Ухвала

від 01.04.2024 по справі 299/712/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 299/712/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

за участі учасника судового провадження захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/173/24 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року, клопотання СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , - задоволено.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопухів, Тячівського району, зареєстрованого АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Датою закінчення запобіжного заходу є 03.05.2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2024 року виправлено описку допущену в Ухвалі слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року, зазначивши правильну дату закінчення запобіжного заходу для ОСОБА_6 - 30.04.2024 року.

Визначено розмір застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605600 гривень, які підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент, що є підставою для звільнення підозрюваного з-під варти, і останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки:

- не відлучатися з АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз`яснено ОСОБА_6 , що у разі невиконання вищеперерахованих обов`язків, та якщо будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин, застава буде звернена в дохід держави.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке погоджене з прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_9 по кримінальному провадженню за № 12024071080000007, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, щодо ОСОБА_6 .

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказав, що враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, стан його здоров`я, його соціальні зв`язки та поведінку, суд вважав, що ініціатором клопотання та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті і застосування до нього більш м`якого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та належної процесуальної поведінки підозрюваного, відтак, суд прийшов до переконання, що клопотання підлягає до задоволення.

Разом з тим, слідчий суддя врахував положення ч. 3 ст. 183 КПК України та дійшов до висновку визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 гривень. На переконання слідчого судді саме такий розмір застави здатен забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Не погоджуючись з даною ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій вказала, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що постановлена всупереч вимогам як КПК України так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що органом досудового розслідування не наведено достатньо підстав та доказів, що виправдовують обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є найсуворішим. Звертає увагу, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не викладено самі обставини, які б свідчили про існування ризиків в розумінні ст.177 КПК України, про недостатність застосування до вказаної особи більш м`якого запобіжного заходу. Вважає, що слідчим суддею не взято до відома те, що у підзахисного ОСОБА_6 на утриманні двоє малолітніх дітей, одне з яких являється інвалідом підгрупи «А». Звертає увагу на те, що оскаржувану ухвалу суду ухвалено незаконним складом суду, так як в матеріалах справи відсутня постанова про призначення групи прокурорів, тобто допущена груба процесуальна помилка. Просить суд, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу в якій відмовити в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_9 подав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 без його участі та просив апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року, якою клопотання СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024071080000007, відомості про яке внесені до ЄРДР 01.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так в силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що Берегівським РВП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120240710800000007, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 02 березня 2024 року о 19 годині 10 хвилин підозрюваного - ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, що за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 59.

03 березня 2024 року у рамках даного кримінального провадження слідчим СВ відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та 03 березня 2024 року повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 . Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.03.2024, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 02.03.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 02.03.2024, протоколом про результати контролю за вчиненням злочину та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.

Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об`єктивний висновок, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Стороною захисту під час розгляду в суді першої інстанції не спростовані доводи клопотання слідчого. Не надані докази в обґрунтування апеляційної скарги стороною захисту і до суду апеляційної інстанції.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Посилання апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч.1 ст.177 КПК, а не факту конкретного їх вчинення.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

Посилання сторони захисту на те, що на утриманні у ОСОБА_6 двоє малолітніх дітей, одне з яких являється інвалідом підгрупи «А» - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, також визнає такими, що не свідчать про відсутність вищенаведених ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Колегія суддів за результатами розгляду провадження дійшла висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Даних, які б унеможливлювали тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 196, 372 КПК України, та містить обґрунтування і мотиви, з яких виходив слідчий суддя при її постановленні.

Посилання захисника в апеляційній скарзі про скасування ухвали слідчого судді та про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не бере до уваги, оскільки у разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме змогу впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які вже встановлені та будуть встановлені, з метою дачі, зміни ними показань на його користь, що перешкодить повно, всебічно та неупереджено дослідити всі обставини у кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, знаходячись на волі підозрюваний ОСОБА_6 зможе використовуючи свої зв`язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування, підшуковувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Крім того, ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України.

З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчим суддею правильно оцінені наявні ризики та обґрунтовано задоволено клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів враховуючи всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи запобіжного заходу, вважає, що у конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження. Застосований відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 та характером і обставинами злочину у якому він підозрюється, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст. 182 КПК України.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі містяться також інші твердження захисника, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги, апеляційним переглядом не встановлено.

Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2024 року, якою обрано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді