Постанова

від 21.03.2024 по справі 300/2460/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 рокуСправа № 300/2460/23 пров. № А/857/937/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (суддя Панікар І.В., м.Івано-Франківськ, повний текст складено 28 листопада 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (далі АТ) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) в якому просило: визнати протиправними та скасувати:

визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 30.12.2022 № 1954-2022 «Про накладення штрафу та АТ за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» (далі Постанова);

визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача «Про усунення порушень АТ» від 30.12.2022 № 149-р (далі Розпорядження).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Постанову. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує, що при здійсненні заходів державного контролю НКРЕКП застосовує виключно форму акту перевірки, котра є додатком до «Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов», затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі Порядок №428), форма якого є уніфікованою формою та відповідає Методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342 (Методика №342). Зазначає, що оскаржувана Постанова про накладення штрафу прийнята в межах повноважень на підставі порядку та процедури її прийняття.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при винесенні оскаржуваної Постанови було порушено вимоги законодавства України, а саме до позивача застосовано штраф у розмірі 850000 грн за десять порушень законодавства та Ліцензійних умов, в той час коли за одне правопорушення на ринку природного газу необхідно винести окреме рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В іншій частині - щодо відмови у задоволенні позову, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що АТ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, виданої згідно постанови НКРЕКП від 19.03.2015 за №815 (29.06.2017 переоформлена на безстрокову).

Відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 17.11.2021 № 2222 (в редакції постанови НКРЕКП від 09.09.2022 № 1116), постанови НКРЕКП від 23.11.2022 № 1547 та посвідчення на проведення планової перевірки від 27.10.2022 за № 371, у період з 10.11.2022 по 07.12.2022 відповідачем проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі Ліцензійні умови), за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2021.

За результатами планової перевірки AT складено акт від 07.12.2022 за № 349 (далі Акт; т.1, а.с.88-146), відповідно до змісту якого констатовано ряд порушень законодавства та Ліцензійних допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме:

підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині подання НКРЕКП копії фінансової звітності у встановленому законодавством порядку;

підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років:

підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині використання коштів, отриманих рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону У країни «Про публічні закупівлі»;

підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

підпункту 29 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата, дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме пункту 4.5 глави 4 постанови НКРЕКП від 21.09.207 № 1156 «Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу» (далі - Стандарти та вимоги) в частині формування реєстру надання послуг Оператора ГРМ згідно з додатком 9;

підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» (далі Закон №329-VIII), чинних Кодексу газорозподільних систем (далі КГС), інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема, пункту 1 глави 1 розділу XIV КГС та положення пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постаново НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір транспортування), у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом; пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов, в частині дотриманням вимог Закону №329-VIII, чинних КГС, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме, підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (далі Закону №3533-VI) в частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення - до 1 січня 2012 року, для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;

підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата забезпечити укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами;

підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата забезпечити проведення періодичної перевірки (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж та ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника.

Позивач 14.12.2022 направив відповідачу листом за № 76005.1-Сл-15651-1222 свої заперечення та пояснення до вищевказаного Акту перевірки (т.1 а.с.147-150).

07.12.2022 на підставі Акту та пояснень позивача, відповідачем 30.12.2022 прийнято Постанову про накладення штрафу на АТ у розмірі 850000 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов та Розпорядження (т.1, а.с.245-253).

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 14 Закону №1540-VIII встановлено, що основною формою роботи Регулятора як колегіального органу є засідання. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до пунктів 1, 11, 12 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.

Частинами першою-третьою статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату або територіальних органів Регулятора.

Зі змісту оскаржуваної Постанови встановлено, що на підставі Акта перевірки на позивача накладено штраф у розмірі 850000 грн за порушення вимог Ліцензійних умов (т.1, а.с.245-249).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19, пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов містить невизначений термін («інші нормативно-правові акти»), що може призводити до непредбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж. Така норма не відповідає критерію якості закону (ясності і недвозначності правової норми), оскільки не може забезпечити її однакове застосування, що не виключає необмеженості трактування у її правозастосовній практиці і може призводити до свавільного її застосування.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №329-VIII, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Частиною четвертою статті 59 Закону №329-VIII визначено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: 1) до 10 відсотків річного доходу (виручки) вертикально інтегрованої організації, який визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до складу такої організації, - на вертикально інтегровану організацію за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 2) до 10 відсотків від річного доходу (виручки) оператора газотранспортної системи - на оператора газотранспортної системи за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 3) до 10 відсотків від річного доходу (виручки) власника газотранспортної системи - на власника газотранспортної системи за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 4) від 900 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на посадових осіб вертикально інтегрованої організації або оператора газотранспортної системи за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 5) від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу: а) за провадження господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії, у тому числі провадження господарської діяльності на ринку природного газу за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб`єкта; б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню; б-1) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень; б-2) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу; в) за порушення правил обліку та звітності суб`єктів ринку природного газу, передбачених цим Законом; в-1) за порушення обов`язку з відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу, та порушення обов`язку з перерахування на рахунки із спеціальним режимом використання коштів за розподіл природного газу, зарахованих на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону; г) за неподання інформації Регулятору, оператору газотранспортної системи або іншому суб`єкту ринку природного газу, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законодавством; ґ) за відмову у доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG у непередбачених законом випадках; д) за недодержання встановлених технічних норм та норм безпеки; е) за здійснення операцій з оптовими енергетичними продуктами без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку; 5-1) до 27000000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу: а) за порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації; б) за маніпулювання на ринку природного газу; 5-2) до 2700000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу, - за нерозкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням вимог, встановлених для розкриття такої інформації; 6) від 20 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу, за порушення, передбачені пунктом 5 цієї частини.

За одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії (частина сьома статті 59 Закону №329-VIII).

Отже, відповідачем при винесенні оскаржуваної Постанови було порушено вимоги законодавства України, а саме до позивача застосовано штраф у розмірі 850000 грн за десять порушень законодавства та Ліцензійних умов, в той час коли правопорушення на ринку природного газу винести окреме рішення про накладення штрафу.

Крім того, за встановлення протиправності дій відповідача щодо винесення однієї постанови за вчинення позивачем декілька правопорушень на ринку природного газу без законних підстав, у суду відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної Постанови.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 1 квітня 2024 року.