Рішення

від 19.03.2024 по справі 444/4313/23

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/4313/23

Провадження № 2/444/246/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики,-

В СТ АН ОВ ИВ :

28.11.2023 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання договорів позики недійсними. В обгрунтування позову зазначає, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова розглядається цивільна справа №466/4892/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів за договорами позики.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та додатками до неї йому ОСОБА_4 стало відомо про те, що між його дружиною ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено Договір позики №11/08 від 08 листопада 2021 року в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч доларів США).

Як з`ясувалось ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла і Відповідач 1 являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері та прийняла спадщину, про що свідчить свідоцтво про прийняття спадщини від 07 квітня 2023 року.

ОСОБА_5 перебуває у шлюбі із ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про одруження виданого 03 червня 2000 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що дружина ОСОБА_4 уклала наступний договір:

- Договір позики №11/08 від 08.11.2021 року згідно з якого позикодавець передала, а позичальник отримав позику в сумі 15000 доларів США.

Вважає, що його дружина повиннна була би отримати його згоду на укладення договорів позики, а оскільки така згода ним не надавалась і йому не було відомо про укладення таких договорів, тому просить визнати такий договір не дійсним.

Ухвалою від 07.12.2023 суд прийняв прозовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

16.01.2024 відповідач ОСОБА_2 подав письмовий відзив на позовну заяву. В обгрунтування відзиву зазначає, що поряд із договорами позики, укладеними дружиною Позивача - ОСОБА_5 ( відповідач по даній справі), ним - позивачем ОСОБА_4 також в цей же час було укладено із її матір`ю- ОСОБА_6 . Договір позики №11/04 від 04.11.2021 року згідно з якого позикодавець передала, а позичальник ( ОСОБА_4 ) отримав позику в сумі 20000 доларів США; - Договір позики №11/18 від 18.11.2021 року згідно з якого позикодавець передала, а позичальник отримав позику в сумі 10000 доларів США; - Договір позики №11/29 від 29.11.2021 року згідно з якого позикодавець передала, а позичальник отримав позику в сумі 20000 доларів США. На момент укладення оспорюваних договорів позики, між її матір`ю та подружжям ОСОБА_7 існували дружні та взаємодовірливі стосунки. ЇЇ мати, маючи відповідну кваліфікацію, консультувала їх по питаннях оподаткування їхнього сімейного бізнесу Фермерського господарства ім.Лесі Українки села Желдець (код ЄДРПОУ 41355769), в якому позивач ОСОБА_4 значиться як засновник, відповідач ОСОБА_5 є керівником. Відтак, знаючи про їх потребу в дофінансуванні сімейного підприємства, та покладаючись на порядність родини Станішевських в силу давніх особистих зв`язків, її мати й погодилась надати кошти їм у позику.

Згідно із згаданими договорами позики позичальники зобов`язувались повернути кошти в термін до 31 грудня 2021 року. ЇЇ мати неодноразово зверталась як до позивача так і до його дружини стосовно повернення суми боргу проте, останні пояснювали неможливість виконання свого обов`язку відсутністю коштів у зв`язку з початком війни.

Після смерті її матері ІНФОРМАЦІЯ_2 вона, а також її батько ОСОБА_8 , неодноразово звертались (особисто при зустрічі та телефоном) до позивачки та її чоловіка ( відповідач-2 по даній справі) щодо повернення суми боргу, належного її матері, розраховуючи на їхню добросовісність, одна це не дало жодного результату. Просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Андрієвська Н.Л. заперечила з приводу заявлених позовних вимог та просила суд в задоволенні таких відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача, свідків повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

В матеріалах справи міститься:

Договір позики №11/08 від 08.11.2021 року згідно з якого позикодавець ( ОСОБА_6 , спадкоємцем якоє є Відповідач1 - ОСОБА_2 ) передала, а позичальник ( Відповідач 2 - ОСОБА_5 ) отримала позику в сумі 15 000 доларів США.

Позивач ОСОБА_4 вважає, що даний договір укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки він, як чоловік позичальника ( Відповідача 2 ОСОБА_5 ) не знав про факт їх укладення і згоди на укладення згаданого договору не надавав, а відтак даний договір слід визнати недійсним.

Допитані в судовому засіданні, як свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_8 зазначили, що Договір позики підписувала ОСОБА_5 , однак її чоловік Позивач ОСОБА_4 був присутній під час підписання даного договору. Крім цього зазначили, що і сам Позивач брав позику в ОСОБА_6 про яку знала його дружина ОСОБА_5 Позики вони брали для розвитку сімейного бізнесу.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з частиною третьою статті 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (ч. 2 ст. 65 СК України).

За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що Позивач та Відповідач 2 є між собою подружжям, що стверджується їх свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 .

Свідки в судовому засіданні підтвердили, що подружжя Станішевських має спільний сімейний бізнес Фермерське господарство ім.Лесі Українки села Желдець (код ЄДРПОУ 41355769), в якому Позивач є засновником, а його дружина (відповідач по даній справі) - ОСОБА_5 - керівником.

Судом було встановлено, що метою укладення договору позики Відповідачем 2 були інтереси сім`ї, а не її власні, не пов`язані із сім`єю інтереси.

Інших доводів, які б спростували висновки суду, позивачем не надано, а тому суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 23, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики № 11/08 від 08.11.2021р, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 03.04.2024 року.

Суддя: Мікула В. Є.