Ухвала

від 26.02.2024 по справі 405/8758/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/8758/23

Провадження № 2/405/1495/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Дризі Є.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Кропивницькийв порядкуспрощеного позовногопровадження цивільну справу № 405/8758/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 41) про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокатКричун Ю.А.(дієна підставіордеру нанадання правничої(правової)допомоги серіїВА №1065280від 27листопада 2023року),в інтересахпозивача звернувсядо Ленінськогорайонного судум.Кіровограда зпозовом, в якому просив: скасувати обтяження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, тип обтяження:арешт нерухомогомайна,Реєстраційний номеробтяження:8154715,Зареєстровано:05.11.200815:48:13за №8154715реєстратором:Державний нотаріальнийархів вКіровоградській області,Підстава обтяження:постанова,б/н,04.11.2008,УМВС Українив Кіровоградськійобласті,Відділ розслідуванняДТП СУУМВС слідчийПридибайло,Об`єкт обтяження:квартира,1/3част.,адреса: АДРЕСА_1 ,Власник: ОСОБА_1 ,Заявник:УМВС України.

Ухвалою суду від 30 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокатКричун Ю.А. в судове засідання подав заяву, зареєстровану судом 26 лютого 2024 року за вх. № 4598 про розгляд справи без позивача та його, як представника позивача участі, заявлені позивачем позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області Тарасенко Я.І. в судове засідання подав заяву, яка зареєстрована в суді 26.02.2024 року за вх. № 4626 про розгляд справи без участі представника, з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву, зареєстрованого судом 08.01.2024 року, за вх. № 561, за яким просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи подані учасниками справи заяви про розгляд справи без їх участі, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по цивільній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Вказаний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19).

При цьому, у пункті 21.4. зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року.

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 3 липня 2018 року, від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17 та від 7 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц.

Так, частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01 березня 1997 року, виданого згідно з розпорядженням від 01.03.1997 року № 21392 є власником 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 грудня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2331 (спадкова справа № 18/2022), посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бабіч Л.Ю., є власником 2/3 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_2 , при цьому, зокрема на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 та 1/6 частину будинку АДРЕСА_2 , постановою слідчого відділу з розслідувань ДТП СУ УМВС України в області Придибайло С.М. від 04.11.2008 року, в межах кримінальної справи № № 28-0021, накладено арешт на майно водія ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження № 8154715, № 8154654 відповідно, тип обтяження: арешт нерухомого майна).

Крім того, листом від 18.07.2023 року за вих. № І-298/27/05-2023 НУНП в Кіровоградській області повідомило позивача ОСОБА_1 , що 31.01.2022 року за кримінальною справою прийнято рішення про зупинення досудового слідства за п. 3 ст. 206 КПК України (в редакції КПК України 1960 року) у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.

Окрім того, з відзиву на позовну заяву, поданого Головним управлінням національної поліції в Кіровоградській області судом також встановлено, що відділом розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Кіровоградській області (до вступу в дію Закону України «Про Національну поліцію» та створення поліції) здійснювалось досудове слідство за кримінальною справою № 28-0021 від 17.07.2008 року (в редакції КПК України 1960 року) за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Під час досудового слідства за вказаною кримінальною справою накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , згідно постанови б/н від 04.11.2008 року, винесеної слідчим відділом розслідування ДТП СУ УМВС України в області ОСОБА_2 , а саме: на 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до тексту постанови арешт накладався з метою забезпечення цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_3 31.10.2012 року за кримінальною справою прийнято рішення про зупинення досудового слідства за п. 3 ст. 206 КПК України (в редакції КПК України 1960 року) у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин. Учасник ДТП ОСОБА_1 за вказаною кримінальною справою в статусі підозрюваного чи обвинуваченого не перебував. Після вступу в дію чинного КПК, відомості про вказане кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не вносились та досудове розслідування не проводилось.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що арешт на нерухоме майно в межах кримінальної справи № 28-0021слідчим було накладено на майно ОСОБА_1 як особи, яка не є учасником кримінального провадження, кримінальне провадження розпочато в період дії КПК України 1960 року, і є таким, що триває та не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, суд приходить до висновку, що вирішення питання щодо зняття арешту з майна, належного позивачу ОСОБА_1 й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні повинно здійснюватися за правилами КПК України 2012 року, оскільки такий порядок є єдиним визначеним способом захисту права власності позивача на належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна, арешт на яке було накладено в межах кримінального провадження, яке станом на подання позивачем позову, та на час судового розгляду справи, - не є закінченим.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеноїпунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Пунктом 5 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір»передбачено,що сплаченасума судовогозбору повертаєтьсяза клопотаннямособи,яка йогосплатила заухвалою судув разізакриття (припинення)провадження усправі (крімвипадків,якщо провадженняу справізакрито узв`язкуз відмовоюпозивача відпозову ітака відмовавизнана судом),у томучислі вапеляційній такасаційній інстанціях.

Таким чином, у зв`язку з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., сплачений позивачем ОСОБА_1 за платіжною інструкцією № 0.0.3328589166.1 від 27.11.2023 року, підлягає поверненню позивачу.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.255, ч.1 ст.256, ст.353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження в цивільній справі № 405/8758/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про зняття арешту, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Роз`яснитипозивачу ОСОБА_1 , його право звернутися із відповідною заявою (клопотанням) в порядкуКПК Українидо відповідного суду в межах територіальності якого проводиться кримінальне провадження.

Повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., сплачений за платіжною інструкцією № 0.0.3328589166.1 від 27.11.2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова