Постанова

від 05.06.2024 по справі 405/8758/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/8758/23

провадження № 22-ц/4809/925/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А.М., Карпенко О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

відповідач Головне управління національної поліції в Кіровоградській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про зняття арешту за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2024 року (суддя Іванова Л.А.).

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст заявленого позову

Адвокат Кричун Ю.А., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1065280 від 27 листопада 2023 року в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом, в якому просив:

-скасувати обтяження,що міститьсяв Єдиномуреєстрі заборонвідчуження об`єктів нерухомогомайна,типобтяження:арешт нерухомогомайна,Реєстраційний номеробтяження:8154715,Зареєстровано:05.11.200815:48:13за №8154715реєстратором:Державний нотаріальнийархів вКіровоградській області,Підстава обтяження:постанова,б/н,04.11.2008,УМВС Українив Кіровоградськійобласті,Відділ розслідуванняДТП СУУМВС слідчийПридибайло,Об`єкт обтяження:квартира,1/3част.,адреса: АДРЕСА_1 ,Власник: ОСОБА_1 ,Заявник:УМВС України.

В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_1 на підставісвідоцтва про право власності на житло від 01 березня 1997 року, виданого згідно з розпорядженням від 01.03.1997 року № 21392 є власником 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 грудня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2331 (спадкова справа №18/2022), посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бабіч Л.Ю., є власником 2/3 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_2 .

На 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 та 1/6 частину будинку АДРЕСА_2 , постановою слідчого відділу з розслідувань ДТП СУ УМВС України в області Придибайло С.М. від 04.11.2008, в межах кримінальної справи №28-0021, накладено арешт на майно ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження № 8154715, № 8154654 відповідно, тип обтяження: арешт нерухомого майна).

Позивач не є власником житлового будинку або будь-якої його частини.

Позивач у липні 2023 року звернувся до СУ ГУНП в Кіровоградській області щодо надання інформації по кримінальній справі № 28-0021 від 17.07.2008 та отримав відповідь, що 31.10.2012 за кримінальною справою прийнято рішення про зупинення досудового слідства за п. 3 ст. 206 КПК України (в редакції КПК України 1960 року) у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.

Однак згідно відомостей Управління інформаційного аналітичного забезпечення ГУНП у Кіровоградській області досудове слідство за кримінальною справою № 28-0021 порушено 17.07.2008 за ознаками злочину, передбаченого ч.1ст. 286 КК України. 31.10. 2012 року зупинено за п.3ст.206 УКПК України (кодекс 1960 року) , після вступу в дію чинного Кодексу відомості про вказане кримінальне правопорушення до ЄДРДР не вносились та досудове розслідування не проводилося.

У відзивіна позовнузаяву,поданим Головнимуправлінням національноїполіції вКіровоградській області заперечуються вимоги позову та вказано, що відділом розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Кіровоградській області (до вступу в дію Закону України «Про Національну поліцію» та створення поліції) здійснювалось досудове слідство за кримінальною справою № 28-0021 від 17.07.2008 року (в редакції КПК України 1960 року) за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час досудового слідства за вказаною кримінальною справою накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , згідно постанови б/н від 04.11.2008 року, винесеної слідчим відділом розслідування ДТП СУ УМВС України в області ОСОБА_2 , а саме: на 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до тексту постанови арешт накладався з метою забезпечення цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_3 31.10.2012 року за кримінальною справою прийнято рішення про зупинення досудового слідства за п. 3 ст. 206 КПК України (в редакції КПК України 1960 року) у зв`язку з не встановленням особи, яка вчинила злочин. Учасник ДТП ОСОБА_1 за вказаною кримінальною справою в статусі підозрюваного чи обвинуваченого не перебував. Після вступу в дію чинного КПК, відомості про вказане кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не вносились та досудове розслідування не проводилось.

Позивач помилково вказав відповідачем ГУНП в Кіровоградській області, адже на час спірних подій діяло УМВС в Кіровоградській області.

Судове рішення

Ухвалою Ленінського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2024 року провадження в цивільній справі № 405/8758/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про зняття арешту, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Роз`яснено позивачу ОСОБА_1 , його право звернутися із відповідною заявою (клопотанням) в порядкуКПК Українидо відповідного суду в межах територіальності якого проводиться кримінальне провадження.

Суд виснував, що арешт на нерухоме майно в межах кримінальної справи № 28-0021 слідчим було накладено на майно ОСОБА_1 як особи, яка не є учасником кримінального провадження. Кримінальне провадження розпочато в період дії КПК України 1960 року, і є таким, що триває та не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, а вирішення питання щодо зняття арешту з майна, належного позивачу ОСОБА_1 та оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні повинно здійснюватися за правилами КПК України 2012 року, оскільки такий порядок є єдиним визначеним способом захисту права власності позивача на належний йому на праві власності об`єкт нерухомого майна, арешт на яке було накладено в межах кримінального провадження, яке станом на подання позивачем позову, та на час судового розгляду справи не є закінченим.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовою ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати судову ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує в підставу оскарження неправильне застосування судом норм процесуального права, невідповідність висновку суду вимогам права, що звернення підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.

Не враховані особливі обставини у справі, а саме, що після вступу в дію чинного КПК України відомості про кримінальне правопорушення (кримінальна справа №28-0021 від 17.07.2008 року за фактом ДТП) до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились та досудове розслідування не проводилось.

На час винесення постанови про зупинення досудового слідства всі можливі необхідні слідчі дії, встановити особу, яка вчинила даний злочин не є можливим, що і є основною причиною зупинення досудового слідства.

Відсутні посадови особи та установа, дії якої можна оскаржити з метою приведення у відповідність до діючого закону стан кримінальної справи.

Таким чином не тільки порушуються, а стає неможливим відновити/захистити право власника майна.

Відзив

У відзиві представник відповідача зазначив аналогічні пояснення відзиву на позов, вказавши про неналежність Головного управління національної поліції в Кіровоградській області як відповідача за вказаними вимогами.

Рух справи

Ухвалою суду від 03 травня 2024 року відкрито провадження у даній справі; встановлено строк для подачі відзиву.

09 травня 2024 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 05 червня 2024 року, про що постановлено відповідну ухвалу.

Учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с.82, 83).

На підставі розпорядження керівника апарату апеляційного суду від 04 червня 2024 року № 90 здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи між суддями, за результатами якого члена колегії з розгляду даної справи суддю Дуковського О.Л. замінено суддею Карпенком О.Л.

Позиція учасників справи в суді апеляційної інстанції

Представник позивача адвокат Заболотній П.Л. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Представник відповідача адвокат Федоров З.Ф. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідьсудді -доповідача,пояснення позивачата представникавідповідача,дослідивши матеріалисправи таперевіривши законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги,колегія суддівдійшла висновку,що апеляційнаскарга непідлягає задоволеннюза наступного.

Обставини справи

ОСОБА_1 на підставісвідоцтва про право власності на житло від 01 березня 1997 року, виданого згідно з розпорядженням від 01.03.1997 року № 21392 є власником 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 грудня 2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2331 (спадкова справа № 18/2022), посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Бабіч Л.Ю., позивач є власником 2/3 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_2 (а.с.9).

На 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 та 1/6 частину будинку АДРЕСА_2 , постановою слідчого відділу з розслідувань ДТП СУ УМВС України в області Придибайло С.М. від 04.11.2008 року, в межах кримінальної справи № № 28-0021, накладено арешт на майно водія ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження № 8154715, № 8154654 відповідно, тип обтяження: арешт нерухомого майна).

31.01.2022 року у кримінальній справі прийнято рішення про зупинення досудового слідства за п. 3 ст. 206 КПК України (в редакції КПК України 1960 року), у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин. Зазначене міститься у листі від 18.07.2023 року за вих. № І-298/27/05-2023 НУНП в Кіровоградській області, адресоване ОСОБА_1

Відділом розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління УМВС України в Кіровоградській області (до вступу в дію Закону України «Про Національну поліцію» та створення поліції) здійснювалось досудове слідство за кримінальною справою № 28-0021 від 17.07.2008 року (в редакції КПК України 1960 року) за фактом вчинення дорожньо-транспортної пригоди за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Під час досудового слідства за вказаною кримінальною справою накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 . Згідно постанови б/н від 04.11.2008 року, винесеної слідчим відділом розслідування ДТП СУ УМВС України в області ОСОБА_2 , а саме: на 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 . Відповідно до тексту постанови арешт накладався з метою забезпечення цивільного позову, заявленого потерпілою ОСОБА_3 31.10.2012 року за кримінальною справою прийнято рішення про зупинення досудового слідства за п. 3 ст. 206 КПК України (в редакції КПК України 1960 року), у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.

Учасник ДТП ОСОБА_1 за вказаною кримінальною справою в статусі підозрюваного чи обвинуваченого не перебував.

Після вступу в дію чинного КПК, відомості про вказане кримінальне правопорушення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не вносились та досудове розслідування не проводилось.

Мотивація апеляційного суду

Спір виник за вимогою про скасування обтяжень майна згідно постанови слідчого СУ УМВС України УМВС України в Кіровоградській області 04.11.2008 року, в межах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 126 КПК України (в ред. 1960 року), який був чинний на момент прийняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадилося шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Згідно зч.5ст.404КПК України(вред.1960року),якщо увиправданого,чи особи,стосовно якоїсправа припинена,були вилученідокументи,цінності чиінші предмети,або накладенийарешт намайно,копія відповідногорішення судунаправляється відповідниморганам дляповернення вилученихдокументів,цінностей чиінших предметів,а такождля зняттяарешту змайна.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 року «Про практику застосування судами України процесуального законодавства», у порядку, передбаченому ст. 411 КПК України, суди вправі вирішувати питання про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову, якщо вироком ці заходи не скасовані.

Відповідно до п. 9 розділу11 Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України 2012 року.

Кримінальна справа порушена 17.07.2008 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а 31.10.2012 року зупинено досудове розслідування за п.3 ст.206 КПК України.

ОСОБА_1 за вказаною кримінальною справою в якості підозрюваного чи обвинуваченого не перебував. Після вступу в дію чинного КПК України відомості про вказане кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились та досудове розслідування не проводилось.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі, з підстав юрисдикції, вказав, що відповідне звернення підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства, п.1ч.1ст.255 ЦПК.

Судова юрисдикція це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Арешт на майно позивача накладений 04.11.2008 року.

Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, акримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюютьсяза правилами КПК України 2012 року(постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17 та від 07 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц).

Згідно з частиною першою статті 1 КПК України 2012 року порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).

31.10.2012 року кримінальне провадження зупинено за п.3 ст.206 КПК України (в редакції КПК України 1960 року).

Постанова про накладення арешту на майно ухвалена органом досудового слідства 04.11.2008 року, тобто до набрання чинності новим КПК України.

Отже, виходячи із п.9 розділу11Перехідних положень КПК України 2012 року, постанова про арешт майна продовжує свою дію до цього часу.

Положеннями КПК України (в ред. 1960 року) передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття (частина перша статті 214), або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба (частина шоста статті 126).

Крім цього, у межах кримінальної справи, що розслідувалася, власник майна, який не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, чинним на той час кримінально-процесуальним законом не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення майна з-під арешту.

Проте слідчийсуддя,як іпрокурор,наділений повноваженнямиприймати рішенняпро припиненняцього заходувиключно підчас досудовогорозслідування,розпочатого шляхомвнесення відомостейпро кримінальнеправопорушення доЄдиного реєструдосудових розслідуваньу порядку,встановленому КПКУкраїни 2012року.Процедури вирішенняозначених питаньза межамикримінального провадженняКПК Українине передбачає.

Основна теза, на яку просить звернути увагу сторона позивача це те, що після вступу в дію чинного КПК України відомості про кримінальне правопорушення (кримінальна справа №28-0021 від 17.07.2008 року за фактом ДТП) після вступу в дію чинного КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносились та досудове розслідування не проводилось. На час винесення постанови про зупинення досудового слідства всі можливі необхідні слідчі дії, встановити особу, яка вчинила даний злочин не є можливим, що і є основною причиною зупинення досудового слідства. Відомостей про вчинення будь-яких слідчих дій в межах зазначеного кримінального провадження ні суду, ні позивачу відповідачем не надано.

Частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 1960 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє не закрито,має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства.

Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19)).

Отже, встановивши, що арешт на майно накладено в кримінальному провадженні за правилами КПК України 1960 року, а кримінальна справа, у межах якої накладений арешт на спірне майно, не закрита, зняття такого арешту необхідно розглядати за правилами кримінального судочинства.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 755/16129/21 (провадження № 61-6587св22).

Кримінальне провадження розпочате за правилами КПК України 1960 року та не закінчене, а це виключає можливість розгляду справи за правилами цивільного судочинства, оскільки такий спір необхідно розглядати за правилами КПК 2012 року.

Аналогічний висновок зроблений 07 жовтня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 755/16129/21, провадження № 61-6587св22 (ЄДРСРУ № 106841492).

Позиція Великої Палати Верховного Суду стосовно юрисдикційної підсудності щодо зняття арешту з майна накладеного в рамках кримінального провадження залишається не змінною - розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, навіть за умови, що особа (власник) не є учасником кримінального провадження якщо арешт на майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, а не КПК України 2012 p.

Наявність незакінченого кримінального провадження виключає можливість розгляду справи про звільнення майна з-під арешту за правилами цивільного судочинства. Отже, арешт на майно накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того виду ж судочинства. Але оскільки нормамиКПК України 1960 рокуне було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню нормиКПК України 2012 року, таким чином позиція апелянта, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах права.

Висновок суду першої інстанції про те, що спір у справі підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства, є правильним. Доводи апеляційної скарги не спростовують судове рішення.

Загальний висновок

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване судове рішення без змін.

Судові витрати

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А.М. Головань

О.Л. Карпенко