Ухвала

від 03.04.2024 по справі 946/498/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/498/24

Провадження № 2-з/946/18/24

УХВАЛА

03 квітня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.

при секретарі Ророг Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Головного управління національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій.

01.04.2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони використання та експлуатації так званого "порому "Кислицький"" будь-якими особами на період судового розгляду. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказала, що внаслідок виявлення ситуації щодо так званого "порому "Кислицький"", використання якого в умовах воєнного стану членами злочинної організації ОСОБА_4 становить пряму та реальну загрозу для Української Державності, через використання його членами злочинної організації ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та ОСОБА_8 для цілей контрабанди зброї, контрабанди наркотиків та доставлення в Україну російських агентів та диверсантів на підставі підроблених документах, виданих на імя ОСОБА_13 на так званий "пором "Кислицький"". Вказані вище дії вчиняються за корупційного сприяння посадових осіб Державної прикордонної служби України та Адміністрації судноплавства України (у тому числі полковника ОСОБА_14 ). Позивачка просить зобов`язати посадових осіб Адміністрації судноплавства України провести негайно технічний нагляд так званого "порому "Кислицький"" та встановити, на підставі якого саме акту технічного нагляду використовується цей так званий "пором "Кислицький"", а також якими саме особами використовується цей "пором".

Дослідивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, тому заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Згідно п. 1, 2 ч. 1, 3 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечуєтьсянакладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;забороною вчиняти певні дії. Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Частиною 10статті 150 ЦПКпередбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 (провадження №12-90гс20) вказано, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 363/1747/21 (провадження № 61-17495св21) зазначено:

«Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, абомайнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Отже, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу для забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 січня 2022 року у справі № 927/461/21 зазначено: «достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії».

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про вжиття заходів, припинення певних дій, заборони вчинення певних дій, зобов`язання вчинення певних дій, в тому числі позивачка просить суд в позові заборонити використання відповідачами та будь-якими особами так званого "порому "Кислицький", що наразі використовується на ділянці Державного кордону України в районі села Кислиця Ізмаїльського району Одеської області на підставі підроблених документів.

В заяві про забезпечення позову від 01.04.2024 року ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом заборони використання та експлуатації так званого "порому "Кислицький"" будь-якими особами на період судового розгляду.

Отже, даний вид забезпечення позову не може бути застосовано судом, оскільки у відповідності до ч. 10 статті 150 ЦПК не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Крім того, позивачка в заяві про забезпечення позову просить суд зобов`язати посадових осіб Адміністрації судноплавства України провести негайно технічний нагляд так званого "порому "Кислицький"" та встановити, на підставі якого саме акту технічного нагляду використовується цей так званий "пором "Кислицький"", а також, якими саме особами використовується цей "пором", однак дана вимога заяви не відповідає меті забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову застосовуються з метою створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 149-157, 259-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.П.Пащенко