Рішення

від 25.03.2024 по справі 675/2103/23

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/2103/23

Провадження № 2/675/186/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2024 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання Половенко Н. О., представника позивачки адвоката Каруна В. П., спеціаліста ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сахновецької сільської ради Хмельницької області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,

в с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду через свого представника адвоката Каруна В. П. із позовом до Сахновецької сільської ради Хмельницької області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

В обґрунтування позову позивачка вказала, що 10 жовтня 2002 року вона отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 817000 на земельну ділянку площею 4,68 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Сахновецької сільської ради. На вказану земельну ділянку виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Разом з тим, ОСОБА_2 позбавлена можливості провести державну реєстрацію належної їй земельної ділянки шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру з присвоєнням їй відповідного кадастрового номера. Причиною цього є та обставина, що належна позивачці земельна ділянка перетинається із іншою земельною ділянкою з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 із площею накладення 100 %, яка перебуває у власності відповідача Сахновецької сільської ради Хмельницької області.

Тому ОСОБА_2 просить суд скасувати державну реєстрацію права власності Сахновецької сільської ради Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га, призначену для ведення фермерського господарства, а також скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Карун В. П. позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Представник Сахновецької сільської ради Хмельницької області Шрейдер О. В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 визнав, про що подав окрему письмову заяву. В останнє судове засідання не з`явився, у раніше надісланому на адресу суду письмовому клопотанні просив слухати справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, допитавши спеціаліста, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 817000, виданого Сахновецькою сільською радою 10 жовтня 2002 року, ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Сахновецької сільської Ради народних депутатів № 5 від 13 серпня 2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,68 га, призначену для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сахновецької сільської ради.

Відповідно доп.п.9,10розділу VІІ«Прикінцеві таперехідні положення»Закону України«Про Державнийземельний кадастр»до 1січня 2013року державнареєстрація земельнихділянок,які передаютьсяу власністьіз земельдержавної чикомунальної власності,здійснюється звидачею державнихактів направо власностіна земельніділянки.Реєстрація державнихактів направо власностіздійснюється укнизі записівреєстрації державнихактів направо власностіна землюта направо постійногокористування землею,договорів орендиземлі. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 817000, виданий 10 жовтня 2002 року на ім`я ОСОБА_2 , є дійсним у силу вищевказаних норм матеріального права та у судовому порядку не оспорювався.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку, належну позивачці.

Однак рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гуртової І. В. № РВ-3500087572023 від 10 травня 2023 року відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про належну ОСОБА_2 земельну ділянку в зв`язку з її перетином із іншою земельною ділянкою з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 із площею накладення 100 %.

Як вбачається із даних поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051, вказана земельна ділянка була сформована та відомості про неї внесено до Державного земельного кадастру 03 липня 2014 року.

Відповідно до змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 343077009 від 16 серпня 2023 року державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 за Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області відбулася 19 липня 2018 року.

Право власності на вказану земельну ділянку за Сахновецькою сільською радою Хмельницької області було зареєстровано 19 березня 2021 року, номер відомостей про речове право 41164228.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно зст.1Закону України«Про Державнийземельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частина шоста статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих цим збитків.

Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте визначений перелік не є вичерпним.

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ст.ст. 12, 81,82ЦПК України кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи.Доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях.Кожна сторонанесе ризикнастання наслідків,пов`язанихіз вчиненнямчи невчиненнямнею процесуальнихдій.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування державної реєстрації права власності Сахновецької сільської ради Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га, призначену для ведення фермерського господарства, а також скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки, позивачка зазначає, що на належну їй на праві власності земельну ділянку згідно державного акта, який виданий ще 10 жовтня 2002 року, накладається земельна ділянка, яка перебуває у власності відповідача Сахновецької сільської ради Хмельницької області.

Обставина щодо накладення на належну ОСОБА_2 земельну ділянку земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га, право власності на яку зареєстровано за Сахновецькою сільською радою Хмельницької області, визнана у судовому засіданні представником відповідача.

Отже, відповідно до положень ст.82ЦПК України ця обставина доказуванню не підлягає.

Крім того, вказана обставина доводиться поясненнями допитаного під час розгляду справи по суті в якості спеціаліста інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , який підтвердив наявність вказаної накладки земельної ділянки відповідача на земельну ділянку ОСОБА_2 , надавши суду при цьому схематичне зображення земельних ділянок, які завантажені до публічної кадастрової карти.

Відповідно до даного схематичного зображення земельних ділянок вбачається накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га на земельну ділянку позивачки площею 4,68 га, яка належить останній відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 817000.

Спеціаліст ОСОБА_1 також підтвердив суду, що співставлення даних щодо земельної ділянки, на яку розроблено технічну документацію фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , та даних щодо земельної ділянки, яка виділялася ОСОБА_2 , наявних у технічній документації по передачі земельних часток (паїв) у натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю громадянам на території Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, яка розроблялася у 2002 році, свідчить, що це одна і та ж земельна ділянка.

Крім того, дана обставина підтверджується рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гуртової І. В. № РВ-3500087572023 від 10 травня 2023 року, яким відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру про належну ОСОБА_2 земельну ділянку в зв`язку з її перетином із іншою земельною ділянкою з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 із площею накладення 100 %.

Статтями 125 і 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення у Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Верховний Суд вже висловлювався, що під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що для відновлення прав позивачки на користування/розпорядження своєю земельною ділянкою слід скасувати державну реєстрацію права власності Сахновецької сільської ради Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га, призначену для ведення фермерського господарства.

За змістом ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Також відповідно до приписів ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Оскільки у комунальну власність передано земельну ділянку, яка не була вільною, а перебувала у власності ОСОБА_2 , позовні вимоги позивачки про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га у Державному земельному кадастрі також підлягають задоволенню.

Такий спосіб захисту є ефективним способом та призведе до відновлення порушеного права позивачки.

Відтак, приймаючи до уваги, що визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті позивачці належить повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а іншу частину судового збору в розмірі 50 % слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 206, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Сахновецької сільської ради Хмельницької області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності Сахновецької сільської ради Хмельницької області на земельну ділянку з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га, призначену для ведення фермерського господарства (номер відомостей про речове право 41164228, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57282308 від 25 березня 2021 року).

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:04:009:1051 площею 14.361 га.

Стягнути з Сахновецької сільської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн 88 коп.

Повернути з державного бюджету на користь ОСОБА_2 50 % сплаченого судового збору за подання позовної заяви (фіскальний чек від 25 грудня 2023 року, платіж № 1258527331), що становить 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн 88 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_2 , місце проживання с. Кропивна Шепетівського району Хмельницької області, рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач Сахновецька сільська рада Хмельницької області, місце знаходження с. Сахнівці, вул. Центральна, буд. 2 Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04406785.

Повний текст рішення суду складений 04 квітня 2024 року.

Суддя: В. І. Столковський