Ухвала

від 03.04.2024 по справі 308/3987/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3987/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Маняка В.В., представника скаржника адвоката Мондик С.А., керівника відділу державного виконавчої служби у м. Ужгороді Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.ІваноФранківськ) Хвасти С.В., представника стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» адвоката Дурдинець Р., розглянувши клопотання керівника відділу державного виконавчої служби у м. Ужгороді Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.ІваноФранківськ) Хвасти Сергія Васильовича про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мондик Світлана Андріївна, на дії державного виконавця відділу виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа (стягував) ПАТ «КБ «ПРИВАТБАНК», -

В С Т А Н О В И В:

29.02.2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мондик С.А., звернувся до суду в порядку контролю за виконанням судових рішень із скаргою, в якій просив:

- визнати неправомірними дії державного виконавця, які були вчинені в межах виконавчого провадження №55458515, в частині організації, проведенні дій щодо опису нерухомого майна (земельної ділянки загальною площею 0.0629 га., кадастровий №2110100000:54:001:0462, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0.0800 га., кадастровий №2124881200:03:003:0221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) та визначення його вартості, які стали підставою для передачі його на реалізацію;

- визнати протиправними та скасувати оцінку майна боржника ОСОБА_1 , а саме: земельної ділянки загальною площею 0.0629 га., кадастровий №2110100000:54:001:0462, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, загальною площею 0.0800 га., кадастровий №2124881200:03:003:0221, що находиться за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до звітів про експертну оцінку майна від 10.12.2018 року у межах виконавчого провадження №55458515, у розмірі 20 626,00 грн. (земельна ділянка №2124881200:03:003:0221) та у розмірі 113 395,00 грн. (земельна ділянка №2110100000:54:001:0462), виконаного ТОВ «Байт».

Пропуск встановленого ст. 449 ЦПК України строку звернення до суду з цією скаргою ОСОБА_1 мотивував тим, що документи у виконавчому провадженні №55458515 не отримував, так як з 21.04.2017 він знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_3 , куди надсилалися документи виконавчого провадження, а про порушення його прав та свобод дізнався 19.01.2024 з відповіді відділу державного виконавчої служби у м. Ужгороді Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.ІваноФранківськ) на адвокатський запит його представника.

В судовому засіданні керівник відділу виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хваста С.В. заявив письмове клопотання про залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду з тих мотивів, що останнім пропущений встановлений ст. 449 ЦПК України 10-ти денний строк подачі до суду скарги, як і відсутні поважні причини для поновлення такого строку. Про наявність рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2017 року по справі №308/5395/16, а також наявність виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_1 було відомо, так як останній оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку; з лютого 2019 по березень 2020 року з заробітної плати ОСОБА_1 стягувалися відрахування для погашення боргу по ВП 55458515; 03.11.2021 року ОСОБА_1 сплатив виконавчий збір та витрати виконавчого провадження у розмірі 7733,51 грн. із зазначенням у призначенні платежу номера ВП 55458515.

Представник стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» адвокат Дурдинець Р. в судовому засіданні просила суд задовільнити клопотання керівника відділу виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвасти С.В. про залишення розглядуваної скарги без розгляду.

Представник скаржника адвокат Мондик С.А. проти задоволення клопотання керівника відділу виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хвасти С.В. про залишення розглядуваної скарги без розгляду заперечила, пояснивши, що ОСОБА_1 не був обізнаний з порушенням його прав та свобод, так як з 21.04.2017 останній знятий з реєстрації за адресою АДРЕСА_3 . Матеріали виконавчого провадження державним виконавцем Мощаку В.Ю. не надсилалися та відповідно отримані не були.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом з пояснень учасників справи встановлено, перевірено за допомогою Єдиного реєстру судових рішень, що 20 березня 2017 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/5395/16-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № 63 від 29.07.2005 року в розмірі 7 288,28 доларів США, що складає 189 568,16 грн.

Дане рішення ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку, однак ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29.06.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто заявнику.

На виконання рішення суду Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області був виданий виконавчий лист, який був пред`явлений до виконання в Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області. Адреса боржника у виконавчому документі була зазначена: АДРЕСА_3 .

02.01.2018 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Дупиним В.М. відкрито виконавче провадження №55458515 з примусового виконання виконавчого листа №308/5395/16 від 19.07.2017 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 189568,19 грн.; про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судового збору в сумі 4 737,98 грн., про стягнення ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судового збору в сумі 4 737,98 грн.; боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 . Відповідно до реєстру рекомендованих листів Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, переданих Головпоштамт м. Ужгород від 03.01.2018 року, ОСОБА_1 відправлено постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до супровідного листа державного виконавця Дупина В.М. №160 від 02.01.2028 року постанову про відкриття ВП було надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . В реєстрі рекомендованих листів Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області в Головпоштамт м. Ужгорода від 03.01.2018 року міститься відмітка пошти про отримання реєстру.

02.01.2018 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Дупиним В.М. винесено постанову, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 . Відповідно до супровідного листа державного виконавця Дупина В.М. №161 від 02.01.2028 року постанову про арешт майна боржника було надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно реєстру рекомендованих листів Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області в Головпоштамт м. Ужгорода від 03.01.2018 року міститься відмітка пошти про отримання реєстру.

05.02.2018 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Дупиним В.М. зроблено запит до центру надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради №7-55458515 про зареєстрованих осіб за адресою проживання боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця: АДРЕСА_3 , а 12.02.2018 року заступником начальника відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради надано відповідь на запит №94/19-06, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим по м. Ужгороду не значиться.

Відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУДМС України в Закарпатській області №3347/131514/7 від 26.02.2028 року повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знятий з реєстраційного обліку з адреси АДРЕСА_3 , 21.04.2017 року.

03.12.2018року державнимвиконавцем відділу виконавчоїслужби Ужгородськогоміського відділудержавної виконавчоїслужби Головноготериторіального управлінняюстиції вЗакарпатській області ДупинимВ.М.,в присутностіпонятих,представника стягувача ПАТ«КБ «Приватбанк»,винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою проведено опис та накладено арешт на майно (кошти), що належать боржнику ОСОБА_1 , а саме на: земельну ділянку, загальною площею 0.0800 га., кадастровий №2124881200:03:003:0221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

03.12.2018року державнимвиконавцем відділу виконавчоїслужби Ужгородськогоміського відділудержавної виконавчоїслужби Головноготериторіального управлінняюстиції вЗакарпатській області ДупинимВ.М.,в присутностіпонятих,представника стягувача ПАТ«КБ «Приватбанк»,винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою проведено опис та накладено арешт на майно (кошти), що належать боржнику ОСОБА_1 , а саме на: земельну ділянку загальною площею 0.0629 га., кадастровий №2110100000:54:001:0462, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

06.12.2018 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Дупиним В.М. винесено постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №55458515.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку, проведену ТОВ «Байт», та витягу до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки загальною площею 0.0629 га., кадастровий №2110100000:54:001:0462, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка надана у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1 , площею 629 м2 становить без урахування ПДВ 113395, грн., у розрахунку на один квадратний метр земельної ділянки вартість становить 180,28 грн.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку проведену ТОВ «Байт» та витягу до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки загальною 0.0800 га., кадастровий №2124881200:03:003:0221, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка надана у власність для ведення особистогоселянського господарства ОСОБА_1 , площею 800 м2, становить без урахування ПДВ 20626,00 грн., у розрахунку на один квадратний метр земельної ділянки вартість становить 25,78 грн.

13.12.2018 року державним виконавцем відділу виконавчої служби Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Дупиним В.М. направлено ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_3 висновки експерта оцінювача про оцінки майна боржника, а саме: земельної ділянки загальною 0.0800га.,кадастровий №2124881200:03:003:0221,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_2 та земельноїділянки загальноюплощею 0.0629га.,кадастровий №2110100000:54:001:0462,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,що підтверджуєтьсясупровідними листамидержавного виконавця №7-55458515/77564 та №7-55458515/77567. Згідно реєстру рекомендованих листів Укрпошти від 13.12.2018 року міститься відмітка пошти про отримання реєстру.

Відповідно до звітів ФОП ОСОБА_3 про здійснені відрахування та виплати, у періоді з 01.04.2019 року по 31.03.2020 року з заробітної плати ОСОБА_1 здійснювалося утримання сум в примусовомупорядку врамках ВП №55458515, в тому числі за квітень 2019 року 700,00 грн., за травень 2019 року 700,00 грн., за червень 2019 року 700,00 грн., за липень 2019 року 700,00 грн., за серпень 2019 року 700,00 грн., за вересень 2019 року 700,00 грн., за жовтень 2019 року 700,00 грн., за листопад 2019 року 700,00 грн., за грудень 2019 року 700,00 грн., за січень 2020 року 770,00 грн., за лютий 2020 року 770,00 грн., за березень 2020 року 770,00 грн. 03.11.2021 року ОСОБА_1 сплатив виконавчий збір та витрати виконавчого провадження у розмірі 7733,51 грн. із зазначенням у призначенні платежу номера ВП 55458515.

Оцінка суду.

Відповідно до положень частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За правилами частин першої, другої статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а)у десятиденний строкз дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі № 914/2265/20 зазначено, що за порівняльного аналізу змісту термінів«дізнався»та«повинен був дізнатися», що містяться у положеннях статті 341 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку Суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 341 Господарського процесуального кодексу України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження тощо). У висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г».

Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 904/3734/20 вказав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин. Адже під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень». Відсутність в оскаржуваних судових рішеннях достеменного встановлення істотних обставин щодо початку та закінчення перебігу процесуального строку для звернення із скаргою до суду, факту дотримання стягувачем цього строку, може свідчити про передчасність висновків судів прийняття до розгляду скарги та не можуть зумовити обов`язок суду щодо розгляду скарги по суті в порядку статті 343 ГПК України, оскільки нормами ГПК України імперативно визначено, що пропущений процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлено за відповідних обставин судом виключно за клопотанням особи, що подає скаргу. Протилежні дії суду порушуватимуть права інших учасників спору (зокрема виконавця, дії якого оскаржуються) та загальні засади господарського судочинства, а саме його диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін.

Аналогічна позиція застосована 15 листопада 2023 року Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 552/3735/20, провадження № 61-7756св23 (ЄДРСРУ № 115859469).

Отже, передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений статтею 449 ЦПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.

Отже, суд, перед тим як переходити до розгляду скарги на суті, суд повинен встановити чи дотримався скаржник встановленого законом 10 денного строку звернення до суду з цією скаргою.

Суд звісно враховує, що в мотивувальній частині ухвали суду від 08.03.2024 зазначено про поновлення ОСОБА_1 строку для подачі скарги, однак при прийнятті такого висновку суд виходив лише з доводів ОСОБА_1 , без врахування матеріалів, наданих державним виконавцем.

Розділ VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не регулює дії суду у випадках, коли після відкриттяпровадження усправі суддійде висновку,що викладенийв ухваліпро відкриттяпровадження усправі висновоксуду провизнання поважнимипричин пропускустроку зверненнядо судубув передчасним.

Отже, у ЦПК України наявна прогалина, яку належить заповнити шляхом застосування за аналогією закону частини четвертої статті 123 КАС України, відповідно до якої, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 нагадала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.

Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.

Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19),від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження№ 14-122цс20, пункт 105).

Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.

Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

Суд установив, що про наявність рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі №308/5395/16-ц від 20 березня 2017 року ОСОБА_1 було достеменно відомо, адже він таке оскаржив в апеляційному порядку.

Виконавче провадження № 55458515 з виконання виконавчого листа, виданого 19.07.2017 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, державний виконавець ОСОБА_4 відкрив 02 січня 2018 року.

В періоді з 01.04.2019 року по 31.03.2020 року з заробітної плати ОСОБА_1 здійснювалося утримання сум в примусовомупорядку врамках ВП №55458515.

А 3.11.2021 ОСОБА_1 оплатив суму виконавчого збору та витрат ВП № 55458515 в розмірі 7733,51 грн.

Отже належними та допустимими доказами підтверджується той факт, що ОСОБА_1 було відомо про наявність виконавчого провадження № 55458515 принаймні з 01.04.2019,коли з його заробітної плати почали стягуватися відрахування, відповідно з цього часуборжникповинен був дізнатисяпро порушення його прав або свобод.

Однак зі скаргою до суду ОСОБА_1 звернувся лише 29.02.2024 року, тобто на шостий рік з відкриття виконавчого провадження та на п`ятий рік після наявності об`єктивної можливості дізнатися про стан виконавчого провадження. Відтак суд доходить до висновку про неповажність причин пропуску ОСОБА_1 процесуального строку, передбаченого ст. 449 ЦПК України; необґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення такого строку.

У пункті 17 наведеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судам роз`яснено, що справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України (2004 року), наразі стаття 450 ЦПК України. Строк звернення до суду є процесуальним строком, і правовим наслідком пропуску такого строку відповідно до вимог статей 126, 449 ЦПК України, роз`яснень наведеної вище постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ є залишення скарги без розгляду і заборона вирішувати скаргу по суті.

Також такі висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від: 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19, провадження № 61-16974 св 19; від 03 листопада 2021 року у справі № 2608/20647/12, провадження № 61-5702 св 21.

Ураховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не довів обставин, котрі з об`єктивних, незалежних від нього підстав унеможливлювали або істотно утруднювали подання ним скарги на рішення державного виконавця та зумовили її подання тільки через 5 років після наявності об`єктивної можливості дізнатися про стан виконавчого провадження, клопотання керівника відділу державного виконавчої служби у м. Ужгороді Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.ІваноФранківськ) Хвасти С.В. підлягає до задоволення, а скарга залишенню без розгляду.

Керуючись ст.129-1 Конституції України, статтями2,3,12, 14, 122, 123, 126,260,447, 449,450-451 ЦПК України, ст. 57, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мондик Світлана Андріївна, на дії державного виконавця у виконавчому провадженні №55458515 з примусового виконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2017 року по справі №308/5395/16 залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Голяна