Рішення

від 03.04.2024 по справі 496/598/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/598/20

Провадження № 2/496/548/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Бондаренко Л.П.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , до

відповідача 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ,

відповідача 2: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька», код ЄДРПОУ 22186790, місцезнаходження: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22,

відповідача 3: Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, Київська область, місто Київ, бульвар Русанівський, буд. 8,

вимоги позивача: про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,

позивач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, але представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи його відсутності та не підключився до відеоконференції,

відповідачі повідомлені належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомили,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька», Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (далі - відповідачі), який згодом змінив, з вимогами про відшкодування субсидіарно, із визначенням черговості, матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 41984,52 гривень, та судових витрат.

2.Свої позовнівимоги позивачобґрунтовує тим, що відповідач 20 березня 2019 року о 08 годині 15 хвилин в смт Хлібодарське Біляївського району Одеської області, вул. Тираспольське шосе, № 2, керуючи ТЗ марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_3 , виїжджаючи на перехресті рівнозначних доріг, не переконався, що це буде безпечно, допустив зіткнення з ТЗ марки «KIA SORENTO» під кермуванням позивача, державний номерний знак НОМЕР_4 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями відповідач наніс пошкодження автомобілю позивача. Постановою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 квітня 2019 року (справа № 511/657/19) відповідача визнано винним в вищезазначеній ДТП. На місці ДТП відповідач надав позивачу відомості про страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Галицька». Позивач зазначає, що відповідач на місці ДТП сплатив йому дві тисячі гривень в рахунок відшкодування нанесеної шкоди, враховуючи, що за страховим полісом його цивільної відповідальності власника наземного транспортного засобу передбачена франшиза саме на таку суму. Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Галицька», за результатами чого було проведено оцінку пошкоджень та сформовано справу за страховим випадком. Подальше спілкування позивача з ПрАТ «СК «Галицька» результатів не дало (спілкування тягнеться більше шести місяців). Оскільки від страховика винуватої сторони (відповідача) страхових виплат немає, перспективи таких виплат відсутні, позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування в результаті страхового випадку, за результатами якої також не отримав відшкодування, чи інших виплат в рахунок відшкодування шкоди. Також зазначає, що в період від 01.06.2020 року по 30.09.2020 року МТСБУ приймало документи від потерпілих фізичних осіб з подальшою виплатою такого відшкодування. Умовою такого відшкодування було надання оцінки пошкоджень. За отриманням якого було подано 18.08.2020 року звернення до юридичної особи, яка проводила таку оцінку для ПрАТ «СК «Галицька», але отримана така оцінка була 15.10.2020 року, тобто після спливу періоду для подання документів до МТСБУ. Окрім цього позивач повідомляє, що відповідно до звіту про оцінку матеріальної шкоди, нанесеного власнику ТЗ, втрати, яких зазнав позивач у вигляді знецінення авто та витрат, які мусить зробити для відновлення авто за наслідками ДТП становить 43984,52 гривні, в тому числі ПДВ у сумі 7330,75 гривень. Подібну суму встановлено і розрахунком фактурою, складеним ТОВ «АВТОГРУП ОДЕСА», за заявою позивача на відновлювальний ремонт, а саме 44260,63 гривень в тому числі ПДВ 7376,77 гривень. Позивач зазначає, що ціну позову розраховано з наступного: сума, встановлена за звітом про оцінку матеріальної шкоди, зменшена на 2000 гривень, які відповідач сплатив позивачу на місці ДТП. Спілкування із відповідачем ОСОБА_2 не дало результату врегулювання спору позасудовим способом. Всі спроби позивача на позасудове врегулювання зобов`язання по відшкодуванню шкоди нанесеної йому в результаті ДТП не дали результату, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

3. Представник відповідача 3 надав до суду відзив на позовну заяву згідно якого просив у задоволені позовних вимог до МТСБУ відмовити. У своєму відзиві представник відповідача 3 посилалася на те, що з позовної заяви вбачається, що 20.03.2019 року у смт Хлібодарське Біляївського району Одеської області мала місце ДТП за участю колісного транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 та колісного транспортного засобу марки «KIA SORENTO», державний номерний знак НОМЕР_5 , власником якого є ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Згідно постанови судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.04.2019 року винним у вищевказаній ДТП визнано водія ОСОБА_2 . Як з`ясовано, на дату ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «СК «Галицька» згідно полісу серії АМ № 5166858. Також представник відповідача 3 зазначає, що враховуючи положення чинного законодавства України про страхування та цивільного законодавства України, правову позицію з даного питання Великої Палати Верховного Суду, у даному випадку відшкодування майнової шкоди має бути здійснено страховою компанією - ПрАТ «СК «Галицька» відповідно до умов договору страхування. Також зазначає, що з 07.07.2019 року ПрАТ «СК «Галицька» позбавлено права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ, але страховик, членство якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Зазначає, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом у разі недостатності коштів та майна страховика учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. МТСБУ може здійснити регламентну виплату позивачу виключно, якщо вимоги останнього включені до затвердженого судом реєстру кредиторів, а також судом затверджений ліквідаційний баланс страховика, яким підтверджена відсутність коштів та майна страховика за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов`язкового страхування. У разі відкриття провадження у справі про банкрутство відносно страховика, потерпілий зобов`язаний звернутися до господарського суду для включення його в реєстр кредиторів. Представник відповідача 3 звертає увагу суду на те, що у даному випадку відсутні відомості про визнання господарським судом ПрАТ «СК «Галицька» банкрутом, заявленя вимог до страховика у процесі банкрутства, набуття ним статусу кредитора. Не заявлені вимоги до страховика не породжують для МТСБУ будь яких зобов`язань перед кредиторами останнього. Також зазначалося, що розгляд МТСБУ питання про проведення регламентної виплати за зобов`язаннями ПрАТ «СК «Галицька» за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснений за наявності у МТСБУ підтвердження: 1) Визнання Господарським судом ПрАТ «СК «Галицька» банкрутом; 2) Вимога особи, яка має право на отримання відшкодування включена до затвердженого судом реєстру кредиторів; 3) Особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, не здійснено виплату, що підтверджується ліквідаційним балансом, затвердженим Господарським судом.

4. Відповідач 1 надав до суду відзив на позовну заяву згідно якого просив у задоволені позовних вимог до нього відмовити. У своєму відзиві відповідач 1 посилалася на те, що на підтвердження розміру завданих позивачу збитків до позовної заяви останнім було долучено копію протоколу огляду транспортного засобу, копію рахунку-фактури та невідома ремонтна калькуляція, які не містять ні підпису експерта, а ні протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу. При цьому в матеріалах справи відсутній висновок автотоварознавчого дослідження/оцінка/звіт/аварійний сертифікат з визначенням розміру матеріального збитку, завданого позивачу під час ДТП. Зазначається також, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати, у таких випадках слід з`ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ. Відповідач 1 звертає увагу суду на те, що до матеріалів позовної заяви не долучено висновок автотоварознавчого дослідження/оцінка/звіт/аварійний сертифікат з визначення розміру матеріального збитку, а ні підтвердження проведення ремонту автомобіля позивача (договір, акт виконаних робіт, квитанція про оплату ремонтних робіт, документи СТО, акти приймання-передачі ТЗ на СТО, довідки рахунок на купівлю нових запчастин тощо) та, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, затвердженої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року № 1074/8395 (з відповідними змінами). Щодо пред`явлення позову до відповідача 1, останній повідомляє, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених вказаним Законом, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регресу) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Щодо субсидіарної (додаткової) відповідальності, відповідач 1 наголошує, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. До винної в ДТП особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, а тому визначення ОСОБА_2 субсидіарним відповідачем по справі не є вірним способом захисту позивачем своїх прав та інтересів. Також зазначає, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «СК «Галицька» не перебуває в процесі припинення або ліквідації. Окрім цього МТСБУ повідомило позивачу, щодо відсутності у нього відомостей стосовно ліквідації ПрАТ «СК «Галицька» та було роз`яснено порядок звернення до МТСБУ для отримання грошового відшкодування у разі визнання ПрАТ «СК «Галицька» банкрутом. В той же час незадовільне фінансове становище страховика не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. До матеріалів позовної заяви позивач долучив клопотання про витребування доказів із ПрАТ «СК «Галицька». (а.с. 28-29)

6. Представник позивача 21 вересня 2021 року, через канцелярію суду надав змінену позовну заяву. (а.с. 95-141)

7. 21 вересня 2021 року представником позивача було подано заяву, в якій він просив залучити співвідповідачів та прийняти змінену позовну заяву. (а.с. 142)

8. 07 грудня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів із Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області та із Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. (а.с. 163-167)

9. Представник позивача у судове засідання не з`явився, але на електронну адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти прийняття заочного рішення. (а.с. 69).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

10. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2020 року, цивільну справу № 496/598/20, передано на розгляд судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. (а.с. 40)

11. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 12 лютого 2020 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання та задоволено клопотання позивача про витребування доказів із ПрАТ «СК «Галицька». (а.с. 41)

12. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 21 вересня 2021 року заяву представника позивача про залучення співвідповідачів та прийняття зміненої позовної заяви було задоволено та залучено у якості співвідповідачів ОСОБА_2 ПрАТ «СК «Галицька» та МТСБУ. (а.с. 144-145)

13. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2022 року підготовче судове засідання було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 01 березня 2023 року на 14:30 годину з урахуванням навантаження судді, а також клопотання представників позивача про витребування доказів залишено без задоволення. (а.с. 185-186)

14. Відповідач 2 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом надсилання на його адресу копій позовної заяви, зміненої позовної заяви, ухвали про витребування доказів та судових повісток про виклик до суду, які поверталися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

15. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

16. Судом встановлено, що постановою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 квітня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, а саме за скоєння ДТП, яка сталася 20 березня 2019 року о 08 годині 15 хвилин в АДРЕСА_3 , учасниками якого було авто марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 та авто марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_5 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. (а.с. 102-103)

17. Згідно копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого РЕВ № 2 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, власником транспортного засобу марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_5 , є ОСОБА_1 . (а.с. 106)

18. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного колісного транспортного засобу ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Галицька», що підтверджується копією полісу № АМ/5166858, на підставі договору укладеного 31 серпня 2018 року. (а.с. 107)

19. На виконання Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач повідомив страхову компанію від імені якої діяло ТОВ «СІНЕРДЖИ ТЕХАСИСТЕНС», про ДТП, що підтверджується копією повідомлення про ДТП № 878-ц від 20 березня 2019 року та схемою дорожньо-транспортної пригоди. (а.с. 108-110)

20. 24 квітня 2019 року позивач звернувся до ПрАТ «СК «Галицька» з заявою в якій просив, відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП, що сталася 20 березня 2019 року в смт Хлібодарське Біляївського району Одеської області за участю його авто та авто марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 111)

21. Листом № 3.1-04/37600 від 14 листопада 2019 року МТСБУ надало позивачу роз`яснення щодо обов`язку ПрАТ «СК «Галицька» виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також повідомлено, що інформації щодо ліквідації ПрАТ «СК «Галицька» чи визнання вказаної страхової компанії банкрутом у МТСБУ немає. Окрім цього було роз`яснено порядок звернення до МТСБУ у разі визнання ПрАТ «СК «Галицька» банкрутом. (а.с. 112)

22. Згідно копії листа ТОВ «СІНЕРДЖИ ТЕХАСИСТЕНС» яке проводило огляд пошкоджень транспортного засобу марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_5 , отриманих внаслідок ДТП, яка сталася 20 березня 2019 року, учасниками якогї були ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та яке на день ДТП співпрацювало з ПрАТ «СК «Галицька», матеріали огляду було надано ПрАТ «СК «Галицька» (а.с. 113) до якого було долучено копію протоколу № б/н огляду транспортного засобу від 20 березня 2019 року (а.с. 114-115), копія ремонтної калькуляції № АN_1339-03 від 24 квітня 2019 року (а.с. 116-117), копію аркушу перевірки даних № АN_1339-03 від 24 квітня 2019 року (а.с. 118), фото світлини з місця ДТП на яких зображенні пошкодження транспортного засобу марки «KIA SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_5 (а.с. 119-135)

23. Відповідно до копії рахунку-фактури № АО-00000791 від 21 березня 2019 року виданого ТОВ «АВТОГРУП ОДЕСА», загальна вартість з ПДВ робіт та запчастин (матеріалів) відновлювального ремонту транспортного засобу марки «KIA SORENTO 2,2», реєстраційний номер НОМЕР_5 , становить 44260,63 гривень. (а.с. 137)

24. ОСОБА_1 має право керувати транспортним засобом за категоріями В1, В, С1, С з 23 червня 2011 року, що підтверджується копією посвідчення подія НОМЕР_7 . (а.с. 138)

25. Згідно копії полісу № АО/0330398 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП, яка сталася 20 березня 2019 року, була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.АЙ», згідно укладеного договору 25 лютого 2019 року. (а.с. 139)

26. До матеріалів зміненої позовної заяви позивачем долучено роздруківку з офіційного сайту МТСБУ з повідомленням щодо здійснення МТСБУ виплат по зобов`язанням ПрАТ «СК «Галицька» за шкоду, заподіяну майну, в якому повідомлялося, що «МТСБУ розпочинає врегулювання страхових випадків за зобов`язаннями ПрАТ «СК «Галицька». 02 липня 2019 року компанія втратила право укладати договори ОСЦПВ у зв`язку з втратою статусу асоційованого члена МТСБУ. Відшкодування за невиконаними зобов`язаннями страховика буде здійснюватися як спосіб виконання МТСБУ зобов`язання з повернення ПрАТ «СК «Галицька» залишку коштів його гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих МТСБУ. Такі виплати МТСБУ не відносяться до регламентних виплат і здійснюються МТСБУ добровільно на підставі порядку, встановленому МТСБУ». (а.с. 140)

V. Оцінка Суду.

27. Стаття 1166ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, ч. 1 якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

28. Встановлені у ст.1166ЦК України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82ЦК тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіяння шкоди є підставами й юридичної відповідальності, вони утворюють одночасно і склад правопорушення.

29. Cпір про відшкодування шкоди, завданої самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами ст. 1188 ЦПК України. За п. 1 ч. 1 ст.1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

30. Згідно роз`яснень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

31. Так для оцінки нанесеного збитку автомобілю марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить позивачу, останній звернувся до ТОВ «АВТОГРУП ОДЕСА» для проведення оцінки вартості робіт та запчастин (матеріалів), але згідно ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вказано, що суб`єктами оціночної діяльності є суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону

32. Статтею 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» закріплено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна:положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Тому додані до матеріалі зміненої позовної заяви ремонтна калькуляція № AN_1339-03 від 24 квітня 2019 року та копія рахунку-фактури № АО-00000791 від 21 березня 2019 року не є належними, достатніми та допустимими доказами оцінки пошкоджень транспортного засобу отриманих внаслідок ДТП.

33. Відповідно до ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

34. Згідно з ч. 5статті 1187 ЦК Україниособа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

35. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме зокрема: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1ст. 1188 ЦК України).

36. Згідно з ч. 1ст. 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

37. Згідност. 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

38. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (даліобов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюютьсяЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(даліЗакон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

39. Пунктом 2.1ст. 2 Закону № 1961-IVвизначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюютьсяКонституцією України,Цивільним кодексом України,Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цьогоЗаконупередбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цьогоЗакону.

40. Згідно із п. 22.1ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

41. Судом встановлено, що також визнається позивачем у позові, та не оспорюється сторонами, що цивільно-правова відповідальність відповідача 1 на момент ДТП застрахована в ПрАТСК«Галицька», що підтверджується полісом від 31.08.2018 року № АМ/5166858. Тим самим, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди може бути покладено виключно на ПрАТСК«Галицька».

42. За п. 35.1.статті 35 Закону № 1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихст. 41 цього Закону,-МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

43. Судом встановлено, що позивач склав заяву про страхове відшкодування матеріальної шкоди автомобіля марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_3 від 24.04.2019 року. Проте зазначена заява не містить відміток ПрАТСК«Галицька» про її отримання, доказів надіслання заяви до ПрАТСК«Галицька» позивачем також не надано, а саме копії фіскального чеку оплати поштового відправлення, а також копії опису вкладення з якого б вбачалася, інформація про направлення саме заяви про страхове відшкодування із відбитком штемпеля оператора поштового зв`язку та зазначеним номером поштового відправлення, в якому було б вказано повний перелік документів, що містились у згаданому відправленні, позивачем надано не було, а тому не може вважатись належним та достатнім доказом.

44. Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

45. Згідност. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

46. За ч. 1ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

47. Тим самим, позивачем не доведено факту звернення до страхової компанії з метою отримання страхового відшкодування та отримання відмови в страховому відшкодуванні.

48. Окрім цього позивачем не надано копію договору укладеного 31 серпня 2018 року між ПрАТ «СК «Галицька» та ОСОБА_2 , на підставі якого був виданий поліс № АМ/5166858, з якого б вбачалася страхова сума на одного потерпілого за заподіяну шкоду майну для вирішення питання покриття вартості виконаних робіт з відновлювального ремонту із урахуванням матеріалів, у зв`язку із чим ПрАТ «СК «ГАЛИЦЬКА» (ідентифікаційний код юридичної особи: 22186790), як страховик за договором ОСЦПВ наземних ТЗ, є боржником перед особою, яка зазнала збитків внаслідок ДТП, як в межах деліктних відносин, що виникли між заподіювачем шкоди, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, та потерпілою особою.

49. Відповідно до правової позиції, наведеної ВП Верховного Суду у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04 липня 2018 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором абоЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.ВП Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

50. Аналогічні правові позиції викладено у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 8 серпня 2018 року у справі №519/741/15-ц (провадження №61-5308св18); від 15 серпня 2018 року у справі №713/2002/15 (провадження №61-18147св18); від 15 серпня 2018 року у справі №209/3145/15-ц (провадження №61-6914св18); від 21 серпня 2018 року у справі №227/3573/16-ц (провадження №61-15026св18); від 12 вересня 2018 року у справі №761/11731/16-ц (провадження №61-19697св18); від 19 вересня 2018 року у справі №753/21177/16-ц (провадження №61-28918св18); від 26 вересня 2018 року у справі №757/20129/16-ц (провадження N 61-19081св18); від 26 вересня 2018 року у справі №641/5333/16-ц (провадження №61-17507св18); від 24 жовтня 2018 року у справі №607/7205/16-ц (провадження №61-27959св18); від 24 жовтня 2018 року у справі №127/1702/17 (провадження №61-28999св18); від 31 жовтня 2018 року у справі № 342/134/16-ц (провадження №61-13937св18); від 7 листопада 2018 року у справі № 761/33713/16-ц (провадження №61-28235св18); від 21 листопада 2018 року у справі №707/1761/16-ц (провадження №61-20954св18); від 5 грудня 2018 року у справі №136/2186/16-ц (провадження №61-31930св18); від 12 грудня 2018 року у справі №758/2356/17-ц (провадження №61-25984св18); від 27 березня 2019 року у справі №754/1108/15-ц (провадження №61-20780св18); від 26 червня 2019 року у справі №287/463/15-ц (провадження №61-15930св18); від 26 червня 2019 року у справі №712/7242/16-ц (провадження №61-19165св18).

51. Також, Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17 визначив, що «системний аналіз п. 32.7 ч. 1ст. 32 закону № 1961-IV, ст. 22, абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988, ст.ст. 1166, 1187, 1194ЦК, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженійнаказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395, дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі така майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку».

52. З прохальної частини зміненої позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути на його користь субсидіарно із визначенням черговості із/від ОСОБА_2 та/або ПрАТ «СК «Галицька» та/або МТСБУ що не дає можливості суду однозначно визначити співвідповідачів ОСОБА_2 .

53. Верховний Суд у Постанові від 24 березня 2021 року у справі № 523/3212/19 визначив, що «непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно доЗакону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди».

54. Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

55. Висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, підлягають застосуванню при здійсненні розгляду спірних правовідносин в межах цієї справи, оскільки стосуються застосування норм права, які безпосередню регулюють спірні правовідносини, що мають місце в межах розгляду цієї справи. При цьому, Великою Палатою Верховного Суду визначається спосіб належного трактування та застосування відповідних правових норм.

56. Суд критично відноситься до посилань позивача на практику Верховного суду України, викладену в постановах від 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15, у зв`язку із тим, що Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 755/18006/15-ц від 04 липня 2018 року допустила відступ від зазначених позивачем позицій Верховного суду України.

57. Щодо посилань позивача на позбавлення ПрАТ «СК «ГАЛИЦЬКА» права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ з 02.07.2019 року, що слідує з роздруківки результатів перевірки чинності полісу внутрішнього страхування на офіційному веб-сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України, суд приходить до висновку, що зазначене не є підставою недійсності Полісу ОСЦПВ наземних ТЗ серії АМ/5166858 від 31.08.2018 року.

58. Доказів ліквідації або визнання банкрутом у передбаченому чинним законодавством України порядку страховика, ПрАТ «СК «ГАЛИЦЬКА», до суду не надано.

59. Відповідно до ч. 36.7.ст. 36 Закону № 1961-IV, рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.

60. Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

61. При цьому, за ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

62. Між тим, слід звернути увагу що, відповідно до ч. 7 ст.81ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

63. За змістом ст.ст. 12, 13ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

64. Нормами ст.76ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

65. Відповідно положень ст.ст.77-79ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

66. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

67. Як зазначив Верховний Суд за результатами огляду вивчення судової практики вирішення спорів, що виникли з договорів страхування від 01.07.2019 р., принцип запровадженням законодавцем інституту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який з метою забезпечення відшкодування, заподіяної життю шкоди, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобі на території України передбачає не безумовний обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування, а пов`язує його лише з належним виконанням усіма учасниками таких правовідносин покладених на них обов`язків.

68. Таким чином, з огляду на викладене вище, виходячи із фактичних обставин справи, умов чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивачем не надано доказів виконання законодавчо покладених обов`язків, які є підставою для виплати страхового відшкодування, не надав суду доказів, які беззаперечно свідчать щодо обов`язку відповідачів здійснити виплату на ремонт автомобіля позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

69. Відповідно до положень ст.141ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову не підлягає стягненню з відповідачів судові витрати, понесені при розгляді справи.

Керуючись ст. ст. 11, 22, 1166-1168, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-79, 81, 82, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька», Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), про стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

2. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Повний текст рішення складено 03 квітня 2024 року.

Суддя О.П. Портна