статті 81 Податкового кодексу України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов`язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

35. Колегія суддів зазначає, що встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

36. Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб`єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

37. Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

38. Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України).

39. Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

40. Положенням пункту 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

41. Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

42. З аналізу наведених норм суд робить висновок, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

43. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

44. Таким чином, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа №808/1746/15) від 20.09.2019 (справа №0340/1931/18) та від 04.11.2021 (справа № 640/11902/19).

46. Відповідно до п.п.81.1. ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

47. Пунктом 86.1. статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

48. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

49. Згідно з п.п.20.1.19. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

50. Відповідно до п.113.3. ст.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

51. З матеріалів справи встановлено, що наказ Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №277 від 20.02.2020 "Про проведення фактичної перевірки" ТОВ "Житомир Ойл Газ" відповідає вимогам, що передбачені до його змісту п.п.81.1. ст.81 ПК України, зокрема, містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки - дотримання вимог, встановлених законодавством України при здійсненні торгівлі підакцизними товарами; підстави для проведення перевірки (п.п.20.1.4., п.20.1. ст.20, п.п.75.1.3. п.75.1. ст.75, п.п. 80.2.2. та п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України); дату початку перевірки (24.02.2020), тривалість перевірки (10 діб), об`єкт (місце фактичного провадження платником податків діяльності: Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Сінгури, вул.Житомирська,1).

52. Відповідно до приписів Податкового кодексу України та ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закону України №481) відповідач наділений функціями щодо здійснення контролю за виконанням Закону України №481, що в силу вимог п.п.80.2.5. п.80.2. ст.80 Податкового кодексу України є самостійною підставою для призначення та проведення фактичної перевірки.

53. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності аргументованих підстав для проведення перевірки.

54. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо перевищення строку проведення перевірки, оскільки наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області від 04.03.2020 №368 "Про продовження термінів проведення фактичної перевірки" продовжено з 05 березня 2020 року, на 5 діб, строк проведення фактичної перевірки ТОВ "Житомир Ойл Газ".

55. З матеріалів справи встановлено, що наказ на проведення перевірки, та направлення на перевірку оформлені у відповідності до вимог п.81.1. ст.81 ПК України, які до початку проведення перевірки вручені під підпис оператору АГЗС ТОВ "Житомир Ойл Газ", як уповноваженому представнику позивача, тому суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно розпочато фактичну перевірку.

56. Окрім того, винесення податковим органом наказу про призначення перевірки безпосередньо не порушує права та законні інтереси платника податків, акт перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для здійснення повноважень контролюючого органу.

57. Що стосується виявленого в результаті фактичної перевірки порушення, що в подальшому послугувало прийняттю податкового повідомлення-рішення від 31.03.2020 №0005673205, яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 50709,86 грн, слід зазначити наступне.

58. За приписами п.12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон України №265/95) позивач як суб`єкт господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов`язаний вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

59. При цьому позивач як суб`єкт господарювання, зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

60. Посадовими особами ГУ ДПС в Житомирській області під час проведення фактичної перевірки за адресою здійснення господарської діяльності ТОВ "Житомир Ойл Газ" встановлено факт ведення з порушенням порядку, встановленого законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: під час зняття фактичних залишків товарних запасів (скрапленого газу) 24.02.2020 на АГЗП ТОВ "Житомир Ойл Газ" встановлено невідповідність залишків скрапленого газу даним обліку (Х-звіту №3312 від 24.02.2020) в кількості 2613,91 л на суму 25354,93 грн. Згідно відомості до акту фактичної перевірки встановлено невідповідність у кількості 7613,91 л на суму 73854,93 грн.

61. При цьому, директор ТОВ "Житомир Ойл Газ" ОСОБА_3 , під час надання пояснень до акту перевірки від 06.03.2020, зазначив, що 24.02.2020 на АГЗС було отримано 5000 літрів скрапленого газу, які були злиті в ємність до початку перевірки та введені до касового апарату із запізненням, просив врахувати надходження продукції під час фактичної перевірки.

62. Вказане також підтверджується товарно-транспортною накладною №008168 від 24.02.2020, згідно якої ТОВ "Житомир Ойл Газ" отримало від постачальника ТОВ "Сокар Ел Пі Джи", 24 лютого 2020 року "Газ скраплений" в кількості 5000 л на загальну суму 35625,00 грн.

63. Таким чином, під час зняття фактичних залишків товарних запасів скрапленого газу на АГЗП ТОВ "Житомир Ойл Газ" представниками контролюючого органу встановлено невідповідність залишків скрапленого газу з даними обліку Х-звіту №3312 від 24.02.2020 та товарно-транспортної накладної №008168 від 24.02.2020, яка склала 2613,91 л на суму 25354,93 грн.

64. Апелянтом не було надано уповноваженим особам відповідача під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження залишків скрапленого газу, яка склала 2613,91 л, що на момент перевірки знаходився у місці продажу на АГЗС, розташованій за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Сінгури, вул.Житомирська,1.

65. Правовідносини щодо порядку приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, то вони регулюється Інструкцією про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою Наказ Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.04.2003 за №331/7652 (далі - Інструкція).

66. Положеннями п.9.1, п.9.2 та п.9.3 Інстукції передбачено, що на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою N 14-ГС (додаток 14).

67. Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно:

- визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, які підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок;

- вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об`єм СВГ;

- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну;

- передають по зміні залишок грошових коштів.

68. Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою N 14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

69. Згідно з п.101.1 Інструкції матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік СВГ у товарній книзі кількісного руху СВГ за формою N 15-ГС (додаток 15), в якій записуються надходження і відпуск газу за день, а також виводять залишки на кінець дня.

70. Крім цього, для посилення контролю за кількісним збереженням СВГ під час приймання, відпуску та його зберігання, матеріально відповідальні особи ведуть журнал оперативного обліку СВГ за формою N 2-ГС.

71. Приймання СВГ, що не належить підприємству, також відображається в журналі оперативного обліку СВГ в розрізі власників газу.

72. Кількість СВГ, яка приймається на зберігання, у разі надходження її залізничним та автомобільним транспортом, визначається на підставі актів приймання СВГ за кількістю за формою N 1-ГС або N 3-ГС, відповідно.

73. Рух СВГ у резервуарах парку зберігання фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху СВГ окремо щодо кожного власника газу.

74. Вище перераховані документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.

75. Приписами п.10.2 Інструкції передбачено, що записи в товарній книзі кількісного руху СВГ матеріально відповідальні особи здійснюють:

- під час надходження - на підставі приймального акта;

- під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу.

76. Залишки газу обчислюються після кожного запису в товарній книзі.

77. Відповідно до п.10.3 Інструкції усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають за реєстрами в бухгалтерію підприємства за підписом. Реєстри складаються в двох примірниках. У реєстрі повинні бути відображені такі дані:

- дата складення реєстру;

- назва і номер документа;

- кількість відпущеного СВГ в одиницях маси. На відпущений СВГ, який не належить підприємству, матеріально відповідальні особи складають реєстр окремо на кожного власника СВГ.

78. Усі первинні документи перевіряються і групуються в бухгалтерії підприємства за постачальниками і споживачами (п.10.4 Інструкції).

79. Положеннями п.10.5 Інструкції визначено, що у кінці робочого дня на підставі даних журналу оперативного обліку наповнення балонів за формою N6-ГС матеріально відповідальна особа ГНС складає видаткову накладну на списання СВГ з товарних залишків.

80. Згідно з п.10.6 Інструкції матеріально відповідальна особа пункту наповнення балонів у кінці робочого дня передає на склад готової продукції заповнені СВГ балони на підставі накладної про передавання готової продукції на склад за формою N16-ГС (додаток 16).

81. У кінці місяця на підставі вищезазначених накладних складається акт про оприбуткування СВГ в балонах за формою N 17-ГС (додаток 17) спеціально створеною згідно з наказом керівника комісією, який є підставою для списання на витрати з наповнення балонів СВГ та оприбуткування готової продукції на складі підприємства (п.10.7 Інструкції).

82. Відповідно до п.10.8 Інструкції на підставі прибуткових і видаткових накладних матеріально відповідальні особи щоденно складають звіт про рух готової продукції на складі в кількісному виразі за видами балонів (їх місткості) за формою оборотно-сальдової відомості.

83. З огляду на системний аналіз вказаних норм права, положеннями Інструкції визначено, що на АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою N 14-ГС (додаток 14).

84. Більш того, приписи Інструкції №332 зобов`язують ТОВ "Житомир Ойл Газ" здійснювати бухгалтерський облік руху СВГ на підставі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 №246, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за №751/4044.

85. При проведенні фактичної перевірки уповноваженим особам податкового органу не було надано перелічених вище документів, передбачених Інструкцією, на підтвердження обліку СВГ (скрапленого газу у кількості 2613,91 л) та його походження, що реалізовувалися на АГЗС, розташованої за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Сінгури, вул.Житомирська,1. Вказані документи не були надані позивачем до суду першої інстанції.

86. При цьому, згідно висновку за результатами проведення судово-економічної експертизи від 03.11.2023 № СЕ-19/102-23/16223-ЕК документально залишки товарно-матеріальних цінностей газу скрапленого, встановленого за актом від 10.03.2020 № 88/32/41045231 в ТОВ "Житомир Ойл Газ" в кількості 2613,91 л на суму 25354,93 грн станом на 24.02.2020 не підтверджується. Однак, станом на 24.02.2020 в ТОВ "Житомир Ойл Газ" залишки газу скрапленого становлять 2635,49 літрів.

87. При розрахунку залишків товарно-матеріальних цінностей - газу скрапленого за актом від 10.03.2020 № 88/32/41045231 ТОВ "Житомир Ойл Газ" станом на 24.02.2020 документально підтверджується врахування 5000 л.

88. Водночас, різниця не облікованих товарних запасів (газу скрапленого) за результатами зняття представниками контролюючого органу фактичних залишків товарних запасів (скрапленого газу) станом на 24.02.2020 (2613,91 л.) та висновками судово-економічної експертизи від 03.11.2023 № СЕ-19/102-23/16223-ЕК (2635,49 л) є незначною та становить 21,58 л.

89. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про відсутність належного обліку скрапленого газу на АГЗС, розташованій за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Сінгури, вул.Житомирська,1, де мала місце реалізація скрапленого газу на загальну суму 25354,93 грн (об`ємом 2613,91 л).

90. В силу приписів ст.20 Закону №265/95 до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

91. Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.03.2020 №0005673205 винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області на підставі, в межах повноважень і в порядку, передбаченому законодавством України та із врахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

92. Щодо анулювання ліцензії відповідно до розпорядження ГУ ДПС у Житомирській області від 03.04.2020 №116-р, колегія суддів зазначає наступне.

93. Основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі пальним на території України врегульовані Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

94. Статтею 1 Закону України № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки.

95. Відповідно до ст.15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

96. Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

97. Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

98. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

99. Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

100. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

101. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

102. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

103. Після анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня анулювання відповідної ліцензії.

104. З матеріалів встановлено, що відповідно до дозволу Управління Держпраці в Житомирській області від 08.07.2019 №417.19.18 позивачу дозволено експлуатувати посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, а саме для зберігання зрідженого газу (пропан-бутан), типу Рн-5, місткістю 4,85 м3, робочий тиск 1,6 МПа, реєстр. №4821, зав. №65438, 2016 року виготовлення, Чехія.

105. Водночас, за результатами перевірки встановлено, що ТОВ "Житомир Ойл Газ" здійснювало зберігання та реалізацію скрапленого газу у двох резервуарах для СВГ: заводський №65438, об`ємом 4,85 м3, 2016 року виготовлення та заводський №649296, об`ємом 4,85 м3, 2014 року виготовлення.

106. Під час фактичної перевірки, на запит перевіряючих не надано акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації.

107. Апелянт стверджує, що резервуар №649296 був придбаний під час та в процесі отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним та використовувався для зберігання пального лише у власних цілях.

108. Колегія суддів зауважує, що жодних доказів в підтвердження вищенаведеного позивач до суду не надав.

109. Апелянтом, було подано до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому вказує, що під час під час здійснення архівування відповідної бухгалтерської звітності, співробітником ТОВ "Житомир Ойл Газ", а саме бухгалтером було встановлено відповідні документи, а саме наказ № 8 ТОВ "Житомир Ойл Газ" про проведення інвентаризації від 23 листопада 2019 року; інвентаризаційний опис запасів від 01 грудня 2019 року ТОВ "Житомир Ойл Газ"; акт ТОВ "Житомир Ойл Газ" про тимчасове виведення основних засобів та їх консервація від 03 січня 2020 року та наказ № 3 про консервацію резервуара ТОВ "Житомир Ойл Газ" від 03.01.2020. Також вказав, що у акті ТОВ "Житомир Ойл Газ" про тимчасове виведення основних засобів та їх консервація від 03 січня 2020 року чітко відображається, що у зв`язку з фінансовою неспроможністю подальшої експлуатації резервуара №649296, його було переведено у стан збереження шляхом консервації.

110. Так, відповідно до наказу директора ТОВ "Ойл Газ" №3 про консервацію резервуара від 03.01.2020, у зв`язку з погіршенням фінансового стану підприємства, внаслідок значного зменшення продажу газу скрапленого наказано провести консервацію резервуара №649296 (об`єм 4,85 куб.м) із 03.01.2020.

111. Згідно акту про тимчасове виведення основних засобів та їх консервція від 03 січня 2020 року встановлено, що комісія у складі голови комісії Піщанського Сергія Віталійовича, членів комісії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на підставі наказу №3 від 03 січня 2020 року провели огляд резервуара №649296 та встановила, що резервуар №649296 перебуває в задовільному стані, всередині цистерни залишків бруду, осаду не виявлено (резервуар знаходився в закритому стані), всі вимірювальні пристрої знаходяться в належному справному стані.

112. Суд першої інстанції правомірно відхилив вказані доводи апелянта, оскільки фактичною перевіркою встановлено використання в господарській діяльності резервуару №649296 за адресою Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Сінгури, вул.Житомирська,1, без наявності відповідного дозволу.

113. Відповідні порушення зафіксовані саме актом перевірки від 10.03.2020 № 88/32/41045231, як встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

114. Крім того, враховуючи, що станом на 24.02.2020 фактична кількість газу скрапленого на АГЗС, розташованої за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Сінгури, вул.Житомирська,1, становила 8633 л, позивач не міг не використовувати у господарській діяльності резервуар №649296, оскільки ємність резервуара №65438, на який у позивача є дозвіл експлуатації, становить лише 4,85 м3.

115. Разом з тим з аналізу ст.15 Закону №481/95-ВР слідує, що законодавством передбачено, що об`єктом ліцензування при здійсненні роздрібної торгівлі пальним може бути не тільки споруда, тобто об`єкт нерухомого майна або об`єкт завершеного будівництва, але й обладнання, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування, а також ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування.

116. Таким чином, апелянт, при подачі заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, надав копії дозвільних документів необхідних для отримання ліцензії, перелік яких передбачено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", не зазначив в дозволах виявлений перевіркою резервуар, який використовувався без відповідних дозволів. Тим самим, перевіркою встановлено факт подання ТОВ "Житомир Ойл Газ", як заявником, недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

117. Відтак, зважаючи на викладені обставини, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Житомирській області правомірно та в межах своєї компетенції винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2020 №0005673205, яким до ТОВ "Житомир Ойл Газ" застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 50709,86 грн.

118. Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

119. Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

120. У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

121. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

122. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

123. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

124.. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

125. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ойл Газ" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ойл Газ" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2024 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.